Інформаційні технології
План
1. Основі поняття ІТ
2. Види інформаційної діяльності.
3.Сутність розвитку ІТ в період технічної революції.
4. Застосування ІКТ в освіті
1. Поняття і визначення ІКТ
Розглянемо основні визначення і терміни в галузі інформаційних технологій, які використовуються також і в педагогічних технологіях.
Інформатизація - організований соціально-економічний і науково-технічний процес створення оптимальних умов з метою задоволення інформаційних потреб на основі формування і використання інформаційних ресурсів за допомогою застосування сучасних інформаційних технологій і розвиненої інфраструктури.
Інформаційні технології (ІТ) - сукупність методів і програмно-технічних засобів, об'єднаних в технологічний ланцюг, що забезпечує збір, обробку, зберігання і відображення інформації з метою зниження трудомісткості її використання, а також для підвищення її надійності і оперативності.
Інформаційні процеси - процеси збору, обробки накопичення, зберігання, пошуку і розповсюдження інформації.
Документована інформація - інформація, що зафіксована на матеріальному носії і має реквізити для її ідентифікації.
Інформаційні ресурси - окремі документи і масиви документів, документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках та ін. інформаційних системах).
Користувач - суб'єкт, що звертається за отриманням необхідних йому інформаційних ресурсів або інформаційних технологій.
Інформаційна система - впорядкована сукупність документованої інформації та інформаційних технологій. Проектування і експлуатація інформаційних систем забезпечуються шляхом використання: необхідних програм (для комп'ютерів різного призначення); відповідної техніки (засобів обчислювальної техніки і зв'язку, що забезпечують розміщення і обробку інформаційних ресурсів на персональних комп'ютерах, в локальній, регіональній мережі, в мережі міжнародного інформаційного обміну); лінгвістичних інструментів (словники, класифікатори, тезауруси); правових документів (положень, статутів, посадових інструкцій); а також організаційних (інструкцій, методик, схем, описів та ін. експлуатаційної документації).
Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) – це сукупність методів виробничих процесів, програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збору, обробки, збереження, розповсюдження, відображення та використання інформації в інтересах її користувачів
Інші науковці під інформаційно-комунікаційними технологіями розуміють технології (сукупність методів, засобів і прийомів) розробки інформатичних систем та побудови комунікаційних мереж, що зазвичай передбачає психолого-педагогічний супровід процесів проектування, розроблення і впровадження, а також технології формалізації та розв’язування задач у певних предметних галузях із використанням таких систем і мереж.
З огляду на предметну галузь освіти можна стверджувати, що інформаційно-комунікаційні технології в освіті – це технології розробки інформатичних систем та побудови освітніх комунікаційних мереж, а також технології формалізації та розв’язування освітніх завдань із використанням таких систем і мереж.
Для практичного використання засобів ІКТ у навчанні педагогам мають бути притаманні:
− загальні педагогічні навички;
− навички володіння засобами інформаційних і телекомунікаційних технологій;
− навички застосування інформаційних і телекомунікаційних технологій під час навчання та виховання учнів.
2. Види інформаційної діяльності
3. Сутність розвитку ІКТ в період технічної революції
Новий етап в розвитку інформаційних технологій обумовлений технічною революцією кінця XIX ст. супроводжувався створенням поштового зв'язку як форми стабільних міжнародних комунікацій (Загальний поштовий союз з 1874 р. і Всесвітня поштова конвекція з 1878 р.), фотографії (з 1879 р.), винаходом телеграфу (1832 р.), телефону (1876 р.), радіо (1895 р.), кінематографа (з 1895 р.), а потім бездротової передачі зображення (1911 р.) і промислового телебачення (з кінця 20-х рр.). В галузі інформаційних комунікацій людство приступило до створення загальносвітової системи зосередження, зберігання і швидкодіючої передачі інформації в найбільш зручній для користувачів формі.
