День гідності та свободи

Дата публикации: Dec 01, 2020 11:32:28 AM

Культурний код Майдану.

Хто придумав "Небесну Сотню",

"Революцію Гідності", і як "Плине кача" стала другим гімном.

Незважаючи на трагічність, жертви та кров, Майдан 2013-2014 років став яскравим проявом народної творчості та креативності українців. Тут зародилися образи, символи та архетипи, які вже увійшли в підручники історії і стали в один ряд з державною символікою. Так хто ж  придумав терміни «Небесна Сотня», «Революція Гідності» і як впроваджували в культурний код Майдану та України лемківську пісню «Плине кача»? За шість років, що минули після Майдану, в Україні з’явилися вулиці, проспекти, площі, сквери, названі на честь Небесної Сотні. У липні 2014-го Верховна Рада затвердила орден на честь загиблих.

 Але хто був автором фразеологізму «Небесна Сотня»? Спрощена версія звучить так: «То була народна творчість». Втім, серед активістів Майдану гуляє мало відома більшості версія: за словосполученням «Небесна Сотня» стоїть народна поетеса Тетяна Домашенко. Як стверджує сама Тетяна Домашенко, фраза «Небесна Сотня» вирвалася мимоволі вдень 21 лютого, коли на Майдані прощалися із загиблими. 

         – «Я стою спереду, біля решітки коло сцени», – згадує вона. 

         – «Дивлюсь у       небо, а там – зграя голубів. Боже, кажу, та це ж –         Небесна Сотня!»

За словами поетеси, люди відразу підхопили цей образ. А у неї попід сценою народилися такі рядки:

Небесна Сотня воїнів Христа

З мечем Архістратига Михаїла,

З молитвою за волю на устах

У вічність із Майдану відлетіла

8 грудня 2013 року зі сцени перед великою аудиторією вперше пролунало словосполучення «Революція Гідності». Його озвучив Олег Тягнибок. Проте автором терміну був інший «свободівець» – Юрій Сиротюк.

Під час обговорення Сиротюк запропонував поняття, яке, на його думку, об’єднувало всіх, хто вийшов на Майдан – «Революція Гідності». Сиротюк каже, що десь 4 грудня в студії телеканалу ТVІ він запропонував в прямому ефірі саме так називати події в центрі Києва. Коли на Вічі 8 грудня це формулювання прозвучало зі сцени, воно стало стрімко поширюватися в українських і західних ЗМІ.

У 19 столітті, десь в надрах народної свідомості народилася лемківська пісня «Плине кача по Тисині». На початку століття 21-го вона стала в один символічний ряд з гімном незалежної України. Володимир Гонський. Активіст та бард стверджує, що саме він популяризував пісню під час революції.

Вперше Гонський почув «Кача» в дитинстві, на початку 70-х, у своєму рідному селі Голинь на Івано-Франківщині від повстанця ОУН-УПА, який повернувся з радянських концтаборів.

Гонський, за його ж словами, виконав «Кача» на гітарі на початку Євромайдана, 22-23 листопада. А у виконанні «Піккардійської Терції» вона прозвучала зі сцени в середині грудня 2013-го.

Чому пісня стала такою популярною?

         – «Вона – одна з тих геніальних речей, яку витворив наш народ», –    впевнений Гонський. 

         – «Єдність форми і змісту – це формула гармонії. Геніальні слова і   музика. Це така меморіальна пісня, яка через Майдан стала    молитвою. Треба віддати належне геніальному виконанню          «Піккардійської Терції». За важливістю цю пісню можна порівняти з         гімном України. Вона збудила багатьох. Але багато ще сплять».