-Причина її написання була дуже проста: ставши директором полтавського театру,

І. Котляревський був невдоволений репертуаром. Тому, на відміну від «високої» класицистичної трагедії, яка за допомогою абстрактно-логічного узагальнення показувала подвиги й страждання великих людей, та комедії, де об'єктом смішного виступав народ, у п'єсах

І. Котляревського представники простого народу виходять на сцену як герої,

гідні поваги й наслідування.

-П'єса «Наталка Полтавка» — це перший драматичний твір нової української літератури, який, за влучним висловом видатного українського драматурга Івана

Карпенка-Карого, є «праматір'ю українського  народного  театру» 

-П'єса була

написана у 1819 році, але майже два десятиліття не друкувалася і поширювалася серед народу в рукописному вигляді .

Композиція проста, події розгортаються плавно, природно, без зайвих сцен і картин. Твір складається із двох дій, кожна з яких поділяється на картини, а ті — на яви. У першій дії є сім яв, вона композиційно обрамлена піснями: починається і завершується піснею; друга дія має одинадцять яв і теж обрамлена піснями.

Домашня робота: прочитати твір

- За жанром "Енеїда" І. Котляревського – травестійно-бурлескний твір.

   Бурлеск (від італ. burla – жарт) – жанр гумористичної поезії, комічний ефект у якій досягається або тим, що героїчний зміст викладається навмисне вульгарно, грубо, зниженою мовою, або, навпаки, тим, що про буденне говориться піднесено. Бурлеск досягається також шляхом травестії.

  Травестія (від італ. travestire – переодягати) – у літературі один з різновидів гумористичної поезії, коли твір із серйозним чи навіть героїчним змістом переробляється і перелицьовується у твір з комічними персонажами і жартівливим спрямуванням розповіді.

   Жанр травестії вимагав, щоб письменник повністю зберіг запозичений сюжет, проте дозволяв творити власні образи. секрети своєї творчої праці автор розкрив читачам у тексті поеми:

             Я, може, що-небудь прибавлю,

             Переміню і що оставлю,

             Писну – як од старих чував…

 - А чи можна вважати "Енеїду" в деякій мірі історичним твором?

 Алюзія (від фр. аllusion – натяк) – натяк на загальновідомий історичний, літературний чи побутовий факт, уживаний у художньому творі як риторична фігура.

-Ключовою для розуміння твору є сцена відвідин пекла.

Перегляд IV частини мультфільму "Енеїда" – "Кумська земля" (приблизно з 30 хв)

-  - Як ви гадаєте, чому І.Котляревський відводить картині пекла цілу частину поеми? З чим це може бути пов’язане? 

  І Котляревський далеко відступає від Вергілія. Грішники розміщені в пеклі за певною системою, за величиною гріхів. Разом з тим пекло відбиває лад та ієрархію тогочасного суспільства. Перелік гріхів, за які карають людей у пеклі, їх градація залежно від суворості кари – то власне кодекс моралі українського народу в дану історичну епоху. І аналоги йому у всій нашій літературній спадщині минулого важко знайти.

      Автор прагнув довести, що там, серед казанів з киплячою смолою, зрівнюються "в правах" усі: і пани, і чиновники, і "сіряки". 

Критика підвалин тогочасного феодального суспільства – визначальна ідея просвітництва. І Котляревський ніби закликав "небожителів" "спуститися на землю", "до людей", натякаючи, що він не схвалює сентиментальних "сліз та охання".

1 частина "Енеїди" Еней відправляється з Трої з товаришами після того, як греки спалили Трою. Загинули цар Пріам, його син Гектор, Паріс....Онук Зевса мав особливу місію - відшукати нову Трою.

2. Юнона, дружина Зевса, (не любила Енея, бо він був племінником Паріса, а той віддав яблуко мамі Енея, Венері) просить Еола, щоб той своїми вітрами нашкодив Енею. Буря на морі, кораблі поперевертались, багато потопло. Але Еней звертається до діда (нерідного, по Зевсу) Нептуна, дає йому хабара - той швидко наводить порядок на морі. І далі ватага пливе без пригод.

3. Розмова Венери з Зевсом про Енея, у ході якої Зевс розкриває свої плани на Енея.

