КАРАНТИН (COVID-19)

Інформаційне повідомленя для учителів

Психічна гігієна як не піддаватись паніці

Нинішні події ( пандемія, карантин) викликають реакцію стресу у кожної людини, і це нормально. Рівень стресу можна знизити, дотримуючись кількох умов:

-Не змінювати ритм свого життя раптово та максимально. Чим більше людина у стресовій ситуації буде себе завантажувати завданнями і новими видами діяльності, тим більше буде зростати її тривожність.

-Піклуватись про себе та своє здоров’я.

Збалансоване харчування та фізичні навантаження, налагоджений сон, заняття з йоги, стретчингу, медитації допоможуть розслабитись. Прогулянка на свіжому повітрі, бажано на природі, не менше 1 години, але без тісного спілкування з іншими людьми.

-Займатись улюбленими справами, тим, що приносить задоволення. Позитивні емоції знижують рівень стресу.

-Не зосереджувати всю свою увагу на новинах про епідемію. Звісно, не ігнорувати реальність, але і сильно заглиблюватись у новини не варто, бо це не принесе ніякої користі вашому емоційному стану.

Якщо вдома ви не самі, а знаходяться інші члени родини то потрібно дотримуватись таких правил:

1. Поважати свої та чужі психологічні кордони. Не примушувати іншу людину до чогось, робити щось разом з вами, навіть їсти.

2. Розділяти обов’язки між собою, та мінятись ними- це буде корисно і цікаво, адже в ситуації підвищеного стресу потреба у взаємодопомозі зростає.

3. Мати і давати певний психологічний простір іншому, кожен може мати свої власні інтереси і заняття, а потім ділитись одне з одними тим, що ви окремо дізнались або зробили за день.

Якщо ви відчуваєте тривогу стосовно ситуації то потрібно:

1. Обговорювати те, що тривожить. Висловлена тривога-погашена тривога.

2. Обіймайте своїх домашніх. Обійми мають цілющу та заспокійливу дію на нервову систему людини.

3. Спілкуватися з друзями дистанційно на цікаві позитивні теми.

4. Виконувати дихальні вправи для релаксації.

Поширеним наслідком постійної фонової тривоги є безсоння.

Якщо ви стикнулись з даною проблемою, ось кілька порад, які допоможуть відновити якість сну:

1. За годину до сну у квартирі слід вимкнути всі основні джерела освітлення, залишити лише додаткові (лампи, нічники, торшери…). Це допоможе організму підготуватись до відпочинку на рівні фізіологічних реакцій.

2. За 2 години до сну вимкнути телевізор, комп’ютер. Відкласти гаджети, які мають можливість виходу в Інтернет. Можна почитати книгу, написати список справ на завтра, увімкнути аудіокнигу.

3. Якщо практикуєте – медитувати чи читати молитви.

4. За 30 хвилин до сну провітрити кімнату

5. Безпосередньо перед сном прослідкуйте, щоби спальня була максимально затемненою. Якщо є можливість, слід усунути навіть світло від індекаторів живлення на техніці.

Якщо ви відчуваєте, що вас «накриває» паніка: пришвидшується серцебиття, не вистачає повітря, плутається свідомість тощо. Насамперед слід зняти фізичний прояв. Для цього є кілька методів:

Коли ви відчуваєте, що близькі до паніки – зупиніться. Щоби ви не робили, де б не знаходились. Огляніться довкола. Припустимо, ви знаходитьесь в кімнаті. Що ви бачите? Якісь предмети інтер’єру, декору, техніку тощо. Оберіть один – швидко, не роздумуючи. Почніть його описувати якомога детальніше. Наприклад, «я бачу м’яке крісло. Воно велике, з масивними підлокітниками, бордового кольору, має декоративні гудзики (скільки їх ви бачите?). Воно – важке чи легке? Яка на дотик оббивка? Якби ви доторкнулись до крісла, то відчули б тепло чи холод?..» Такі дії допоможуть мозку перемкнутись з режиму «паніка» в режим «аналіз». Якщо ви вчасно виконали вправу – паніка відступить. Ви зможете контролювати ситуацію.