Етап інформаційної революції другої половини XX ст. - це початок такої безпаперової фази розвитку інформаційних технологій, коли на якісно новому рівні завершується історично найважливіший перехід до інформації, швидкість передачі якої (за допомогою електромагнітних хвиль) зростає в мільйони разів у порівнянні з людською мовою. Машинна інтуїція (експертні системи) нині стала продуктивною силою, а штучний інтелект дає можливість вирішувати якісно нові завдання технічного прогресу. Виняткове значення машинних інформаційних систем в житті сучасного суспільства висунуло на перший план завдання створення все більш досконалих ЕОМ і пов'язаних з ними технологій. Історія розвитку інформаційної взаємодії між людьми (а нині між людиною і машиною) дозволяє висловити, що інформаційні технології - це логічна невід'ємна частина єдиної інтеграційної системи знань усього людства.
Етапи розвитку інформаційних технологій
Існує кілька точок зору на розвиток інформаційних технологій з використанням комп'ютерів, визначених різними ознаками поділу. Загальним для усіх викладених нижче підходів є те, що з появою персонального комп'ютера почався новий етап розвитку сучасних інформаційних технологій. Основною метою стає задоволення персональних інформаційних потреб людини, як для професійної сфери, так і для побутової.
Основні ознаки розподілу інформаційних технологій:
· По виду завдань і процесів обробки інформації:
1-й етап (60 - 70-і рр..) - Опрацювання даних в обчислювальних центрах у режимі колективного користування. Основним напрямком розвитку інформаційної технології була автоматизація рутинних дій людини.
2-й етап (з 80-х рр..) - Створення інформаційних технологій, спрямованих на вирішення стратегічних завдань.
· По проблемам, що стоять на шляху інформатизації:
1-й етап (до кінця 60-х рр..) - Характеризується проблемою опрацювання великих обсягів даних в умовах обмежених можливостей апаратних засобів.
2-й етап (до кінця 70-х рр..) - Пов'язаний з поширенням ЕОМ серії IВМ/360. Проблема цього етапу - відставання програмного забезпечення від рівня розвитку апаратних засобів.
3-й етап (з початку 80-х рр..) - Комп'ютер стає інструментом непрофесійного користувача, а інформаційні системи - засобом підтримки прийняття його рішень. Проблеми - максимальне задоволення потреб користувача і створення відповідного інтерфейсу для роботи в комп'ютерному середовищі.
4-й етап (з початку 90-х рр..) - Створення сучасних інформаційних технологій міжорганізаційних зв'язків та інформаційних систем. Проблеми цього етапу дуже численні. Найбільш істотними з них є:
- угод і встановлення стандартів, протоколів для комп'ютерного зв'язку;
- організація доступу до стратегічної інформації;
- організація захисту і безпеки інформації.
По перевазі, яку надає комп'ютерна технологія:
1-й етап (з початку 60-х рр..) - Характеризується досить ефективним опрацюванням інформації при виконанні рутинних операцій з орієнтацією на централізоване колективне використання ресурсів обчислювальних центрів. Основним критерієм оцінки ефективності інформаційних систем була різниця між витраченими на розробку і зекономленими в результаті впровадження коштами. Основна проблема на цьому етапі була психологічна - погана взаємодія користувачів, для яких створювалися інформаційні системи, і розробників через розходження їхніх поглядів і розуміння розв'язуваних проблем. Як наслідок цієї проблеми, створювалися системи, які користувачі погано сприймали і, незважаючи на їх достатньо великі можливості, не використовували повною мірою.
2-й етап (з середини 70-х рр..) - Пов'язаний з появою персональних комп'ютерів. Змінився підхід до створення інформаційних систем - орієнтація зміщається убік індивідуального користувача для підтримки прийнятих ним рішень. Користувач зацікавлений у проведеній розробці, налагоджується контакт із розроблювачем, виникає порозуміння обох груп фахівців. На цьому етапі використовується як централізоване опрацювання даних, характерне для першого етапу, так і децентралізоване, що базується на розв'язанні локальних задач і роботі з локальними базами даних на робочому місці користувача.
3-й етап (з початку 90-х рр..) - Пов'язаний з поняттям аналізу стратегічних переваг у бізнесі і заснований на досягненнях телекомунікаційної технології розподіленої обробки інформації. Інформаційні системи мають своєю метою не просто збільшення ефективності опрацювання даних і допомога керівнику. Відповідні інформаційні технології повинні допомогти організації вистояти в конкурентній боротьбі й одержати перевагу.
