ПРЕЗЕНТАЦІЯ " ШО ТАКЕ ЩАСТЯ?"
Успішність вашої дитини падає з року в рік або вона отримує лише середні оцінки, хоча, на вашу думку, могла би претендувати на вищий бал? Знаючи її здібності, ви впевнені, що вона може бути більш успішною у школі. І це не дає вам спокою, адже ви розумієте, як важливо добре вчитися зараз, щоби потім вступити в університет або просто гідно закінчити школу. Ви переживаєте, сваритесь і дорікаєте їй за лінь, відсутність мотивації й безвідповідальність. Ви просто не розумієте, чому дитині настільки нецікаво вчитись, і придумуєте різні способи додаткової мотивації. Але найчастіше ситуація не покращується, а стає лише гірше.
Пропоную Вам десять способів, які допоможуть батькам мотивувати дитину на якісно краще навчання.
1. Не перетворюйте виконання дитиною домашніх завдань у знаряддя тортур.
2. Формуйте позитивну мотивацію виконання домашнього завдання, сформуйте та поясніть дитині його далеку перспективу. Хваліть її успіхи, радійте результатам, пов'язаним з хорошими оцінками.
3. Допомагайте дитині у виконанні домашнього завдання тільки в тому випадку, якщо вона цього потребує.
4. Не намагайтеся виконувати завдання за свою дитину, краще нехай вона взагалі домашнє завдання не зробить, ніж зробите ви.
Формуйте у дитини культуру розумової праці, поцікавтеся у вчителя, яку додаткову літературу можна використати для якісного виконання домашніх завдань.
Однією з важливих складових навчання в школі є домашні завдання, до виконання яких часто залучаються і батьки.
Ось декілька психолого-педагогічних порад, які допоможуть батькам спокійно простежити за процесом навчання дитини:
«ДО ШКОЛИ З БАТЬКАМИ», АБО ЯК СПІЛКУВАТИСЯ З ВЧИТЕЛЕМ
Як розвинути в дітей здатність вибачати?
1. Давайте дітям час
Ми не можемо примушувати дітей вибачати когось усупереч їх бажанням. Якщо ми вимагаємо від них сказати про те, чого вони насправді не відчувають, такий підхід не здатний вирішити проблему.2. Переможців не буваєКоли ви вибачаєте когось, це не слід розглядати як перемогу. Слова «Я ж тобі казав(ла)» не повинні ставати частиною вибачення.3. Жодних застережень
Якщо при вибаченні робити застереження, воно не буде щирим. «Я вибачу тебе, якщо ти будеш застеляти моє ліжко весь тиждень» – це вимога, а не вибачення.
4. Розширюйте світогляд дитини
Якщо дитина злопам'ятна чи сповнена негативу, найчастіше це відбувається від того, що вона думає лише про себе.
5. Безумовне вибачення
Бувають ситуації, коли об'єкт нашого прощення не бажає його й не вважає, що наше вибачення йому необхідне. Але дитина повинна навчитись вибачати безумовно, навіть якщо це ніким не буде оцінено.
7 відмінностей між мудрим і звичайним батьком:
1. Звичайний батько проводить весь час з дитиною, залишаючи своє хобі і інтереси в тіні. Мудрий батько піклується і про себе. Цьому він і навчає дітей.2. Звичайний батько цілими вечорами робить шкільні завдання. Мудрий батько вважає, що дитина повинна сама відповідати за них. Якщо щось не виходить, тоді батько приходить на допомогу.3. Багато батьків намагаються спокутувати провину, купуючи дитині подарунки. Мудрий батько видає чаду гроші на дрібні витрати. Дитина повинна сама вчитися розподіляти гроші і відкладати їх на придбання іграшок. Батькові слід контролювати цей процес і навчати дитину.
4. Часто мами і тата не хочуть розбиратися в причині поганої поведінки дитини. Їм хочеться швидше втихомирити її. Мудрий батько розбирається в причині і намагається допомогти у вирішенні проблеми.
5. Звичайний батько хоче виростити в першу чергу успішну людину. Мудрий перш за все намагається побудувати теплі і близькі стосунки з дитиною.
6. Звичайний батько береже свою дитину від різних проблем, роблячи іноді те, про що його не просять. Мудрі мами і тата в допустимих випадках дозволяють дитині робити помилки. Після допомагають дитині зробити із ситуації висновки.
Принципи виховання дисципліни у дитини:
1. Уважно вивчайте дитину: Ви повинні знати стан її нервової системи. Дії дитини в стані нервового напруження повинні сприйматися батьками як симптом більш глибоких емоційних ускладнень, викликаних критикою, звинуваченнями або покаранням.
