Профілактика суїцидальної поведінки

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Поки смерть підвладна нам, ми нікому не підвладні.
 Сенека

Як визначити ознаки суїцидальних тенденцій у підлітків

 

ЯК ДОПОМОГТИ ПІДЛІТКУ?

 

ВИСЛУХОВУЙТЕ – «Я чую тебе». Не намагайтеся утішити загальними словами типу «Ну, все не так погано», «Скоро стане краще», «Не варто цього робити». Дайте йому можливість висловитися. Ставте питання і уважно слухайте.

ОБГОВОРЮЙТЕ – відкрите обговорення планів і проблем знижує тривожність. Не бійтеся говорити про це – більшість людей відчувають незручність, розмовляючи про самогубство, і це виявляється в запереченні або уникненні цієї теми. Бесіди не можуть спровокувати самогубство, тоді як уникнення цієї теми підвищує тривожність.

БУДЬТЕ УВАЖНІ до непрямих показників при передбачуваному самогубстві. Кожну жартівливу згадку або загрозу слід сприймати серйозно. Підлітки часто заперечують, що говорили серйозно, намагаються висміювати за зайву тривожність, можуть зображати гнів. Скажіть, що ви сприймаєте їх серйозно.

СТАВТЕ ПИТАННЯ – узагальнюйте – допоможіть підлітку відкрито говорити і думати про свої задуми.

ПІДКРЕСЛЮЙТЕ ТИМЧАСОВИЙ ХАРАКТЕР проблем – визнайте, що його відчуття дуже сильні, проблеми складні – дізнайтеся, чим ви можете допомогти, оскільки вам він вже довіряє. Дізнайтеся, хто ще міг би допомогти в цій ситуації.

 

Пам’ятайте: Ваше уважне і доброзичливе ставлення може врятувати підлітка від саморуйнівних вчинків!


Загальні рекомендації батькам

щодо надання допомоги дітям у запобіганні

суїцидальної поведінки

1.   Слід відмовитися від авторитарності й наказового тону під час спілкування з дитиною;

2. Варто будувати стосунки на основі договору, прохань, пояснень;

3.  Серйозно ставтеся до всіх погроз зі сторони дитини, не ігноруйте їх;

4.  Поводьтеся і розмовляйте з дитиною так, щоб вона відчувала, що її люблять і її проблеми вам не байдужі;

5.   Пояснюйте, що самогубство – неефективний спосіб розв’язання проблеми

6.  Зверніться по допомогу до авторитетних для дитини/підлітка людей (близьких родичів, вчителя, ювенального поліцейського, тощо);

7. Зверніться разом із підлітком до дитячого чи підліткового психолога/психіатра.

Дорослі мають пам’ятати, що суїцидальні настрої у підлітків є наслідком недостатньої уваги до них. Під час кризи дитина завжди потребує підтримки та участі дорослих.


У ВИПАДКУ, КОЛИ ДИТИНА ВИЯВЛЯЄ СУЇЦИДАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ АБО ВІДЧАЙ, 

СЛІД ПОВОДИТИСЯ ТАК.

 

     1. Залишайтеся самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти.

    2. Дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом, це дозволить встановити довірчі, чесні стосунки. Тоді вона зможе розповісти вам про наболіле.

    3. Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире переживання, турбота про дитину.

   4. Майте справу з людиною, а не з «проблемою», говоріть з дитиною на рівних, не варто діяти як вчитель або експерт, розв’язувати кризу прямолінійно, це може відштовхнути дитину.

     5. Зосередьте свою увагу на почуттях дитини, на тому, що вона замовчує, дозвольте їй вилити вам душу.

    6. Не думайте, що вам слід говорити щоразу, коли виникає пауза в розмові, використовуйте час мовчання для того, щоб краще подумати і вам, і дитині.

    7.   Виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не пере­творюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання («Що трапилося?», «Що відбулося?»), які будуть для дитини менш загрозливими, аніж складні розпитування.

     8.   Спрямовуйте розмову в бік душевного болю, а не від нього, адже ваш син або донька саме вам, а не чужим людям, може повідомити про інтимні, особисті, хворобливі речі.

