Бак Ю.А.

Бак Юрій Анатолійович, учитель історії та інформатики

Інформаційні технології на уроках історії

Бак Юрій Анатолійович, директор, учитель історії та інформатики, вища категорія, учитель-методист, стаж роботи 27 років

Освіта – вища. Закінчив Кіровоградський державний педагогічний інститут імені О.Пушкіна історичний факультет за спеціальністю „учитель історії та суспільствознавства” у 1985 році.

Проблема, над якою працює вчитель:

"Використання інформаційних технологій у викладанні історії”

Мною знайдено, апробовано та пристосовано до умов сільської школи близько 10 різноманітних комп’ютерних програм, педагогічних програмних засобів та середовищ із вивчення гуманітарних предметів. Усі уроки історії намагаюсь викладати за допомогою електронних ППЗ.

Разом з учнями створив близько 60 тестів. Презентував використання електронних тестів серед інших учителів школи, району, області. У 2003 році показав свій досвід на обласному семінарі голів районних методичних об’єднань учителів історії в с. Свірневе Голованівського району, у 2011 році провів міжрайонний семінар з даної теми.

У 2005, 2009 роках провів лекції з мультимедійною презентацією для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів історії при Кіровоградському ОІППО ім. В.О. Сухомлинського.

У 2008 році приймав участь в освітньому форумі «Артеківські діалоги».

Досвід комп'ютерного тестування навчальних досягнень учнів з історії

Мета:

- Допомогти вчителям історії та інших гуманітарних дисциплін навчитися використовувати вже існуючі тести та створювати нові.

- Допомогти директорам, заступникам із НВР, інспекторам-методистам засвоїти прості, оперативні та об'єктивні форми проведення контрольних зрізів знань учнів.

Історія створення

У 2001 році автору довелося викладати в школі два, на перший погляд, далеких предмети: історію та інформатику. Тому він обрав методичну проблему «Впровадження інформаційних технологій у викладанні історії» і окреслив собі завдання: за 5 років створити повний комплект електронних тестів для проведення всіх тематичних атестацій зі шкільного курсу історії. У 2006 році ця робота була завершена.

Причини, що спонукали його до цієї п'ятирічної праці:

У зв'язку з переходом шкільної освіти до нового змісту навчання виникла необхідність урізноманітнення форм і методів проведення тематичних атестацій. Автор вважає комп'ютерне тестування однією, хоча не єдиною й не головною, формою контролю знань.

Поява в школі комп'ютерної техніки створила:

- можливість для використання інформаційних технологій навчання та контролю знань;

- пошук методів простого, оперативного, об'єктивного, вільного від паперової рутини проведення контрольних зрізів знань учнів;

- необхідність економити час уроку, вивільнити його від громіздкого фронтального опитування та письмових робіт для інших, більш продуктивних видів навчальної діяльності;

- прагнення мати можливість ще на початку вивчення теми ознайомити учнів із чіткими й прозорими критеріями оцінки їхніх знань з даної теми;

- небажання кілька разів «наступати на одні й ті самі граблі» - не писати щороку нові завдання для тематичних атестацій, а лише редагувати й доповнювати вже створені тести;

- наявність простого середовища для створення тестів – програми Олексія Шестопалова Test W, Test W 2, які дозволяють навіть учням 5 класу створювати свої тести.

Методична розробка складається з таких елементів:

Програма TestW – середовище тестування (автор О.Є. Шестопалов)

Програма Editor – середовище створення й редагування тестів (автор О.Є. Шестопалов)

Комплект тестів для контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів з усього шкільного курсу історії, правознавства та навчального курсу «Людина і суспільство». (автор Ю.А. Бак)

Електронний мультимедійний методичний посібник «Комп'ютерне тестування навчальних досягнень учнів з історії» - електронний підручник для вчителя з описом існуючих тестів, технології та методики їх використання та створення нових.

Посилання на Інтернет-ресурси, де розміщені файли тестів та статті про них.

Результат

За 5 років (станом на вівторок, 28 березня 2006 р.) автором створено 59 тестів з Історії, 3 тести з курсу «Людина і суспільство», 5 тестів з Правознавства . Усього 67 тестів.

Тести для 6, 7, 9, 10, 11 класів містять від 60 до 150 питань. Тести для 5 і 8 класів менш докладні, вимагають доповнення. До 1 вересня 2007 року автор планує створити ще 10 тестів та доповнити існуючі.