2. Відповідайте на почуття дитини. Створіть такі умови, щоб дитина почувалось емоційно захищеною, могла виговоритись, а її негативні емоції знайшли вихід у словах, а не в діях.
3. Якщо без покарання обійтись не можна, то нехай дитина обере його сама. Практика свідчить, що діти, як правило, вибирають більш суворе покарання, ніж хотіли батьки. Але в таких випадках вони вже не вважають його жорстоким, несправедливим і не ображаються на батьків.
4. Дайте зрозуміти своїй дитині, що дисциплінарні проблеми дітей стосуються не тільки дорослих, а є спільними.
5. Не засуджуйте дитину. Пам’ятайте: щоб змінити вчинки дитини, треба зрозуміти її почуття.
1.Життя в сім’ї з підлітком схоже на парний танець зі зміною ролей. Ви виступаєте то в ролі ведучого, то в ролі веденого, то в ролі авторитету, то в ролі “чайника”, нічого не розуміючого в сучасній молодіжній субкультурі. Причому ролі ці – не маски (головне – нічого не “грати”), а реальна готовність батька адаптуватися до постійно мінливої ??ситуації і настрою, гнучка позиція по відношенню до думок і поглядів власної дитини і повага до іншої окремої особистості.
2.Вам доведеться визнати, що період “незаперечного авторитету батьків” більше ніколи не повернеться, тому перестаньте командувати і керувати. Це – абсолютно програшна стратегія взаємовідносин з будь-яким підлітком. Спробуйте заново “заслужити” колишній авторитет. На цьому шляху необхідно керуватися тим, що дитина більше не вірить абстрактним словами і деклараціям, вона аналізує Ваші дії, стратегії, статус.
3.Спробуйте не тільки слухати дитини, але й спостерігати за її реакціями. Часом її поза, жести і міміка краще говорять про її стан, ніж звичний вербальний (словесний) підлітковий протест. Ставте собі питання: “чому вона так неадекватно реагує?”, “Що я можу зробити, щоб згладити протистояння?”. Повірте, вона не хоче боротися, вона хоче розібратися і запрошує Вас піти за нею.
4.Не плануйте конкретного результату “виховного впливу”, і не зациклюйтея на ньому. Він все одно буде іншим. Адже це парний танець взаємин (див. п. 1). Ви задумували одне, а вийшло зовсім інше – радійте. Ваша дитина позбавила Вас ще від одного стереотипу. Таким чином, вона сприяє Вашому особистісному зростанню, провокуючи спонтанність реакції.
5.Пам’ятайте, що однією з особливостей підліткового віку є потреба в ризику, часом не дуже виправданому, продиктованому бажанням самоствердитися. Якщо Ви ще цього не навчилися, час прийшов. Не бійтеся ризикувати разом з дитиною, але на своїй території. Чим більш наполегливі й спритні Ви будете у своєму бажанні випробувати нові способи взаємодії з дитиною, тим швидше Ви почнете говорити з нею однією мовою. Головне, зробити так, щоб підліток не переставав дивуватися Вашій винахідливості.
6.Зберігайте почуття гумору і намагайтеся передати дитині хоча б невелику частину свого оптимізму. Справа в тому, що всі зміни, що відбуваються з ним як фізичні, так і духовні, Ваш підліток сприймає дуже трагічно. Якщо Ви самі теж починаєте застрявати на аналізі та розборі дитячих проблем та перспектив їхнього вирішення, то ситуація вдома стає схожою на безперервну виробничу нараду. Для того, щоб краще побачити ситуацію, відстороніться від неї і спробуйте подивитися на неї з неабиякою часткою гумору. “Велике бачиться на відстані”, бажано з більш легких і оптимістичних позицій. Не варто жартувати над емоціями підлітка, набагато ефективніше іронізувати над самою ситуацією. Жарт допоможе трошки розрядити обстановку.
7.Намагайтеся “фільтрувати” інформацію, що надходить до Вас із ЗМІ та літератури з проблем підліткового віку. По-перше, вона сама далека від ідеалу в плані глибини аналізу. По-друге, хорошим тоном публікацій останніх років стали “страшилки”. Повірте, що далеко не все, що Ви прочитали, відноситься саме до Вашої дитини. Спробуйте, ніби, приміряти прочитане на неї, і Ви побачите, що “костюмчик” не завжди доводиться якраз. Далеко не всі “страшилки”, які трапляються з підлітками, обов’язково має статися з Вашою дитиною.
