ПРОЧИТАТИ І ЗАПАМ'ЯТАТИ (НЕ ЯК У ПІДРУЧНИКУ, ЗНАЧНО ЛЕГШЕ):

Хто почув мене, просто пишете: прочитав(ла) - я вам повірю на слово, поки не переконаюся у зворотньому...
Як почалося книгодрукування в Україні — коротко і просто

Колись усі книги в Україні писали від руки. Це було дуже довго й дорого. Один рукопис могли створювати місяцями, а іноді й роками.

Хто почав друкувати книги?

Іван Федоров (Федорович) — людина, яка фактично стала “першим українським друкарем”.

У 1574 році у Львові він надрукував першу в Україні книгу — «Апостол».
Того ж року він видав «Буквар» — перший навчальний підручник.

Це були не просто тексти — вони були надруковані красиво, з орнаментами й заставками.

Де ще друкували книги?

Львівська братська школа й друкарня.
Тут видавали підручники, релігійні книжки, твори українських авторів.

Острозька академія.
Тут у 1581 році надрукували Острозьку Біблію — першу повну друковану Біблію церковнослов’янською мовою.

Києво-Печерська лавра.
Пізніше саме тут книгодрукування стало дуже популярним. Виходили книги для освіти, церкви, культури.

Навіщо це було важливо?

Книги стали доступнішими.

Люди почали вчитися читати.

З’явилися підручники й поширення освіти.

Українська мова й культура почали укріплюватися попри заборони.

Чому це цікаво сьогодні?

Бо зараз одна книжка друкується за кілька хвилин, а тоді це була революція, як поява інтернету в наш час.

Домашня робота: підготуватися до самрстійної за викладеним матеріалом

Мета уроку:

1. Перевірити рівень засвоєння учнями знань про основні жанри усної народної творчості та пам’ятки давньої української літератури.
   
   

2. З’ясувати вміння учнів аналізувати, порівнювати та узагальнювати літературні твори, розкривати їх ідейно-художній зміст.
   
   

3. Розвивати навички аргументованого висловлення думок, логічного мислення, грамотного письма.
   
   

4. Виховувати інтерес до національної культури, шанобливе ставлення до духовної спадщини українського народу.

Завдання:

пройти тест за посиланням:

https://vseosvita.ua/test/start/iho391

Мета: ознайомленні учнів з особливостями композиції та стилістичних засобів «Слова про похід Ігорів», розкритті образів руських князів та Ярославни, вихованні почуття патріотизму, а також у розвитку навичок аналізу художнього тексту, характеристики образів та вміння пояснювати наскрізну ідею єдності та боротьби за Руську землю 

Переглянути навчальне відео, опрацювати матеріал, поданий нижче:

• Композиція:

  • Вільна структура: Композиція твору не є строго хронологічною. Автор перериває розповідь про похід, щоб повернутися в минуле, згадати минулі битви або розмірковувати над причинами подій. 

  • Авторські відступи: Автор часто звертається до читача, висловлюючи свої думки, засуджуючи князів або закликаючи до єднання. 

  • Елементи лірики: Плач Ярославни та «Золоте слово» Святослава вплітаються в епічну розповідь, надаючи їй ліричного звучання. 

• Стилістичні засоби:

  • Персоніфікація: Автор наділяє явища природи людськими рисами, звертаючись до сонця, вітру, річки Дніпра-Славутича. 

  • Епітети та порівняння: Використання яскравих епітетів («відважний», «запальний») та порівнянь («розтікався мислю по дереву» — «стрибав білкою по деревах») робить мову твору багатою та образною. 

  • Заклики: Твір містить прямі заклики до князів об'єднатися та захистити Руську землю. 

Образи руських князів у творі

• Князь Ігор: Показаний як молодий, запальний і відважний воїн, вірний рицарській честі, але необачний у своїх діях. 

• Князь Всеволод: Брат Ігоря, також уособлення хоробрості та військової відваги, але також схильний до необдуманих рішень. 

• Князь Святослав: Мудрий і досвідчений київський князь, який засуджує егоїзм і розбрат, але сумує за поразкою Ігоря і закликає до об'єднання проти половців. 

Наскрізна ідея патріотизму

• Заклик до єднання: Головною ідеєю «Слова» є необхідність князів об'єднатися для захисту Руської землі від ворогів. 