Призначення тестів

Комплект тестів з історії може використовуватись:

1. Для проведення тематичних атестацій разом з іншими засобами контролю знань.

2. У ході вивчення теми або на уроках узагальнення для виявлення прогалин у знаннях та для самоконтролю знань.

3. На уроках підсумкового передекзаменаційного повторення.

4. Для самостійної підготовки учнів до незалежного зовнішнього тестування.

5. Для проведення повторної тематичної атестації учнів, які бажають підвищити тематичний бал.

6. Для самоконтролю знань випускників шкіл під час підготовки до вступних іспитів до ВНЗ.

Для оперативного, неупередженого, об'єктивного проведення контрольних зрізів знань адміністрацією школи.

Методика створення тестів

Створення тесту для проведення тематичної атестації автор розпочинав за тиждень до початку вивчення теми. Складаючи питання, керувався єдиним простим правилом: «не можна питати учнів про те, чого не було в навчальній програмі, лекції вчителя, підручнику та додатковій рекомендованій літературі».

Перший крок – уважне прочитання програми, особливо розділу «Учні повинні знати». Це зразу наштовхує на найголовніші запитання.

Другий крок – читання тексту підручника дає найбільшу кількість запитань.

Третій крок – запозичення запитань з методичного апарату підручника в кінці параграфа та теми. Залишається лише відредагувати питання до тестового вигляду.

Четвертий крок – створення запитань до матеріалу документів та рекомендованої додаткової літератури.

П'ятий крок – доповнення тесту учнівськими запитаннями. Учням заздалегідь пропонується творча робота – створити певну кількість запитань з варіантами відповідей за певним напрямком. Одні обирають хронологію теми, другі - питання топонімічного характеру, треті – питання про історичні особистості, четверті – працюють з поняттями та термінами. Вони вводять свої питання в окремий файл. Учителю необхідно перевірити, відредагувати та вставити їх в основний файл тесту.

Шостий крок – запозичення питань з уже існуючих тестів. Автор використовував питання з програми «Генератор тестів» та методичних посібників для вчителя різних авторів, зокрема І. Коляди, В. Дрібниці, О. Гісем

Сьомий крок – пошук прогалин – ділянок теми, до яких ще не створено запитань. Заповнення цих прогалин.

Восьмий крок – перевірка та виправлення помилок.

Автор практикував створення тестів спочатку для окремих уроків з подальшим їх об'єднанням у тест тематичної атестації. Це давало можливість проводити тестування на кожному уроці. Довелося відмовитись від такої методики через занятість комп'ютерного класу уроками інформатики та інших предметів.

Особливості тестових завдань

Автор переконаний, що для проведення тематичної атестації з історії доцільно створювати тести з кількістю питань від 50 до 200, а для проведення тестування за матеріалом окремого уроку від 25 до 50. Менша кількість питань не дає можливості об'єктивно оцінити навчальні досягнення учнів.

Завдання та запитання необхідно ставити в такій формі, що передбачає однозначну відповідь. Варіанти відповідей повинні бути короткими - не більше 57 символів. Серед варіантів відповідей повинно бути не менше одного вірного і не менше одного помилкового. Найбільшу трудність у автора та юних співавторів викликали варіанти неправильних відповідей. Вони повинні бути схожими на правильні, коректні, і, у той же час, відображати традиційні учнівські помилки. Противники тестів стверджують, що наявність неправильних варіантів відповіді програмує свідомість учня на помилку. Автор, частково погоджуючись з цією думкою, вважає, що неправильні варіанти потрібно складати так, щоб запобігати помилкам. Для цього треба мати досвід спілкування з учнями, знати і пам'ятати найбільш характерні помилки. Один раз обравши неправильний варіант, від якого оцінка автоматично знижується, учень на все життя запам'ятовує правильний.

Система ніколи не ставить оцінку 12 балів, навіть, якщо учень відповів на усі питання правильно. Оцінки 10 та 11 теж трапляються рідко. Це відповідає вимогам програми про творчий рівень 10 -12 балів. Для виходу на цей рівень учням необхідно виконати додаткові творчі роботи.

Система комп'ютерного тестування дуже зручна для оцінювання знань учнів з низьким та середнім рівнем навчальних досягнень. Вона позбавляє учителя необхідності витрачати дорогоцінний час уроку на вислуховування недолугих усних відповідей тих учнів, що з певних причин не бажають мати великі успіхи саме з цього предмету. У той же час вона стимулює їх до виходу на певний достатній рівень знань.