8.Згадайте про ті сімейні цінності і традиції, які існують у Вашій родині. Проаналізуйте, що з цього багажу стало загальним для Вас і Вашої дитини, а де проходить очевидний вододіл. Це буде зіставлення і порівняння двох точок зору на одвічне ціннісне питання: “Що таке добре, і що таке погано?”. Моральні та етичні цінності не можна механічно передати, а вже, тим більше, нав’язати, вони формуються і стають своїми або залишаються чужими в період усього дитинства. І якщо, якісь, дуже значимі для вас ціннісні орієнтири, виявилися для дитини у списку чужих, не хапайтеся за голову і не “пиляйте”. Подумайте, не як розповісти і продекларувати, а як показати і переконати в перевагах тієї чи іншої якості чи властивості. Проаналізуйте, що б могли Ви запозичити у дитини, чого могли б повчитися.
9.Одне з головних прагнень підлітка – прагнення до самостійності. Але самостійність передбачає повну відповідальність за себе і посильну за життя сім’ї. Основна проблема полягає в тому, що підліток прагне до відповідальності тільки там, де вона йому вигідна. Ваше ж завдання навчитися ділитися своєю відповідальністю з ним і в інших “маловигідних”, на перший погляд, областях. Вам необхідно дати йому зрозуміти, що все, що відбувається в його житті і в житті сім’ї, відбувається тепер не тільки завдяки Вам або з Вашої вини, як це було в ранньому дитинстві, а й завдяки / всупереч його діям.
10.Підліток – не глина, та й Ви – не скульптор. На жаль, Вам не під силу виліпити скульптуру “ідеальної” дитини, що втілює всі Ваші бажання, мрії, фантазії і амбіції, з реального сина чи дочки. У нього-зовсім інше “ідеальне Я”. Ваша мета – допомагати йому мінятися і дорослішати, виходячи з його реальних прагнень і цілей.
11.Допомагайте дитині зробити конкретні кроки для її цілей. Це – дуже важливо для самовизначення. Оскільки у підлітковому віці мета глобальна, а можливості ще трішки відстають, то її “ідеал” так і може залишитися в області мрій про нездійсненне. Допоможіть дитині повірити в свої сили, і, якщо це необхідно, розробіть разом стратегію досягнення результату. Пам’ятайте, що провідна роль у такій роботі і відповідальність за неї належить ній, Ви – лише “аксакал”, здатний поділитися власним досвідом по запиту дитини.
12.Підлітковий період – це настільки інтенсивний етап змін у житті дитини, що він поглинає її цілком. Дайте можливість підлітку відчути безперервність життя і безперервність змін і саморозвитку, а даний етап лише як ще одну, можливо, найскладнішу і реальну, сходинку до дорослого життя. Покажіть взаємозв’язок і взаємовплив дитячого життєвого досвіду (минулого), бурхливих змін (справжнього), і самовизначення (майбутнього), адже життєвий сценарій – це результат, який об’єднує в собі всі компоненти.
13.Навчіть дитину не боятися власних помилок і ставитися до них як до, можливо, не найприємнішого, досвіду для подальшого аналізу. Банальне: “не помиляється тільки той, хто нічого не робить” допомагає це усвідомити. Бажано показувати досвід “падінь і злетів” на прикладах з власного життя та життя інших значущих для дитини людей, а не на постійному промовлянні і нескінченному “розборі його польотів”.
14.Зверніть увагу підлітка на те, що будь-якій людині властиві внутрішня суперечливість, неоднозначність, конфлікт бажань і мотивів поведінки. Поняття добро / зло, невдаха / переможець, свобода / залежність, воля / безвольність, правда / брехня і т.д. часом бувають настільки відносні, неоднозначні й непостійні, що кожна нова ситуація і в житті дорослої людини вимагає їх перевірки, аналізу, а іноді і повного перегляду. Тоді з ними вже легше впоратися, оскільки з ряду унікальних і особистісних проблем вони переходять у ранг універсальних. Позиція “всі через це проходять” набагато менше вразлива і більш захищена, ніж позиція “я такий непослідовний”.
15.Самопізнання – прерогатива будь-якої думаючої і відчуваючої людини, незалежно від того, який її вік і статус. Пов’язані з цим почуття і емоції, вперше виникаючі – це тільки відправна точка, точка відліку на цьому довгому, складному, але такому захоплюючому шляху.
10 фраз, які вчителі хотіли б сказати батькам
Для того, щоб допомогти вчителям та батькам порозумітися, психологи склали топ-10 питань, які стають наріжним каменем у їх стосунках. Ми пропонуємо до вашої уваги перелік з 10 ідей, які педагоги хотіли б донести до батьків своїх вихованців.
