HOME


о. Мирослав Костів

f. Miroslaw Kostiw

Sandgatan 1 H
331 34 Värnamo

SVERIGE

E-mail: mkostiw.mk@gmail.com

Моbil: +46735797249

                          

Бoжественнi лiтургiï:

Stockholm: 1-ша неділя місяця o 13.00 г.

Göteborg: 2-га неділя мiсяця o 13.00 г.

Örebro: 3-тя неділя мiсяця o 13.00 г.

Malmö: 4-та неділя мiсяця o 15.00 г.

Kristianstad: 5-та неділя мiсяця o 13.00 г.

Växjö: субoти за дoмoвленням.

Тoчний пoдядoк Бoгoслужень пoданий внизу!


УКРАЇНСЬКЕ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКЕ ДУШПАСТИРСТВО

UKRAINSKA MISSIONEN

ЦЕРКОВНИЙ КАЛЕНДАР: http://calendar.dyvensvit.org/#20170101&vita




КОРИСНІ ЛІНКИ:

Слухати Лiтургiю: http://www.cssr.lviv.ua/translyatsiya/ http://palomnyk.kiev.ua/ http://www.svichado.com/

Катехизм:Христос-наша Пасха”: http://pcc.ugcc.org.ua/wp-content/uploads/2013/02/Catechism-UGCC_2012.pdf

                          УКРАЇНСЬКА ГРЕКO-КАТOЛИЦЬКА ЦЕРКВА                            Ukrainska Grekisk-Katolska Kyrkan

Major Ärkebiskop: http://www.youtube.com/watch?v=2eCF9PXdpMg Hemsida: news.ugcc.org.ua                                               Facebook: https://www.facebook.com/ugcc.ua 

Жива Парафія: https://www.youtube.com/watch?v=gT-VCCc3Ass https://www.youtube.com/watch?v=Nvw8QMBGDxY %D1%96ha_do_svyatogo_prichastya_ne_mozhna_pristupati_75110.html https://www.youtube.com/watch?v=8fUOkPg0x2E

АПОСТОЛЬСЬКА ЕКЗАРХІЯ ДЛЯ УКРАÏНЦIВ КАТOЛИКIВ ВIЗАНТIЙСЬКOГO OБРЯДУ В НIМЕЧЧИI I СКАНДИНАВIÏ                     Apostoliska Exarkatet för ukrainska Katoliker av den bysantinska riten i Tyskland och Skandinavien

Наш Владика: http://www.ukrainische-kirche.de/wp/?page_id=694&lang=uk Exark: http://www.ukrainische-kirche.de/wp/?page_id=415                                            Hemsida: http://www.ukrainische-kirche.de/wp/?lang=u

            СТOКГOЛЬМСЬКА ЕПАРХIЯ                                                       Stockholms Katolska Stift                                      

 Stifts biskop: http://www.katolskakyrkan.se/1/1.0.1.0/20/1/     Hemsida: http://www.katolskakyrkan.se/1/1.0.1.0/2/1/



ЛИСТОПАД / NOVEMBER

Перед кoжнoю лiтургiєю є нагoда приступати дo спoвiдi.

2017-11-28

Пoчатoк Рiздвянoгo пoсту

2017-11-26 - STOCKHOLM



2017-11-26

MALMÖ

Kapellet invid Maria Rosengård Kyrka

Ramels väg 149

15.00 гoд.

Божественна Літургія

Недiля 25 пo П’ятдесятницi

Глас 8

Пoминаємo Жертви Гoлoдoмoру


2017-11-25

GÖTEBORG

Pennygången 52

14.00 гoд.

Пoминаємo Жертви Гoлoдoмoру


2017-11-20 2017-11-23

Нiмеччина/Tyskland - сoбoрчик

Божественнi Літургіï

Сoбoр Архистратига Михаïла


2017-11-19

ÖREBRO

S:t Eskils Kyrka

Skolgatan 13

13.00 гoд.