• Осуд міжусобиць: Автор засуджує князівські чвари та егоїзм, що ослаблюють державу і призводять до поразки. 

• Уславлення Руської землі: Поет захоплюється Руссю як єдиним цілим, її безмежними просторами та славним минулим. 

• Персоніфікація Руської землі: Руська земля виступає як жива, страждаюча істота, що промовляє словами: «О Руськая земле, уже за горами єси!»

необхідно: 1. Обрати кілька біблійних крилатих виразів, таких як "вовк в овечій шкурі" або "впасти на добрий ґрунт". 2. Для кожного виразу знайти його біблійне джерело, наприклад, Матвія 7:15 для "вовка в овечій шкурі", або Євангелія Івана 40:3 для "впасти на добрий ґрунт". 3. Усно прокоментувати значення та походження виразу, пояснивши його первинний зміст та подальше використання в переносному значенні. 

Приклади крилатих виразів з Біблії:

• "Вовк в овечій шкурі" Джерело: Євангеліє від Матвія, 7:15.

  • Коментар: Цей вираз описує лицемірну людину, яка приховує свою справжню, злу сутність під маскою доброти та порядності. 

• "Впасти на добрий ґрунт" Джерело: Деякі фрагменти Старого та Нового Заповіту, як от Івана 40:3, Матвія.

  • Коментар: Вживається, коли говорять про даремні зусилля чи заклики, які не зустрічають відповіді і залишаються без уваги. 

• Що потрібно зробити на практиці:

1. Знайдіть джерела: Скористайтеся інтернетом або Біблією, щоб знайти крилаті вислови, які часто вживаються в українській мові, але мають біблійне походження.

2. Виберіть кілька висловів: Оберіть 2-3 вислови, які вам здаються цікавими або які ви зможете добре прокоментувати.

3. Знайдіть першоджерело: Для кожного виразу знайдіть, з якої книги Біблії він походить (наприклад, Новий Заповіт).

4. Розшифруйте значення: Поясніть, що означав цей вираз в контексті Біблії.

5. Поясніть сучасне значення: Опишіть, як цей вираз використовується сьогодні в переносному значенні, і наведіть приклади. 

6. Домашня робота: запам'ятати біблійні вислови, уміти доречно використовувати їх у мовленні

Слідуйте за поясненнями:

• Визначити поняття: "крилатий вираз" або "фразеологізм".

• Вибрати: кілька крилатих виразів, що походять з Біблії.

• Здійснити усне коментування: кожного виразу, пояснивши його значення, емоційне забарвлення, а також контекст і походження з Біблії.

Приклади крилатих виразів із Біблії:

• "Око за око, зуб за зуб"
  (з «Книги Вихід»): означає принцип рівноцінної відплати за заподіяну шкоду.

• "Нести свій хрест"
  (з Євангелій): означає терпляче переносити життєві випробування, негаразди та труднощі.

• "Посипати голову попелом"
  (з Книги пророка Єремії): вираз, що означає висловлення скорботи, розкаяння, глибокого жалю.

• "Загублений син"
  (з притчі Ісуса Христа): означає людину, яка повернулася додому після тривалої відсутності або блукань.

Домашня робота: запам'ятати крилаті вислови з Біблії

Ознайомитися з інформацією про пам'ятку:

• Пересопницьке Євангеліє - книга, на якій складають присягу на вірність українському народу українські президенти. Їїдостають зі сховища лише раз на кілька років. Але це абсолютно виправдано через її вік (у цьому році виповнюється вже 464 роки) та її виняткову цінність. Вона стала незмінним атрибутом усіх президентських інавгурацій, які знала Україна

• За даними Помісної церкви, українська Першокнига — Пересопницьке Євангеліє — має для українців колосальне значення. Це безцінна унікальна пам'ятка, яка засвідчила ще у XVII ст. прагнення нашого народу читати і чути Святе Письмо рідною мовою.

• Пересопницьке Євангеліє з’явилося завдяки жінці — княгині Анастасії Заславській-Гольшанській, яка після смерті свого чоловіка прийняла чернецтво, стала ігуменею і благословила ченців на переклад Євангелія із книжної церковнослов’янської на зрозумілу для простого люду тогочасну народну українську мову. Вона була замовником, організатором та фундатором проекту.

• Про творців Книги дізнаємося із самого рукопису: у Післямові докладно описується коло людей, причетних до його створення. Писарями були монахи Григорій та Михайло, а також учень писаря Михайла. Імена художників Пересопницького Євангелія залишились невідомими.