1. Дайте шанс новому вчителю. Зазвичай ми з острахом та недовірою ставимося до всього нового. Спробуйте зрозуміти та прийняти нового вчителя, тоді й ваші діти
зможуть це зробити.
2. Вчитель – звичайна людина. Пам’ятайте про те, що вчителі – такі самі люди, як і всі інші. В них бувають вдалі та невдалі дні, поганий чи хороший настрій.
3. Прийміть нові методи виховання. Сучасні діти дуже сильно відрізняються від своїх батьків, коли вони самі навчалися у школі. Навчальні програми та педагогічні методи постійно вдосконалюються. Ви маєте довіритися професіоналам.
4. Немає нічного страшного чи поганого в тому, що ваша дитина стала навчатися гірше. Не тисніть на неї. Особливо часто в середній школі для учнів починається період «американських гірок». Досвід невдач навчить їх у майбутньому долати труднощі.
5. Навчіться слухати. Для батьків їх діти найкращі у цілому світі, і досить часто вони не можуть спокійно слухати критику чи зауваження на свою адресу, сприймаючи це за особисту образу.
6. Домашнє завдання для дітей, а не для батьків. Дитині можна допомагати, але аж ніяк не виконувати завдання замість неї.
7. Цікавтеся успіхами у навчанні та справами у школі, навіть якщо ваша дитина навчається у старших класах. На жаль, батьки першокласників значно частіше спілкуються зі своїми дітьми та їх вчителями.
8. Вчителі теж мають право хворіти. Чомусь не всі батьки готові з порозумінням ставитися до того, що у вчителя може бути лікарняна відпустка. Більшість обурюється, коли вчителя немає на роботі хоча б тиждень.
9. Не дозволяйте дітям обговорювати вчителів. Якщо ви разом із чоловіком чи подругою збираєтесь поговорити про навчання, школу та вчителів, зробіть так, щоб ваша дитина не чула цієї розмови.
10. Звичайно, оцінки – це дуже важливо, але вони не є метою навчання. Не робіть трагедію з поганої оцінки за контрольну. Також не варто надмірно хвалити й за високі оцінки
Поради батькам
• Не чекай, що твоя дитина буде таким, як ти або таким, як ти хочеш. Допоможи йому стати не тобою, а собою.
• Не вимагай від дитини плати за все, що ти для нього зробив.
• Не зганяй на дитині свої образи, щоб в старості не їсти гіркий хліб.
• Не стався до його проблем зверхньо. Життя дане кожному під силу і, будь упевнений, йому вона важка не менше, ніж тобі.
• Не принижуй!!!
• Не забувай, що найважливіші зустрічі людини - це його зустрічі з дітьми.
• Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Муч, якщо можеш, але не робиш. Для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
• Дитина - це не тиран, який заволодіває всій твоїм життям, не тільки плід плоті. І крові. Це та дорогоцінна чаша, яку життя дало тобі на зберігання.
• Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би , щоб робили твоєму.
• Люби свою дитину будь-якою - не талановитою, невдахою, дорослим. Спілкуючись з нею, радій, тому що дитина - це свято, яке поки з тобою.
Темперамент і пам"ять
За визначенням І. Павлова, в основі людської психіки лежить вроджена властивість нервової системи — темперамент. Темперамент — виявлення в житті й діяльності людини типу її нервової системи.
Термін «темперамент» належить Гіппократу й означає в перекладі «співвідношення частин». Гіппократ вважав, що темперамент визначається порушенням у співвідношенні чотирьох головних рідин у тілі людини: крові («сангвініс»), лімфи («флегма»), жовчі («холе») і чорної жовчі («мелане холе»). Так і виникли назви чотирьох типів темпераменту, які збереглися до нашого часу: сангвінік, флегматик, холерик, меланхолік.
Холерика відрізняє підвищена збудливість, неврівноваженість поведінки. Він запальний, прямолінійний. Може бути агресивним. Холерик схильний до бурхливих емоційних спалахів, різких змін настрою. Він енергійний, наполегливий, рішучий, безстрашний. Любить ризик, захоплюючі пригоди й історії. Холерик важко іде на компроміс, не прислухається до думки інших, занадто самостійний. Спить мало, прокидається рано. У їжі невибагливий, може їсти великими шматками. Холерик здатний на необдумані вчинки. Він галасливий і задерикуватий. Але періоди активності змінюються періодами млявості.
