Розповідь: "Хто сказав, що це — не для тебе?"
Колись давно люди вірили, що хлопці мають бути сильними й серйозними, а дівчата — лагідними й слухняними. Вважалося, що одні мають бути будівельниками, а інші — виховательками. Але час іде, і ми починаємо краще розуміти: кожен може бути тим, ким хоче — незалежно від того, хлопець він чи дівчина.
Уяви собі, що тобі цікава астрономія або програмування, або ти хочеш стати кухарем, дизайнеркою, спортсменом чи ветеринаркою. Чи важливо, хто ти за статтю? Ні. Важливо — що тобі це подобається, що ти стараєшся і розвиваєш свої таланти.
Гендерна рівність — це коли хлопцям і дівчатам дозволяють мріяти без обмежень. Це коли в класі поважають твою думку, навіть якщо вона відрізняється. Це коли ти можеш бути собою і не боятися насмішок за те, що захоплюєшся чимось "не типовим".
Подумай: чи було таке, що хтось казав: "Це не для дівчат!" або "Це не чоловіча справа!"? Чи правильно це? Чи не краще підтримувати одне одного — незалежно від статі?
У нашому класі, школі, суспільстві ми всі різні, але рівні. І коли кожному дають шанс — тоді справді народжується майбутнє, у якому хочеться жити.
Пам’ятай: найсильніші — це ті, хто не боїться бути собою. І найрозумніші — ті, хто поважає інших такими, якими вони є.
🟨 ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ — ЦЕ ПРО КОЖНОГО З НАС! 🟦
👧👦 Хто сказав, що дівчата не можуть бути програмістками, а хлопці — вихователями?
💬 Гендерна рівність — це коли:
🎯 Кожен має право мріяти та обирати свій шлях
📚 У класі всі мають рівні можливості
💪 Немає "дівчачих" чи "хлопчачих" мрій — є лише твої!
🤝 Поважай інших — незалежно від статі 🌟 Підтримуй друзів у їхніх захопленнях 🚀 Будь тим, ким хочеш бути — без обмежень!
🟩 Ми всі різні — але всі рівні!
Дізнатися про те, що таке гендерні стереотипи, як вони впливають на світогляд і на реалізацію жінок і чоловіків у суспільстві, а також про кроки, які дозволять змінювати ситуацію і формувати гендерночутливе середовище, ви можете, переглянувши відео "Гендерні стереотипи":
Психічне здоров'я не є просто відсутністю психічного розладу. Воно визначається як стан благополуччя, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати, а також робити внесок в життя своєї спільноти.
Пропонуємо переглянути матеріали щодо підтримки та збереження психічного здоров'я.
Безпека освітнього середовища - це певний стан захищеності даного середовища, якому притаманні, зокрема, безпечні умови навчання та праці, сприятлива психологічна атмосфера та відсутність будь-яких проявів насилля, безпечний інформаційний простір.
-Давай разом розбиратися, що таке медіаграмотність та для чого вона потрібна.
Медіаграмотність — сукупність знань, навичок та умінь, що дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати різноманітні повідомлення для різних типів медіа. Окрім того, медіаграмотність передбачає вміння розуміти й аналізувати, як медіа функціонують у суспільстві та який вплив вони мають.
Бути медіаграмотним означає бути спроможним знайти те, що ми шукаємо, вибрати те, що нам потрібно, й визначити, наскільки надійною є ця інформація. Бути медіаграмотним означає бути здатним оптимально використовувати відповідну інформацію, зберігаючи її розумно, й ділитися нею з іншими.
-Хочеш перевірити та підвищити свій рівень медіаграмотності?
- У цьому тобі допоможуть матеріали, дібрані бібліотекою МДУ.
MediaSapiens - проект з підвищення медіаграмотності споживачів медійного контенту. Сьогодні в Україні потужним медіа-освітнім проектом є «Media Sapiens». Цей проект у 2010 році започаткувала «Телекритика» (зараз – «Детектор медіа») для підвищення медіаграмотності аудиторії. Матеріали сайту допоможуть відрізнити якісну та правдиву інформацію, виявляти маніпулятивні спроби впливу на громадську думку та не піддаватись їм, довідатись про інформаційні права та можливості їх використати. Цим порталом користуються журналісти, активісти, представники телекомпаній, друкованих та електронних медіа та інші, кого цікавить критичний погляд на висвітлення подій. На порталі ви знайдете добірки книг про медіа-освіту, цікаві медіа-дослідження, анонси медіа-подій, тощо.
Портал «Медіаосвіта і медіаграмотність» - портал, створений на базі онлайн-бібліотеки з медіаосвіти Міжнародного благодійного фонду “Академія української преси”.