    9.  Намагайтеся побачити кризову ситуацію очима своєї дитини, приймайте її сторону, а не сторону інших людей, які можуть завдати їй болю, або щодо яких вона може так вчинити сама.

     10. Дайте синові чи доньці знайти свої власні відповіді, навіть тоді, коли вважаєте, що знаєте вихід із кризової ситуації.

     11.   Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує. Дитина у стані горя, в ситуації безвиході може примусити вас почуватися безпорадним і дурним, але вам, на щастя, найчастіше і не слід приймати будь-яких певних рішень, негайно змінювати життя або навіть рятувати її – ваш син або донька врятуються самі, варто тільки довіряти їм.

     12.  І останнє – якщо ви не знаєте, що говорити, не кажіть нічого, просто будьте поруч!


                                                                    

 ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПІДЛІТКОВИХ САМОГУБСТВ

ЯК ПОВОДИТИСЯ БАТЬКАМ

 

      Стратегічними напрямками батьківської допомоги дітям із суїцидальним ризиком спеціалісти вважають поліпшення сто­сунків у сім’ї, підвищення самооцінки та самоповаги дитини. Усі ці заходи мають призвести до піднесення самоцінності особистості дитини, її життя до такої міри, коли суїцидальні дії втрачають будь-який сенс.

Для підвищення самооцінки дитини психологи пропонують батькам

 застосовувати такі заходи:

 

·         завжди підкреслюйте все добре й успішне, властиве вашій дитині — це підвищує впевненість у собі, зміцнює віру в май­бутнє, покращує її стан;

·         не чиніть тиск на підлітка, не висувайте надмірних вимог у навчанні, житті тощо;

·         демонструйте дитині справжню любов до неї, щоб вона відчула, що її дійсно люблять;

·         сприймайте, любіть своїх дітей такими, якими вони є – не за гарну поведінку та успіхи, а тому, що вони ваші діти;

·         підтримуйте самостійні прагнення своєї дитини, не захоплюйтесь її оцінюванням, не судить її, знайте, що шлях до підвищення самооцінки лежить через самостійність і власну успішну діяльність дитини;

·         тактовно і розумно підтримуйте всі ініціативи своєї дитини, спрямовані на підвищення самооцінки, особистісне зростання, фізичний розвиток, які посилюють успішність само­стійної діяльності і життєдіяльності. Пам'ятайте, що підліток рано чи пізно має стати незалежним від своєї сім’ї й однолітків, налагодити стосунки із протилежною статтю, підготувати себе до самостійного життя і праці, виробити власну життєву позицію.

Як розпізнати у підлітків суїцидальні нахили

👫 Підлітки — дуже вразлива категорія. Через особливості свого віку вони рідко мають рівний емоційний стан та часто переживають комунікативні труднощі. Розуміння безумовної цінності людського життя в такому віці ще не встигає сформуватись.

👉 Тому дуже важливо бути уважними та вчасно реагувати на зміни поведінки та висловлювання підлітка.

🔔 Тривожними дзвониками для оточення мають бути такі ознаки поведінки підлітка:

💥 Глибоке і тривале занурення у себе — підліток цурається оточення, замикається у собі та довго не виходить зі своєї кімнати.

💥 Саморуйнівна і ризикована поведінка — підліток потрапляє в небезпечні місця та поводиться на межі швидкості й ризику.

💥 Зміна успішності в навчанні — підліток раніше мав хороші оцінки, а потім почав прогулювати, різко впала успішність у навчанні.

💥 Зовнішній вигляд — підліток стає неохайним, його перестає хвилювати, яке враження його вигляд справляє на оточення.

💥 Дарування улюблених особистих речей — підліток роздає близьким та друзям особливо цінні для нього речі. Це вкрай тривожний сигнал!

💥 Повідомлення про наміри вчинити самогубство — підліток прямо або опосередковано дає своїм близьким та друзям зрозуміти, що збирається піти з життя.

👉 Він/вона може прямо говорити: «Я збираюся накласти на себе руки» або «Наступного понеділка мене вже не буде серед живих». Також підліток може робити багатозначні натяки.

‼️ У будь-якому разі, коли дорослі помічають у поведінці своїх дітей невластиві до того дії, відчувають, що щось відбувається, краще спробувати довірливо поговорити, розпитати про переживання та почуття.