Флегматик повільний, мовчазний, спокійний. Фантазує мало, грається спокійно, негаласливо. Не любить ігри, у яких потрібна швидкість, спритність. Розмовляє повільно, з паузами. Не любить нове. Мало рухається, любить поспати, засинає легко, прокидається пізно. Має гарний апетит, у їжі невибагливий. Любить порядок: п'є лише зі своєї чашки, їсть лише своєю ложкою, грається лише своєю іграшкою. Флегматик наполегливий, дисциплінований, слухняний і пунктуальний. Самостійно приймати рішення йому складно, тому він спокійно надає право вибору іншому.
Меланхолік має багатий внутрішній світ, тому часто буває задумливим і сумним. Якщо засмутиться, плаче довго й гірко. Насторожено ставиться до чужих людей, однолітків. Але з тими, кого любить, відкритий, довірливий і добрий. Меланхолікові подобається бути на самоті. Він швидко втомлюється, важко переключається з одного виду діяльності на інший. Засинає пізно, багато фантазує, розмірковує. Зранку прокидається в похмурому настрої. Любить тепло, не любить спорт. Такій дитині потрібно, щоб у родині була людина, якій можна довіритися й отримати розуміння й увагу.
Сангвінік рухливий. Сльози з'являються миттєво, але він швидко заспокоюється. Легко переключається з однієї справи на іншу. Батьків дитини-сангвініка непокоїть її неакуратність, незібраність, несерйозність. Зате такі діти приємні у спілкуванні, фантазери. Сангвінік легко засинає й прокидається, встає рано. Любить рухливі ігри. Бути непостійним — властивість цього темпераменту. Діти-сангвініки миролюбні, не пам'ятають образи, не жадібні.
Немає поганих і гарних темпераментів. У чистому вигляді темперамент проявляється рідко. Людей з яскравим темпераментом не так багато, але вони все ж таки зустрічаються.
Темперамент впливає на обробку та сприйняття інформації, отже, і на основні пізнавальні процеси, зокрема на пам'ять.
Сангвінікові потрібно 5—8 повторень, щоб запам'ятати інформацію, але зберігається вона недовго.
Флегматик потребує 12—13 повторень і запам'ятовує інформацію на все життя.
Холерикові достатньо 4—5 повторень, але він зберігає інформацію дуже довго.
Що стосується меланхоліка, то 17—20 повторів допомагають запам'ятати інформацію, але вона швидко забувається.
Звідси випливає принцип індивідуального підходу до дітей при їх навчанні. Отож, необхідно обов'язково враховувати індивідуальні особливості дитини. Нещодавно у психологічній науці з'явився новий термін — статевий диморфізм. Він означає диференційований підхід до виховання і навчання дітей різної статі. Тобто виявляється, що хлопчики і дівчатка потребують неоднакових підходів у вихованні та навчанні. У перші роки навчання в школі здатність запам'ятовувати краще розвинена у дівчаток через їхній більш інтенсивний розвиток. Тому кількість повторень для заучування навчального матеріалу хлопчиками цього віку має бути більшою. Дівчатка краще запам'ятовують вірші, їм легше даються предмети, що потребують запам'ятовування значної кількості фактів.
· Ніколи не порівнюйте хлопчиків та дівчаток, не ставте одних за приклад іншим, вони різні за біологічним віком.
· Не забувайте, що хлопчики і дівчатка по-різному бачать, чують, відчувають дотик, по-різному сприймають простір, орієнтується в ньому, а головне, по-різному осмислюють усе, з чим зустрічаються в цьому світі. І, звичайно, не так, як ми — дорослі.
· Коли жінка навчає та виховує хлопчиків (а чоловік — дівчаток), їй мало знадобиться власний дитячий досвід. Порівнювати себе в дитинстві з ними — неправильно і марно.
· Майте на увазі, що дорослий, який сварить дитину за те, що вона чогось не знає або не вміє, подібний до лікаря, який лає людину, що захворіла.
Що треба знати батькам про Інтернет,
щоб убезпечити дитину від суїциду
Останнім часом у соціальних мережах з’явилися віртуальні ігри для дітей та підлітків, де шляхом психологічного тиску неповнолітнім даються завдання, що спричиняють шкоду їх здоров’ю, а кінцевою метою є доведення до самогубства. Це такі ігри як «Синий кит», "Тихий дом», «Разбудименя в 4:20», «Бегиили умри», «50 дней до моего…» тощо.
За даними Департаменту кіберполіції Національної поліції України, в одній із таких спільнот виявлено понад 200 активних користувачів із України.
