НАЗАРІЮ

Плач, Україно, немає твого солов’я

Пішов Назарій у Стожари

Й тепер і ще й свята земля

Як мати – слухатиме Чари.

Лишив напам’ять ти посмішку

Вкраїну матінку лишив

І юних хлопчиків й домівку,

Що для України народив.

Настав без тебе – Чорний сум

Твій рідний край став сиротою

Твоїх пісень він не забув

Народ твій плаче за тобою.

Як же любив ти Україну

Як син – їй душу віддавав

Як матір – пташечку безкрилу

В своїх піснях ти піднімав.

Прости, нас, брате, наш соколе,

Що ми життя не зберегли

Й тебе занесли в чисте поле,

А в рай же душу віддали.

08.07.1995 р.