Домашня сторінка - ЖИТТЄВА ДОЛЯ

Велич духу, житейська мудрість у простих та зворушливих рядках доброчесного християнина

ЖИТТЄВА ДОЛЯ

Були в житті моїм душевні болі

Шляхи широкі і вузькі стежини

Я там шукав своєї долі

Як у садочку гронечка калини.

Життєва доля як дороговказ

Богом дана і ангелам ранима

Він повсякденно піклується за нас

А справа грішна буде нам судима.

Терпів нужденність я в житті і голод

Пройшов крізь муки як той звір

Зносити мусив я всілякий холод

Але душевну важко нести біль.

Я витерпів розлуку з дітьми

Пташиний смертний крик стерплю

Дорогу віднайшов із пітьми

І хрест свій тяжкий донесу.

В житті не був лукавий я з людьми

Душа як чисте око розривалась

За все, мій Господи, прости

В гріхах земних я щиро тобі каюсь.

Грудень 2008 р.

Черкащина, Городищенський р-н с. Вільшана помістя пана Энгельгарта – де ступала дитяча нога Т.Г.Шевченка і слугувала школою для моєї майбутньої дружини.

Нижченаведені слова відмічають річницю закінчення навчання.

Випускники з Вільшани, випускники?

Де Ви набрались рідні сивини

Хто Вам дорогу показав в життя?

Які Ви в ньому косите жита?

Як часто повертаєтесь додому?

Обнять свою ріднесенькую маму

Чи лиш барвінок буйний посадить,

Де прилягла матусенька спочить.

Яке коротке в нас земне життя?

І тим святішою вільшанська сторона

Ще раз її як хочеться обнять

Поля й стежини й луки цілувать.

У снах цілуєм лиш чоло батьків

В заплавнях класом ловимо в’юнів

Які ж то милі серцю всі роки?

А ми до них втомились вже іти.

Дітей ми возим в рідні нам місця

Звідки дорогу почали в життя

Тепер ми їх навчаєм як дружить

Й навіки край ріднесенький любить.

Прощайте дні минувші і роки

Хай Бог нам не посила біди

Нащадкам нашим дасть усім добра

І мир у дім на многії літа.

2001 р.