Контроль дихання. Якщо паніка таки почалась, спробуйте згадати і виконати наступне: глибокий вдих (вдихаючи, повільно рахуємо до 8), затримка дихання (повільно рахуємо до 4), повільно видихаємо (повільний рахунок до 10) до повного звільнення легень від повітря, затримка дихання (повільно рахуємо до 4). Глибокий вдих і повторюємо вправу. Кількість повторів – від 2 циклів до 5.

Коли панічний стан подолано, слід повернути собі відчуття свого тіла і своєї присутності в існуючій реальності. Сядьте на стілець. Охопіть передпліччя руками, навхрест (обійміть себе за плечі). Сильно стисніть і зафіксуйте на 3-5 секунд, відпустіть. Так само охопіть і зафіксуйтесь на талії, стегнах, гомілках. Повторіть цю вправу у зворотному порядку: гомілки, стегна, талія, плечі. Кількість повторів – від 3 до 5.

Якщо ви чи хтось з ваших близьких відчуваєте надлишок агресії, через стрес, слід першочергово працювати над усвідомленням. Спробуйте зрозуміти, що в даній ситуації винних немає. Хвороби були, є і будуть. Багато з них – заразні. Їх поширення – слабо контрольований процес. Люди можуть бути носіями і не здогадуватись про це. Тимчасові незручності – це просто тимчасові незручності. Це не покарання, не знущання, не чийсь злий план. Це вимушені міри для безпеки вас, ваших близьких та інших людей. Всі глобальні процеси потребують часу на вирішення. І ще. Пандемія мине, карантин закінчиться, життя налагодиться. А наслідки від агресії, неадекватності, всі вчинені чи сказані образи назавжди залишаться з вами і вашим оточенням в пам’яті. Відчуваючи злість, бажання когось образити, спробуйте перевести агресію в «мирне русло».

1. Заведіть «щоденник злості». Зошит, у який виписуйте всі ситуації, які спровокували агресію. Не соромтесь з висловами – папір все стерпить. Головне – не показуйте свої дописи оточуючим. Потім, коли потреби у цьому щоденнику не буде – спаліть його.

2. Малюйте. Використовуйте червоний, чорний, неоново-зелений кольори.

Малюйте різкі лінії з сильним натиском. Не бійтесь пошкодити папір. Якщо відчуваєте потребу – порвіть малюнок.

1. Якщо конфлікту не уникнути – використовуйте систему «Я – повідомлень». Це особлива форма висловлення думки, потреби, претензії, прохання, яка спрямована на чітке розуміння сказаного вами іншою людиною. Структура спілкування за допомогою «Я – повідомлень» широко використовується у психології для гасіння різних афективних станів і виглядає так: «чіткий опис того, що ви відчуваєте від першої особи, пояснення, що викликало такі відчуття, прохання про той чи інший вчинок». Наприклад: «Я відчуваю злість через те, що зараз ми всі цілодобоводобово знаходимось вдома. Ти не допомагаєш підтримувати порядок в оселі і ігноруєш мої прохання не смітити. Мені образливо через те, що я витрачаю багато сил і часу на прибирання, але не бачу результату. Мені здається, що мою працю не цінують. Тому я злюсь. Я не хочу сваритись і тому порошу тебе про дещо: я хочу, щоб ти прибрав своє робоче місце і навів лад у шухлядах та надалі намагався підтримувати все у такому стані. Буду дуже вдячна за твоє розуміння». Важливою особливістю у використанні таких повідомлень є чітке пояснення свого внутрішнього стану, яке допомагає іншій людини сприйняти вашу позицію максимально правильно. Також спокійний тон і зоровий контакт.

Ваш психолог Світлана Задніпряна.