Про кафедру

Становлення нинішньої, сучасної кафедри історії України пов’язане з проголошенням незалежності нашої країни в 1991 році. Саме тоді вивчення курсу вітчизняної історії було впроваджено на всіх факультетах інституту, що й зумовило потребу в об’єднанні викладачів цієї дисципліни у складі однієї кафедри (листопад, 1991 року).Перед колективом фахівців вітчизняної історії постало складне, але шляхетне завдання: перетворити історію України з terra incognito, якою вона була в часи, коли учні й студенти краще знали битву під Фермопілами, аніж битву під Берестечком, коли Наполеон і Кромвель були ближчими й знанішими, аніж Гуня, Косинський, Остряниця чи Трясило, — на усвідомлено потрібні знання, цікавий і важливий навчальний предмет.

Працювати доводилося у вкрай важких умовах: були відсутні навчальна література, програми з курсу, будь-яке його методичне забезпечення. Викладачі йшли неторованим шляхом, розробляючи авторські програми, вибудовуючи систематизовані лекційні курси з розрізнених і поодиноких публікацій початку доби незалежності.

Кафедра працювала як колектив однодумців, очолюваний молодим і амбітним науковцем — кандидатом історичних наук, доцентом (нині — доктором історичних наук, професором) А. М. Киридон. Фахівці кафедри забезпечували викладання курсу історії України на всіх факультетах інституту, крім історичного, де спеціалісти з вітчизняної історії працювали у складі кафедри історії східного слов’янства (з квітня 1993 року — історії України), очолюваної доктором історичних наук, професором В. Є. Лобурцем.

У квітні 1997 року керівництвом навчального закладу з метою оптимізації викладання курсу вітчизняної історії було здійснено чергову реорганізацію кафедр: припинила своє існування кафедра історії України на історичному факультеті, а її викладачі ввійшли до складу кафедр всесвітньої історії та кафедри історії України, що діяла з 1991 року як загальноінститутська.

Потужний науково-педагогічний потенціал реорганізованої кафедри історії України дозволив їй повністю забезпечити викладання курсів вітчизняної історії як на історичному, так і на всіх інших факультетах інституту (з грудня 1999 року — університету). На кафедрі в цей час працювали доктори історичних наук, професори В. О. Пащенко, який став ректором університету й очолював його до 2008 року, О. О. Нестуля, кандидати історичних наук, доценти Л. Л. Бабенко, Т.П. Демиденко, І. І. Діптан, А. М. Киридон, П. В.Киридон, А.О. Овсяницький, В. Я. Ревегук, Р. А. Сітарчук, асистент Р. Л. Гавриш.

З квітня 1997 року статус кафедри не змінювався, її послідовно очолювали в ці роки кандидат історичних наук, доцент А. М. Киридон, доктор історичних наук, професор В. О. Пащенко, доктор історичних наук, професор Ю. В. Волошин, нині – доктор історичних наук Л. Л. Бабенко.

Важливим етапом в історії кафедри було перше десятиліття 2000-их рр. Склад кафедри поповнився молодими викладачами – випускниками історичного факультету.

З 2001 року, коли на історичному факультеті почала діяти магістратура, фахівці кафедри забезпечували викладання курсів, які сприяли формуванню сучасного вчителя історії-інтелектуала й дослідника-науковця. З магістрантами працювали досвідчені викладачі кафедри В. О. Пащенко, А. М. Киридон, П. В. Киридон, В. Я. Ревегук, Л. Л. Бабенко, Ю. В. Волошин, Р. А. Сітарчук, Т. П. Демиденко, О. П. Єрмак. Під науковим керівництвом викладачів кафедри успішно виконувалися кваліфікаційні магістерські роботи, а випускники магістратури поповнювали склад кафедри як аспіранти й докторанти.

