Poésie à l'école
Pierre Dupont
Під маленькими ялинками
У смарагдовій траві
Літо виросло суничками –
То по одній, то по дві.
Ой, сестриченько-яличко
Ти не дряпай моє личко,
Я суничок назбираю
Жменьку мамі і собі!
(Ліна Костенко)
Fraises des bois
Quand de juin s’éveille le mois,
Allez voir les fraises des bois
Qui rougissent dans la verdure
Plus rouges que le vif corail
Balançant comme un éventail
Leur feuille à triple découpure.
Qui veut des fraises du bois joli !
En voici,
En voici mon panier tout rempli,
De fraises du bois joli !
...
Pierre Dupont
Je voudrais être une chanson
En ce clair instant de fortune,
Pour voler comme un papillon,
Comme le vent chassant la lune.
Je volerais vers les étoiles,
Hantée de mélodies sonores,
Puis j’irais sur les flots sans voile
Moduler de nouveaux accords.
Et l’on verrait comme s’exhalent
Mes rêves et mes joies secrètes,
Plus lumineux que les étoiles,
Plus puissants qu’une mer défaite.
Lessia Ukraïnka
Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Щоб геть аж під яснії зорі
Полинути співом дзвінким,
Упасти на хвилі прозорі,
Буяти над морем хибким.
Лунали б тоді мої мрії
І щастя моє таємне,
Ясніші, ніж зорі яснії,
Гучніші, ніж море гучне.
Леся Українка
Le village / Taras shevchenko
Conte de fée
Conte de fée
Il était un grand nombre de fois
Un homme qui aimait une femme
Il était un grand nombre de fois
Une femme qui aimait un homme.
Il était un grand nombre de fois
Une femme et un homme qui n’aimaient pas
celui et celle qui les aimaient.
Il était une fois,
Une seule fois peut--être
Une femme et un homme qui s’aimaient.
Robert Desnos
Народжувався, вірно, тисячи років
Той чоловік, що жінку більш життя любив,
Й тисячоліття сонце жінці тій світило,
Що чоловіка щиро й віддано любила.
Й завжди жінки й чоловіки ще існували,
Що не любили тих, що їх кохали…
Але був раз такий, можливо, лиш єдиний,
Коли зустрілись випадково дві людини,
І жодна з них, мабуть, тоді не уявляла,
Що доля так навік закоханих з’єднала.
Robert Desnos
Je CHANTE
Je Chante.
Je chante
Je chante soir et matin
Je chante
Sur mon chemin
Je chante
Je vais de ferme en château
Je chante pour du pain
Je chante pour de l'eau
Je chante
La nuit sur l'herbe des bois,
Les mouches
Ne me piquent pas
Je suis heureux j'ai tout et j'ai rien
Je chante sur mon chemin .
C h a r l e s T r e n e t
Співаю скрізь, співаю всюди,
Співаю вдень я і вночі,
Коли я замок зачиняю,
Шляхом своїм важким йдучи,
Співаю для води і хліба
Співаю й мухи не кусають –
Біда не трапиться зі мною.
Я відчуваю, що щасливий:
Не маю хоч нічого я,
Насправді все – моє, співаю,
Своєю йду дорогою.
C h a r l e s T r e n e t
Pierre Dupont
Під маленькими ялинками
У смарагдовій траві
Літо виросло суничками –
То по одній, то по дві.
Ой, сестриченько-яличко
Ти не дряпай моє личко,
Я суничок назбираю
Жменьку мамі і собі!
(Ліна Костенко)
Fraises des bois
Quand de juin s’éveille le mois,
Allez voir les fraises des bois
Qui rougissent dans la verdure
Plus rouges que le vif corail
Balançant comme un éventail
Leur feuille à triple découpure.
Qui veut des fraises du bois joli !
En voici,
En voici mon panier tout rempli,
De fraises du bois joli !
...
Pierre Dupont