Основи педагогіки

«Кодекс педагогічної етики» Квінтіліана М.Ф. (трактат «Про виховання оратора»):

• Нехай учитель викличе в собі батьківські почуття до своїх учнів і постійно уявляє себе на місці тих людей, які довіряють йому своїх дітей.

• Нехай він сам не має вад і не переносить їх на інших.

• Нехай суворість його не буде гнітючою, а ласкавість не буде розслабливою, щоби звідси не виникали ненависть або презирство.

• Нехай будуть тривалими бесіди про моральне й добре, адже чим частішими будуть умовляння, тим меншою буде потреба в покаранні.

• Нехай учитель не буде роздратованим і водночас не потурає тим, хто потребує виправлення.

• Нехай він буде доступним у викладанні, терплячим у роботі, більше старанним, ніж вимогливим.

• Нехай із бажанням відповідає тим, хто запитує, і нехай запитує мовчазних.

• На похвалу він нехай не буде надто скупим, але й не буде надто щедрим, оскільки перше відбирає бажання до праці, а друге породжує безпечність.

• При виправленні того, що потребує усунення, він не повинен бути надто суворим, тим більше сварливим. Адже у багатьох з’являється відраза до вчителя саме тому, що докори деяких учителів перетворюються ніби у ненависть.

• Нехай він щодня скаже учням що-небудь таке, що у них назавжди залишиться в пам’яті.

Ян Амос Коменський «Велика дидактика»: Керівною основою нашої Дидактики нехай буде: дослідження і відкриття методу, при якому ті, хто вчить, менше б учили, учні більше б училися; у школах було б менше одуріння, даремної праці, а більше дозвілля, радості та ґрунтовного успіху».

Особистість учня

Натепер (і орієнтовно до 2028-2030 рр.) учнями є представники покоління Z. Вони народжені 2000—2015 рр. (в окремих дослідженнях: 1995—2010).

Дослідники (психологи, фізіологи, педагоги) відзначають такі їхні характеристики:

• вони зростають у любові, матеріальному добробуті, піклуванні батьків;

• намагаються сформувати уявлення про здорові цінності;

• розуміють важливість знання і потребу навчатися (бачать, що знання мають реальну ціну в сучасному світі), хоча і не особливо докладають зусиль до навчання;

• мають потребу в грошах;

• люблять життя, вміють розважитися і відпочивати;

• демонструють відкрите мислення, підкреслено свободолюбиві;

• потребують негайного результату, тому мають проблеми у стосунках;

• місце праці поступилося поняттю професійних ролей (швидко змінюють професії);

• їхнє майбутнє пов’язується з умовами жорсткої конкуренції.

Тім Елмор (засновник і президент Growing Leaders, міжнародної неприбуткової організації, що створена для формування лідерів) називає основні риси співіснування представників покоління Z з іншими:

• цілковита несумісність із попереднім поколінням («Ви круті, а ми крутіші»);

• намагання постійно виправляти дії та рішення покоління батьків («Я ніколи не буду робити так, як роблять мої батьки»);

• звеличують і підносять покоління бабусів та дідусів («Я люблю ретро і аплодую поколінню бабусі й дідуся»).

Сет Й. Ґілліган (Ph.D., медичний асистент з психології на кафедрі психіатрії в Пенсильванському університеті) формулює три основних міфи, створені «зетами» про себе («Ми вразливі», «Якщо ми так відчуваємо, то так і є насправді», «Життя поділене на ми і вони»).

Сучасні дослідження виокремлюють наступне покоління дітей, називаючи їх поколінням Альфа. Ці діти народжені 2015—2035 рр. (в окремих дослідженнях: 2010—2025). Звісно, наразі про них маємо лише окремі емпіричні знання, однак метафорично названі — «діти смартфонів», Google babies, покоління «дзен», «альфи», — вони стануть надзвичайно цікавими учасниками освітнього процесу. Зростаючи під впливом відкриттів і винаходів (передусім, це можливість редагування генома, поява 3D-принтерів, роботів, що самонавчаються), вони мають бути допитливими, схильними до нестандартних рішень, їх цікавитимуть глобальні проблеми (зміни клімату, глобальне потепління, нестача ресурсів). Для цього покоління звичним буде віртуальне навчання. Водночас ці діти не потребуватимуть звичного кола спілкування, не матимуть розвиненого навику самодисципіни та відповідальності у виконанні певних завдань; можуть бути фізично активними, непосидючими, завзятими мандрівниками, рано виявлятимуть самостійність.

Марк МакКріндл (австралійський соціальний дослідник покоління «Альфа») вважає, що покоління Альфа стане найбільш освіченим, технологічно пристосованим і глобально здоровим поколінням.

Особистість учителя

Здебільшого два покоління учителів моделюють сучасний освітній простір:

• Представники покоління Х (народжені 1960—1980 рр.): терпеливі, наполегливі, працелюбні, вмілі у вирішенні проблем, добрі фахівці, наставники, потребують визнання свого авторитету, готові до змін і можуть до них пристосуватися, прив’язані до одного місця праці упродовж багатьох років, потребують стабільності, матеріального добробуту, соціальних гарантій, соціально зорієнтовані (на сім’ю, родину, друзів);

• Представники покоління Y (народжені 1980—2000 рр.): впевнені в собі, більш оптимістичні, відкриті, позбавлені численних страхів та упереджень, якими були сповнені батьки; водночас завдяки любові й піклуванню батьків вони стали вибагливими, надміру прагматичними, часом безвідповідальними, самозакоханими («покоління ЯЯЯ»); чітко розмежовують роботу й особисте життя, менш чутливі до службової ієрархії, легко змінюють місце праці.

Як бачимо освітньо-виховний процес стратегічно визначають, предметно наповнюють, методично координують два достатньо відмінних покоління людей, у яких своє розуміння соціально-історичної ситуації, культурологічних горизонтів, фахова підготовка і рівень «занурення» у глибини психолого-педагогічних ідей, смислів та настанов.