Реформування системи вищої освіти в Україні безпосередньо торкнулося й діяльності кафедри. Зокрема в рамках розширення провадження умов ліцензійної діяльності університету, введення нових спеціальностей кафедра запропонувала ввести нову спеціальність 032 Історія та археологія. Були розроблені освітні та освітньо-професійні програми з цієї спеціальності першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (гарант проф. Л. Л. Бабенко), другого (магістерського) рівня (гарант проф. П. В. Киридон, з 2019 р. – проф. І. О. Сердюк). Також розроблена магістерська освітня програма за спеціальністю 031 Релігієзнавство (гарант проф. Р. А. Сітарчук). Студентам також пропонується додаткова спеціалізація «Музеєзнавство та музейна справа». Освітні програми постійно оновлюються у контексті реформування системи вищої освіти, потреб ринку праці, сучасних суспільно-політичних викликів.

На кафедрі історії України з 1992 року діє аспірантура. Керівництво науково-дослідною роботою молодих вчених здійснювали доктори історичних наук, професори В. Є .Лобурець, академік АПН України В. О. Пащенко, О. О. Нестуля (нині – ректор Полтавського університету економіки і торгівлі), Ю. В. Волошин, А. М. Киридон, П. В. Киридон, Л. Л. Бабенко, Р. А. Сітарчук. Упродовж 1992-2021 років навчання в аспірантурі закінчили понад пів сотні молодих дослідників, абсолютна більшість яких успішно захистили кандидатські дисертації, а колишні випускники аспірантури Ю. В. Волошин, Р. А. Сітарчук, О. А. Гура, Т. В. Жалій, Т. О.Лахач, І. О.Сердюк, Л. І.Шаповал, О. А. Бороденко нині працюють на кафедрі викладачами. На інших кафедрах історичного факультету й університету працюють або працювали випускники аспірантури кафедри історії України Ю. В. Вільховий, О. П. Лахно, Л. М. Швець, В. А. Дмитренко, В. І. Дмитренко, О. В. Сакало, О. В. Лук’яненко, В. В. Нагорний, К.Б. Пивоварська та ін.

Для аспірантів була організована така нова форма удосконалення фахової майстерності як постійно діючий семінар «Методика та організація наукових досліджень в галузі вітчизняної історії», в якому проводили заняття наукові керівники, досвідчені професори, запрошені відомі науковці. Новації в підготовці науково-педагогічних кадрів були запроваджені відповідно до реформи вищої освіти. На кафедрі було розроблено освітньо-наукову програму «Історія та археологія» третього освітньо-наукового рівня вищої освіти (доктор філософії) (гарант проф. Ю. В. Волошин) з чотирирічним терміном навчання, яка передбачає підготовку фахівців за спеціальністю 032 Історія та археологія.

З 1999 року при кафедрі почала свою діяльність докторантура, біля витоків створення якої стояв акад. В.О. Пащенко. За час її існування підготовку й захист докторських дисертацій здійснили викладачі кафедри Ю. В. Волошин, Л. Л. Бабенко, Р. А. Сітарчук, І. О. Сердюк, О. В. Лук’яненко. Захистила докторську дисертацію та отримала науковий ступінь доктора історичних наук О. А. Бороденко. Завершує перебування в докторантурі та підготовку до захисту дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук О. В. Коваленко.

Кафедра історії України є потужним осередком наукових досліджень, знаним не тільки в Полтаві, Полтавській області, але й в Україні та за її межами. Наукові дослідження зосереджені у рамках наукових шкіл. З 1994 року під керівництвом акад. В. О. Пащенка функціонувала наукова школа «Історія релігії, церкви і їх взаємовідносин із державою в Україні», яка заклала підвалини нового міждисциплінарного напрмку наукових досліджень – історії державно-церковних відносин за радянської доби. Під керівництвом очільника наукової школи і в межах її проблематики захистили дисертації доктори історичних наук Ю. В. Волошин, Р. А. Сітарчук, Л. Л. Бабенко, кандидати історичних наук Ю. В. Вільховий, О. П. Лахно, Л. М. Швець, Т. В.Нагорна та ціла плеяда інших науковців. Керівник школи — дійсний член АПН України В. О. Пащенко — автор понад 500 наукових праць. Нині естафету координування дослідницької проблематики державно-конфесійних відносин утримують Р. А. Сітарчук та Л.Л. Бабенко. Другим науковим осередком є наукова школа проф. Ю. В. Волошина. Під його науковим керівництвом здобув науковий ступінь доктора історичних наук І. О. Сердюк, який успішно розвиває нові напрямки історичних досліджень. Учні й однодумці наукової школи проф. Ю. В. Волошина вивчають проблеми соціальної історії, історичної демографії періоду Гетьманщини. Результати наукових досліджень Ю.В. Волошина, І.О. Сердюка знайшли позитивний резонанс у зарубіжному науковому середовищі. Проблеми радянського минулого досліджували і продовжують досліджувати Л. Л. Бабенко та П. В. Киридон і їхні учні. На жаль, проф. П. В. Киридон, доц. В. Я. Ревегук, доц. О. П. Єрмак пішли в засвіти упродовж 2019–2020 рр.