4. Еней прибуває до Сицилії, його зустрічає прекрасна вдова Дидона. Вона закохується в нього і не шкодує ні грошей , ні розваг для Енея і його ватаги. За два роки Зевес кинув оком на Карфаген, а там гульня...про його завдання всі забули....Посланець Меркурій добряче налякав Енея...той тихенько втікає, а Дидона, не в силі перенести розлуку, спалює себе...

5. Поєдинок Дареса з Ентеллом.

6. Енею сниться батько, який наполягає, щоб той відплив скоріше з Сицилії і Еней відпливає.

2 частина “Енеїди” 

Троянці пливли морем і прибули до Сицілії, де правителем був цар Ацест. Сицилійці прийняли троянців досить гостинно. Еней вирішив улаштувати поминки по своєму батькові Анхізу. Після поминок почалося п’яне гуляння. Між силачами розгорівся кулачний бій, у який хотіли втрутитися боги. Та Зевс не дозволив втручання.

Під час троянського бенкету та ігрищ Юнона відправила свою служницю на землю, щоб вмовити троянських жінок спалити човни. За намовою богині розбрату Ірисі троянські жінки підпалюють флот Енея. Він звертається до богів із проханням наслати дощ.

Незабаром почався дощ і частина кораблів уціліла. Сумний Еней ліг спати і уві сні побачив свого батька. Анхіз дав обіцянку, що все буде добре і попросив навідати його у пеклі.

3 частина “Енеїди” 

Покинувши Сицілію троянці довго пливли морем, доки не дісталися до Кумської землі. Еней пішов шукати дорогу до пекла й зустрів Сивіллу-віщунку. Вона пообіцяла відвести Енея до пекла, в обмін на хабар богу сонця Фебові та подарунок для неї. Вони вдвох спустилися по вулиці у пекло, на якій жили Дрімота, Зівота, Смерть, а за ними в ряд стояли чума, війна, холод, голод й інші лиха.

На річці Стікс перевіз Енея та Сивіллу до пекла. Біля входу їх зустрів страшний Цербер, якому віщунка кинула хліба. У пеклі страждали грішники: пани, брехуни, скупі, дурні батьки…

Еней побачив у цьому страшному місці Дідону і вбитих земляків-троянців. Коли він нарешті зустрівся з батьком, то той повідомив, що від Енея буде «великий і завзятий рід», який «всім світом буде управляти».

ДОМАШНЯ РОБОТА: прочитати част.5 на стор.84-89;

Згідно філософських ідей Г. Сковороди, треба жити так, щоб не страшно було померти (бо будеш у раю). В одній із відомих поезій рефреном проходить думка про "совість, як чистий кришталь".Але то 18-е століття. У 21-му почасти чуємо: байдуже до інших, думай про себе, іди по головах до своєї мети. Звісно, ви досить юні, але рано чи пізно кожному доведеться зробити вибір: як маю жити?.......То як?

Дати розгорнену відповідь

Інформація для учнів, які не були на уроці:

Усе українське в Україні було зведено на маргінез: ані говорити, ані мріяти про достойну посаду, ані читати, ані дітей учити. А ще феномен, що була давня українська мова, складна для розуміння, це була мова офіціозу. Люди ж між собою говорили іншою мовою. Твори Сковороди, які ми читаємо, вже адаптовані для нас, інакше ми б їх не зрозуміли. Котляревський, дарма що провів багато часу серед російськомовних, усе-таки пам'ятав своє коріння і написав "Енеїду" живою розмовною мовою, зрозумілою всім. Його ми називаємо зачинателем, а Шевченка - основоположником сучасної укр.. мови та літ. "Енеїда" вийшла на рік раніше, ніж народився Пушкін - фундатор суч. рос. мови. А росіяни говорять, що укр. мови не було, нема і бути не може. Котляревський був сміливим, кмітливим військовим і дипломатом. Відзначився при Ізмаїлі. Був завзятим театралом, автор першої п'єси українською. Тоді ставити такі п'єси було не можна, спочатку треба було переглянути рос. п'єсу. "Енеїда" була в бібліотеці Наполеона, а в рос. царя навіть з автографом. Парпура видав її без дозволу автора, за що автор і помістив його впекло в одній із частин.

