9 березня  День народження та смерті Тараса Шевченка

9 березня для всіх українців є особливою датою, адже цього дня ми відзначаємо День народження видатного поета, художника та мислителя – Тараса Григоровича Шевченка. Він не лише став символом національного відродження, а й заклав фундамент української літературної мови.

День народження Тараса Шевченка відзначається щороку 9 березня – у день його народження у 1814 році. Дата не змінюється з року в рік. Тарас Шевченко є однією з найяскравіших фігур в історії України, тому його День народження відзначають не лише представники культурної та наукової спільноти, але й усі українці, незалежно від професії чи соціального становища.

Цікаві факти:

1. Хоча багато хто знає Шевченка як поета, він також був видатним художником. Його живописні роботи виставлялися в найкращих галереях Європи, а його портрети і ландшафти завоювали серця шанувальників мистецтва.
2. Шевченко вважається піонером української літературної мови, завдяки йому українська мова стала повноправною мовою літератури і науки.
3. Протягом життя Тарас Шевченко був переслідуваний за свої переконання та вірші. Його твори були заборонені, а сам поет був ув’язнений за “антицарську діяльність”. Проте його дух непокори й віри в краще майбутнє для України надихає покоління українців.

День народження Тараса Шевченка є не просто святом відзначення дня народження великого поета, це день гордості та вдячності за незламний дух українського народу, який вічно живе в його творах.

Шевченко – живописець за професією та Поет за покликанням. Його вірші, малюнки, картини та офорти, як і вся доля, нерозривно пов’язані з Україною і є частиною її історії, хоча лише кілька років свого свідомого життя поет прожив на рідній землі.

Шевченка вважають одним з найвидатніших майстрів українського мистецтва, адже він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером.

Саме він був одним із основоположників критичного реалізму і першим видатним майстром офорту в українському мистецтві.

835 творів Шевченка збереглося і дійшли до нашого часу в оригіналах та частково в гравюрах на металі й дереві граверів з інших країн, а також у копіях, що їх виконали художники ще за життя Шевченка.

Уявлення про мистецьку спадщину Шевченка доповнюють відомості про понад 278 втрачених і досі не знайдених робіт — це портрети, композиційні та міфологічні, історичні та побутові теми, архітектурні пейзажі й краєвиди виконані  у техніці олійного письма на полотні, а також аквареллю, сепією, тушшю, свинцевим олівцем та в техніці офорта на окремих аркушах білого, кольорового та тонованого паперу різних розмірів.

Значну частину мистецької спадщини Шевченка становлять завершені роботи, але не менш цінними для розуміння творчого шляху й розкриття творчого методу художника є  його численні ескізи, етюди, начерки та навчальні студії. З усіх творів лише незначна частина має авторські підписи, написи і ще менша — авторські дати.

І яку б з гравюр, художніх творів, картин ми не розглядали, в них є основне – вони несуть у собі пам’ять про Т.Г. Шевченка, той дух, ті благодатні промінці, що проникають глибоко у душу, наповнюють її любов’ю не тільки до визначного українського поета, але й до рідної України, її історії і мистецтва. Кожна з них підтверджує вислів про Т.Г. Шевченка  його сучасника, українського письменника XIX століття Пантелеймона Куліша: «Наш, єси, поете, а ми народ твій і духом твоїм ми дихатимемо вовіки і віки…».