Media IQ – проект із розвитку медіаграмотності та критичного мислення.
Stopfake.org – сайт для перевірки фактів, головна мета якого – перевірка істинності, інформації, посилення медіаграмотності аудиторії і боротьба за чітке розмежування між журналістикою фактів і пропагандою.
Новинна грамотність – онлайн-курс, спрямований на поширення медіаграмотності серед населення в умовах воєнного конфлікту.
МедіаДрайвер - мультимедійний онлайн-посібник, що містить текстову інформацію, інфографіку та відео про різні типи медіа, що допомагають навчитися орієнтується у складних лабіринтах інформації.
Довіряй, але перевіряй. Медіаграмотність в українському суспільстві - книжка проекту клубу ілюстраторів Pictoric, що містить ілюстрації та тексти журналістів на тему медіаграмотності.
Медіаграмотність для громадян - дистанційний навчальний курс, метою якого є надання базових знань у сфері медіа, ознайомити громадян з найросповсюдженішими видами маніпуляцій і пропагандою, надати базові інфструменти перевірки інформації та критичного мислення.
- А якщо хочеться трохи розважитись, цікаво і з користю провести свій час, то можна й пограти. Гайда до онлайн ігор!
Що таке торгівля людьми?
Суть поняття “торгівля людьми” визначає Закон України “Про протидію торгівлі людьми”, зокрема абзац 15 частини першої статті 1, а саме: торгівля людьми – це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.
Іншими словами, торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, від якої потерпають чоловіки, жінки та діти, та яка не втрачає актуальності у ХХІ столітті для жодної країни світу, включаючи Україну. Маніпулюючи бажаннями та намірами людей, їх ошукують та експлуатують.
Експлуататори отримують прибуток через контроль та використання інших людей. Ця проблема може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу. Експлуатація може відбуватись як всередині країни так і поза її межами, а вербувальниками найчастіше є знайомі люди – ті, яким довіряють.
Як бачимо, торгівля людьми має різні види, серед яких і примусова праця, і використання у збройних конфліктах.
Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:
трудова експлуатація;
сексуальна експлуатація, використання у проституції та порнобізнесі;
примусове жебрацтво;
примусове втягнення у злочинну діяльність та збройні конфлікти;
торгівля людьми з метою вилучення органів, примусового сурогатного материнства тощо.
забрали паспорт або інші документи;
позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;
погрожували, били або ґвалтували, знущалися або чинили психологічний тиск;
примушували виконувати роботу, якою не хотіли займатися, застосовуючи фізичне чи психологічне насильство;
примушували відпрацьовувати вигадані борги;
була відсутня можливість за власним бажанням кинути роботу;
примушували працювати понаднормово;
проти волі використовували у збройному конфлікті.
Торгівля людьми – це серйозна проблема у мирний час, а війна та збройний конфлікт створюють найбільш сприятливі умови для торгівлі та експлуатації людей. Від 24 лютого 2022 року Україна живе в умовах воєнного стану. Війна підвищує ризики торгівлі людьми, тому на сьогодні ця тема є однією із актуальних.
У період війни ризик торгівлі людьми зростає, тому, щоб не стати жертвою, потрібно звертатися за допомогою до відповідних державних органів та перевірених агентів, сприймати інформацію критично та перевіряти її в офіційних джерелах.
У випадку, якщо ви стати жертвою торгівлі людьми або свідком такої ситуації, не мовчіть! Звертайтеся до державних та міжнародних органів за допомогою. Таким чином ми зможемо знизити рівень торгівлі людьми. → Як не стати жертвою торгівлі людьми під час війни: поради
За підтримки Міжнародної організації з міграції (МОМ) щоденно з 08:00 до 20:00 працює Національна безкоштовна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, у тому числі щодо безпечного виїзду за кордон: 0-800-505-501 та 527 (https://www.527.org.ua).
Гарячі лінії з питань протидії торгівлі людьми:
-Республіка Польща: +48 22 628 99 99;
-Чеська Республіка: +420 222 721 810, +420 222 717 171, 8 000 777 77;
-Республіка Болгарія: 0800 186 76;
-Словацька Республіка: +421 918 366 968 (гаряча лінія для громадян України);
-Республіка Молдова: 0800 77777 (дзвінки з Молдови), +373 22 23 33 09 (дзвінки з-за кордону).
-Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей – 1547.
-Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації - 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).
-Гаряча лінія безоплатної правової допомоги - 0-800-213-103.
Також діє безкоштовна гаряча лінія психологічної підтримки за номером: 0-800-211-444. Лінія працює з 09:00 до 18:00 у будні та з 10:00 до 17:00 у вихідні.
Консультації надають кваліфіковані психологи.