Історія інформатизації

„21 січня 2000 року 16:45. До сільської школи під’їхала вантажна іномарка. Чужі дядьки з мобілками на поясі швидко носять якісь скриньки. На всі питання відповідають незрозумілими термінами. За 20 хвилин на екранах моніторів засвітились мальовничі картинки. Дядьки чемно відмовляються від вечері і зникають так само несподівано, як і з’явились… Німа сцена… Почалась комп’ютерна ера!

Директор поступово приходить до тями. Він ще не усвідомлює які перспективи відкриваються перед його колективом, і не здогадується, які проблеми зваляться на його голову. З чого почати?...”

Саме так несподівано розпочалась суцільна комп’ютеризація освіти Голованівського району. Хоча чому несподівано? Повернімось у 1991 рік, у ту мить, коли молодий директор, приймаючи справи у свого попередника, знаходить у шкільній коморі під піонерськими барабанами справжнісінький скарб - комплект обладнання для кабінету інформатики. Диво техніки - калькулятори „БЗ-35” пролежали там п’ять років! Ще п’ять років пішло на те, щоб довести, що інформатика - це окремий предмет, а не розділ математики, та усвідомити, що так званий „безмашинний варіант” її викладання – це „біг на місці”. На жаль, у 90 –ті роки таке ставлення до інформатики було не рідкістю. Кілька років пролежали на складі іншої школи радянські „Корвети”. Ситуація змінилась тільки у 1999 році, коли кілька сільських шкіл почали возити своїх учнів у комп’ютерний клас Голованівської школи. Що то була за епопея – важко передати словами, але завдяки співпраці директорів сільські діти вперше доторкнулись до „Корвета”. Радість була недовгою – комп’ютерні авторитети пояснили: MS/DOS і Turbo Pascal це ще не вся інформатика, шкільна програма вперто не помічає сучасних операційних систем з графічним інтерфейсом, і ми знову навчаємо учнів технологіям вчорашнього дня.

У грудні 1999 року райдержадміністрація приймає дійсно доленосне для освіти району рішення: придбати для усіх шкіл району найсучаснішу комп’ютерну техніку. У січні – березні 2000 року сільські школи отримали від 1 до 5 комп`ютерів з фантастичними на той час системними характеристиками: 16 – 64 Мб. оперативної пам’яті, 2 – 4 Гб. вінчестер. Ініціатор і вождь тієї „кавалерійської атаки” на вічну інформаційну відсталість голова РДА Іван Васильович Кучер тоном Чапаєва повчав освітян: „Я вам дав комп’ютери не для того, щоб ви грались у програмування, а для того, щоб ви підготували дітей до роботи у сучасному офісі! Далі справа за вами!”

Педагогічна громадськість Голованівщини була не готова до такого прориву. На 29 шкіл у районі був всього 1 дипломований учитель інформатики. Кадрову проблему у дусі тієї ж „кавалерійської атаки” змушений був вирішувати начальник відділу освіти Іван Михайлович Смуток. Оскільки більшість учителів математики та фізики не виявили особливого бажання пов’язати свою долю з інформаційними технологіями, на роль „апостолів комп’ютеризації” були запрошені учителі інших, переважно гуманітарних, дисциплін. Двотижневі курси і вперед на фронт інформаційних технологій, де тільки ти, дитячі очі, жадібні до знань, готові простити усе, окрім твоєї безпорадності, і повний загадок та сюрпризів комп’ютер. Викладачі виїзних курсів КОІППО Євгенія Іванівна Біденко та Тетяна Вікторівна Олійник розвіяли страх, сумніви і невпевненість вчорашніх істориків, мовників, учителів початкових класів і вказали шлях самостійного оволодіння основами Windows і сучасних офісних технологій.

У 2000 – 2001 навчальному році щомісячні семінари учителів інформатики, організовані завідувачем методкабінетом відділу освіти Василем Сергійовичем Міщенком, дали змогу оперативно обмінюватись самотужки набутими навиками викладання нової дисципліни.

У 2002 р. неформальна творча група лідерів інформатизації: В.П. Довга (Голованівська ЗОШ), В.Г. Воровий (Перегонівська ЗОШ), С.В. Туз (Грузянська ЗОШ), О.М. Зарубенко (Побузька ЗОШ) - створює адаптовану до особливих умов району систему календарного планування уроків інформатики та споріднених з нею спецкурсів.

