Психологічна сторінка

Виховання без насильства

Сьогодення висуває перед суспільством, системою освіти, батьками важливі завдання – формування людей завтрашнього дня, тих, хто далі вершитиме долю країни, визначатиме її обличчя. Яким же він має бути – громадянин України? Людиною високих моральних якостей із широким світоглядом, вільною, незалежною, відкритою, гуманною. Справді, такою ми б хотіли бачити наше майбутнє суспільство. Але чи забезпечують методи виховання, традиції, що існують, формування саме такої особистості?


У педагогічних спільнотах різних часів зроблено акценти на тому, що виховання дитини починається саме в родині, де дитина  повинна перейняти такі навички у своїх батьків, які поведуть їх по життю, навчитися в них поваги, слухняності, розуміння й самоконтролю. Домашнє виховання робить вирішальний вплив, спрямовуючи або до добра, або до зла.

Під час вибору методів досягнення свого виховного впливу багато батьків  обирають фізичні покарання як швидку “панацею”. На жаль, навіть ті дорослі, які здога­дуються або напевно знають про сумні наслідки насильства, все ж вдаються до нього. Які ж при­чини такої поведінки:

Але в довгостроковій перспективі це завжди програш для всіх: і для дитини, і для батьків, і для цілого суспільства.

Наслідки фізичного покарання дітей можуть проявитися як у хлопців, так і в дівчат навіть через багато років. Вони проявляються з часом у  порушеннях фізич­ного й психічного розвитку дитини, різноманітних соматичних захворюваннях, особистісних та соціальних травмах.

Окрім негативних наслідків для дитини, не варто забувати, що й для батьків агресивний метод виховання своїх нащадків  не є ефективним. Адже, окрім зіпсованих стосунків з власними дітьми (особливо це проявляється в підлітковому віці), агресія ніяк не вирішує ті проблеми дорослого, які ховаються за бажанням побити дитину.

Попри можливу небезпеку, деякі із сучасних батьків однаково вважають фізичне покарання одним із найкращих методів виховання та коригування поведінки дітей. Зазвичай прихильники цього методу використовують такі способи, як: лупцювання, побої, стусани; залякування фізичною розправою шляхом показу відповідних жестів; стискання; тягання за волосся; ляпаси; знерухомлення, ставлення в куток або замикання в кімнаті; використання предметів для завдавання шкоди (зошита, книги, рушника, лінійки т.д.).

Насправді між фізичним покаранням дітей та фізичним насиллям дуже тонка межа. Обидва ці явища стосуються жорстокого поводження до дітей або підлітків з метою встановлення над ними контролю.

Зазвичай фізичне покарання використовують для того, щоб створити в пам’яті дитини негативний спогад або досвід, який заважатиме їй погано поводитися та ігнорувати прохання батьків у майбутньому. При цьому батьки не мають на меті завдати дитині шкоди.

Фізичне насилля – це нанесення фізичних травм, при цьому дуже часто насилля є навмисним. Дуже часто фізичне насилля є результатом постійних фізичних покарань.

Фізичне покарання дуже негативно впливає на психіку дитини. Воно може призвести до цілої низки психологічних та емоційних проблем ще в дитинстві, які в дорослому віці можуть бути трансформовані у травми.

Виховання дітей у відповідальних дорослих – складний процес, сповнений багатьох викликів. Один із них – підтримання дисципліни та порядку без застосування насильства. 

Пропонуємо 5 методів виховання дітей без насильства.

Заохочуйте регулярні розмови: створіть середовище, у якому діти почуватимуться комфортно, висловлюючи свої думки та почуття. Спробуйте методи активного слухання: проявляйте щирий інтерес до думок, почуттів і переживань вашої дитини.

Визначте правила: сформулюйте чіткі, зрозумілі норми, яких дитина може дотримуватися. Послідовні наслідки: послідовно застосовуйте наслідки, якщо правила порушуються. Позитивне підкріплення: винагороджуйте хорошу поведінку, щоб мотивувати дитину.

Ідентифікація емоцій: допоможіть дитині зрозуміти різні емоції та їх значення. Здорове вираження емоцій: навчіть дитину різних способів здорового вираження своїх емоцій. Надайте стратегії управління складними емоціями, наприклад, глибоке дихання, лічба або ведення щоденника.

Виявляйте повагу до інших, щоб навчити дитину поважати інших. Виявляйте емпатію, демонструючи розуміння й співчуття в різних ситуаціях. Демонструйте ненасильницьке вирішення конфліктів, покажіть на власному прикладі, як вирішувати конфлікти спокійно й ненасильницькими методами.

Розподіляйте обов'язки вдома, що навчить відповідальності та важливості внеску в сім'ю. Дозволяйте приймати рішення: це може підвищити  впевненість дитини в собі та розвинути навички прийняття рішень. Дозволяйте дитині вирішувати проблеми самостійно, але при цьому будьте готові надати їй пораду, якщо це необхідно.

Ефективне виховання без насильства не тільки можливе, але й дуже корисне для загального розвитку дитини. Воно дозволяє дітям рости впевненими, відповідальними та співчутливими особистостями. Батьки можуть використовувати відкрите спілкування, встановлення чітких меж, навчання емоційної саморегуляції, моделювання відповідної поведінки та виховання незалежності як ефективної стратегії ненасильницького виховання. Пам'ятайте, що мова йде не про контроль, а про те, щоб допомогти дитині стати найкращою людиною, якою вона може бути.

Анна Прокопенко, психолог