28 червня
Традиційно, День Конституції України 2025 року святкуватимемо 28 червня. Це буде субота. Саме цього дня було створено Конституцію нашої держави, який визначив її територіальну цілісність, суверенітет, а ще права, свободи і обов’язки кожного громадянина України.
Завжди День Конституції України був для нас вихідним днем. Якщо він припадав на суботу або неділю (як цьогоріч), тоді вихідним був найближчий до цієї дати понеділок. Нажаль, через повномасштабне вторгнення Росії набула чинності стаття 6, Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, згідно з якою всі вихідні дні скасовано.
Одразу після визначення суверенітету України (16 липня 1990 року) почалося створення Конституції як Основного Закону держави. Спочатку в жовтні створили Конституційну комісію. Від 1991 до 1996 року комісією було розроблено кілька варіантів Конституції, які обговорювали і доповнювали.
Над створенням документу працювали довго і натхненно, було багато суперечок, особливо тих, що стосувалися державної символіки, розподілу влади та власності, статусу Автономної Республіки Крим, статусу російської мови.
Нарешті, в ніч проти 28 червня 1996 року Верховною Радою була ухвалена фінальна версія Конституції України. Тоді документ схвалило дві третини депутатських голосів. В Конституції були зазначені: сильна влада президента, гарантувалися права приватної власності, затрведжені символи держави, ліквідація автономності для Криму і панування української мови.
Хоча Конституція України й була створена саме 1996 року, проте вона має свою, набагато глибшу історію. Український народ пройшов довгий шлях до неї. Так, першу Конституцію створив Пилип Орлик 1710 року. Документ називався “Пакти і Конституції прав та вольностей Війська Запорозького”. Він відіграв дуже важливу роль в історії нашої держави.
Другу Конституцію ухвалила 1918 року Центральна Рада УНР. В ній містилися доволі прогресивне на той час поняття про державність. Створювали документ під керівництвом Михайла Грушевського, однак, він не зміг набрати чинності через німецьке вторгнення.
Я - українка. Є у мене право
На рідну мову та свою державу,
На гордий прапор золотисто-синій,
На щастя жити у такій країні.
Я - українка. Право знати маю
Про тих, кого героями вважаю,
Що людство рятували від руїни, -
Синів і дочок, гідних України.
Я - українка. Хочу право мати
Завжди усе, що думаю, казати,
На незалежну та міцну державу,
На все, що гарантовано по праву.
Я - українка. І моє це право
Любити землю горду й величаву,
Та дух свободи набирати в груди.
Я - українка! Була я нею, є, і буду!