Алгоритм діяльності практичного психолога в умовах інклюзивної освіти включає:
1.Ознайомлення з особовою справою дитини, історією та особливістю протікання захворювання, співбесіду з представником психолого-медико-педагогічної консультації;
2.Бесіду з дитиною та її батьками, метою визначення рівня можливостей дитини (самообслуговування, спілкування, пізнавальних можливостей, самоконтролю поведінки, емоційно-вольової сфери тощо);
3.Оцінку освітнього середовища, визначення щодо його відповідності до потреб і можливостей дитини. Психолог надає пропозицію щодо здійснення організаційних, функціональних, методичних змін.
4.Вивчення індивідуальних особливостей та психічного розвитку дитини.
5.Проведення засідань команди психолого-педагогічного супроводу з метою розробки індивідуальної програми розвитку.
6.Проведення зустрічі з батьками і учнями класу (закладу загальної середньої освіти), педагогами з метою формування їх психологічної готовності до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами.
7.Проведення психокорекційної роботи з метою розвитку потенційних можливостей дитини та відповідного формування особистості.
8.Відстеження соціально-психологічного клімату в колективі та статусу дитини в групі.
9.Сприяння соціальній інтеграції дитини: залучення в позакласну і позашкільну діяльність.
10.Моніторинг рівня адаптованості й інтегрованості особи з ООП, адаптація відповідних індивідуальних програм, планів.
Важливо!!! Щоб не нашкодити дитині, педагогічні працівники, які працюють в інклюзивних класах, мають виконувати лише посадові обов’язки, які відповідають їх фаховій підготовці.
Завдання практичного психолога щодо організації інклюзивного навчання у ліцеї
1.Виявлення дітей, у яких виникають труднощі у навчанні, спілкуванні та взаємодії з оточуючими; визначення причин цих труднощів; при потребі, скерування до відповідних фахівців з метою встановлення причин та надання допомоги.
2.Виявлення причини соціального неблагополуччя або затримки у розумовому розвитку дитини шляхом спостережень, аналізу навчальної документації, проведення консиліумів з вчителями.
3.Проведення спостереження за дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та потреб.
4.Участь, у межах своєї компетенції, у складанні розгорнутої психолого-педагогічної характеристики на дитину та її індивідуального плану розвитку.
5.Участь в підготовленні документів для розгляду на засіданнях команди психолого-педагогічного супроводу.
6.Ознайомлення з висновками і рекомендаціями ІРЦ щодо організації навчання дитини та надання їй додаткових послуг; розробка індивідуального плану корекційно-розвиткової роботи.
7.Участь у розробці необхідної адаптації навчальних матеріалів, підходів, а саме, надання рекомендацій педагогам щодо врахування особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини при визначенні форм і методів роботи з нею.
8.Сприяння створенню позитивного мікроклімату в колективі, проведення заходів, спрямованих на профілактику стигматизації і дискримінації у шкільному оточенні, формування дружнього та неупередженого ставлення до дитини з особливими освітніми потребами.
9.Надання у межах своєї компетенції консультативно-методичної допомоги педагогам у роботі з дитиною.
10.Налагодження співпраці з фахівцями, які безпосередньо працюють з дитиною з особливими освітніми потребами та приймають участь у розробленні індивідуальної програми розвитку.