Поради батькам
Меморандум дітей своїм батькам
1. Не зламайте мене. Я абсолютно точно знаю, що я не повинен мати все те, чого я прошу. Я тільки перевіряю вас.
2. Не бійтеся бути рішучими зі мною. Мені це подобається, оскільки тоді я знаю, як далеко зайшов.
3. Не застосовуйте до мене силу. Це переконає мене, що силою можна вирішити все. Я швидше відгукнуся, якщо мене просто поведуть за собою.
4. Не будьте непослідовними. Це заплутує мене, я не можу відмовитися навіть від того, що добре знаю та вмію робити.
5. Не давайте зайвих обіцянок, якщо ви не можете їх виконати. Я можу втратити довіру до вас.
6. Ніколи не піддавайтеся на мої провокації, коли я кажу або роблю щось для того, щоб засмутити вас. Інакше я й надалі намагатимуся здобувати такі „перемоги”.
7. Не дуже засмучуйтеся, коли я кажу: „Я ненавиджу тебе”. Я не маю на увазі саме це, але хочу, щоб ви почували себе винними за те, що зробили мені зле.
8. Ніколи не змушуйте мене почуватися маленьким. Я обов’язково зреагую і виставлятиму себе „великою цяцею”.
9. Не акцентуйте уваги на моїх „поганих звичках”. Це тільки надихне мене продовжувати робити саме так.
10. Не робіть зауважень у присутності чужих людей. Я краще зрозумію вас, коли ви спокійно поговорите зі мною віч-на-віч.
11. Не обговорюйте мою поведінку, коли конфлікт у розпалі. З багатьох причин я не дуже добре вас зрозумію. Абсолютно правильно вимагати від мене нормальної поведінки, але давайте поговоримо про це пізніше.
12. Ніколи не робіть за мене те, що я можу зробити сам. Це примушує мене почуватися маленьким і я продовжуватиму використовувати вашу допомогу.
13. Не намагайтеся постійно повчати мене. Ви самі здивувалися б, якби дізналися, що я давно знаю, що добре, а що – погано.
14. Не будьте дуже вимогливими. Якщо ви поводитиметеся так, я буду змушений захищатися і не слухатимуся вас.
15. Не змушуйте мене відчувати, що мої помилки є моїми гріхами. Я маю навчитися помилятися, оскільки без цього нічого у житті не буває.
16. Не вимагайте від мене пояснень моєї поганої поведінки, оскільки я справді не знаю, чому вчинив саме так.
17. Не перевіряйте постійно мою чесність, оскільки я можу злякатись і швидко навчуся брехати.
18. Не забувайте, що я часто експериментую і роблю це із задоволенням. Так я вчусь, тому треба змиритися з цим.
19. Не захищайте мене від обставин, оскільки я вчуся лише на власному досвіді.
20. Не переймайтеся моїми „маленькими хворобами”, оскільки я можу швидко зрозуміти, що дуже приємно, коли тобі приділяють багато уваги.
21. Не відмахуйтеся від мене, коли я вас про щось запитую.
22. Не думайте, що вибачившись переді мною, принизите власну гідність. Чесне визнання своїх помилок викличе в мене дуже теплі почуття до вас.
23. Ніколи не кажіть, що ви абсолютно безгрішні та ідеальні.
24. Не дозволяйте собі показати, що ваші переживання щось більше, ніж мої. Від цього я ще більше злякаюся. Показуйте мені свою мужність.
25. Не забувайте, що я не можу існувати без підтримки та розуміння. Але я не повинен нагадувати вам про це, чи не так?