Пройдіть тест за посиланням: https://vseosvita.ua/test/start/kdj327 

У якому творі Г.Сковорода прославляє Богдана Хмельницького? («De libertate»)

Усім своїм способом життя філософ доказав, що найбільше цінував свободу і боявся її втратити. Пропозиції чинів, слава, багатство не перемогли його бажання пізнати себе. Неквапно мандрував цей співець-музика, мудрець-байкар стежками рідної землі. Це було його покликання.

......Із філософських трактатів 

Г. Сковороди.....

         Багато див є у храмі матері – природи. Але найбільше – поява людини у світі. Цю велику таїну не дано розгадати до кінця. Для чого ми приходимо у цей чудовий і водночас складний, незбагненний світ? Настає час, і таке запитання ставить будь-хто. У кожного на це своя відповідь, бо всі ми різні, й у кожного своя таємниця щастя.

Щоб пізнати секрет щастя, Григорію Сковороді довелось блукати не лічені години, а десятки років. Милуючись краєвидами, п’ючи красу українських ночей, збираючи щоранку прохолодну росу, він ішов у світ, при цьому не втрачаючи самого себе, отих «двох крапель олії», які йому були визначені Всевишнім.

Від природи, як матері, легесенько доспіває наука. Сокола навчили швидко літати, але не черепаху. Орла в одну мить навчили дивитись на сонце й забавлятися, але не сову. Всяке діло доспіває, коли природа керує, серце тоді насичується, коли освічується. Тільки не перешкоджай природі. 

 «Світ ловив мене, та не впіймав», - ці слова прозвучали у 18 столітті і стали крилатими, увійшовши в золоту скарбницю світової філософії.

•  Що таке байка?

•  Назвіть основні ознаки байки(алегоричність, мораль).

•  Що таке алегорія?

• Яких відомих байкарів ви знаєте?

• Сторінка 67-68, читання байки;

• §     Що вам відомо про бджолу та шершня як комах?

• §      У чому Шершень звинувачує Бджолу?

• §     Що для Бджоли є найбільшою радістю?

• §     Що значить «природжене діло»? («Сродна праця».)

• §     Чи згодні ви з думкою автора? Відповідь обґрунтуйте.

• §     Чим ця байка за формою відрізняється від звичних нам, наприклад байок Глібова, Гребінки, Крилова? (Вони мають «силу», а не мораль, докладно пояснюють ідею.)

• Тема: розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.

• Ідея: возвеличення праці, яка є смислом щасливого життя; засудження ліні, ледарства, крадіжки.

• Головні герої: Бджола, Шершень.

• Жанр: літературна байка.

• Композиція.

• Твір складається з двох частин: сюжетної і дидактичної («сили»). Сюжетна частина побудована у формі діалогу між Шершнем, який сміється над працелюбністю Бджоли і над бджолою, яка отримує від праці задоволення. Друга частина («сила») містить тлумачення прихованого змісту першої.

• Основна думка:

• Шершень — узагальнений образ людей, що живуть грабунком інших і створені лише для того, щоб їсти й пити.

• Бджола ж — мудра людина, яка трудиться в «сродному ділі», тобто за своїм покликанням.

• Філософська мудрість у творі.

• ·        «Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла».

• ·        «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням».

• ·        «Душа, володарка людини, втішається природженим ділом».

• ·        «Веселість серця — життя для людини».

ДОМАШНЯ РОБОТА: підготуватись до контрольної роботи - написання твору за філософськими ідеями Г. Сковороди;

• Аналіз численних творів Григорія Савича Сковороди показує, що значна їхня частина - філософсько-богословські трактати та духовні пісні. Отже, творчість його  має біблійну основу. Сковорода добре обізнаний у змісті Біблії, у своєму творчому доробку активно використовує церковнослов’янську мову. 

• Кожен повинен пізнати себе, тобто «взятися за своє споріднене діло і бути з цим у злагоді з загальною потребою». Споріднене діло він називає «сродною працею», велику увагу приділяючи природним схильностям. На думку Григорія Сковороди, кожна людина має своє Божественне призначення, тож заради власного щастя й відчуття задоволення життям дуже важливо зрозуміти його та зробити все задля його досягнення. 