2003 рік – поява у районі перших „міністерських” стандартних комп’ютерних класів супроводжується вказівкою начальника відділу освіти І.М. Смутка: „Кабінет інформаційних технологій не повинен перетворитися на монопольну вотчину учителя інформатики! Це інструмент викладання інших предметів за допомогою інформаційних технологій, засіб підвищення інформаційно-комунікативної компетентності усіх учителів!”

Комп’ютер „приходить” на уроки історії, зарубіжної літератури у Троянській ЗОШ, біології та хімії у Перегонівській, початкових класів у Пушківській та інших школах. Троянська школа на семінарі директорів демонструє власні програмні засоби автоматизації управління загальноосвітнім закладом: бази даних „Учні”, „Кадри”, органайзер директора „Електронний річний план роботи школи”, електронну книгу наказів, АРМ директора школи, електронні шаблони табеля обліку робочого часу та програму нарахування заробітної плати.

„Під лежачий камінь вода не біжить!” – таким правилом керувались освітяни Голованівського району вирушаючи вчитись у визнаних лідерів інформатизації. Всеукраїнська конференція учителів інформатики у м. Шепетівка познайомила нас з авторами посібників та програм Е.А. Шестопаловим, Т. Каравановою і подружжям Ривкінд. У селі Текуча, Уманського району ми знайшли закоханого у професійне навчання комп’ютерній справі В. Миронюка. У Кременчуцькому педагогічному училищі ім. А.С.Макаренка спілкувались з Т.І.Лисенко. На ІІІ Хмурівських методичних читаннях В. Д. Руденко зацікавив нас ґрунтовним прогнозом розвитку комп’ютерної техніки і предмету Інформатика.

26 березня 2004 р. – комп’ютерний клас Троянської ЗОШ першим у районі виходить в Інтернет. Значення цієї події у повній мірі можна оцінити тільки тепер, коли учні мають змогу на веб-уроках (уроках з використанням ресурсів Інтернету) у режимі реального часу побувати у кращих музеях, бібліотеках світу, знайти інформацію для учнівської мультимедійної презентації, реферату і, навіть, подивитись на подвір’я своєї школи з космічного супутника.

2004 - 2006 роки - час розширення сфери використання інформаційних технологій у системі освіти району. Новим видом учнівських змагань стали районні інтелектуальні комп’ютерні турніри, де на відміну від предметних олімпіад комп’ютер сам без участі учителя визначає переможців. У гуртковій роботі з’явились нові напрямки „Веб-дизайн” та „Оператор ПК” з можливістю отримання учнем посвідчення про набуту у системі позашкільної освіти спеціальність.

2006 -2008 роки поставили перед освітянами району завдання досягти суцільної комп’ютерної грамотності педагогічних працівників та адміністраторів. У листопаді 2006 року колективи Перегонівської та Троянської шкіл пройшли курсову підготовку за програмою „Intell”, у січні 2008 колектив Троянської ЗОШ підготовку за програмою „Microsoft – партнерство у навчанні”

Навантаження комп’ютерного класу звичайної однокомплектної сільської школи Голованівського району зараз становить: 28 тижневих годин викладання предметів, 6 тижневих годин гурткової роботи, 14 тижневих годин підготовки учителів до уроків, 12 тижневих годин самостійної позаурочної роботи учня з комп’ютером - разом 60 тижневих годин. Техніка працює 12 годин на добу.

У міру старіння обладнання гостріше постає питання ремонту та обслуговування. Знайти заміну знятій з виробництва материнській платі майже неможливо. Придбати принтер до комп’ютерів 2000 року випуску вже неможливо. Невже район, який кілька років був лідером інформатизації, знову вступить у період технічного відставання? Невже нам знову доведеться наздоганяти інших? Оглядаючись на пройдену частину тернистого шляху інформатизації системи освіти Голованівського району, ми, „бійці-добровольці першого ешелону”, задоволені тим, що попри наш непрофесіоналізм, відсутність диплому учителя інформатики, ми виховали собі заміну. Учні, разом з якими ми сім років тому „навчаючи вчились”, стали нашими колегами і тренерами курсів „Microsoft – партнерство у навчанні”. А можливо саме в цьому і є головний сенс роботи Учителя – допомогти своїм дітям, своїм учням досягти більшого, ніж досягнув сам.

Далі буде…

Юрій Бак учитель історії (з 1985 року) та інформатики (з 2000 року) директор Троянської ЗОШ І-ІІІ ступенів (з 1991 року).