Божественна Літургія

Недiля 24 пo П’ятдесятницi

Глас 7



ЩOДЕННI МOЛИТВИ
В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. (3 рази)
Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь.
Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Молитва до Святого Духа
Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.
Трисвяте
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас. (3 рази)
Славослов'я
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва до Пресвятої Тройці
Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші імени твого ради.
Господи, помилуй. (3 рази) Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господня молитва
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Бо твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, помилуй. (12 разiв) Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Поклін Ісусові Христові
Прийдіте, поклонімся цареві нашому - Богу.
Прийдіте, поклонімся Христові, цареві нашому - Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа - царя і Бога нашого.
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милості Твоєї,*
і багатством щедрот Твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.
Проти Тебе єдиного я згрішив* і перед Тобою зло вчинив; 
То й правий Ти в словах Твоїх* і переможеш, коли будеш судити. 
Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породйла мене мати моя.
Це бо істину полюбив єсй,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.
Визволь мене від вини крoви, Боже, Боже спасіння мого,* і язйк мій радісно прославить справедливість твою.
Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.
Бо якби ти жертви запотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.
Жертва Богові - дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стiни єрусалимські.
Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Символ віри

Вірую в єдиного Бога Отця, вседержителя, творця неба і землі, і всього видимого і невидимого.
І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками - світло від світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що через нього все сталося.
Він задля нас, людей, і нашого ради спасення зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і стався чоловіком.
І був розп'ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований, і воскрес у третій день, згідно з писанням. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. І вдруге прийде зо славою судити живих і мертвих, а його царству не буде кінця.
І в Духа Святого, Господа животвор
ного, що від Отця [і Сина] ізходить, що з Отцем і Сином рівнопокланяємий і рівнославимий, що говорив через пророків.
В єдину, святу, соборну й апостольську Церкву. Іспов
ідую одне хрещення на відпущення гріхів. Очікую воскресення мертвих і життя майбутнього віку. Амінь.

Покаянна молитва
Ослаби, прости, відпусти, Боже, прогрішення наші, вольні і невольні, що в слові і в ділі, свідомі і несвідомі, що в думці й у помислі, що вдень і вночі - все нам прости, бо ти благий і чоловіколюбець.
Молитви до Пресвятої Богоматері
Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє, Господь з Тобою. Благословенна Ти між жiнками і благословенний плід лoна Твогo, бо Ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших.
Достойно є воістину величати блаженною тебе, Богородицю, присноблаженну, і пренепорочну, і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Під твою милість прибігаємо, Богородице Діво, молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід ізбав нас, єдина чиста і благословенна.
Преславна приснодіво Богородице, прийми молитви наші і донеси їх Синові твоєму і Богові нашому, щоб спас задля тебе душі наші.
Молитва до ангелів
Всі небесні сили, святі ангели й архангели, моліть Бога за нас, грішних.
Молитва до всіх святих
Святі славні і всехвальні апостоли, пророки, мученики і всі святі, моліть Бога за нас, грішних.
Величання Пресвятої Тройці
Уповання нам - Отець, прибіжище наше - Син, і покровитель нам - Дух Святий. Тройце Свята, Боже наш, слава тобі.
Митарева молитва
Боже, милостивий будь мені, грішному/грішній.
Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.
Без числа нагрішив/нагрішила я, Господи, прости мені.
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь (3).
У часі Великого посту (чотиридесятниці) мовимо цю покаянну молитву з поклонами:
Молитва святого Єфрема
Господи і Владико життя мого, дух млявости, недбайливости, владолюбства й пустослів'я віджени від мене. (Доземний поклін).
Дух же доброчесности і смиренномудрія, терпіння й любови даруй мені, недо-стойному рабові твоєму (недостойній рабі твоїй). (Доземний поклін).
Так, Господи царю, дай мені зріти мої прогрішення і не осуджувати брата мого, бо ти благословен єси на віки віків. Амінь. (Доземний поклін).
Після цього 12 малих поклонів,молячись:
Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).
Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.
Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.
Вiдтак: Господи і Владико життя мого, дух млявости, недбайливости, владолюбства й пустослів'я віджени від мене. Дух же доброчесности і смиренномудрія, терпіння й любови даруй мені, недостойному рабові твоєму (недостойній рабі твоїй). Так, Господи царю, дай мені зріти мої прогрішення і не осуджувати брата мого, бо ти благословен єси на віки віків. Амінь. (Доземний поклін).
Від Великодня до Вознесення, замість молитви до Святого Духа “Царю небесний”:
Воскресний тропар
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах життя дарував. (3 рази)

КАТИХИЗМОВІ ПРАВДИ

(взятo з мoлитoвника Прийдiте Пoклoнiмся)

Віра і заповіді

Шість правд віри

1. Є один Бог, що все створив і всім управляє.
2. Бог є справедливий суддя, що за добро нагороджає, а за зло карає.
3. Є три Божі Особи: Бог Отець, Бог Син і Бог Святий Дух; це є Пресвята Тройця.
4. Друга Особа Божа, Син Божий, став чоловіком і вмер на хресті задля нашого спасення.
5. Людська душа є безсмертна.
6. Божа благодать є необхідна до спасення.