•  Саме самопізнання та духовне удосконалення є сенсом людського життя. «Всякий, хто пізнає вічну і справжню людину, не помре, смерть не має над ним ніякої влади…». Можна зробити висновок, що Григорій Савич відстоює думку про безсмертність людської душі. До речі, ця теза є головною ідеєю та змістовною основою біблійного вчення. 

• За вченням Сковороди, сутність людського буття й самопізнання полягає у тому, щоб прийняти й полюбити себе. Але це не означає, що не треба прагнути до інтелектуального та духовного розвитку. Навпаки, великого значення він надавав науці, освіті, знанням. 

• Потрібно виховувати людину високоморальною, розумною, благородною особистістю. При цьому вона повинна дбати не лише про власне щастя, але й про загальне благо, суспільне добро. Не слід також забувати про необхідність єдності з природою, невіддільною частиною якої є людина. 

• Таким чином, вчення «Про самопізнання і сродну працю» є цінним внеском до скарбниці філософської, етичної та педагогічної світової думки. 

• Основне питання філософії Сковороди: «Щастя твоє – в тобі самому: пізнавши себе, пізнаєш усе, а не пізнаєш себе – ходитимеш у темряві і боятимешся там, де страху й не бувало».

«Багато хто, потоптавши природу, вибирає для себе ремесло наймодніше й найприбутковіше, але сим вони лише ошукують себе. Прибуток не є утіха, але мусить слугувати для задоволення тілесних потреб, а коли й се утіха, то не для серця, утіху матимете в спорідненій праці».

• Аналіз твору «Всякому місту – звичай і права»:

• Виділіть у вірші рядки, у яких автор говорить про спосіб життя, інтереси і прагнення поміщиків та купців; про тлумачення чиновниками законів з вигодою для себе. 

• Виділіть у вірші рядки, у яких автор говорить про чинодралів і віршомазів, які прислужництвом і підлабузництвом прагнули здобути високі посади, що давали добрі прибутки; про схоластичну систему освіти, яка завдавала «спудеям» великих мук. 

• ·        Про яких людей поет сказав, що в них «совість як чистий хрусталь»?

• ·        А кого мучить страх перед карою «на тому світі»?

• ·        Які риси людського характеру автор засуджує?

• ·        Що бентежить ліричного героя, над чим він роздумує?

• ·        Визначте ознаки сатири у вірші.

• ·        Чим актуальними є сьогодні думки Г.Сковороди, висловлені у вірші?

• Вірш «Всякому місту – звичай і права» став улюбленою піснею. Її співали селяни й міщани,лірники й кобзарі.

Всякому місту — звичай і права,

Всяка тримає свій ум голова;

Всякому серцю — любов і тепло,

Всякеє горло свій смак віднайшло.

Я ж у полоні нав’язливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум.

Панські Петро для чинів тре кутки,

Федір-купець обдурити прудкий,

Той зводить дім свій на модний манір,

Інший гендлює, візьми перевір!

Я ж у полоні нав’язливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум.

Той безперервно стягає поля,

Сей іноземних заводить телят.

Ті на ловецтво готують собак

В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.

Я ж у полоні нав’язливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум.

Ладить юриста на смак свій права,

З диспутів учню тріщить голова,

Тих непокоїть Венерин амур *,

Всякому голову крутить свій дур.

В мене ж турботи тільки одні,

Як з ясним розумом вмерти мені.

Знаю, що смерть — як коса замашна,

Навіть царя не обійде вона.

Байдуже смерті, мужик то чи цар,-

Все пожере, як солому пожар.

Хто ж бо зневажить страшну її сталь?

Той, в кого совість, як чистий кришталь...

ДОМАШНЯ РОБОТА: конспект матеріалу на стор. 69-73;

-ЧИ ЗНАЄШ ТИ........

1.       Першою відомою братською школою була … (Львівська).

2.       Києво-Могилянська академія організована … (Петром Могилою).

3.   1574 р. на пожертви львів’ян було видано перші друковані книжки в Україні … (Буквар і Апостол).

4.   Першодрукарем в Україні був … (Іван Федоров).

5.   Найбільшим центром книгодрукування стала … (Києво-Печерська лавра).

