Шавранський Леонід Леонідович
Шавранський Леонід Леонідович
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ПРО ТИХ, ХТО ПІШОВ У БЕЗСМЕРТЯ…
09.03.1994 – 19.04.2025
01.09.2013 – 30.06.2017
– навчання у Полтавському фаховому коледжі нафти і газу Національного університету "Полтавська політехніка
імені Юрія Кондратюка"
за спеціальністю
«Буріння свердловин».
Леонід Леонідович Шавранський народився 9 березня 1994 року в с. Веселинівка Баришівського району Київської області.
У 2010 році закінчив Градизьку спеціальну загальноосвітню школу-інтернат Глобинського району Полтавської обласної ради. З 2010 року навчався в ПТУ№4 м. Полтави, де здобув професію автослюсаря.
У Полтавському коледжі нафти і газу Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка Леонід навчався з 2013 по 2017 рік за спеціальністю «Буріння свердловин».
У 2021 році закінчив Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та отримав диплом бакалавра.
Працював у філії «УГВ-СЕРВІС» АТ «Укргазвидобування» помічником бурильника капітального ремонту свердловин.
Навесні 2022 року Леонід Шавранський долучився до добровольчого формування Полтавської міської територіальної громади №1. У липні 2022 року добровільно став до лав ЗСУ.
Леонід Шавранський (позивний «Спарта») служив у 67 окремій механізованій бригаді, 1-му самохідному артилерійському дивізіоні, мав військове звання молодшого сержанта, виконував обов’язки водія відділення управління самохідно-артилерійського взводу.
Нагороджений відзнакою "За службу державі".
19 квітня 2025 року внаслідок поранень, отриманих під час бойових дій, Леонід Леонідович Шавранський помер у військовому шпиталі міста Києва.
Світла пам’ять і вічна шана Герою, який віддав своє життя за волю та Незалежність України...
Вічна пам’ять Захиснику рідної землі!
Зі спогадів побратима "Кобзаря":
«Наш Льончик мав рішучий та досить різкий характер, проте водночас був доброю людиною. Пам’ятаю чимало різних випадків, коли він себе виявив як справжній чоловік, воїн, побратим.
Завжди, коли нам доводилось бути пліч- о-пліч на різних позиціях, ми там разом робили турнік, оскільки він завжди тренувався, тому й ми намагались не відставати від нього, хоч упертості та наполегливості у його вдачі було більше, ніж у нас.
Спарта завжди був відвертою людиною, що думав – те і казав.
Ми надзвичайно цінували поняття братерства і свої родини, але Льоня, мабуть, цінував найбільше серед нас. Він дуже часто згадував про свою сім'ю, особливо про свого сина. Якось ми розмовляли, і він сказав: що б у житті не сталося і які б не склались обставини, то в нього саме сім'я буде на першому місці і будь-який його вибір буде саме на користь його сім'ї. Це викликало повагу!
Не так і часто можна зустріти сьогодні таку людину…. Нам дуже бракує нашого Льоні і його побратимського плеча.».
Зі спогадів побратима "Дима":
«Леонід «Спарта» Шавранський був для мене побратимом, з яким пліч-о-пліч ми виконували завдання. За цей час він став для мене справжнім другом і братом. Прикладом у багатьох речах. І підтримкою в будь-який момент. Я разом зі Спартою працював на одній із ланок евакуації. І за час нашої роботи Спарта завжди був готовий кинути все і їхати по поранених...
Спарта – це приклад справжньої мужності, чесноті перед собою та іншими, відвертості, стійкості й ентузіазму в будь-якій справі. Він завжди був у гарному настрої, надзвичайно вмотивований – і саме таким своїм налаштуванням спонукав оточення почуватись краще.
Його вічна усмішка та бажання щось робити залишаться в моїй памʼяті. Надто багато ми пройшли разом із ним. Спогади про Спарту – лише найкращі.
Леонід «Спарта» Шавранський. Справжній друг та воїн. Назавжди в строю.
А ми будемо мститись».
Зі спогадів друга та побратима "Бука":
«Льончику, братику, все почорніло в очах... Усіх слів світу не вистачить, щоб передати біль від втрати.
Ти одразу, від першої зустрічі, став справжнім другом, братом і опорою для всіх нас. Завжди з усмішкою. Якщо не усміхався, то щось сталось, і всі це розуміли одразу. Щирий у всьому і до кінця. Справжній Воїн, відважний, принциповий і непохитний, ти для мене назавжди залишишся прикладом і моральним орієнтиром.
Льоня – людина слова і діла, абсолютно не сприймав будь-який вияв неповаги чи несправедливості, допомагав молодим бійцям, не боявся за себе, тільки за хлопців. Така чесна і щира людина, тому й не зміг бути осторонь –добровільно став на захист України.
Ми обов'язково зустрінемось і продовжимо наші довгі розмови, які були в нас у дорозі або за кавою, – тільки в кращому світі. Чекай нас, братику, довго чекай, а ми поки тут закінчимо нашу спільну справу і постараємось цей світ зробити таким, яким ми хотіли. Щоб діти наші не знали слова «війна», але пам'ятали про ціну миру. Вічна пам'ять і честь!».
Зі спогадів друга та побратима "Драми":
«Льоня завжди був усміхнений. Навіть у важкі хвилини чавунного гуркоту ворожих обстрілів не забував підтримувати побратимів. Його характер – це адамантовий стрижень, і ним він, мабуть, міг втримати на осі обертання усю Галактику.
Виїжджати на завдання було спокійно, бо ти разом зі Спартою. Він був Воїном з чистим серцем. Інколи дивувало, як в одній людині поєднувалось стільки діаметрально протилежних якостей: войовничість, дитяча наївність, суворість принципів та гострота гумору, тактовність до побратимів та зневага до ворога й, звісно, любов. Льоня любив свою країну, безмежно любив свою родину. Приділяв їй весь свій вільний час, і годі було б шукати кращого батька.
Спарта був дуже відкритим та чесним і не боявся помилятись або чогось не знати. Він не соромився визнавати свою неправоту при нагоді, хоча по-своєму, з гумором. Намагався бути кращим, знати більше.
Льоня був особистістю, зі складною долею та сильним характером. Про таких кажуть – людина зі сталі.
Леонід Шавранський, друг "Спарта". Любимо, пам'ятаємо, обов'язково помстимося».
Зі спогадів друга та побратима "Матвєя":
«Леонід «Спарта» Шавранський був справжнім воїном, надійним другом та люблячим чоловіком і татом. Сміливо і точно виконував бойові завдання, не боявся ні тяжкої праці, ні важкої ситуації, завжди був готовий прийти на допомогу побратимам. Також Спарта був прямолінійним і надійним, завжди відстоював справедливість і чесність.
Він навіки в нашій пам'яті і наших серцях. Навіки в строю!
Друже Спарта, Честь!».