Дві головні заповіді любови

Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, всією силою твоєю і всіма мислями твоїми. Це перша і найбільша заповідь. А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як самого себе (Мт. 22.37-39).

Десять Божих заповідей

Я ГосподьБогтвій.
1. Нехай не буде в тебе інших богів, окрім мене.
2. Не взивай намарне імени Господа Бога твого.
3. Памятай день святий святкувати.
4. Шануй батька твого і матір твою.
5. Не вбивай.
6. Не чужолож.
7. Не кради.
8. Не свідчи ложно на ближнього твого.
9. Не пожадай жінки ближнього твого.
10. Не пожадай нічого того, що є власністю ближнього твого (див. Вихiд 20.1-17).

Шість церковних заповідей

1. Установлені свята святкувати.
2. У неділі і свята брати участь у святій Літургії.
3. Установлені пости постити.
4. Кожного року, бодай раз, у пасхальному часі, сповідатися і причащатися.
5. У заборонені часи весіль і забав не справляти.
6. Злих книжок і писем не читати.

Християнська праведнiсть

Вистерiгайся злoгo — твoри дoбрo.

Чесноти-Дари Святого Духа

Сiм Святих Таїнств

1. Хрещення
2. Миропомазання
3. Покаяння-сповідь
4. Пресвята Євхаристія - тіло і кров Господа нашого Ісуса Христа під видами хліба і вина
5. Подружжя
6. Священство
7. Єлеопомазання.

Божі чесноти

1. Віра
2. Надія
3. Любов

Моральні чесноти

1. Мудрість
2. Справедливість
3. Мужність
4. Здержливість

Головні добрі діла

1. Молитва
2. Піст
3. Милостиня

Сім діл милосердя для душі

1. Грішника навернути
2. Невіжу навчити
3. У сумніві порадити
4. Сумного потішити
5. Кривду терпеливо зносити
6. Образу з серця прощати
7. За живих і померлих молитися

Сім діл милосердя для тіла

1. Голодного нагодувати
2. Спрагненого напоїти
3. Нагого зодягнути
4. Подорожнього в дім прийняти
5. Недужому послужити
6. В'язня відвідати
7. Померлого похоронити

Сім дарів Святого духа

1. Мудрість
2. Розум
3. Рада
4. Кріпость
5. Знання
6. Побожність
7. Страх Божий (див. Ісая 11.2)

 

Дев'ять плодів Святого Духа

1. Любов
2. Радість
3. Мир
4. Терпеливість
5. Добротливість
6. Милосердя
7. Віра
8. Лагідність
9. Поміркованіст (див. Гл. 5.22-23)

Три євангельськi ради

1. Дoбрoвiльна вбoгiсть
2. Дoсмертна чистoта
3. Дoскoналий пoслух

Євангельські блаженства

1. Блаженні вбогі духом, бо їх є царство небесне.
2. Блаженні плачучі, бо вони утішаться.
3. Блаженні лагідні, бо вони наслідять землю.
4. Блаженні голодні і спрагнені правди, бо вони наситяться.
5. Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.
6. Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
7. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
8. Блаженні вигнані за правду, бо їх є царство небесне (Мт. 5,3-10)

Гріхи

Головні гріхи і противні їм чесноти

1. Гордість             1. Покора
2. Захланність        2. Щедрість
3. Нечистота          3. Чистота
4. Заздрість            4. Зичливість
5. Неуміркованість      5. Уміркованість
6. Гнів                     6. Лагідність
7. Лінивство          7. Пильність

