Військово-історичний музей при Кременчуцькій гімназії № 12

Військово-історичний музей запрошує всіх бажаючих взяти участь у захопливій краєзнавчій вікторині.

📢Перевір свої знання з історії Кременчука!

Правила та умови

Впізнай за описом архітектурні пам’ятки міста📕. Письмово дай відповіді на 12-ть запитань та передай відповіді🖊️(зазначивши прізвище та клас) керівнику музею. Перші п’ять учасників з кожного класу, що дадуть правильні відповіді на запитання, гарантовано отримають оцінку високого рівня з історії та величезну вдячність🥰 за любов до історії рідного краю!

Терміни 🕐конкурсу- вікторини:

1) 6 класи: 14-18 жовтня 2024 р.

2) 9 класи: 21-25 жовтня 2024 р.

📚 ВІКТОРИНА 📚

№1. 📝Цей будинок належав відомій родині купців Кременчука. Закінчили його будівництво у 1902 р. В архітектурі поєднані різні стилі та епохи: деталі ліпнини виконані в стилі рококо та бароко, покриття даху – в стилі давньоруської архітектури, асиметричність будови - данина модерну. На фасаді будинку збереглося цікаве коване металеве кріплення для вивіски. Купці цієї родини активно займалися благодійністю. На їхні кошти утримувався дитячий притулок у Крюкові і був побудований притулок для хлопчиків в Кременчуці (зараз це будівля ПТУ № 26).

Після подій 1917 р. будинок змінив багато господарів. Тут був клуб "Одеон" і кінотеатр, райвиконком та швейний цех, райком партії та ощадна каса. З 1964 р. в ньому розміщувався Будинок техніки. Це одна з небагатьох будівель у Крюкові, що залишилась неушкодженою з часів Другої світової війни.

Запитання

Яку назву зараз має ця пам'ятка архітектури місцевого значення?

№2.📝 Цей католицький костел з'явився в місті в 1910 р. Побудований на кошти полтавської дворянки Котович. Після подій 1917 р. будинок націоналізували, костел закрили, а в 1930-і роки тут розмістився Будинок санітарної культури. Він займався не тільки пропагандою здорового способу життя, але часто надавав свій зал для культурно-масової роботи.

В 1937 р. тут відкрилася перша районна виставка образотворчого самодіяльного мистецтва. Після Другої світової війни в костелі нетривалий час перебував кінотеатр "Перемога", де з успіхом йшли трофейні кінострічки, а потім - розмістилася дитяча спортивна школа.

Запитання

Як зараз називається дана споруда?

№3. 📝Цей самий розкішний і красивий будинок на Петровській вулиці з’явився в 1916 р. Він належав У. Володарській - жінці сильній і вольовій. Її чоловік І. Володарський, купець першої гільдії, володів тютюново-махоркової фабрикою, яка була заснована в 1904 р. Будинок був побудований в стилі модерн. Ні родині Володарського, ані їх нащадкам так і не довелося в ньому пожити. Після 1917 р. він був націоналізований одним з перших в місті.

У 1920 р. в будівлі розмістився штаб 14 армії Південно-Західного фронту. Пізніше в цьому будинку розміщувалися: губком партії, надзвичайна комісія, інші радянські та партійні органи.

Після Другої світової війни в 1956 р., колишній будинок У. Володарської був відбудований і перетворений на дванадцятиквартирний житловий будинок. В 1966 р. було прийнято рішення про його реконструкцію. Будівля значно змінилася, втратила свій первинний вигляд і набула вигляду сучасної архітектури.

Запитання

Яка установа розміщена в стінах цього будинку в наш час?

№4.📝 Трамвай у місті Кременчуці з’явився у 1899 р. Його появою місто зобов'язане "Бельгійському товариству трамваїв і застосувань електрики». Кременчуцький трамвай зв'язав Піщану гору із залізничним вокзалом і дніпровськими пристанями. Його маршрут перетинав усе місто і був зручним засобом пересування. Загальна довжина трамвайних ліній у місті склала 12 км. За рік в середньому перевозилося близько 2,8 млн пасажирів.

Первинна потужність електростанції становила 4450 кінських сил. На лінії працювало 16 моторних вагонів з відкритими майданчиками на двовісних візках.

Запитання

Коли та чому припинилась робота цього виду транспорту у нашому місті?

№5.📝 Цей собор був побудований у м. Кременчуці в період 1803-16 рр. Автор проєкту - архітектор Л. Карлоні. Дзвіницю поруч побудували в 1863 р.

