Музична педагогіка Карла Орфа
Суть технології.
Як педагог, Орф розробив систему музичного виховання. У 1950 – 1954 рр. видав 5 – томний збірник «Музика для дітей» (Schulwerk), що став основою музично – педагогічної системи Орфа, яка дістала визнання і поширення. Вона основана на різних видах музикування дитячої творчості, активній виконавській діяльності. Головний його принцип - будувати музичне виховання на ритмопластичній основі .Орфовська система музичного виховання містить такі елементи:
- мовленнєві вправи – доцільні для загального музичного розвитку, бо легкі й доступні для всіх дітей;
- поетичне музикування – допомагає відчути дітям красу звучання поезії й музики, розвиває пам'ять, усвідомлюється зв'язок слова й музики ;
- музично – рухові вправи - допомагають підготувати дитину до спонтанного рухового вираження, навчають її зображувати звуки і настрої через елементарний рух ( удари, клацання, плескання , притупування), при цьому в дітей виробляється швидкість реакцій, уміння чекати, знаходити момент вступу;
- елементарний музичний театр – інтерактивна ігрова форма припускає загальний вплив музики, мовлення, руху, танцю і художнього образу;
-
Методика «Виховання талантів» Сініті Судзукі.
Суть технології.
Сініті Судзукі вірив, що кожна дитина здатна до навчання, музика – не таїнство, а музичні таланти є в багатьох. За умови правильного підходу кожна дитина може навчитися розуміти музику і виконувати музичні твори. Ця ідея зародилася у нього далекого 1931 року і лягла в основу створеної ним методики музичної освіти дітей – «Виховання талантів» . За цією методикою музичну освіту варто починати з раннього віку. Адже в цей період відбувається засвоєння рідної мови, а отже слух, голос і мозок малюка налаштовані на те, щоб вбирати і копіювати. Тому в основу свого методу Судзукі ставить асоціювання з процесом дитячого сприйняття материнської мови. Спочатку методика була розроблена тільки для скрипки , але на сьогодні існують методики також для фортепіано, альта, віолончелі , флейти , гітари. «Виховання талантів» - це не тільки методика викладання гри на музичному інструменті, а й ціла філософія, що включає в себе погляди на виховання і розвиток дитини. Тому у своїй педагогічній діяльності Сініті Судзукі керувався кредом : « Спочатку характер, а потім – здібності».
Методика «Виховання казкою» Л.Б.Фесюкової.
Суть технології.
Універсальна методика роботи з казкою, розроблена педагогом Л.Б. Фесюковою, розвиває образне і логічне мислення дитини, його творчі здібності, формує нетрадиційний спосіб мислення. Знайомить дітей з світом природи і допомагає підготуватися до школи.
Спадщина В. Сухомлинського.
Суть технології .
Основоположною у науково – теоретичних працях і практичному досвіді В. Сухомлинського є його філософсько – педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність. Педагогіка В. Сухомлинського – це педагогіка серця, дитино центризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально – виховного процесу до природи конкретної дитини. Педагогіка побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта , виховання й розвиток людини мають передбачити передусім утвердження гармонії розуму й серця. Розроблені педагогом основні норми моральної вихованості для дітей ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою його цілісної педагогічної системи.
Естетичне виховання найменших
засобами музики та художнього слова
Консультація для батьків.
Шлях людини в світі прекрасного починається дуже рано. Дитина вже з перших років життя несвідомо тягнеться до всього яскравого і привабливого, радіє , коли бачить блискучі іграшки, барвисті квіти і предмети. Все це викликає в неї почуття задоволення. Слово « гарно» рано входить у життя дітей. Уже з першого року життя вони чують пісню, казку,розглядають малюнки разом із дійсністю мистецтво стає джерелом їхніх радісних переживань. Мова казки мусить бути народна ; це коштовна мова, якої не дасть ніяка книжка. То ж до вибору художнього твору для малят, з огляду на виховне значення сюжету, мови, слід підходити обережно, розважливо.
Щодо виявлення дітьми своїх естетичних емоцій, то звісно , вони будуть відповідати їхньому вікові і мусять бути цілком вільні.
Естетичне сприйняття дійсності дітьми раннього віку має свої особливості.
Основними є чуттєва форма речей – їх колір, форма, звук. У цьому розвиток естетичного сприйняття великої сенсорної культури.
В перші роки дитина погано реагує на естетичні враження, її вабить лише, що не будь яскраве, пишні кольори. Але потроху малюнки усе більше відчувають безпосередню красу і висловлюють свої особисті нахили.
Та є такі відтінки почуттів , які глибше й повніше можна виразити музикою. Музика загострює емоційну чуттєвість. Вона необхідна дитині. Дитинство так само неможливе без музики, як неможливе без гри і казки.
Взагалі музика, розуміння музичних творів дає людям багато насолоди і приємності, освітлює життя.
Музичні заняття тішать дітей і спонукають їх до активності, дають яскраві художні та музичні враження, розвивають здатність глибше сприймати красу музики.
З вмілого добору матеріалу і правильної методики проведення музичної роботи забезпечуються розвиток рухів і мови дитини, її естетичне виховання.
Чому діти так люблять гру ? Чим вона приваблює їх Звідки вони беруть енергію, щоб безупинно бігати з м’ячем, годинами будувати замки й мости, бавитися з ляльками ?
Гра для дитини – справжнє життя зі своїми радощами і прикрощами, переживаннями і досягненнями, водночас це вільна діяльність , адже дитина грає без примусу, із задоволенням.
Найперша цінність гри у тому, що в ній дитина легко засвоює різноманітні знання, набуває вмінь, готується до життя. Тому гру беруть на озброєння вихователі і батьки.
Якщо малюка просто попросити посидіти спокійно, це йому вдається важко, варто ж йому запропонувати роль, бажаний спокій на якийсь час забезпечений,відомо, що на кожному віковому щаблі дитинства закладаються якості, які матимуть дуже важливе знання для особистості в дорослому житті. Гра дає малятам відчуття єдності з тим, із ким вони грають. І вміння взаємодіяти, спілкуватися розвивається у дітей саме в тих іграх, які побудовані на взаємодії дорослого й дитини.
Різноманітність народних ігор дозволяє виділити ті, за допомогою яких можливе цілеспрямоване формування в малюків певних комунікативної поведінки.
Малята полюбляють гри в яких головний персонаж виконує певні дії.
Ці ігри розвивають взаєморозуміння до іншої дитини, пробуджують бажання звертатися до однолітка й виконувати за правилами гри, його прохання.
Часом забуваємо, що творчість дитини – це необхідна форма самоутвердження, без якої їй не вирости в яскраву особистість, чарівний світ дитинства повинен бути щасливим і безтурботним.
Найголовніша умова такої захоплюючої діяльності - наявність у дитини знань про оточуючі предмети ( їх призначення, якість , естетичний вигляд), події і явища реального життя. Але для цього дітям потрібно мати не лише знання. І якщо до цих дитячих знань і умінь добавити «еліксиру», фантазії, то діти за допомогою дорослого можуть створити чудодійство. Діти прагнуть продовжити свою гру далі й далі, ще більше захоплюючись нею. І якщо малеча не залишить гру за дверима вчорашнього дня, а бажатиме продовжити її, то можна дійсно радіти.
Діти наскільки вживаються в роль своїх героїв, що навіть уже не граючись, відчувають себе в ній.
Гра готує дитину до навчання, праці, виховує поведінку.
Який малюнок у грі, таким він буде і в праці, так вважав А. С. Макаренко.