Чужі гріхи

1. Наказувати гріх
2. Спонукувати до гріха
3. Дораджувати до гріха
4. Дозволяти на гріх
5. Допомагати до гріха
6. Не карати за гріх
7. Гріх боронити
8. Гріх хвалити
9. На гріх мовчати

Гріхи проти Святого Духа

1. Надмірна надія на Боже милосердя
2. Безнадійність на Боже милосердя
3. Спротив пізнаній правді християнської віри
4. Завидування ближньому божої ласки
5. Закаменілість на спасенні упімнення
6. Нерозкаяність аж до смерти

Гріхи, що кличуть про помсту до неба

1 Умисне людиновбивство
2. Гріх содомський
3. Скривдження вбогих, вдів і сиріт
4. Задержання заробітньої заплати


ТАЙНА ПОКАЯННЯ – СПОВІДЬ

Рoблю знак хреста i вiтаю oтця-спoвiднука слoвами:

Слава Ісусу Христу!

Останнiй раз спoвiдався (спoвiдалася) [тут кажу кoли]. Зневажив (зневажила) Бoга такими грiхами…

Вичисляю грiхи, так як я ïх сoбi пригадав (пригадала) в iспитi сoвiсти.

Вiдтак кажу:

Жалую з цiлoгo серця, щo я свми грiхами зневажив (зневажила) Бoга.

Священик пoдає менi науку i завдає пoкуту. Вiдтак пoдає менi рoзрiшення, а я, хрестячись, мoлюся:

Бoже милoстивий будь менi, грiшнoму (грiшнiй).

Бoже, oчисти мгрiхи i пoмилуй мене.

Без числа нагрiшив (нагрiшила) я, Гoспoди, прoсти менi.

Кoли священик уже дав рoзрiшення, рoблю знак хреста i, дякуючи, вiдхoджу та вiдбуваю пoкуту.



Перед кожною літургією є нагода приступати до сповіді.




ПОВІДОМЛЕННЯ

· Після Літургії є наука релігії та приготування дітей до Першої Сповіді та Торжественного Святого Причастя.

· ХРEЩЕННЯ ДІТЕЙ ПРОШУ ЗГОЛОШУВАТИ 1 МІСЯЦЬ НАПЕРЕД.


. ВІНЧАННЯ ПРОШУ ЗГОЛОШУВАТИ 6 МІСЯЦІВ НАПЕРЕД.


Хтo неoхрещений абo незвiнчаний церковно не може приступати до Святого Причастя.

Святi Таïнства є oснoвoю християнськoгo життя.


В СПРАВАХ УНЕВАЖНЕНЬ ЦЕРКОВНИХ ШЛЮБІВ ЗАКЛЮЧЕНИХ В УКРАЇНІ ПРОШУ ЗВЕРТАТИСЯ НА НИЩЕ ПОДАНІ АДРЕСИ:

Трибунал Київської Aрхиєпархії УГКЦ

прот. ліц. Тарас ВАЛАХ-Судовий Вікарій;

вул. Різницька 11-Б/28-29,
м. Київ 01011 Україна
тел. 044-254-56-10; 044-280-68-49,
e-mail: trybunal.ka@gmail.com

 


ПОСТИ:

Великий піст

Петрівка

Спасівка

Пилипівка 2016.11.28-2017.01.06

Кожна п’ятниця, крім загальниць



«Будьмо собою!» Послання Блаженнішого Святослава з нагоди 125-річчя з дня народження патріарха Йосифа Сліпого

«Будьмо собою!» Послання Блаженнішого Святослава до вірних УГКЦ та всіх людей доброї волі з нагоди стодвадцятип'ятиріччя з дня народження патріарха Йосифа Сліпого



Господи, навчи мене
творити волю Твою, бо Ти єси Бог мій (Пс. 143, 10).

Дорогі в Христі брати і сестри!

Сімнадцятого лютого цього року сповнюється 125-ліття з дня народження патріарха Йосифа Сліпого – ісповідника віри та довголітнього предстоятеля нашої Церкви. Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви доручив усім вірним упродовж цього року вшанувати його пам’ять і молитися за його прославлення тут, на землі, серед лику блаженних і святих.

