25лютого День української жінки 

25 лютого – День української жінки: чому свято 8 березня хочуть скасувати й до чого тут Росія

В Україні можуть запровадити нове свято – День української жінки. Відповідний законопроєкт вже подали на розгляд у Верховну Раду. 

Чому святкування 8 березня пропонують скасувати

На розгляд до Верховної Ради 14 лютого 2023 року подали законопроєкт №9009 про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення українських свят. Його створила група позафракційних та народних депутатів з фракції "Голос", серед яких – Ярослав Юрчишин та Соломія Бобровська.

Нардепи запропонували внести зміни до статті 73 Кодексу законів про працю та встановити наступні святкові дні:

• 1 січня – Новий рік;

• 7 січня і 25 грудня – Різдво Христове;

• 25 лютого – День української жінки, День народження Лесі Українки (замість 8 березня);

• 9 березня – Шевченків день, День народження Тараса Шевченка;

• друга неділя травня – День матері;

• 28 червня – День Конституції України;

• 28 липня – День Української Державності;

• 24 серпня – День незалежності України;

• 14 жовтня – День захисника України.

У документі пропонують скасувати святкування 8 березня – Міжнародного дня боротьби за права жінок і міжнародний мир.

"Досі на державному рівні визначено вихідним днем 8 березня – так званий "Міжнародний жіночий день", встановлений окупаційним московським режимом з метою популяризації власного погляду на роль і місце жінок. Його впроваджено за ініціативи Клари Цеткін у 1921 році, з прив'язанням до початку Лютневої революції в Росії 1917 року,"
– мовиться у пояснювальній записці.

Депутати вважають більш доцільним відзначати День української жінки в дату народження найвідомішої української письменниці та громадської діячки – Лесі Українки, тобто 25 лютого.

"Натомість в березні необхідно відзначити пам'ять Великого Кобзаря Тараса Шевченка в день його народження, 9 березня", – зауважили нардепи.

Варто зазначити, що цей законопроєкт, якщо його ухвалять, стане насправді чинним лише після завершення повномасштабної війни. Позаяк в Україні на час дії воєнного стану державного вихідного 8 березня і без того не буде. Нове свято пропонують відзначати у День народження Лесі Українки. 

Чи справді 8 березня – радянський спадок

Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир пов'язують із так званим "маршем порожніх каструль", який відбувся у Нью-Йорку у 1857 році. 8 березня працівниці текстильних фабрик вимагали надати їм:

• 10-годинний робочий день замість 16-годинного,

• рівну з чоловіками зарплату,

• виборче право.

Назва маршу пішла від того, що під час нього протестувальниці били в каструлі. Протести набували масштабу, тому в 1908 році Соціалістична партія Америки оголосила 28 лютого першим Міжнародним днем жінок.

Німецьку комуністку Клару Цеткін й справді часто називають засновницею свята. Адже у 1910 році на форумі жінок в Копенгагені саме вона закликала світ заснувати Міжнародний жіночий день 8 березня. Проте мовилося не про свято весни та краси, а день, коли жінки влаштовуватимуть демонстрації, звертаючи увагу громадськості на свої проблеми.

У той період у світі розпочалася перша хвиля фемінізму – жінки гостро усвідомили свою безправність та почали вимагати прав для себе. Натомість у СРСР акцент змістився – свято використовувалося для просування більшовицьких наративів, а про гендерні питання майже не мовилося.

"8 Березня – це віддати честь тому, що 100 років тому жінки боролися за ті права, які я маю – здобувати вищу освіту, можливість пересуватися в публічному просторі без супроводу чоловіка чи водити транспортні засоби,"

– зауважила кандидатка соціологічних наук Тамара Марценюк.

Цікаво! Міжнародний день боротьби за права жінок – це міжнародне свято, яке ООН визнала ще в 1977 році. Організація щороку обирає нову тему для святкування. Своєю чергою, у США немає конкретної дати. Натомість там є цілий місяць прав жінок – тисячі людей виходять на вулиці в березні, щоб продемонструвати свою солідарність. Масштабні марші на підтримку жінок 8 березня відбуваються і в Україні, зокрема у Львові.

Радянська влада акцентувала на класових питаннях

Здебільшого українські активістки та правозахисниці сприйняли ініціативу почати святкувати День українки замість Міжнародного дня боротьби за права жінок негативно.

За інформацією науково-популярного ресурсу "Гендер в деталях", у 2022 році, попри початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну, більшість державних інституцій відзначили Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир як належить – подякою своїм працівницям, які борються за незалежність нашої держави.

"Масова жіноча демонстрація 23 лютого 1917 року (8 березня за новим стилем) справді була. Жінки народів, ув'язнених Російською імперією, відзначали цей день не вперше. Однак саме ця демонстрація була величезною, з вимогами хліба, миру і виборчих прав. Вона переросла в лютневу революцію і повалення царату. Жінки, в тому числі українки, повалили Російську імперію і вибороли політичні права одними з перших у світі", – додали у спільноті.

Українки скористалися політичними правами найпершими, адже авторитет просвітниці з Харкова Христини Алчевської був настільки великим, що вона потрапила у виборчі списки ще до офіційного оголошення рівного виборчого права Тимчасовим урядом.

"Звісно, це досягнення жінок хотіли принизити та присвоїти усі чоловіки наступних режимів. Радянська влада робила це особливо майстерно, з 1920-х років акцентуючи не на гендерній нерівності та боротьбі за права, а на класових питаннях,"
– додали активістки.

На початку існування Радянського Союзу була потреба в жінках-трудівницях, які б на рівні з чоловіками забезпечували стрімку індустріалізацію. Їм давали нові посади та професії, нібито "дарували" права та рівність, які згодом так само легко і відбирали, коли зникла потреба в трудівницях і з'явилась – у матерях.

"Радянський Союз в такій ситуації почав пропаганду материнства, освячення ролі матері та увагу до цього образу, зокрема через зміну смислів 8 березня. Так і з'явилась тюльпанова лихоманка, а день прав в Радянському Союзі перетворився на день весни та краси", – пояснили у "Гендер в деталях".

Варто зауважити, що в законопроєкті також пропонують перейменувати День захисників і захисниць України знову на День захисника. Активістки обурені, адже День захисника Вітчизни – колишнє державне свято, яке було спадком радянської системи. Всі ці радянські сенси несвідомі українці перетягнули з 23 лютого на 14 жовтня.

Своєю чергою, назва "День захисників і захисниць України" зняла проблему. Адже неможливо більше святкувати "день чоловіків", коли захисниці, які гинуть за волю всіх українців на фронті, нарешті стали видимими.