• За змістом цей рукопис — Чотириєвангеліє, яке призначалося для богослужіння. На початку книги вміщена Наука читання. Текст кожного Євангелія поділено на глави, кожна з яких починається з короткого викладу змісту наступної глави — сумарія та зачала, до яких належать так звані вкази — коли читати певний євангельський текст, що розміщені на нижніх полях. Постійно наявні глоси — українські лексичні відповідники до слів оригіналу, які виділені рамочкою.

• Оскільки книгою активно користувалися впродовж століть, палітурку (оправу) рукопису довелося міняти кілька разів. Ту, що дійшла до нас, було виготовлено у 1701 р., коли гетьман Іван Мазепа вирішив подарувати Євангеліє Переяславському кафедральному собору, який він побудував та прикрасив власним коштом.

• Під час Другої світової війни книгу вивезли до Уфи, де вона зберігалася у приміщенні історико-краєзнавчого музею. У повоєнні роки видання повернулося на батьківщину, до Києва. Довго лежало на звалищі під сходами в одному з приміщень Києво-Печерської лаври, поки його не ідентифікували. У 1948 р. передали на зберігання до теперішнього Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, де пам'ятка зберігається і донині.

• Пересопницьке Євангеліє — це унікальна українська Першокнига, це справжній духовний скарб. Адже це — Слово Боже, а значить — джерело знання, істина, це добро та любов, лагідність і милосердя, це зміст і віра, це минуле, сучасне і майбутнє. Це історія кожного з нас та шлях до вічноі радості — спасіння Богом людини.

• Домашня робота: систематизувати знання про пам'ятку.

Ознайомитися з інформацією про найдавнішу пам'ятку:

• ОСТРОМИРОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ – напрестольне Євангеліє-апракос дуже великого розміру (аркуш 35х30 см), найдавніша датована давньорус. книга, написана на пергаменті 1056–57 на замовлення новгород. посадника Остромира дияконом Григорієм. Вона є зразком мист-ва книги Київської Русі. 

• 1. 21 жовтня 1056 року диякон Григорій вивів першу літеру "Остромирового Євангелія".

• 2. Робота над рукописом тривала більше 6 місяців – до 12 травня 1057 року.

• 3. Диякон Григорій, що жив у Києві, імовірно, належав до кліру митрополичого Софійського собору і робив на замовлення церковні книги для князя Ізяслава Ярославича, який вважав своїм обов'язком час від часу поповнювати бібліотеку, засновану його батьком Ярославом Мудрим. Але, за даними дослідників, "Остромирове Євангеліє" замовив не князь, а новгородський воєвода і посадник Остромира, який був родичем Ізяслава і недавно прийняв хрещення.

• 4. . Євангеліє-апракос написане великим красивим уставним письмом, причому розмір літер поступово зростає до кінця книги. 294 пергаментні аркуші Євангелія прикрашені заставками та трьома великими зображеннями євангелістів Іоана, Луки і Марка. Ініціали, які яскраво розфарбовані зеленою, червоною, блакитною і білою фарбами та обведені накладним золотом – найпомітніша особливість художнього оформлення книги.

• 5. Остромирове Євангеліє – одна з найвидатніших точно датованих пам'яток старослов'янського письменства в давньоруській редакції, до виявлення у 2000 році Новгородського кодексу вважалася найдавнішою книгою, яка була створена на Русі.

• 6. "Остромирове Євангеліє" містить євангельські читання для неділі та свят.

• 7. Матеріали "Остромирового Євангелія" були використані, в певній мірі, для створення сучасних граматики і словників старослов'янської мови.

• 8. На відміну від інших пам'яток XI ст. в "Остромировому Євангелії" спостерігається правильна передача редукованих голосних звуків літерами ъ, ь.

• 9. У 1932 році у Відділі рукописів Державної публічної бібліотеки імені Салтикова-Щедріна (колишня Імператорська публічна бібліотека) зіпсувався водопровід. Чоловік, який прийшов лагодити його, побачив срібний оклад, розбив скло вітрини, здер оклад, а книгу закинув в шафу. У той же день злочинця знайшли, а Євангеліє вирішили більше не переплітати.

• 10. Нині Євангеліє перебуває у Росії.

• Домашня робота: систематизувати знання з теми