6.   Полемічна література – це… (твори українських письменників ХVІ – ХVІІ століття, спрямовані проти церковної унії 1596 р.).

Видатний український філософ-містик, богослов, поет та  педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу. 

-Григорій Савич Сковорода народився 22 листопада 1722 року на Полтавщині, у козачому містечку Чорнухи Лохвицького району. Батьки Сковороди, Сава та Пелагея, належали до малоземельних селян-козаків.

-Письменник завжди пишався тим, що зростав між трудовим, знедоленим народом. 

- Не дала доля Сковороді грунтів, маєтків, знатності, багатства, зате щедро обдарувала його мудрістю, великими розумовими здібностями.

·        Яку освіту здобув Сковорода на той час?

·        Розкажіть про перебування Г. Сковороди в Петербурзі та його участь як співака придворної капели цариці Єлизавети.

·        Чому Сковорода вирішив шукати нові знання за кордоном?

·        Що ви знаєте про громадську, літературну, педагогічну діяльність Сковороди?

·        Просвітницька діяльність Сковороди.

Філософська спадщина – це 17 трактатів і діалогів, а літературна – збірка віршів «Сад Божественних пісень», байки, листи. Філософські ідеї Сковороди мають багато спільного з ідеями французьких філософів Руссо, Вольтера, Дідро.

      Афоризми від Сковороди

·         Бери вершину і матимеш середину.

·         З усіх утрат втрата часу найтяжча.

·         Коли не можу нічим любій Вітчизні прислужитися, в кожному разі з усієї сили намагатимуся нікому ні в чому не шкодити.

·         Більше думай і тоді вирішуй.

·         Не той дурний, хто не знає… але той, хто знати не хоче.

·         Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.

·         Чисте небо не боїться блискавки та грому.

-Ідеал «природної людини» у Сковороди поглиблюється ідеєю природної праці: 

                                   «De libertate»

                         ("Про свободу" — лат.)    

Рід літератури: лірика 

Вид лірики: філософсько-громадянська Жанр: ода. 

Тема: роздуми про волю як найбільшу суспільну цінність і про Б. Хмельницького як взірця боротьби за свободу. 

Мотиви: возвеличення свободи як найбільшої суспільної цінності; прославляння Б. Хмельницького, борця за свободу рідного народу, яка є найбільшим багатством людини. 

Художній напрям — бароко.

Художні особливості: 

: неначе воно золотеє; риторичні оклики: Слава навіки буде з тобою, / Вольності отче, Богдане-герою!;

 риторичні запитання: Що є свобода? Добро в ній якеє?; звертання: Богдане-герою.

 Для ліричного героя воля — найбільше багатство, найвища цінність. У протиставленні золота і свободи, на думку автора, перемагає свобода. Уособленням вільної людини, яка змогла подарувати надію на волю українцям, є Б. Хмельницький; його і прославляє автор у цій поезії.. Понад двадцять віршів Сковороди не ввійшли до збірки «Сад божественних пісень». Серед творів, що не увійшли до цієї збірки, особливо примітною є ода «De Libertate» {«ПРО СВОБОДУ» — лат.), у якій він привітав національно-визвольну боротьбу рідного народу на чолі з Богданом Хмельницьким. Поет виступає тут співцем волі:

 Що є свобода? Добро в ній якеє?

 Кажуть, неначе воно золотеє? 

Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, 

Проти свободи воно лиш болото.

О, якби в дурні мені не пошитись,

Щоб без свободи не міг я лишитись.

Слава навіки буде з тобою,

Вольності отче, Богдане-герою! 

ДОМАШНЯ РОБОТА: вивчити вірш "ДЕ ЛІБЕРТАТЕ" напам'ять, записати відео, надіслати на нз або у вайбер

ПРОЧИТАТИ І ЗАПАМ'ЯТАТИ (НЕ ЯК У ПІДРУЧНИКУ, ЗНАЧНО ЛЕГШЕ):

Хто почув мене, просто пишете: прочитав(ла) - я вам повірю на слово, поки не переконаюся у зворотньому...
Як почалося книгодрукування в Україні — коротко і просто

Колись усі книги в Україні писали від руки. Це було дуже довго й дорого. Один рукопис могли створювати місяцями, а іноді й роками.

