Кожен має право на почуття і на їх вираз. Зазвичай люди висловлюють почуття, коли немає слухачів або суб'єкта, на якого ці почуття спрямовані. Щоб партнер не став «помийним відром», в яке зливають емоції, треба зупинитися і задати собі три питання: Чи необхідно мені це? Чи правда це?

Чемно це? Після того, як вас влаштували відповіді на ці три питання, ви берете на себе всю відповідальність за сказане вами.

У нашій культурі дітей карають за прояв яскравих емоцій, особливо агресії. Як результат пригнічується пряме вираження емоцій, відкрите, сміливе, спонтанна взаємодія. Проблеми в міжособистісній взаємодії можуть породжувати відчуження, депресії, хронічне занепокоєння, зміну настрою, спалахи гніву, а також психосоматичні захворювання і різні варіанти залежної поведінки.

Почуття - це пережиті в різній формі ставлення людини до предметів і явищ дійсності. Людське життя нестерпне без переживань. Якщо людина позбавлена ​​можливості відчувати почуття, то настає так званий "емоційний голод", який вона прагне втамувати, слухаючи улюблену музику, читаючи гостросюжетну книгу і т.п. Для емоційного насичення потрібні не тільки позитивні почуття, а й почуття, пов'язані зі стражданням. Почуття являють собою не тільки емоційне, але й понятійне відображення.

Почуття формуються протягом життя людини в умовах суспільства. Почуття, які відповідають найвищим соціальним потребам, називаються вищими почуттями. Наприклад, любов до Батьківщини, свого народу, свого міста, до інших людей. Вони характеризуються складністю будови, великою силою, тривалістю, стабільністю, незалежністю від конкретних ситуацій і від стану організму. Таким прикладом є любов матері до своєї дитини, мама може розсердиться на дитину, бути незадоволеною її поведінкою, покарати, але все це не впливає на її почуття, яке залишається сильним і відносно стабільним.

Складність вищих почуттів визначається їх комплексним будовою. Тобто вони складаються з декількох різних, а іноді і протилежних емоцій, які як би кристалізуються на певному предметі. Наприклад, закоханість - менш складне почуття, ніж любов, так як крім закоханості остання передбачає ніжність, дружбу, прихильність, ревнощі та інші емоції, що виробляють непередаване словами відчуття любові.

Залежно від характеру ставлення людини до різних об'єктів соціального середовища виділені основні види вищих почуттів:

моральні, праксичні, інтелектуальні, естетичні.

Моральні почуття людина відчуває по відношенню до суспільства, іншим людям, а також до самого себе, такі як почуття патріотизму, дружба, любов, совість, які регулюють міжособистісні відносини.

Праксичні почуття - це почуття, які пов'язані із здійсненням людиною трудової та інших видів діяльності. Вони виникають в процесі діяльності в зв'язку з її успішністю або неуспішні. До позитивних праксичні почуттям відносяться працьовитість, приємна втома, відчуття захопленості роботою, задоволеність від виконаної справи. При переважанні негативних праксичних почуттів людина сприймає працю як каторгу.

Певні види праці, вчення, деякі ігри вимагають інтенсивної розумової діяльності. Процес розумової діяльності супроводжується інтелектуальними емоціями. Якщо вони набувають якості стабільності і стійкості, вони проявляються як інтелектуальні почуття: допитливість, радість відкриття істини, здивування, сумнів.

Почуття, які відчуває людина при сприйнятті та створенні прекрасного в житті і в мистецтві, називаються естетичними. Естетичні почуття виховуються через прилучення до природи, милування лісом, сонцем, річкою і т.п. Для того щоб осягнути закони краси і гармонії дітям корисно займатися малюванням, танцями, музикою та іншими видами художньої діяльності

Чому не можна пригнічувати свої почуття ?

Багато хто бояться відкрито демонструвати свої почуття.

Нерідко люди стримують свої емоції і збирають їх для того, щоб у критичний момент бурхливо виплеснути на партнера.

Такий вибух нікому не приносить полегшення. Після нього людину переслідують почуття сорому і незручності.

Інша крайність - агресивна форма вираження почуттів. Такі люди бурхливо реагують на будь-які події і не соромляться вихлюпувати свої емоції на оточуючих.

Виявляється, сором'язливість і агресивність мають однакову природу. Але це лише ширма, за якою ми приховуємо своє невміння висловлювати почуття.

Чому потрібно навчитися виражати свої почуття ?

Уміння правильно висловлювати почуття допоможе завжди бути впевненим у собі і під час виходити з конфліктних ситуацій.

Відомо, що перенесення почуттів всередину себе приводить до помітного погіршення самопочуття і навіть до депресії.

Не можна йти від проблем у взаєминах - це може їх зруйнувати . Чим довше ми накопичуємо негативні емоції в собі, тим більша ймовірність того, що в якийсь момент ми будемо вести себе дуже агресивно по відношенню до партнера.

У результаті - відкритий конфлікт і сварка, наслідки якої можуть бути плачевними для обох сторін.