Життя патріарха Йосифа проминуло у вирі складних і драматичних подій ХХ століття. Він, як ніхто інший, досвідчив чи не всі  тягарі та страждання того історичного періоду. Його життєвий шлях пролягав на тлі революцій і двох світових воєн, розвалу імперій і постійної зміни державних кордонів, він перейшов через ув’язнення, заслання і, нарешті, вимушену еміграцію... Патріарх поєднав у собі досвіди сотень тисяч або й мільйонів українців, для яких ці десятиліття стали справжньою via dolorosa per aspera ad astrа (хресною дорогою через терни до зірок). Саме такий девіз – «Крізь терни до зірок» – Йосиф Сліпий помістив у 1939 році на своєму єпископському гербі. Його таємна хіротонія відбулася в умовах гонінь супроти Церкви під час першої радянської окупації Західної України. Митрополит Андрей Шептицький, прикутий важкою хворобою до інвалідного крісла, старався забезпечити подальший провід Церкви і шукав особу, «яку б не зламали жодні випробування». Молодий єпископ Йосиф, напевно, відчував, що його служіння буде дорогою крізь терни. Однак, як зорі для мореплавця є орієнтиром, щоб не згубитися в бурхливому морі, так світло Христове, що просвічує всіх, стало для майбутнього патріарха дороговказом у власному житті та в служінні іншим.

Він прийшов у цей світ підданим Австро-Угорської монархії, а покинув його як вигнанець останньої імперії ХХ століття – Радянської. У дитинстві малий Йосиф мріяв стати священиком або науковцем. За благословення та підтримки владики Андрея Шептицького він зумів здійснити і поєднати цих два великих покликання, хоч зовнішні обставини далеко не завжди сприяли їх повній реалізації. Його студентські роки припали на лихоліття Першої світової війни та відчайдушних спроб нашого народу здобути незалежність і об’єднатися в одну державу. Свої ієрейські свячення Йосиф Сліпий отримав із рук митрополита Андрея у вересні 1917 року, коли той нарешті зміг повернутися з російського полону. Вищі богословські студії в Інсбруку, а згодом у Римі проходили в умовах повоєнної розрухи і великої суспільно-політичної та духовно-моральної кризи в тогочасній Європі. У 1922 році, після завершення закордонного навчання, отець Йосиф повернувся вже в нову політичну реальність на рідних землях. Цього разу це була відновлена Польська держава, в якій українці знову опинилися в ролі дискримінованої національної та релігійної меншини. Саме тому Глава Церкви доручив йому провід Духовної семінарії, заснування Українського богословського наукового товариства та розбудову греко-католицької Богословської академії у Львові, які стали провідними науково-освітніми осередками не лише для церковного середовища, а й на загал для української громади Галичини. 

Та попереду було ще більше випробування – Друга світова війна. Українські «скривавлені землі» потрапили до центру зіткнення двох тоталітаризмів – гітлерівського та сталінського, кожен з яких будував свій «новий порядок» на кістках мільйонів невинних жертв та запереченні віковічних християнських і загальнолюдських цінностей.

У листопаді 1944 року, після повернення в Західну Україну більшовицької влади та відходу у вічність митрополита Андрея, владика Йосиф перебрав провід нашої Церкви. Розповідають, що навіть високопоставлений чиновник радянських спецслужб, якого послали до Львова для координації плану насильницької ліквідації УГКЦ, побачивши молодого владику на похоронній процесії в архиєрейському облаченні, чи то з жалем, чи зі «знанням справи», зауважив: «Скільки хрестів наклали на того єпископа! Як то він усіх їх винесе?» А вже в ніч на 11 квітня 1945 року нового предстоятеля УГКЦ разом з іншими владиками і визначними священиками було заарештовано. Наступні 18 років він провів у застінках радянської карально-репресивної системи, невтомно і незламно несучи свій хрест  ісповідника та скріплюючи в надії інших. Глибока віра в Бога, віра в те, що Провидіння Господнє повинно зберегти Церкву, яку заснував сам Спаситель і якої ніхто не зможе знищити, були для нього духовними опорами й орієнтирами, щоб не згубитися серед колючого терня жахливих випробувань.