Інформаційна технологія, як і будь-яка інша, повинна відповідати таким вимогам:
• забезпечувати високий ступінь розділення всього процесу обробки інформації на етапи (фази), операції, дії;
• включати весь набір елементів, необхідних для досягнення поставленої мети;
• мати регулярний характер. Етапи, дії, операції технологічного процесу можуть бути стандартизовані й уніфіковані, що дозволить більш ефективно здійснювати цілеспрямоване управління інформаційними процесами.
4. Застосування ІКТ в освіті
ІТ в освіті – технології навчання, виховання, наукових досліджень і управління, засновані на використанні обчислювальної та інформаційної техніки і спеціального програмного, інформаційного та методичного забезпечення.
З огляду на предметну галузь освіти можна стверджувати, що інформаційно-комунікаційні технології в освіті – це технології розробки інформатичних систем та побудови освітніх комунікаційних мереж, а також технології формалізації та розв’язування освітніх завдань із використанням таких систем і мереж.
Інформатизація освіти – це процес забезпечення сфери освіти теорією і практикою розробки й використання сучасних інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання.
Основні шляхи застосування ІКТ в освіті:
: Створення інформаційних середовищ навчальних закладів;
: Створення педагогічних програмних засобів (ППЗ);
: Застосування інформаційно-телекомунікаційних технологій під час здійснення проективного і дослідницького навчання;
: Застосування мультимедійних засобів навчання;
: Розробка дистанційних курсів;
: Застосування інформаційних технологій в управлінні навчальним закладом;
: Використання засобів Інтернет з метою пошуку інформації, розробки програмно-методичного забезпечення навчальних закладів, професійного і психологічного консультування;
: Створення Web-сайтів навчальних закладів;
: Здійсненні профорієнтаційної роботи в закладах освіти;
: Розробка і використання контролюючих програмних продуктів;
: Створення електронних бібліотек, медіатек тощо.
До позитивних дидактичних можливостей ІТ відносять:
Æ індивідуалізацію навчання;
Æ ущільнення навчальної інформації;
Æ створення стійкого пізнавального мотиву осмисленого процесу практики;
Æ забезпечення зв'язку теорії з практикою;
Æ диференціація навчання;
Æ управління пізнавальною діяльністю та формування у студентів творчих якостей;
Æ організація проблемно-орієнтованих баз знань на основі реалізації структурно-функціональних предметних і міжпредметних зв'язків;
Æ забезпечення адекватного емоційного стану студентів;
Æ можливість створення реальної досліджуваної ситуації;
Æ формування загальної культури мислення;
Æ створення гарних умов для самореалізації особистості;
Æ формування і розвиток інформаційної культури і розв'язування задач медіа-освіти.
До негативних аспектів застосування ІТ відносять:
Æ ПК призводить до ізоляції студентів;
Æ не може вести справжній діалог, тобто „не розуміє" аналогій та метафор;
Æ не може пояснити студенту, чому той відчуває трудності під час оволодіння матеріалом;
Æ не може надихати або бути моделлю для наслідування;
Æ не може допомогти при вивченні неточних дисциплін, до яких не можна застосувати формальні правила і процедури (філософія, релігія, соціологія і т.д.)
Основні педагогічні цілі використання ІТ (за І.В.Роберт):
1) Інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу за рахунок застосування засобів сучасних інформаційних технологій :
- підвищення ефективності і якості процесу навчання;
- підвищення активності пізнавальної діяльності;
- поглиблення міжпредметних зв'язків;
- збільшення об'єму і оптимізація пошуку потрібної інформації.
2) Розвиток особистості учня, підготовка індивіда до комфортного життя в умовах інформаційного суспільства:
- розвиток різних видів мислення;
- розвиток комунікативних здібностей;
- формування умінь ухвалювати оптимальне рішення або пропонувати варіанти рішення в складній ситуації;
- естетичне виховання за рахунок використання комп'ютерної графіки, технології мультимедіа;
- формування інформаційної культури, умінь здійснювати обробку інформації;
- розвиток умінь моделювати завдання або ситуацію;
- формування умінь здійснювати експериментально-дослідницьку діяльність.
3) Робота на виконання соціального замовлення суспільства:
- підготовка інформаційно грамотної особистості;
- підготовка користувача комп'ютерними засобами;
- здійснення роботи профорієнтації в області інформатики.