Важливим напрямком наукових досліджень та викладання навчальних дисциплін на кафедрі є археологія. Результативними є пошуки докторанта О. В. Коваленко, яка спільно з науковими установами України реалізовує цікаві проєкти. Традиційною темою дослідження доцента П. Я. Гавриша, котрий пішов з життя у 2018 році, залишався древній Гелон (Більське городище). Загалом викладачі кафедри плідно здійснюють наукові дослідження в галузі етнології та етнографії (доц. Л.І. Шаповал), історичного краєзнавства, історії Полтавщини, історії українського козацтва та ін.

Кафедра історії України здійснює наукову співпрацю в рамках угод про наукове співробітництво з Інститутом історії України, Інститутом фольклору та етнографії імені М. Рильського, Інститутом географії НАН України, Інститутом керамології та музейними установами, іншими університетами України. Також за останні два десятиліття кафедра підтримувала співпрацю з зарубіжними науковими центрами, зокрема Дахау-Форум (м. Дахау, Німеччина); німецько-українським науковим об’єднанням імені Ю. Бойка-Блохина при Українському Вільному Університеті (м. Мюнхен, Німеччина); Саскачеванським університеттом імені Святого Томаса (Канада), Чеською асоціацією усної історії.

Проф. Ю. В. Волошин здійснював керівництво Полтавською робочою групою міжнардного проєкту з усної історії «Книги пам’яті в’язнів Дахау» (2006 рік), а також координацію (разом з доктором Н. Ханенко-Флізен, Канада) усноісторичного проєкту «Деколективізація в Україні» спільно з Центром усноісторичних досліджень Саскачеванського університету (Канада). Державні наукові теми з залученням державного фінансування виконувалися під керівництвом В. О. Пащенка, Ю. В. Волошина, а в 2018 р. в напруженій конкурентній боротьбі з-поміж кількох сотень поданих на конкурс тем переміг І. О. Сердюк. Наказом ректора на базі кафедри створено Центр історичної антропології., продовжує виконуватися держбюджетна тема.

Потужний науковий потенціал кафедри знаходить підтвердження в показниках загальноуніверситетського рейтингу, згідно з яким за кількістю й обсягом наукових публікацій, кількістю публікацій у виданнях, зареєстрованих у міжнародних наукометричних базах колектив кафедри історії України посідав 1-3 місця серед 38 кафедр навчального закладу. Викладачами кафедри упродовж 2000-их рр. було опубліковано більше 60 монографій, підручників, посібників. Л.Л.Бабенко, Т. П. Демиденко, І.І.Діптан, О. П. Єрмак, А. М. Киридон, П. В. Киридон, В. Я. Ревегук підготували у складі авторського колективу історичний нарис «Полтавщина», за що були удостоєні обласної премії імені Панаса Мирного. Активну участь у підготовці 1-5 томів науково-документальної серії «Реабілітовані історією. Полтавська область» взяли науковці кафедри Л. Л. Бабенко (член обласної редколегії, співавтор), Т. П. Демиденко, О. П. Єрмак. Науковці кафедри О. П. Єрмак, П. В. Киридон та В. Я. Ревегук стали співавторами шкільних підручників із упровадженого в школах області курсу «Історія Полтавщини», а доцент І. І. Діптан спільно з професором П. А. Кравченком підготувала навчальний посібник з грифом МОН України «Українське козацтво: соціально-історичний нарис».