Хто почав друкувати книги?

Іван Федоров (Федорович) — людина, яка фактично стала “першим українським друкарем”.

У 1574 році у Львові він надрукував першу в Україні книгу — «Апостол».
Того ж року він видав «Буквар» — перший навчальний підручник.

Це були не просто тексти — вони були надруковані красиво, з орнаментами й заставками.

Де ще друкували книги?

Львівська братська школа й друкарня.
Тут видавали підручники, релігійні книжки, твори українських авторів.

Острозька академія.
Тут у 1581 році надрукували Острозьку Біблію — першу повну друковану Біблію церковнослов’янською мовою.

Києво-Печерська лавра.
Пізніше саме тут книгодрукування стало дуже популярним. Виходили книги для освіти, церкви, культури.

Навіщо це було важливо?

Книги стали доступнішими.

Люди почали вчитися читати.

З’явилися підручники й поширення освіти.

Українська мова й культура почали укріплюватися попри заборони.

Чому це цікаво сьогодні?

Бо зараз одна книжка друкується за кілька хвилин, а тоді це була революція, як поява інтернету в наш час.

Домашня робота: підготуватися до самрстійної за викладеним матеріалом

Мета уроку:

1. Перевірити рівень засвоєння учнями знань про основні жанри усної народної творчості та пам’ятки давньої української літератури.
   
   

2. З’ясувати вміння учнів аналізувати, порівнювати та узагальнювати літературні твори, розкривати їх ідейно-художній зміст.
   
   

3. Розвивати навички аргументованого висловлення думок, логічного мислення, грамотного письма.
   
   

4. Виховувати інтерес до національної культури, шанобливе ставлення до духовної спадщини українського народу.

Завдання:

пройти тест за посиланням:

https://vseosvita.ua/test/start/iho391

Мета: ознайомленні учнів з особливостями композиції та стилістичних засобів «Слова про похід Ігорів», розкритті образів руських князів та Ярославни, вихованні почуття патріотизму, а також у розвитку навичок аналізу художнього тексту, характеристики образів та вміння пояснювати наскрізну ідею єдності та боротьби за Руську землю 

Переглянути навчальне відео, опрацювати матеріал, поданий нижче:

• Композиція:

  • Вільна структура: Композиція твору не є строго хронологічною. Автор перериває розповідь про похід, щоб повернутися в минуле, згадати минулі битви або розмірковувати над причинами подій. 

  • Авторські відступи: Автор часто звертається до читача, висловлюючи свої думки, засуджуючи князів або закликаючи до єднання. 

  • Елементи лірики: Плач Ярославни та «Золоте слово» Святослава вплітаються в епічну розповідь, надаючи їй ліричного звучання. 

• Стилістичні засоби:

  • Персоніфікація: Автор наділяє явища природи людськими рисами, звертаючись до сонця, вітру, річки Дніпра-Славутича. 

  • Епітети та порівняння: Використання яскравих епітетів («відважний», «запальний») та порівнянь («розтікався мислю по дереву» — «стрибав білкою по деревах») робить мову твору багатою та образною. 

  • Заклики: Твір містить прямі заклики до князів об'єднатися та захистити Руську землю. 

Образи руських князів у творі

• Князь Ігор: Показаний як молодий, запальний і відважний воїн, вірний рицарській честі, але необачний у своїх діях. 

• Князь Всеволод: Брат Ігоря, також уособлення хоробрості та військової відваги, але також схильний до необдуманих рішень. 

• Князь Святослав: Мудрий і досвідчений київський князь, який засуджує егоїзм і розбрат, але сумує за поразкою Ігоря і закликає до об'єднання проти половців. 

Наскрізна ідея патріотизму

• Заклик до єднання: Головною ідеєю «Слова» є необхідність князів об'єднатися для захисту Руської землі від ворогів. 

• Осуд міжусобиць: Автор засуджує князівські чвари та егоїзм, що ослаблюють державу і призводять до поразки. 

• Уславлення Руської землі: Поет захоплюється Руссю як єдиним цілим, її безмежними просторами та славним минулим. 

• Персоніфікація Руської землі: Руська земля виступає як жива, страждаюча істота, що промовляє словами: «О Руськая земле, уже за горами єси!»

