Домашня сторінка - ЖИТТЄВА ДОЛЯ
Велич духу, житейська мудрість у простих та зворушливих рядках доброчесного християнина
ЖИТТЄВА ДОЛЯ
Були в житті моїм душевні болі
Шляхи широкі і вузькі стежини
Я там шукав своєї долі
Як у садочку гронечка калини.
Життєва доля як дороговказ
Богом дана і ангелам ранима
Він повсякденно піклується за нас
А справа грішна буде нам судима.
Терпів нужденність я в житті і голод
Пройшов крізь муки як той звір
Зносити мусив я всілякий холод
Але душевну важко нести біль.
Я витерпів розлуку з дітьми
Пташиний смертний крик стерплю
Дорогу віднайшов із пітьми
І хрест свій тяжкий донесу.
В житті не був лукавий я з людьми
Душа як чисте око розривалась
За все, мій Господи, прости
В гріхах земних я щиро тобі каюсь.
Грудень 2008 р.
Черкащина, Городищенський р-н с. Вільшана помістя пана Энгельгарта – де ступала дитяча нога Т.Г.Шевченка і слугувала школою для моєї майбутньої дружини.
Нижченаведені слова відмічають річницю закінчення навчання.
Випускники з Вільшани, випускники?
Де Ви набрались рідні сивини
Хто Вам дорогу показав в життя?
Які Ви в ньому косите жита?
Як часто повертаєтесь додому?
Обнять свою ріднесенькую маму
Чи лиш барвінок буйний посадить,
Де прилягла матусенька спочить.
Яке коротке в нас земне життя?
І тим святішою вільшанська сторона
Ще раз її як хочеться обнять
Поля й стежини й луки цілувать.
У снах цілуєм лиш чоло батьків
В заплавнях класом ловимо в’юнів
Які ж то милі серцю всі роки?
А ми до них втомились вже іти.
Дітей ми возим в рідні нам місця
Звідки дорогу почали в життя
Тепер ми їх навчаєм як дружить
Й навіки край ріднесенький любить.
Прощайте дні минувші і роки
Хай Бог нам не посила біди
Нащадкам нашим дасть усім добра
І мир у дім на многії літа.
2001 р.