Викладачі кафедри завжди брали активну участь в організації та проведенні наукових конференцій, семінарів, круглих столів тощо. Так, лише впродовж 2008-2009 навчального року кафедрою були проведені Міжнародна наукова конференція «Гадяцька унія 1658 року: контроверсії минулого і сучасність (4-5, 16-17 вересня 2008 року), Всеукраїнська наукова конференція «Постать Симона Петлюри в історії та національній пам’яті» (20-22 травня 2009 року), Міжнародна науково-практична конференція «Полтавська битва 1709 року в історичній долі України, Росії, Швеції та інших країн» (10-12 червня 2009 року). З 2009 р. кафедра є організатором регулярного проведення таких конференцій як «Череванівські наукові читання» та з 2006 р. – «Держава і Церква в новітній історії України». Вони щороку об’єднують десятки фахівців-науковців з України та зарубіжних наукових центрів, які приїжджають до Полтавського педуніверситету. Кафедра підтримує тісні зв’язки з Полтавським інститутом післядипломної професійної освіти імені М. В. Остроградського, організовує науково-методичні семінари для вчителів історії, за наслідками роботи яких публікуються збірники статей.

Методична робота на кафедрі спрямовується насамперед на підготовку необхідних матеріалів для навчальної та самостійної роботи студентів і магістрантів. Поліпшенню методичного забезпечення викладання дисциплін сприяє також робота методичного семінару кафедри, в межах якого аналізуються новітні технології навчання у вишах, досвід колег-кафедралів. Для вчителів міста і області упродовж десятків років щедро ділилися своїм досвідом і знаннями проф. П. В. Киридон, А. М. Киридон, доц. О. П. Єрмак, Т. П. Демиденко. Нині професори Ю.В. Волошин, Л. Л. Бабенко, І. О. Сердюк читають цикли лекцій з історії України, історіографії вітчизняної історії, методики навчання історії. Л. Л. Бабенко, Ю. В. Волошин, П. Я. Гавриш, Т. П. Демиденко, О. П. Єрмак, О. В. Коваленко, Л. І. Шаповал, Т. О. Лахач, О. А. Бороденко, О. А. Гура впродовж багатьох років є членами журі обласного і міського етапів олімпіад з історії, конкурсів-захистів наукових робіт МАН, учнівських історичних турнірів. Ю. В. Волошин та Т. В. Жалій входять до складу журі обласного щорічного конкурсу «Учитель року». Викладачами кафедри систематично проводяться консультації для вчителів — керівників учнівських науково- дослідницьких робіт. Доц. Лахач Т. О. очолила Полтавське обласне відділення Малої академії наук, є його директором. Науковим керівником школи нового типу — Карлівської гімназії імені Н.В.Герасименко – впродовж десятка років працювала Т. П. Демиденко. Колектив кафедри завжди вдало поєднував зрілу майстерність досвідчених викладачів та завзяття й ентузіазм молоді. Так, гідні високої поваги колеги, які понад три десятиріччя займалися науково-педагогічною діяльністю в університеті, ветерани кафедри — професор В.О.Пащенко, доценти О.П. Самойленко, А.О. Овсяницький, В.Я.Ревегук, О.П.Єрмак, Т.П.Демиденко. На превеликий жаль свій земний шлях упродовж останніх кількох років завершили Володимир Олександрович Пащенко, Олександр Павлович Самойленко, Віра Никанорівна Жук, Петро Якимович Гавриш, Римма Леонідівна Гавриш, Петро Васильович Киридон, Віктор Якович Ревегук, Олександр Петрович Єрмак.