На відміну від учителя комп'ютерна програма оцінює не особистість учня, а рівень його компетентності в даному предметі. Цікава думка учнів, переважно хлопців, що обирають предмети орієнтовані на техніку: «Це дуже чесна система контролю знань. Тут важливо не те як сказав, а що ти знаєш.»

Учні-співавтори

До створення тестів автор залучав учнів. Це була одна з форм учнівських творчих робіт. У кожному класі створювалась творча група з 2-3 учнів, які складали запитання та варіанти відповідей, вводили їх у пам'ять комп'ютера. Довелось провести кілька додаткових занять для того, щоб навчити правильно, зрозуміло і коректно ставити запитання, навчити користуватись редактором тестів. Учням, які створювали тести, доводилось задавати випереджаючі домашні завдання. Найбільш активно працювали Дудник Олена (випуск-2004), Кривошея Світлана, Бак Анастасія, Приданчук Владислав (випуск-2005), Бак Андрій – випуск 2010. Були і невдачі, і хакерські спроби «допомогти» однокласникам позначивши правильні варіанти відповідей. Усі учнівські питання учителю доводилось перевіряти та редагувати. Створення одного тесту на 150 питань займало 5 – 10 людино-годин. Працювали у вечірній позаурочний час. Але, попри всі труднощі, учні отримували потрійну користь: самостійно набували знання з історії, покращували швидкість набору символів, заробляли більш високі бали ніж однокласники, що відповідали на запитання тестів. Ці учні стали рекордсменами школи зі швидкості роботи з клавіатурою – набираючи 120 – 140 символів за хвилину, склали на відмінно іспит з історії, закінчили школу зі срібними медалями. Так народилася ще одна дієва форма позакласної роботи з учнями на стику двох предметів: історії та інформатики.

Методика використання тестів

Для проведення електронного тестування в порівняно невеликих сільських класах необхідно 5 – 10 комп'ютерів, об'єднаних у локальну мережу. Тести розміщуються на сервері (головний, учительський комп'ютер) у папці, яка доступна з локальної мережі, лише для читання. Ярлик тестуючого середовища TestW.ехе бажано розмістити на кожному робочому столі учня. Ярлик редактора тестів Editor.exe та файл налаштування програми Test.ini потрібно ховати від основної маси учнів. У файлі Test.ini бажано встановити такі параметри роботи середовища: час проходження тесту – 10 хв., кількість питань – 25. На початку залікового уроку учителю потрібно лише вказати учням шлях до файлу відповідного тесту. Далі учні самостійно працюють з комп'ютером. Оцінку ставить комп'ютер. Учителю залишається лише занести її до журналу.

Педагогічні програмні продукти нашої школи:

Інтегрований веб-урок "М. Гоголь. Тарас Бульба. Закони Запорозької Січі" (2 уроки)

Мультимедійна карта "Об'єднання Італії" всесвітня історія 9 кл (робота учня Андрія Бака).

Опис досвіду комп'ютерного тестування навчальних досягнень учнів з історії та комплект із всього шкільного курсу Історії.

Учнівський сайт "Українські дисиденти" - робота учня Василя Григоржевського

Інтегрований веб-урок (Всесвітня історія + світова література + інформатика) МИСТЕЦТВО ВИСОКОГО ВІДРОДЖЕННЯ В ІТАЛІЇ 8 клас

Програма факультативного курсу

ВЕБ-історія

9 клас.

Напрямок: інформаційні технології у викладанні предметів гуманітарного циклу

Характер:

1. Міжпредметний (історія + інформатика)
2. Інноваційний (викликаний нагальною необхідністю використання ресурсів Інтернет у навчально-виховному процесі)
3. Експериментальний (автор мріє про можливість викладання подібного курсу студентам педагогічних вузів, або слухачам курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів)

„Якщо про вас немає інформації в мережі Інтернет – ви вже не існуєте для навколишнього світу!”

Білл Гейтс

Вступ

Програма факультативу в дидактичному плані в основному ідентична програмі викладання історії, але на заняттях (факультативу) учні шукають в Інтернеті додаткову інформацію з вивченої на уроці історії теми, створюють електронні тести, мультимедійні презентації, веб-вузли, електронні атласи, схеми.