необхідно: 1. Обрати кілька біблійних крилатих виразів, таких як "вовк в овечій шкурі" або "впасти на добрий ґрунт". 2. Для кожного виразу знайти його біблійне джерело, наприклад, Матвія 7:15 для "вовка в овечій шкурі", або Євангелія Івана 40:3 для "впасти на добрий ґрунт". 3. Усно прокоментувати значення та походження виразу, пояснивши його первинний зміст та подальше використання в переносному значенні. 

Приклади крилатих виразів з Біблії:

• "Вовк в овечій шкурі" Джерело: Євангеліє від Матвія, 7:15.

  • Коментар: Цей вираз описує лицемірну людину, яка приховує свою справжню, злу сутність під маскою доброти та порядності. 

• "Впасти на добрий ґрунт" Джерело: Деякі фрагменти Старого та Нового Заповіту, як от Івана 40:3, Матвія.

  • Коментар: Вживається, коли говорять про даремні зусилля чи заклики, які не зустрічають відповіді і залишаються без уваги. 

• Що потрібно зробити на практиці:

1. Знайдіть джерела: Скористайтеся інтернетом або Біблією, щоб знайти крилаті вислови, які часто вживаються в українській мові, але мають біблійне походження.

2. Виберіть кілька висловів: Оберіть 2-3 вислови, які вам здаються цікавими або які ви зможете добре прокоментувати.

3. Знайдіть першоджерело: Для кожного виразу знайдіть, з якої книги Біблії він походить (наприклад, Новий Заповіт).

4. Розшифруйте значення: Поясніть, що означав цей вираз в контексті Біблії.

5. Поясніть сучасне значення: Опишіть, як цей вираз використовується сьогодні в переносному значенні, і наведіть приклади. 

6. Домашня робота: запам'ятати біблійні вислови, уміти доречно використовувати їх у мовленні

Слідуйте за поясненнями:

• Визначити поняття: "крилатий вираз" або "фразеологізм".

• Вибрати: кілька крилатих виразів, що походять з Біблії.

• Здійснити усне коментування: кожного виразу, пояснивши його значення, емоційне забарвлення, а також контекст і походження з Біблії.

Приклади крилатих виразів із Біблії:

• "Око за око, зуб за зуб"
  (з «Книги Вихід»): означає принцип рівноцінної відплати за заподіяну шкоду.

• "Нести свій хрест"
  (з Євангелій): означає терпляче переносити життєві випробування, негаразди та труднощі.

• "Посипати голову попелом"
  (з Книги пророка Єремії): вираз, що означає висловлення скорботи, розкаяння, глибокого жалю.

• "Загублений син"
  (з притчі Ісуса Христа): означає людину, яка повернулася додому після тривалої відсутності або блукань.

Домашня робота: запам'ятати крилаті вислови з Біблії

Ознайомитися з інформацією про пам'ятку:

• Пересопницьке Євангеліє - книга, на якій складають присягу на вірність українському народу українські президенти. Їїдостають зі сховища лише раз на кілька років. Але це абсолютно виправдано через її вік (у цьому році виповнюється вже 464 роки) та її виняткову цінність. Вона стала незмінним атрибутом усіх президентських інавгурацій, які знала Україна

• За даними Помісної церкви, українська Першокнига — Пересопницьке Євангеліє — має для українців колосальне значення. Це безцінна унікальна пам'ятка, яка засвідчила ще у XVII ст. прагнення нашого народу читати і чути Святе Письмо рідною мовою.

• Пересопницьке Євангеліє з’явилося завдяки жінці — княгині Анастасії Заславській-Гольшанській, яка після смерті свого чоловіка прийняла чернецтво, стала ігуменею і благословила ченців на переклад Євангелія із книжної церковнослов’янської на зрозумілу для простого люду тогочасну народну українську мову. Вона була замовником, організатором та фундатором проекту.

• Про творців Книги дізнаємося із самого рукопису: у Післямові докладно описується коло людей, причетних до його створення. Писарями були монахи Григорій та Михайло, а також учень писаря Михайла. Імена художників Пересопницького Євангелія залишились невідомими.