Правоохоронні органи б'ють на сполох. Адже блокування цих груп, які мають такі романтичні й загадкові назви, не допомагає.
Як розпізнати, що дитина вступила в небезпечну спільноту в соціальнихмережах: чотири тривожних сигнали
1. Дитина різко стає слухняною, але «відчуженою». Підліток стає відстороненим від реального життя і починає погоджуватися з усім, що йому говорять. Перестає спілкуватися з постійними друзями. Головна мета його життя — у віртуальному співтоваристві, де він нарешті зрозумів сенс життя і знайшов однодумців.
2. У дитини змінюється режим дня. Ще тривожні сигнали, що вказують на те, що ваша дитина могла потрапити під вплив небезпечної групи, — зміна розпорядку дня (став вечеряти в кімнаті, змінює час відвідувань секцій) і неабияка пунктуальність в його дотриманні. Особливо якщо за комп'ютер дитина сідає в один і той же час (незважаючи ні на що). Адміністратори таких груп встановлюють над підлітком контроль, виховуючи в ньому сліпе підпорядкування: вказується час, коли в неї повинні входити учасники-однодумці.
3. Підліток млявий і постійно не висипається. Якщо відбій у дитини в звичайний час, а вранці його не можна добудитися в школу — це ознака фізичної і нервової виснаженості: він не висипається. У завданнях соціально небезпечних груп бувають такі, які потрібно виконувати між 4:00 і 5:00 (це групи «Разбудименя в 4:20»). У завданнях таких груп дитина повинна зробити фотографію саме в цей час, поставити лайк якомусь посту в групі.
4. Постійно повторювані малюнки. У всіх підлітків поведінка — демонстративна: вони хочуть, щоб їх дії були помічені та оцінені (не завжди позитивно). Тому, захопившись чимось, підлітки починають це демонструвати в малюнках. При цьому в дитини, яка потрапила під вплив небезпечних груп, з'являються невластиві раніше зображення, пов'язані з його новою «ідеологією», які він активно демонструє, не ховаючи. Тривожними сигналами вважаються малюнки метеликів — вони живуть тільки один день, і китів (вони від відчаю викидаються на берег). Це символіка суїцидальних груп. Недобрий знак, якщо в малюнках є цифри — 57, 58, назви груп в «ВК», що підштовхують до суїциду, або 50 — назва книги «50 днів до мого самогубства», яка зараз у вільному доступі в Інтернеті. Також можуть бути і інші цифри. Важливо, що вони повторюються на малюнках дитини (на останніх аркушах зошитів, на руках, на шкільному приладді і ін.). Цифри присвоюються адміністраторами групи новим учасникам, адже людина, що не має імені і прізвища, — це безлика істота, якою легко управляти.
Ознаки готовності дитини до суїциду
1. Сумні думки на сторінці в соцмережі. Якщо у дитини виникли суїцидальні думки, він їх неодмінно озвучить (пам'ятаємо, підлітки — демонстратори). Спочатку на сторінці в соцмережах — там, як йому здається, його однодумці, які його розуміють, на відміну від батьків. Побачивши фрази «Мій час скоро прийде», «Я обіцяю, що зроблю Це» і т. п., відразу поговоріть з дитиною. Але не варто прямо говорити, що ви «моніторите» його сторінку. Почніть розмову про те, що є групи, якими керують адміністратори — це спеціально навчені люди, вони маніпулюють слабкими, розгубленими дітьми його віку.
2. З'явилися подряпини, надрізи на тілі. У суїцидальних групах влаштовують так званий квест за зростанням. Спочатку їм дають завдання подряпати, порізати себе і викласти фото каліцтв в Мережу, потім — вбити якусь тварину і знову ж сфотографувати. Підлітки йдуть на це через аутоагресію, яка виникає внаслідок образи на оточуючих, але яку вони не можуть виплеснути в соціум. Таким чином, злість вони зганяють на собі, заглушаючи душевний біль фізичною. А «квест» підводить їх до межі, прибираючи страх смерті.
3. Починає дарувати речі. Задумавши накласти на себе руки, підліток хоче, щоб про нього пам'ятали, говорили, плакали, коли його не стане. У цьому випадку він намагається залишити «слід», даруючи свої речі, причому найулюбленіші. Якщо ви помітили, що в дитини стали зникати речі або він сам приносить вам зібрані пакети з раніше улюбленим одягом, книгами, ігровими приставками з проханням роздати знайомим, — насторожіться.