Завдання курсу: поглибити знання з історії за допомогою використання ресурсів Інтернет, та дати змогу учням практично застосувати знання набуті в курсі інформатики (з тем: Word, Excel, PoverPoint, FrontPage, пошукові системи, Інтернет)

Мета: курсу · Поглибити знання учнів з історії за допомогою використання ресурсів Інтернет, та дати змогу учням Практично застосувати знання набуті в курсі інформатики (з тем: Word, Excel, PoverPoint, FrontPage, пошукові системи, Інтернет)

Вивести учнів сільської школи на новий, вищий рівень інформаційно-комунікативної компетентності, підготувати до життя і подальшого навчання та самоосвіти в умовах сучасного інформаційного суспільства.

Дати змогу учням сільської школи за допомогою комп’ютера та мережі Інтернет прилучитись до джерел високої духовності творів вітчизняної та світової культури.

Ліквідувати прогалини в знаннях учнів з питань історії розвитку культури, що утворюються внаслідок вкрай незадовільного обладнання навчальних кабінетів історії, бідності фондів шкільних бібліотек, недостатнього виділення часу на вивчення культури в шкільному курсі історії.

Підняти до принципово нового рівня роботу з історичними джерелами, довести, що в сучасному інформаційному суспільстві стрімко зростає значення інтернет-ресурсів, як джерела історичних знань.

Структура та зміст програми

У програму факультативу включені окремі теми зі шкільного курсу всесвітньої історії й історії України. Поєднання в одному курсі тем з всесвітньої та вітчизняної історії створить можливість для усвідомлення учнями цілісності історичного процесу, невід’ємності нашої історії від світової. Вибір саме цих тем продиктований наявністю відповідних веб-ресурсів у мережі Інтернет. З історії України вибрані теми пов’язані з культурою. Висвітлення саме питань розвитку культури вимагає додаткової інформації ілюстративного характеру. Такі можливості надає Інтернет.

Особливості організації навчально-виховного процесу

Клас має ділитися на шукачів, аналітиків, картографів, веб-дизайнерів, систематизаторів, творців тестів, редакторів, адміністраторів локальної мережі. Окремий учень - окреме завдання. Можлива робота в маленьких творчих групах.

Допускається робота окремих учнів несинхронна з планом у тому випадку, якщо учень матиме бажання більш глибоко зануритись у вивчення уже пройденої теми й удосконалити свою проектну роботу, або навпаки випередити групу задля більш ґрунтовної підготовки наступного проекту. Виконання усіма учнями усіх запланованих проектів необов’язкове.

У кінці року напрацювання факультативу будуть записані на CD або DVD і школа матиме власний електронний ППЗ з історії.

Запланована публікація окремих учнівських робіт на сайті „Острів знань” www.ostriv.in.ua

Зразок очікуваного результату роботи факультативу http://ostriv.in.ua

Особливості домашніх завдань:

Домашні завдання носять випереджаючий характер, тобто учень повинен підготуватись до роботи на наступному занятті. Оскільки більшість учнів цього класу мають доступ комп’ютерів та мережі Інтернет у позаурочний час частина домашніх завдань пов’язана із самостійною роботою в мережі.

Особливості оцінювання навчальних досягнень: у факультативному курсі не передбачено тематичного оцінювання. Результати роботи учнів будуть використані на уроках історії з відповідним оцінюванням навчальних досягнень з історії.

Очікувані результати:

З теми Вступ. Пошук. Тест. – уміння самостійно знаходити історичну інформацію в мережі Інтернет, та створювати електронні тести для перевірки навчальних досягнень учнів.

З теми Учнівський проект. Реферат – уміння самостійно добирати, аналізувати, порівнювати, компілювати історичну інформацію і створювати електронний учнівський реферат.

З теми Учнівська мультимедійна презентація з історії – уміння наочно представляти знайдену історичну інформацію.

З теми Учнівська історична веб-сторінка – уміння представляти історичну інформацію в інтерактивній формі, можливість публікації свого бачення історичних процесів у мережі Інтернет.

З теми Учнівський історичний веб-сайт – уміння поєднувати кілька поглядів на історичне явище, у один інтерактивний веб-вузол, вміння вести дискусію в Інтернеті.

З теми Учнівська історична мультимедійна карта – уміння самостійно створювати динамічні, анімовані історичні карти.