• За змістом цей рукопис — Чотириєвангеліє, яке призначалося для богослужіння. На початку книги вміщена Наука читання. Текст кожного Євангелія поділено на глави, кожна з яких починається з короткого викладу змісту наступної глави — сумарія та зачала, до яких належать так звані вкази — коли читати певний євангельський текст, що розміщені на нижніх полях. Постійно наявні глоси — українські лексичні відповідники до слів оригіналу, які виділені рамочкою.

• Оскільки книгою активно користувалися впродовж століть, палітурку (оправу) рукопису довелося міняти кілька разів. Ту, що дійшла до нас, було виготовлено у 1701 р., коли гетьман Іван Мазепа вирішив подарувати Євангеліє Переяславському кафедральному собору, який він побудував та прикрасив власним коштом.

• Під час Другої світової війни книгу вивезли до Уфи, де вона зберігалася у приміщенні історико-краєзнавчого музею. У повоєнні роки видання повернулося на батьківщину, до Києва. Довго лежало на звалищі під сходами в одному з приміщень Києво-Печерської лаври, поки його не ідентифікували. У 1948 р. передали на зберігання до теперішнього Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, де пам'ятка зберігається і донині.

• Пересопницьке Євангеліє — це унікальна українська Першокнига, це справжній духовний скарб. Адже це — Слово Боже, а значить — джерело знання, істина, це добро та любов, лагідність і милосердя, це зміст і віра, це минуле, сучасне і майбутнє. Це історія кожного з нас та шлях до вічноі радості — спасіння Богом людини.

• Домашня робота: систематизувати знання про пам'ятку.

Ознайомитися з інформацією про найдавнішу пам'ятку:

• ОСТРОМИРОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ – напрестольне Євангеліє-апракос дуже великого розміру (аркуш 35х30 см), найдавніша датована давньорус. книга, написана на пергаменті 1056–57 на замовлення новгород. посадника Остромира дияконом Григорієм. Вона є зразком мист-ва книги Київської Русі. 

• 1. 21 жовтня 1056 року диякон Григорій вивів першу літеру "Остромирового Євангелія".

• 2. Робота над рукописом тривала більше 6 місяців – до 12 травня 1057 року.

• 3. Диякон Григорій, що жив у Києві, імовірно, належав до кліру митрополичого Софійського собору і робив на замовлення церковні книги для князя Ізяслава Ярославича, який вважав своїм обов'язком час від часу поповнювати бібліотеку, засновану його батьком Ярославом Мудрим. Але, за даними дослідників, "Остромирове Євангеліє" замовив не князь, а новгородський воєвода і посадник Остромира, який був родичем Ізяслава і недавно прийняв хрещення.

• 4. . Євангеліє-апракос написане великим красивим уставним письмом, причому розмір літер поступово зростає до кінця книги. 294 пергаментні аркуші Євангелія прикрашені заставками та трьома великими зображеннями євангелістів Іоана, Луки і Марка. Ініціали, які яскраво розфарбовані зеленою, червоною, блакитною і білою фарбами та обведені накладним золотом – найпомітніша особливість художнього оформлення книги.

• 5. Остромирове Євангеліє – одна з найвидатніших точно датованих пам'яток старослов'янського письменства в давньоруській редакції, до виявлення у 2000 році Новгородського кодексу вважалася найдавнішою книгою, яка була створена на Русі.

• 6. "Остромирове Євангеліє" містить євангельські читання для неділі та свят.

• 7. Матеріали "Остромирового Євангелія" були використані, в певній мірі, для створення сучасних граматики і словників старослов'янської мови.

• 8. На відміну від інших пам'яток XI ст. в "Остромировому Євангелії" спостерігається правильна передача редукованих голосних звуків літерами ъ, ь.

• 9. У 1932 році у Відділі рукописів Державної публічної бібліотеки імені Салтикова-Щедріна (колишня Імператорська публічна бібліотека) зіпсувався водопровід. Чоловік, який прийшов лагодити його, побачив срібний оклад, розбив скло вітрини, здер оклад, а книгу закинув в шафу. У той же день злочинця знайшли, а Євангеліє вирішили більше не переплітати.

• 10. Нині Євангеліє перебуває у Росії.

• Домашня робота: систематизувати знання з теми