Собор за радянських часів у 1929 р. закрили. З дзвіниці зняли дзвони, і місцеві газети "зітхнули" з полегшенням: "В задумі спали дзвони з собору. Вже другий місяць не чути їхнього реву ".

Будівлю собору хотіли використати під музей, переобладнати під Будинок культури, Палац культури. У 30-ті, довоєнні роки, його почали використовувати як склад. За офіційною версією, собор був підірваний у 1943 р. при відступі німецької армії.

Запитання

Як називався собор? Що зараз позначає місце його колишнього розташування?

№6. 📝Ця жіноча гімназія була відкрита в центральній частині міста у 1866 р. Спочатку під гімназію міська дума купила двоповерховий житловий будинок, переобладнавши його під навчальні класи. В кінці 19 ст. у восьми класах гімназії перебувало близько 350 учениць. Навчання було платним. Плата за навчання становила майже 60% бюджету гімназії, решту додавала міська дума і благодійні внески.

У 1901 р. в ознаменування 25-річчя гімназії, учениці отримали в подарунок новий будинок. Газета "Тиждень будівельника" з приводу відкриття жіночої гімназії писала: "Будівля з усіма технічними удосконаленнями. Опалення центральне, парове, низького тиску, освітлення електричне. Всі класні кімнати високі, великі, з великою кількістю повітря і прекрасною вентиляцією. Влаштовано великий рекреаційний зал. " Приблизно у 1913 р. було добудоване ще одне приміщення.

Після подій 1917 р. в старій будівлі гімназії розмістився педагогічний технікум, в якому готували вихователів дошкільних установ, вчителів молодших класів. Під час нацистської окупації будівлі дуже постраждали.

Запитання

Який навчальний заклад розташований зараз в будівлях гімназії?

№7.📝 Спочатку тут була заміська дубрава, розташована поблизу Полтавського тракту. До приїзду у м. Кременчук цариці Катерини ІІ, під чітким керівництвом паркобудівельника В.Гульдта ця місцевість перетворилася на кращий на той час в Україні ландшафтний парк (1787 р.) Тут з'являються мальовничі алеї, на річці Кагамлик споруджується дамба і створюється ставок, будується оранжерея, де вирощуються лаврові, цитрусові, вічнозелені дерева, обладнуються квітники, на яких висаджуються троянди.

В 1910 р. тут влаштовують літній театр, кавовий будинок, зал для курців, майданчик для гри в кеглі та крокет. А по вечорах лунають мелодії вальсів у виконанні військового оркестру. Школярам в той час заборонялося відвідування призначеного для веселощів місця, і дітлахи читали тільки афіші про майбутні видовища, атракціони, театральні та естрадні номери.

Запитання

Яку назву парк мав у радянські роки, як називається зараз?

№8.📝 Це вулиця раніше називалась Зелено-Костянтинівська. По ній проходила перша межа міста, що створювався за планом 1774 р. З 1789 р. ця вулиця втрачає своє особливе прикордонне положення, перетворюючись на звичайну міську околицю. За будівельним правилам тих років, на околицях будували промислові підприємства, кузні, дігтярні ряди. Саме на ній знаходилася Сінна площа, яка призначалася для торгівлі громіздким товаром.

Упродовж XIX ст. вулиця інтенсивно забудовується, збільшується в розмірах, простягнувшись від дніпровського берега до річки Кагамлик. До подій 1917 р. на вулиці розміщувалися торгові крамниці, готелі "Італія", "Дагмара", "Архангельська", "Варшава", де охоче селилися купці, ремісники.

У роки Другої світової війни вулиця, так само як і більша частина міста, була дуже пошкоджена. Активна забудова вулиці 5-поверховими будинками велася в 60-і роки XX ст. Тоді ж проводили її корінну реконструкцію.

Запитання

Які назви носила ця вулиця? Як вона іменується зараз?

№9. 📝Ця споруда була побудована по проєкту уродженця Кременчука Ф. Мазуленка. Збудований цей перший робітничий клуб міста у стилі українського модерну з використанням елементів української народної архітектури. Спочатку названий за прізвищем кременчуцького революціонера, який у 1900—1916 рр. працював малярем Крюківських вагоноремонтних майстернях. Силами молоді цього виробництва, що після зміни допомагали розвантажувати будівельні матеріали, носили цеглу, щебінь та пісок, будівля була зведена за період 1925-27 років. Нині вона перебуває під охороною держави як пам'ятка архітектури.

Запитання

Як ця споруда називалась в радянський період та зараз? В якому році на Дніпрі була така велика повінь, що досягла навіть місця розташування цієї будівлі?