«Ветерани» факультативу «ВЕБ-історія»

Календарно-тематичне планування

Статті

”Форум Мiнiстерства освіти i науки України"

Від: Юрко E-mail: urko@golov.kw.ukrtel.net

Дата: Неділя, 23 Січня 2005 00:50:00

Тема: Створення електронних тестів.

Шановні колеги!

Чи не вважаєте ви, що настав час учителям, які мають доступ до Інтернету, об'єднати свої зусилля заради, хоча б такої мети, як створення великої бази електронних тестів?

Розумію, що комп'ютер ніколи не замінить живого слова учителя. Згоден, що учень повинен говорити, писати, читати. Але проведіть хоч раз тематичну атестацію за допомогою електронних тестів і ви будете вражені результатами. Гарантую, ви побачите кому ви завищували оцінку через його слухняність, кому занижували через неслухняність. Можливо той учень, який раніше мовчав під час усного опитування, перевершить відмінника, що так гарно говорить. Комп'ютер, на відміну від учителя, оцінює не особистість, не слова, а знання.

Вважаю створення електронних тестів для проведення тематичного оцінювання, а також для об'єктивної підсумкової державної атестації, більш важливою справою ніж рівневі завдання, про які так багато галасу.

Використовую тестуючу програму Олексія Шестопалова "TestW". Переваги цієї тестової оболонки: автоматичне виставлення оцінки в дванадцятибальній системі, простота, відсутність непотрібних операцій. Різним учням попадають різні питання, і різне розташування варіантів відповідей. Підглянути, списати – неможливо. Перездавати можна, але питання будуть інші. Тест з кожної теми має близько 100 питань, у кожному по 5 варіантів відповіді.

Тести створюю уже третій рік. Створив 50 тестів з історії, у кожному від 25 до 100 питань. Вірніше їх створюють мої учні, а я систематизую та редагую. Створення тестів – одна з творчих робіт для тематичної атестації учнів. При складанні тестів учні використовують матеріали шкільних підручників з історії авторів О.В. Гісем, О.О. Мартинюк, В.О. Дрібниця, Ф.Г. Турченко, М.Є. Рожик, К.П. Бунятян, програму “Генератор тестів” (Лабораторія дистанційної освіти і тестування Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди) та інші.

Приймаю заліки (тематичну атестацію) за допомогою цих тестів. Тести постійно оновлюються та доповнюються. Моя мета створення великої бази тестів з усього курсу шкільного історії.

Маю близько 200 тестів з різних предметів: інформатика (мої тести та тести Є. А. Шестопалова), зарубіжна література (автор - Бак Світлана Костянтинівна учитель зарубіжної літератури нашої школи), правознавство.

Розумію, що комп'ютер ніколи не замінить живого слова учителя. Згоден, що учень повинен говорити, писати, читати. Але проведіть хоч раз тематичну атестацію за допомогою Test-W і ви будете вражені результатами. Гарантую, ви побачите кому ви завищували оцінку через його слухняність, кому занижували через неслухняність. Можливо той учень, який раніше мовчав під час усного опитування, перевершить відмінника, що так гарно говорить. Test-W на відміну від учителя оцінює не особистість не слова, а знання.

Хочу обмінюватись тестами з іншими учителями.

Вважаю створення електронних тестів для проведення тематичного оцінювання, а також для об'єктивної підсумкової державної атестації більш важливою справою ніж так звані рівневі завдання про які так багато галасу.

Моя мета створення великої бази тестів з усього курсу шкільного історії.

Пропоную обмінюватись тестами з іншими учителями.

Чи знайдуться бажаючі приєднатись до цієї справи?

Чи цікавить це освітянську владу?

Чи взагалі, це кому-небудь потрібно?

А може багато тем вашого форуму втратять актуальність, коли знання учнів чи абітурієнтів буде оцінювати комп'ютер? Він хабарів не бере.

Хочу почути відповіді на ці питання і знайти однодумців.

Ю. Бак

Яким повинен бути ППЗ для школи?

(ППЗ – педагогічний програмний засіб.)

Позиція творців ППЗ для школи мені чимось нагадує світогляд Проні Прокопівни. Головне, щоб усе було “по модньому”. У результаті попри відео ефекти перші українські ППЗ мало чим відрізняються від звичайного шкільного підручника. Пропоную започаткувати на Острові тему форуму “Яким повинен бути ППЗ для школи?”