Отримавши звільнення у 1963 році завдяки старанням св. папи Івана ХХІІІ і американського президента Джона Кеннеді та прибувши до Рима, митрополит Йосиф так ніколи й не зрікся свого українського (хоча й радянського) громадянства. Бодай таким чином «депортований без права повернення» архипастир хотів бути разом зі своїм стражденним народом, бодай на віддалі солідаризуватися зі своїми вірними, які залишалися «в домі неволі». Перебуваючи на Заході, він доклав багато зусиль, щоб віднайти та згуртувати тих, кого чи то матеріальна нужда, чи політичні умови на Батьківщині розкидали по всьому світу. Патріарх-ісповідник розумів, що без солідних духовних та інтелектуальних основ народ буде приречений на забуття своїх коренів, на розгубленість і самоприниження, на цілковите підкорення й асиміляцію. Тому свої перші декрети «у вільному світі» владика Йосиф Сліпий  видає про заснування і розбудову двох інституції: Українського католицького університету та собору Святої Софії. Незважаючи на вже поважний вік, не шкодуючи підірваних роками неволі сил і здоров’я, він об’їжджав кожну нашу єпархію та екзархат на поселеннях, відвідував мало чи не кожну парафію, збираючи не лише кошти, а й гуртуючи всіх «у розсіянні сущих» в єдиний, сповнений власної гідності народ Божий у своїй помісній Церкві.

Патріарх і кардинал Йосиф Сліпий не дожив всього кілька років до того часу, коли Радянський Союз захитався і таки впав. Він спочив у Бозі 7 вересня 1984 року і лише його тлінні останки в серпні 1992 року велично й урочисто «повернулися» з Рима до Львова, після  того як український народ здобув свою державну незалежність, а переслідувана Церква вийшла з катакомб. Але справжній спочинок для своєї невтомної душі наш Великий патріарх заповідав лише тоді, коли «з волі Божої та бажання Українського Божого люду складуть [його] домовину в підземеллях оновленого Собору Святої Софії» у Києві як знак єдності та соборності всього нашого народу і його об’єднаної Київської Церкви. І над цим завданням нам усім ще належить немало потрудитися, щоб сповнити останню волю цього церковного мужа!

Роздумуючи над сторінками життєпису патріарха Йосифа, можемо припустити,  що в молодості, мріючи про своє майбутнє, він і не думав, що йому доведеться зазнати скільки  лихоліть і випробувань. Одначе, як знаємо з його спогадів, він завжди себе запитував: «Що від мене очікує Господь?» А ще він часто роздумував над питанням: «Що скаже одного дня про мене історія, із чим я постану перед Господом на Страшному суді Христовому?» Зрозуміло, що Йосиф Сліпий став великою людиною не в якусь одну мить. Із дня у день він зростав у молитві, святості, мудрості, у почутті відповідальності, а передусім – у відданості Божій волі.

Його життя, як і кожного з нас, було не прямою дорогою, а радше лабіринтом, в якому кожний вибір є важливим. Адже на кожному повороті можна схибити, обравши не ту дорогу. Щоб не загубитися на цьому шляху, ми потребуємо внутрішнього компаса, який підказуватиме нам правильну путь. Слуга Божий Йосиф не шукав орієнтирів у минущих ідеях чи марних сподіваннях. У своєму посланні «Про поєднання в Христі» (3 червня 1976 року) він звернувся до своєї пастви з простою порадою: «Будьмо собою!» Це «буття собою» народжується в кожному з нас у той момент, коли ми в молитві до Отця Небесного розпізнаємо Його волю щодо нашого життя. І кожен з етапів біографії патріарха Йосифа позначений цим знаком автентичності, в серці якої перебуває Христос.

Він був собою, коли відкрив у собі потяг до науки і присвятив цьому все своє життя не так власною академічною працею, як творенням умов та інституцій для інших. Він був собою, коли відчув поклик до священства і віддав цьому покликанню всього себе, незважаючи на обмеження і заборони здійснювати це служіння. Він був собою, коли відмовився від обіцяної свободи та високих посад, якщо відречеться від своєї Церкви. Він був собою, коли, потрапивши на Захід, став голосом і символом «мовчазної Церкви» у СРСР та всіх переслідуваних безбожною тоталітарною владою. Він був собою, коли обстоював право релігійної спільноти, яку очолював, на патріаршу гідність. Лише така позиція дала йому можливість не залежати від карколомних змін довкола нього і гідно пройти всі ці перипетії історії.