4. Відкрито заявляє про свою швидку смерть. У розмові підлітка часто проскакують фрази «Що б ви зробили, якби я помер?», «Що б ви сказали на моїх похоронах?», «Цікаво, красивою я була б у весільній сукні в труні?» Такі фрази — явний індикатор суїцидальних думок. Діти хочуть дізнатися, як будуть вести себе оточуючі, якщо їх не стане, щоб потім перевірити, часто до кінця не усвідомлюючи, що «воскресіння» не буде.
У зв’язку з цим батькам, щоб не допустити потрапляння дітей у такі групи, рекомендується:
– приділяти більшу увагу психологічному стану дитини
Замість чергового «Як справи в школі?» запитайте «Тобі подобається твій клас? Твій учитель? Чому?», замість «Що ти сьогодні їв?»-«Тобі сподобався шкільний обід? Чим саме?». Заклик до почуттів дитини змушує її давати розгорнуті відповіді, а не «Все ок»,«Так» або «Ні »- так ви дізнаєтеся про її емоційний стан. Окрім цього дитина, зрозумівши (після декількох днів), що вам важливі його почуття, буде готова до ваших запитань особистісного характеру про любовні та дружні відносини, страхах і розчарування в житті.Цікавтесь, на яких соцмережах вона любить більше «тусуватися» і де бувають її однолітки. Так ви дізнаєтеся, чим ваша дитина дихає, і проявите зацікавленість життям підлітка, що для його емоційної рівноваги на даний момент важливо.
– перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень. У разі їх виявлення – з’ясуйте обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертайте на пошкодження різного роду у формі кита, метелика, цифр, єдиноріга;
– перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування у приватних чатах, встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини.
Не потрібно читати всю пошту і листування, як це роблять багато батьків. Це складний момент, адже, якщо підліток за цим заняттям застане батьків, то можуть розвинутися відторгнення і недовіра. Це потрібно робити довірливо, з повагою до особистості своєї дитини і говорити з нею потрібно, як з дорослим. Я думаю, що кожен батько може знайти переконливі слова для своєї дитини, особливо якщо у них нормальні теплі довірчі стосунки. Ні в якому разі не можна на дітей тиснути, так як це може спровокувати абсолютно протилежну реакцію і погано передбачувані результати.
– звертати увагу на коло спілкування дитини;
Запитуйте про його стосунки з друзями, чим його друзі цікавляться, де і як проводять час, чи змінилося коло спілкування та яка на то є причина.
– намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;
Якщо ми вирішили обмежити час перебування дитини в Інтернеті, то ми повинні дати їй щось взамін - ту справу, яка приносила задоволення, задовольняла інтерес, коло спілкування.
Шановні батьки! Пам’ятайте, у цей час, коли завдяки ЗМІ розгортається паніка навколо цієї проблеми, ми з вами, дорослі, повинні демонструвати спокій і впевненість. Діти, дивлячись на нас, повинні відчути силу і в той же час захищеність. Намагайтеся створити в родині стосунки близькості, які б давали відчуття опори, відчуття життя, відчуття свого місця в житті. Для формування прив'язаності і відчуття близькості потрібні дуже прості речі: просто подивитися трохи довше в очі один одному; створити сімейні ритуали, запитувати дітей не тільки про те, що вони "отримали в школі", а й про те, яка музика їм цікава, демонструвати їм зацікавленість їх життям. Прив'язаність - це те, щоможерозвиватися і вибудовуватися, підтримуватися протягом усього життя.
При виявленні таких груп самостійно, просимо негайно повідомляти до Департаменту кіберполіції України:
- телефон гарячої лінії (044) 374-37-21;
- електронна адреса, за якою можна звернутися, щоб заблокувати «суїцидальну групу» (fag@cybercrim.gov.ua);
- сайт кіберполіцції (www.cybercrim.gov.ua);
Також можна звертатися до адміністрації соцмережі, у якій було виявлено групу.
У місті функціонують Телефон довіри (65 88 89) з питань соціально-педагогічних, психологічних проблем, профілактики кризових станів та Телефон довіри суїцидологічного центру КУ СМКЛ №5 (33 40 50).
Навчальний календар на 2016 2017 навчальний рік .
Канікули в 2016 2017 навчальному році
2016-2017 навчальний рік у школах, гімназіях та інших навчальних закладах почнеться в четвер 1 вересня 2016 року і триватиме до 26 травня 2017 року включно. Загальна тривалість навчального року складе 273 днів, з яких 165 днів будуть навчальними, а 108 днів припадуть на канікули, вихідні та свята.
Червоним кольором у календарі виділено вихідні та святкові дні
Зеленим кольором виділені дні канікул
Всього протягом 2016-2017 навчального року буде 165 навчальних днів і 108 вихідних.