Зазначимо, що науково-педагогічна діяльність викладачів кафедри історії Україниз за роки незалежності відзначена державними й відомчими нагородами: 4-Заслужений працівник освіти України (В.О.Пащенко, П.В. Киридон, Л.Л. Бабенко, Р.А. Сітарчук), 1 — Заслужений діяч науки і техніки України (О.П.Єрмак), 4 — Відмінники освіти України (В.О.Пащенко, Л.Л.Бабенко, Т.П.Демиденко, О.П.Єрмак), 6 — лауреати премії Полтавської міської ради імені Самійла Величка (В.О.Пащенко, Ю.В.Волошин, І.І.Діптан, О.П.Єрмак, Л.Л. Бабенко, Р.А. Сітарчук), 6— лауреати обласної премії імені Панаса Мирного (В.О.Пащенко, Л.Л.Бабенко, Т.П.Демиденко, І.І.Діптан, О.П.Єрмак, В.Я. Ревегук), 2 – лауреат єпархіальної премії імені преподобного Паїсія Величковського (Л.Л. Бабенко, І.О. Сердюк), 1 – Почесний краєзнавець України (Л.Л. Бабенко). Проф. І. О. Сердюк став лауреатом престижної Міжнародної премії в галузі наукової діяльності імені Івана Франка (2020) та Премії Верховної Ради України (2021). Всі викладачі відзначені численними грамотами і подяками МОН України, Полтавської ОДА, Полтавської обласної ради, Полтавської міської ради, Департаменту освіти Полтавської ОДА, керівництва університету.

Кафедра історії України, переступивши межу 100-літнього ювілею історичного факультету (перейменований на факультет історії та географії у 2019 році), налічує 11 викладачів, 1 старшого лаборанта. У її складі працюють 5 докторів історичних наук (Л. Л. Бабенко, Ю. В. Волошин, Р. А. Сітарчук, І. О. Сердюк, О. А. Бороденко), 5 кандидатів історичних наук (О.А. Гура, Т.В. Жалій, Т.О. Лахач, Л.І. Шаповал), 1 асистент, фахівець з багаторічним досвідом практичних археологічних досліджень Р.С. Луговий. Завершує навчання в докторантурі О. В. Коваленко. Посаду старшого лаборанта кафедри в останні роки обіймали М. А. Діденко, А. В. Коротка, М. І. Шамрай, відповідальні й компетентні працівники, які вболівали за справи кафедри. Нині їм на зміну прийшов К. Д. Бурчак, який працює над самоудосконаленням фахових навичок.

Вирішуючи проблеми нових викликів часу, кафедра історії України усвідомлює, що її сучасний поважний статус, успіхи й досягнення були б неможливими без подвижницької праці попередників. У різні часи історію кафедри творили, тривалий чи нетривалий час працюючи у її складі, маючи різний масштаб діяльності та ваги в науковому світі, такі викладачі і лаборанти, як Д.І.Багалій, О.С.Башкат, М.К.Бойко, О.М.Васильєва, В.А.Войналович, О.Г. Волошина, Р.Л. Гавриш, О.В. Гайдар, В.Я. Горошочок, С.О. Данішев, П.М. Денисовець, В.О. Демиденко, С.В. Дивуленко, В.Н.Жук, А.І. Злидар, С.Б. Іващенко, Г.Т. Капустян, І.А. Касимова, П.Г. Клепацький, П.М. Койнаш, Л.В. Колодочка, Г.І. Кулик, Т.В. Куликова, Л.С. Ліхіна, В.Є. Лобурець, Н.А.Лукомська, Н.Ю.Мірза-Авак’янц, О.Б. Мірошніченко, Л.А.Нестуля, О.О. Нестуля, Л.М.Новохатько, А.О.Овсяницький, В.М. Орлов, В.О.Пархоменко, К.Б. Пивоварська, Н.І.Пироженко, І.М.Рева, І.Ф.Рибаков, М.І.Самойленко, О.П.Самойленко, М.М.Тарасов, П.М.Тригуб, Т.В.Тронько, І.А.Христенко, Н.Я.Цехмістро, А.С.Черевань, С.П.Юренко. Кафедра історії України вирішує питання і виклики, які ставить перед колективом ХХІ століття.

Повну історію кафедри можна переглянути тут.