Сьогодні, коли ми часто чуємо про те, що живемо «плинні часи» чи навіть у «добу постправди», коли все навколо постійно змінюється, нема нічого тривкого й надійного, істини не існує, є лише «точки зору», має рацію той, у кого влада і гроші, а популярність можна здобути дешевими гаслами й обіцянками, − запрошення Йосифа Сліпого до автентичності, до «буття собою» знову набуває неабиякого значення. 

Бути собою ніколи не було легко, ще важче здійснювати своє покликання в часи непевності, які ми переживаємо тепер. На перший погляд, набагато легше і комфортніше пристосуватися до змін, прилаштуватися до зовнішніх обставини, відмовитися від визнання абсолютної Правди… Але горе людині яка перестає бути собою, яка втрачає себе. Життя патріарха Йосифа, воскресіння з катакомб нашої Церкви та її подальший динамічний розвиток свідчать, що лише той долає непостійність і плинність історії, хто постійно у своєму осерді залишається тим, ким сотворив його Господь. Цей шлях, хоч важкий та тернистий, є можливим і приносить людині велике внутрішнє задоволення та радість саме тому, що вона виконує свій християнський обов’язок та волю Божу і тільки так може бути собою.  

Тому в цей ювілейний рік нашого патріарха Йосифа заохочуємо всіх замислитися, ким ми є та яким є наше завдання в цьому земному паломництві до вічності, у нашій сьогоднішній мандрівці «крізь терни до зірок». І хай сам Господь Ісус Христос, який єдиний є Дорогою, Правдою і Життям, буде для нас тією провідною зорею, що дозволить здолати всі перепони на цьому шляху істинного пізнання самих себе через Його хрест і воскресіння. Життєва доля патріарха Йосифа переконує нас у тому, що з глибокою вірою та Божою допомогою людина незламної волі, яка не зрікається своєї Богом даної сутності, не зраджує свого покликання та здійснює своє служіння, за будь-яких обставин переможе у двобої зі злом та неправдою.

Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

+ СВЯТОСЛАВ

 

Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у день празника Стрітення ГНІХ, 15 лютого 2017 року Божого

 

Отців-душпастирів прохаємо зачитати це Послання, поділивши його на дві частини, після кожної  Божественної Літургії



 https://www.youtube.com/watch?v=aSE73xFoPs0

Мoлитва митрополита Андрея про кращу долю українського народу

Всемогутній, безсмертний Боже, Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти страшний у твоєму гніві, але безконечно добрий у твоєму милосерді! Ти зсилаєш на наш грішний людський рід тяжкі допусти і тяжкі терпіння.

Ти й на наш нарід зіслав такі терпіння, що їх не знали наші батьки. Ми мусимо гірко трудитися, щоб здобути собі насущний хліб. Віримо і надіємося, що тяжкі ті допусти зіслав ти на людський рід як досвід, а не як кару.

Грішних твоїх синів ти не відтручуєш, не відвертаєш твого пресвятого обличчя від їх долі, бо не хочеш смерти грішника, а його навернення та спасення.

Тому надіємося, що всі терпіння, що їх доводиться нам у житті зносити з милосердної твоєї волі, допущені для нашого добра. Ми віримо й надіємося, що покаянням, щирою молитвою і щирим прийманням найсвятіших тайн зможемо заслужити собі на те, що скоротиш час досвіду і терпінь, що милосердним оком споглянеш на твоїх дітей, що даси їм витривати з благодаттю у злиднях теперішнього життя і всемогутньою твоєю волею положиш край нашим терпінням.

Дорогоцінною кров'ю твого Сина бажаємо надолужити тобі за всі гріхи наших батьків і братів. Через руки наших священиків жертвуємо тобі безкровну жертву пресвятої Євхаристії, що є повторенням і відновленням хресної жертви твого Сина і Бога, Спасителя нашого Ісуса Христа.

Прийми цю жертву надолуження за всі гріхи людей, прийми наші благальні прохання про милосердя і твою святу благодать.

Умилосердися над усіма тими, що терплять. Даруй їм ласку терпеливо зносити гірку долю і через терпеливість заслужити на пільгу в терпіннях і перемогу в цьому смертному житті та на блаженство вічности. Амінь.
(Взятo з мoлитoвника Прийдiте Пiлoнiмся)