Щоб навчитися виражати свої почуття, потрібно знати, як вони називаються і правильно висловлювати їх словами. Давай розглянемо, як правильно висловлювати емоції в різних ситуаціях.

5. Як правильно висловити позитив ?

1.Не відкладай вираз подяки. Необхідно робити це відразу, як тільки партнер зробив тобі щось приємне.

2.Хвали людей. Всі знають, що людей потрібно хвалити. Але, на жаль, мало хто застосовує це на практиці.

3.Виражай позитивні емоції – це принесе радість партнерові та допоможе відчувати позитив по відношенню один до одного.

6.Що ж робити тобі?

1. Спілкуйся з однокласниками, класним керівником, батьками.

2.Прямо і чесно висловлювати свою точку зору з певного питання.

3.Відверто виявляти свої почуття і потреби й потреби.

4.Відстоювати свої права та думки без порушення прав оточення.

5.Поважати думки й гідність співрозмовника, намагатися зрозуміти думки іншого: «Якщо я правильно тебе зрозумів…»

6.Спробуй висловити свої почуття в такій формі: «Я так думаю. Я та відчуваю. Я так бачу ситуацію. А ти? Якщо наші уявлення та інтереси не збігаються, я готовий їх обговорювати і готовий до компромісу».

7.У конфліктних ситуаціях спробуй скористатися формулою своїх почуттів:

«Я (назва почуття), коли (пояснити, коли виникає), тому що (пояснити причину виникнення), я хочу (пояснити, які почуття ти хочеш відчувати).

8. Звернися до практичного психолога школи чи зателефонуй до служби довіри.

Ти можеш відчувати образу, гнів і навіть ненависть. Але ти несеш відповідальність за дії, які здійсниш під впливом своїх почуттів та емоцій. Запам’ятай: ти завжди маєш право висловити те, що відчуваєш; сказати про те, що тобі подобається і чому.

Проблема адаптації особистості до нових умов життя є надзвичайно актуальною, зокрема, етап вступу до ВНЗ вважається одним із найбільш важких періодів у житті першокурсників. Дане питання є надзвичайно актуальним в системі вищої освіти, і це не випадково: від успішності цього процесу багато в чому залежить подальша професійна кар'єра й особистісний розвиток майбутнього спеціаліста. Традиційно адаптація передбачає активне пристосування індивіда до умов середовища – як фізичного, так і соціального. Але зміни в житті потрібні і важливі для нашого здоров’я та благополуччя. І це варто цінувати!

Студентські роки – це унікальна можливість відвідати театри, музеї, виставки тощо. Не гайте дорогоцінного часу – розширюйте свій кругозір, піклуйтеся про власне духовне, культурне зростання, Беріть активну участь у суспільному житті студентської групи, навчального закладу – в такий спосіб ви матимете можливість долучитися до лав активної молоді закладу, що є прекрасною підтримкою для першокурсника.

Налагодити ефективну взаємодію, приємне спілкування з одногрупниками та новими друзями вам допоможе доброзичливість, відкритість, прагнення прийти на допомогу, небайдужість до життя оточуючих. Крім спілкування здрузями-студентами намагайтеся знаходити нових друзів за інтересами (спорт, музика, книги, інші захоплення).

Особливим процес адаптації до навчання у вищому навчальному закладі є для першокурсників,які приїхали на навчання з іншої місцевості, адже змінюється темпоритм, умови проживання, коло друзів, знайомих тощо.

Важливо пам’ятати, що новий етап життя приносить та розкриває нові можливості для професійного, особистісного зростання, відкриває нові горизонти взаємодії та спілкування з новими друзями.

Пам’ятайте про те, що ви не самотні і в будь-який момент можете звернутися за мудрою порадою до психологічної служби нашого навчального закладу,куратора,викладачів.

Вони обов’язково допоможуть у

вирішенні того чи іншого питання.

Практичні рекомендації для адаптації студентів-першокурсників

1. Не порушувати норм та правил поведінки.

2. Брати активну участь у заходах, які проводяться у коледжі.

3. Виконувати рекомендації викладачів щодо навчання.

4. Співпрацювати з групою та завжди підтримувати один одного.

5. Регулярно відвідувати заняття.

6. Стримувати негативні емоції.

7. Бути впевненим у собі і своїх діях.

8. Не відмовляти у допомозі тим, хто цього потребує.

9. Бути цілеспрямованим, ставити перед собою чітку мету та досягати її.

10. Концентрувати свою увагу на навчанні.

11.Співпрацювати з викладачами та студентами.

12. Вдосконалювати свої знання та намагатись досягти нових та корисних знань.

13. Не боятись пробувати щось нове для себе.

14.Поважати думку оточуючих.

15. Відповідати на парах.

16. Будьте оптимістом, вірте у свої можливості і пам'ятайте, що Ви потрібні іншим людям.

17.Сміливіше відповідайте на запитання, беріть участь в обговоренні – це допоможе Вам пов'язати нову інформацію з тим, що Ви вже знаєте.