НАЗАРІЮ
Плач, Україно, немає твого солов’я
Пішов Назарій у Стожари
Й тепер і ще й свята земля
Як мати – слухатиме Чари.
Лишив напам’ять ти посмішку
Вкраїну матінку лишив
І юних хлопчиків й домівку,
Що для України народив.
Настав без тебе – Чорний сум
Твій рідний край став сиротою
Твоїх пісень він не забув
Народ твій плаче за тобою.
Як же любив ти Україну
Як син – їй душу віддавав
Як матір – пташечку безкрилу
В своїх піснях ти піднімав.
Прости, нас, брате, наш соколе,
Що ми життя не зберегли
Й тебе занесли в чисте поле,
А в рай же душу віддали.
08.07.1995 р.