Для батьків

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ПРОПРАЦЮВАТИ НЕГАТИВНЕ ВІДНОШЕННЯ ДО ПІДКОЛІВ ДРУЗІВ

Забираємо когнітивне спотворення «надузагальнення».

Тобто дитина до вас приходить зазвичай зі словами "всі мене обзивають", "ніхто зі мною не спілкується", "вони завжди так говорять".  Тут чудово працюють уточнюючі питання: ВСІ сказали, що ти дурень, чи хтось конкретний?  І Маша теж сказала?  І Вася?  І вчителі також?  Може, сам директор?

Раптом виявиться, що й дітей у класі більше, ніж ті двоє, хто обзивається.  Та й взагалі світ значно ширший, ніж ось ці 30 однокласників.

Забираємо когнітивне спотворення «катастрофізація».

Адже дитина як думає?  Якщо хтось хихикнув над моїм вчинком, то я назавжди тепер блазень гороховий!  Ставте ще питання:

А хто у вас у класі лідер?  А з нього колись сміялися?  А над тим хлопчиком якось пожартували, твоє ставлення до нього змінилося?

Не давайте самі відповіді - тут важливо, щоб ваші діти навчилися давати чесні відповіді самим собі, робити з них висновки, надалі самостійно заперечувати свої переконання.  Адже часто такі жарти - просто стиль спілкування в компанії, а не випад саме проти них.

Діліться власним батьківським досвідом.

Хай тато розкаже, яке в нього було прізвисько у дворі, які забави вони з друзями влаштовували.  Багато мам розкажуть про свої витівки у школі та як довго над ними потім підсміювалися однокласники.  А може, досі є подруга, яка пам'ятає той випадок і зараз так весело його згадувати?  Так ось це й розкажіть!  Не спеціально, а просто мимохідь, до речі, за вечерею.

Допомагайте дитині подружитися.

А для цього кличте в гості однокласників — по одному, по двоє.  Нехай створюють свій особистий зв'язок, дивлячись один одному в очі, залишаючись тет-а-тет.  Тут менше жартів, глибше спілкування.  А потім, повернувшись у великий колектив, вашій дитині буде на кого спертися.   Гості, спільні поїздки на скеледром, картинг, в аквапарк, музей або просто в кіно.

Працюйте з самооцінкою дитини.

Важливо розуміти, що якщо людина всередині себе впевнена, що з нею все окей, то хто б ззовні йому не сказав, що він «дебіл», від нього це відскочить, як м'ячик від стінки.  Приймаємо та не приймаємо образи на свій рахунок ми саме своєю самооцінкою, а не чужими промовами.