Вересень 2016 року: всього днів – 30, навчальних днів 22, вихідних днів – 8.
Жовтень 2016 року: всього днів -31, навчальних днів – 19, вихідних днів – 12.
Листопад 2016 року: всього днів – 30, навчальних днів – 18, вихідних днів – 12.
Грудень 2016 року: всього днів – 31, навчальних днів – 17, вихідних днів – 14.
Січень 2017 року: всього днів – 31, навчальних днів – 16, вихідних днів – 15.
Лютий 2017 року: всього днів – 28, навчальних днів – 20, вихідних днів – 8.
Березень 2017 року: всього днів – 31, навчальних днів – 17, вихідних днів – 14.
Квітень 2017 року: всього днів – 30, навчальних днів – 19, вихідних днів – 11.
Травень 2017 року: всього днів – 31, навчальних днів – 17, вихідних днів – 14.
Звертаємо вашу увагу, що навчальний календар на 2016-2017 рік є рекомендаційним. Зазначені строки можуть відрізнятися і бути змінені.
Канікули в 2016 2017 навчальному році
Згідно з рекомендаціями міністерства освіти в навчальних закладах будуть встановлені такі дати канікул у 2016-2017 навчальному році.
Осінні канікули в 2016 2017 навчальному році розпочнуться 29 жовтня 2016 року і завершаться 6 листопада 2016 року. Тривалість осінніх канікул 2016 складе 9 днів.
Зимові новорічні канікули у 2016 2017 навчальному році розпочнуться 24 грудня 2016 року і триватимуть до 8 січня 2017 року. Тривалість зимових канікул складе 16 днів.
Весняні канікули в 2016 2017 навчальному році почнуться 25 березня 2017 року і триватимуть до 2 квітня 2017 року. Тривалість весняних канікул складе 9 днів.
Літні канікули в 2017 році розпочнуться 27 травня 2017 року і триватимуть до 1 вересня 2017 року.
Додаткові канікули для першокласників можуть бути введені з 18 по 26 лютого 2017 року. Крім того в учнів у навчальних закладах вихідними днями будуть 14 жовтня 2016 року, 8 березня 2017 року, 17 квітня 2017 року, 1-2 травня 2017 року і 9 травня 2017 року.
26.01.2017Р. Шановні батьки, підтримайте, будь ласка, школу, проголосувавши за неї на сайті
Тематичні з української мови (3-я тематична)/ зеленим виставлена семестрова контрольна робота з української мови
Моя електронна пошта alla.satan@mail,ru
ШАНОВНІ БАТЬКИ, 20.12.2016Р. ВІДБУДУТЬСЯ БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ НА 17.00 В 43 КАБІНЕТІ
Шановні батьки, карантин продовжено: з 15.12. по 18.12.2016 року.
Шановні батьки, карантин продовжено: з 12.12. по 14.12.2016. Зверніть увагу, що домашнє завдання буде виставлено в розділі "Дистанційне навчання".
Шановні батьки, карантин продовжено: з 05.12 по 10.12.2016
Шановні батьки, 02.10.2016 р. на 17.00 в к-ті № 43 відбудуться батьківські збори!!!
Підтримаємо проект «Спортивне містечко»
Шановні батьки !
У нашому місті проводиться конкурс соціальних проектів. Ті, які наберуть максимум голосів, будуть реалізовані за кошти місцевого бюджету в 2017 році.
Просимо Вас підтримати проект «Спортивне містечко», яке планується побудувати на території нашої школи, якщо він отримає найбільшу кількість голосів.
Проголосувати є можливість двома способами: на сайті http://initiativ.e-dem.in.ua/sumy/in/View/16 або в одному з 43 пунктів для голосування. Ознайомтесь із детальною інструкцією для голосування, натиснувши на це посилання.
При голосуванні з собою потрібно мати паспорт та ідентифікаційний код. Найближчі до школи пункти голосування вул. Горького, 21 (Центр надання адміністративних послуг) і вул. Горького, 23/1 (Бібліотека-філія № 17). Бокси для голосування встановлені на 1 поверсі кожної будівлі. Там присутня людина, яка видає бланк для голосування і допоможе, якщо виникнуть якісь питання. Пункти працюють з 11.00 до 19.00 без вихідних. Голосування проходитиме з 24 вересня по 6 листопада.
Проголосувати через Інтернет можливо тільки тим, хто використовує Приват24 (система ідентифікує Сумську прописку). Для голосування краще використовувати браузери Chrome або Internet Explorer.