Щиро дякую всім, хто приймав участь у експерименті, допоміг з його організацією та проведенням!
Результати нашого дослідження
У процесі педексперименту вивчено проблему перевірки ефективності впровадження новітніх технологій розробки програмного забезпечення у процес навчання програмування. З’ясовано необхідність застосування особливих методик такого дослідження, що виключають вплив особливостей мови та парадигми програмування на результати дослідження.
Вдалося адаптувати один з методів проективних технологій психологічних досліджень, а саме: метод часткового семантичного диференціалу для визначення ефективності навчання програмування. З використанням розробленого різновиду методу СД проведено порівняння якості навчання програмування мовою C# та іншими мовами програмування в класах технологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів.
Результати, що виявлено під час анкетування учнів експериментальних класів, значно менше відрізняються від тих, що дали в своїх анкетах експерти. Це дозволяє зробити висновки про загальні переваги навчання програмування мовою C#. Поряд з тим, результати експериментального визначення ефективності впровадження до навчання мови програмування C# вказують на переваги використання цієї мови для навчання учнів на основі об’єктно-орієнтованої парадигми програмування.
Запропонований варіант використання семантичного диференціалу для перевірки ефективності впровадження навчання програмування на основі мови C# все ще має окремі недоліки: анкети громіздкі та потребують багато часу на їх заповнення, надзвичайно трудомісткою є процедура переведення даних анкетування, що здійснювалось на окремих аркушах до електронного вигляду.
Проблема експериментального визначення доцільності та ефективності впровадження інновацій до процесу навчання залишається надзвичайно актуальною. Існує потреба подальшої розробки та удосконалення проективних технологій для перевірки ефективності впровадження до навчання перспективних мов та парадигм програмування.
Основні результати дослідження опубліковані в роботах:
1. Шевчук П. Г. Визначення результатів педагогічного впливу в процесі навчання програмування / П. Г. Шевчук // Звітна наукова конференція Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН: Матеріали наукової конференції. – Київ: ІІТЗН НАПН України, 2012. – С. 117–118.
2. Шевчук П. Г. Використання Інтернет для дослідження результатів навчання програмування учнів класів технологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів / П. Г. Шевчук // Матеріали міжнародного форуму фахівців у галузі освітніх вимірювань (Київ, 1 червня 2012 р.) – К. : НПУ, 2012. – С. 61–62.
3. Шевчук П. Г. Основні підходи добору мови та середовища програмування як засобів навчання // П. Г. Шевчук / Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання [Електронний ресурс] / Ін-т інформ. технологій і засобів навчання АПН України, Ун-т менеджменту освіти АПН України; гол. ред.: В. Ю. Биков. – 2010. – № 3(17). – Режим доступу: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/251.
4. Шевчук П. Г. Оцінювання ефективності навчання програмування на основі різних мов та парадигм написання комп’ютерних програм // П. Г. Шевчук / Інженерія програмного забезпечення: Науковий журнал: – 2011 – № 4(6) – С. 78–83.
Як це відбувалося:
Організація експериментального дослідження
Шановні учасники педагогічного експерименту. Надаю додаткові вказівки по проведенню анкетування за методом семантичного диференціалу. Зразки анкет можна знайти у вкладених файлах.
Інструкція вчителю
Анкетування методом семантичного диференціалу проводиться з метою перевірки результатів педагогічного експерименту з навчання програмування в класах технологічного профілю.
Анкетування проводиться в експериментальних та контрольних класах (групах), що вивчали в одинадцятих або 10-х класах інформатику за програмами технологічного профілю.
Під час опитування учень повинен вказати, як пов’язані 20 основних понять програмування між собою та ще з 25 різних термінів інформатики. Крім того, ще потрібно вказати зв’язок понять програмування з назвами різних галузей людської діяльності (дванадцять назв).
У анкетах спочатку розміщені назви галузей, далі загальні терміни шкільної інформатики, і в останню чергу, поняття з галузі програмування.
Для анкетування розроблено два види рівнозначних анкет, на вибір:
1. Розширена. Для оцінювання кожного поняття відводиться окрема таблиця. Учень повинен відмітити клітинку, яка знаходиться під відповідною цифрою, умовно «далі», чи «ближче» до поняття. Таким чином учень наочно вказує ступінь зв’язку. Рекомендується пояснювати суть опитування саме на прикладі такого типу анкет. (інструкція на останній сторінці)
2. У вигляді єдиної таблиці. Для учнів, що добре зрозуміли суть анкетування. В одну таблицю розміщено рядочки та стовпчики поіменовані термінами (назвами понять). Зв’язок між поняттями оцінюють цифрою від 0 до 5, яка ставиться у клітинку на перетині відповідних стовпчиків та рядочків. Та частина таблиці, де поняття програмування порівнюються між собою – симетрична. У клітинки однієї з симетричних частин таблиці записано знаки «x». Заповнювати їх не потрібно. Діагональ симетричної таблиці заповнена цифрами «5» – максимальний зв’язок поняття на себе.
Додатково повідомляю, що розпочав роботу сайт, де можна пройти анкетування в режимі on-line: http://sd.ms1.org.ua/
Наводжу коротку інструкцію щодо користування сайтом:
Робота з сайтом можлива в двох різних режимах. Перший режим призначений для проведення анкетування методом часткового семантичного диференціалу для визначення результатів навчання програмування в класах технологічного профілю
Учасник анкетування зайшовши на сайт http://sd.ms1.org.ua, натискає кнопку з надписом «Учень» або «експерт» відповідно до того, ким він являється. Після цього проходить його реєстрація, що полягає у заповненні полів реєстраційної форми.
Наступним кроком є оцінювання того, як тісно пов’язаності пари запропонованих понять. Для оцінювання використовуються оцінки в діапазоні від 0 до 5, де
0 – поняття зовсім не пов’язані
1 – мало пов’язані
2 – частково пов’язані
3 – більш пов’язані ніж не пов’язані
4 – досить достатньо пов’язані
5 – тісно пов’язані між собою
Порівняння відбувається між двома окремими списками понять. Кожне поняття із першого списку порівнюється із кожним елементом другого. Оскільки частина понять у списках повторюється, то робота системи виключає повторне оцінювання.
В меню, що знаходиться зліва, користувач може сам вибрати поняття для порівняння.
Користувачеві пропонується оцінити всі комбінації пар, тому процес опитування триває досить довго, і потребує розумових зусиль, через це тест можна перервати на деякий час і продовжити його, ввівши свій код доступу на головній сторінці.
Для зручності роботи з сайтом на сторінці присутня панель налаштувань, яка дозволяє вибирати відповідний спосіб заповнення анкет. Самий оптимальний спосіб передбачає використання клавіатури з допомогою якої можна задати оцінку від 0 до 5 натискаючи на відповідні клавіші, при цьому перехід до наступної пари відбувається автоматично.