Євромайдан

Ігор почав їздити до Києва з перших днів Євромайдану, інколи їздив додому, щоб навідати дружину Ірину та доньку Олександру. На майдані був прапороносцем 9-ї сотні самооборони. 18 лютого під час побудови барикад неподалік Маріїнського парку, невстановлені особи, імовірно, тітушки або «беркутівці» спочатку влаштували сутичку з активістами, після чого вистрілили Ігорю в обличчя на перехресті вулиці Інститутської та Кріпосного провулку. Куля ввійшла рівно між очей. На похорон, який відбувся 21 лютого у Кременчуці, прийшло близько двох тисяч людей.

Вшанування пам'яті

25 лютого 2014 року на сесії Кременчуцької міської ради депутати підтримали рішення перейменувати вулицю Першотравневу, де жив Ігор, на вулицю імені героя України Ігоря Сердюка. Після скарги рідних ідею перейменування вулиці була відкинута. Рідні Ігоря заявили, що перейменування цілої вулиці буде дуже клопітно для її жителів. Громада міста виступила з ініціативою перейменування головної алеї міського парку «Ювілейний». Втім, у 2016 році розпорядженням міського голови на вулицю Ігоря Сердюка було перейменовано вулицю Жовтневу.

Нагороди

Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності

Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)