Для початку пропоную погляд сільського директора школи, учителя історії й інформатики.

Безкоштовним. Придбаним за кошти держави, (бюджету). Гріх заробляти на учителях. Учитель, що поринув у світ інформатики, комп’ютерних технологій платить своїм часом, нервами, здоров’ям, частиною сімейного бюджету. Він самотужки шукає ППЗ, находить як правило не ліцензоване, на свій страх і ризик встановлює, і постійно перебуває під загрозою перевірок та штрафів за незаконне використання.

Апробованим та ліцензованим. Апробацію повинні проводити учителі - практики. Їхні зауваження та пропозиції повинні бути обов’язково враховані. А ліцензію на право використання в навчальному процесі повинні отримувати тільки ті ППЗ, які узгоджені з діючими програмами.

Інтерактивним. ППЗ окрім тексту та ілюстрацій повинен містити електронні тести знань, завдання для практичних робіт, тренажери, ігри. Наприклад, електронні контурні карти.

Рівневим (аркадним). Учень зможе перейти до наступного рівня тільки виконавши певний мінімум дій попереднього рівня.

Мережевим – розрахованим на використання в локальній мережі. На жаль, більшість існуючих ППЗ розраховані на один комп’ютер. Учителю доводиться “обманювати конструктора”, створювати образи віртуальних дисків.

Діалоговим з можливістю управління іншим робочим столом. Вікно ППЗ поділити на дві частини: вікно учителя, вікно учня. На екрані учнівського комп’ютера два курсори: курсор учителя та курсор учня. Учителю не доведеться бігати по класу. Він зможе з власного комп’ютера навчати за принципом “роби як я”.

Частково відкритим. Придатним для удосконалення. Учитель матиме змогу вносити доповнення в тексти та тести, додавати схеми, ілюстрації, запитання та завдання, окремі файли, не чіпаючи, при цьому, програмних файлів.

Незалежним від лазерного диску. ППЗ повинне “уміти жити” на жорсткому диску учительського комп’ютера без надоїдливих звертань до CD.

Самодостатнім. Окрім нього на уроці учневі не потрібно ні підручника, ні зошита, а учителю не потрібно програми й поурочного плану.

Захищеним від помилкових або зловмисних дій користувача.

Цікавим для учнів.

Змістовним. На мою думку, мають право на життя тільки ті ППЗ, що дають більше інформації і можливостей ніж підручник. Я не розумію, для чого створювати ППЗ у яких немає і половини того, що в звичайнісінькому підручнику. Окремі колективи авторів, мабуть, просто вважають створення ППЗ самоціллю.

Методично досконалим. Голос диктора в ППЗ – це добре. Але чи задумувалися творці, що робитиме учень слухаючи голос диктора. Шановні програмісти, не беріться за створення ППЗ без учителя - практика, не смішіть курей. Шкільний ППЗ повинен входити до комплексу засобів навчання і сам повинен бути комплексом засобів навчання, тобто включати в себе:

програму вивчення предмета;

календарне планування занять;

методичний посібник для вчителя;

текст підручника;

словник термінів та понять;

книгу для читання з предмета (хрестоматію);

робочий зошит учня;

поурочний план учителя;

інструкції з виконання практичних робіт;

додаткові джерела інформації (наприклад, атласи);

середовище для практичних робіт (наприклад: електронні контурні карти);

посилання на інтернет-ресурси з предмету;

запитання і завдання для учнів (багаторівневі);

електронні тести для самоперевірки знань;

завдання для творчих робіт учнів;

електронний класний журнал;

ігри пов’язані з матеріалом, що вивчається;

ілюстративні матеріали й обов’язково запитання і завдання до них.

коротко і ясно сформульовані домашні завдання;

список рекомендованої літератури;

Доступним. Останнім часом автори підручників і ППЗ керуються правилом: “Навіщо писати просто, якщо можна складно”;

побудованим на гіперпосиланнях, з будь-якого місця можна потрапити в словник чи тест;

багато видів діяльності (у ППЗ повинно передбачатись багато видів навчальної діяльності учня: читання, слухання, перегляд, набір тексту, порівняння, виділення фрагментів, пошук, копіювання цитат, компіляцію, малювання, створення схем і таке інше).

Закликаю колег висловити свої вимоги до ППЗ.

Закликаю творців ППЗ прислухатись!!!