10.📝 У 1785 р. з’явилась можливість створення в містах органів місцевого самоврядування.Виборчим правом користувалися тільки городяни - чоловіки від 25 років і які мали річний дохід не менше 50 рублів асигнаціями. Виборці спільно голосували за міського голову, який очолював міську думу. Засідання думи проходило один раз в три роки. У період між засіданнями думи поточні питання вирішував магістрат, члени якого, так само як і бургомістр, судді, засідателі обиралися городянами на міських зборах.

У 1797 р. Кременчуцька дума звертається за дозволом спорудити на Торговій площі нову будівлю для всіх органів місцевого самоврядування- Міську управу. Вже в 1803 р. кам'яна двоповерхова будівля була збудована. У роки Другої світової війни будівля була зруйнована, відновити її не вдалося.

Запитання

Хто став першим міським головою/мером міста? Який будинок зараз знаходиться на місці розташування колишньої Міської управи?

№11.📝 Історія цієї лікарні веде свій літопис із 1804 р., коли було збудовано двоповерхову дерев'яну лікарню на 30 ліжок. У штаті лікарні тоді був один лікар і кілька медичних сестер. Лікування було платним. Через 50 років лікарня розширилася і вже мала 200 ліжок, що розміщувалися у 23 палатах. Установа володіла 10 га землі, на якій вирощувалися лікарські трави, які потім використовувалися для лікування хворих. У 1899 р. вона з'єднується трамвайним сполученням із житловими кварталами міста. А у 1912 р. у медичному закладі, на зміну гасовим/керосиновим лампам, прийшло електричне освітлення.

Після 1917 р. у лікарні було розгорнуто 245 ліжок, але й ця кількість ліжок не задовольняла потреби понад 70 тисяч кременчуківців у стаціонарному лікуванні. Лікарня була переповнена і влітку хворі лежали навіть на верандах. У 30-ті рр. XX ст. лікарня була медичним закладом з охайними та умебльованими палатами, гарним медичним оснащенням та професійним медичним персоналом.70-80-і роки минулого століття змінили загальний вигляд установи та умови перебування хворих: замість одноповерхових споруд, збудованих у перші роки після закінчення Другої світової війни, збудовано два чотириповерхові корпуси.

За свою історію медичний заклад кілька разів змінював свою назву. У 1864 р.—повітова лікарня передається Земству та отримує статус Кременчуцької Губернської Земської лікарні. Після подій 1917 р. заклад став називатися Першою Радянською лікарнею.

Запитання

Яку назву має лікарня у наш час?

№12.📝 З'єднанню лівого і правого берега Кременчук зобов'язаний Південній залізниці. В 1870 р. залізниця підійшла до Кременчука з двох сторін: Харків-Кременчук і Єлизаветград-Крюків. Об’єднати ці ділянки в одну було доручено відомому військовому інженеру. Кременчуцький міст металевої конструкції складався з 12 залізних ферм, змонтованих на двох кам'яних підвалинах і річкових биках/опорах. Довжина моста складала близько 962 м. Основи підвалин були опущені до скелястого ґрунту. Рейковий шлях розміщувався на залізних поперечних балках посередині між фермами. Для проїзду екіпажів в горизонті верхньої поверхні рейок був влаштований дерев’яний настил.

Міністерство шляхів та повідомлень вважало, що будівництво займе не менше трьох років, але інженер закінчив спорудження мосту на рік раніше терміну, заощадивши казні майже 1 млн рублів. Після Другої світової війни новий міст побудували на тих самих биках.

Запитання

Назвіть прізвище керівника будівництва мосту. Коли відбулось його урочисте відкриття?

Вікторина з історії міста – це ваша чудова нагода збагатити свої знання та можливість проявити себе!

Відкрийте нові інформаційні горизонти!

Історія – це цікаво! Долучайтеся!🏆

4 листопада 2024 р.

Підводимо підсумки. Ми вже маємо переможців серед шостих класів: Єлизавета Бершацька (6-Б кл.), Агнеса Колабіна, Анна Докаліна та Даніїл Корнієнко (6-В кл.), Кирило Курьонков, Олександра Лівцова (6-В кл.).

А переможцями серед дев'ятих класів стали: Уляна Сідякова (9-В кл.), Павло Гринь та Поліна Яретик (9-А клас). Вітаємо!

Пам’ятайте, любов до свого міста починається з пізнання його історії. Долучайтеся до вивчення минулого, адже воно формує наше сьогодення!