Л.Б. - Розкажіть, будь ласка, про проєкт «Археопростір VeteranoReload» вашої громадської організації для ветеранів – учасників бойових дій (УБД) війни на Сході України, що впроваджуватиметься у 2022 році. Яка його мета, особливості, чому ви вирішили його реалізувати?

А.Х. – Уявімо собі воїнів, які повернулися з бойових дій додому – психологічно вони ще довго перебувають у стані війни. Після екстремальних умов й отриманих травм, коли основною цінністю для нього/неї був захист Батьківщини, а основним інстинктом ― вижити та зберегти побратимів. Вони бачать зовсім інше суспільство, у перевагах якого, подекуди, лише власне збагачення й байдужість до майбутнього своєї держави. У результаті цього деякі наші воїни часто зустрічаються з порушеннями соціальної взаємодії, втратою інтересу до суспільного життя, свідомим чи несвідомим прагненням до самоізоляції, зниженням активності (і це ще не кажучи про інші психологічні розлади, травми та можливі проблеми в їхніх родинах).

Я б навіть додав до цього списку проблем ще такий термін, як втрата довіри до суспільства, яке перед цим він/вона захищали ціною свого життя і щастя своїх близьких, й до якого воїну доводиться заново адаптуватися. Яким же чином можна повернути таким людям віру в адекватне соціальне середовище, в національне культурне підґрунтя, в існуючі ментальні цінності людей навкруги? Яким чином зробити так, щоб ветерани «загорілися» новою справою й знайшли в ній нових однодумців? Як психологічно розвантажити їх від спогадів про війну й залучити до подальшого духовного розвитку як особистості? То ж ми вирішили запропонувати «нетиповий» метод для реінтеграції ветеранів, що буде являти собою практику в діючих археологічних експедиціях та участь в освітньо-культурній програмі в створеному нами «Архео-хабі» просто неба.

У проєкті візьмуть участь ветерани російсько-української війни з Полтавської області, а саме УБД , що брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, чоловіки і жінки віком від 23 до 55 років. Усього учасників проєкту буде до 30 осіб, розділених на 3 різних групи по 10 осіб, які долучаться до проєкту на 10 діб почергово – спочатку одна група, потім друга, і потім третя.

Л.Б. – Хто буде фінансувати реалізацію проєкту?

А.Х. – Державний інвестор культурних та креативних індустрій «Український культурний фонд». Ми написали проєкт на початку 2021 року і виграли конкурс по ЛОТу «Культура і ветерани» Програми «Культура +» у рейтинговому реєстрі та отримали дуже схвальні відгуки експертів. На проєкт виділять у 2022 році близько 700 тисяч грн.

Л.Б. – Хто автор проєкту?

А.Х. – Громадська організація «ПОЛТАВСЬКИЙ ЛЕГІОН СВОБОДИ», членом і засновником якої я є. Також маємо трьох співавторів та партнерів проєкту - 1) Комунальний заклад «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» Полтавської обласної ради; 2) Комунальна установа «Історико-культурний заповідник «Більськ» Полтавської обласної ради; 3) культурна формація ГО «ПРО МІСТО».

Л.Б. – Чим ідея саме вашого проєкту актуальна для сьогодення?

А.Х. – Ідея втілення «Архепростору» насамперед актуальна такими факторами:

По перше, залученням ветеранів до активної науково-культурної діяльності великої команди. На визначений проміжок часу ми долучаємо колишніх бійців у активний та цікавий процес на відкритому повітрі, де з науковцями та робочою групою ці люди зможуть активно працювати у розвідкових роботах, над пошуком стародавніх знахідок, отримувати незабутній досвід командної роботи у згуртованій та патріотично-налаштованій спільноті. Ми впевнені, що така діяльність просто неба, у мальовничих місцях Полтавщини, а також у позитивній атмосфері однодумців не лише позитивно вплине на психологічний стан, а й надасть можливість швидкої реінтеграції в цивільному житті.

Чому ми маємо таку впевненість? Наш партнер майбутнього проєкту КЗ «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» вже неодноразово долучав до складу своїх експедицій учасників бойових дій на Сході України. Й переважній більшості з них участь у розкопках дуже прийшлася до душі, а дехто з них навіть почав будувати професійну траєкторію у площині археології. Як підтвердження – додаємо записане відеозвернення одного з ветеранів Тараса Синяговського, який після участі в експедиції вступив на навчання на освітню програму магістратури за спеціальністю 032 Історія та археологія ПНПУ імені В. Г. Короленка та нещодавно успішно її закінчив. https://drive.google.com/file/d/1lEKPCV7OxdO8XC_9Q96BX6Eu1nwNmNJu/view?usp=sharing

Причому за кілька останніх років нами спостерігається цікава статистика: щонайменше двоє учасників після таких експедицій стали до лав ЗСУ, і щонайменше 2 людини вже у статусі ветеранів після археологічних експедицій отримали повну вищу освіту за напрямком «Археологія».

Прикметно те, що учасники проєкту побачать в особах членів складу діючої експедиції своїх побратимів з війни, останні з яких вже не перший рік з задоволенням беруть участь у розкопках, що буде для них підтвердженими прикладами успішної соціальної адаптації. Припускаємо, що таким чином може сформуватися ціла група людей з певними навичками археологічних розкопок, яких у майбутньому можна буде залучати до діючих експедицій, даючи таким чином людям робочі місця, можливість офіційно працювати та отримувати заробітну плату.

По друге, культурно-освітньою програмою, що супроводжуватиме весь період участі ветеранів у цьому проєкті. Основна мета цієї програми – дати їм розуміння того, яку глибинну цінність має історико-культурний пласт тієї землі, яку вони перед цим захищали, за яку ризикували життям.

Через те, що ветерани будуть фактично залучені до археологічної діяльності, місія якої – охорона та збереження найдавніших культурних цінностей Полтавщини (археологічної спадщини), ми вважаємо що історичні лекції керівника експедиції мають глибоко окреслити та актуалізувати у них усвідомлення значущості українського культурного спадку. Простіше кажучи, ветерани отримають знання про давню історію та культуру Полтавщини (де зокрема зароджувалася індоєвропейська цивілізація, воювали скіфи, творилася історія Київської Русі та Гетьманщини, відбувалися козацькі баталії тощо). Й це насамперед підвищить їхню самоповагу, гордість і вшанування історії власного народу та його культурних старожитностей.

«Сенсовість» ідеї проєкту підкреслюватиметься розташуванням «Архео-хабу» в літньому таборі-резиденції на території нашого партнера Історико-культурного заповідника «Більськ» – Більського городища, що є стародавнім містом древньої Скіфії на території України, і яке згадував Геродот як найбільший центр ремесел і торгівлі VII-IV ст. до н.е. у Східній Європі.

По третє, партисипативним підходом до «культурного» переосмислення своєї ідентичності учасників цільової аудиторії, себто участі в ініціативі, розкриттям їхнього потенціалу та отриманням рефлексії від отриманого досвіду в «Архео-хабі». У планах – влаштувати для ветеранів хакатон на тему проблематики «чорної археології» та інших проблем збереження історико-археологічної спадщини України, в якому вони зможуть об’єднатися по групах, проробити й запропонувати рішення. Таким чином програма інтегруватиме її учасників до спільного діалогу та панельних дискурсів, актуалізуватиме пошук ідей, сприятиме подоланню внутрішніх конфліктів і виходу з кризи, включенню у суспільно-соціальні ролі.

Архео-хаб також запропонує учасникам квести, інтелектуальні змагання на історично-культурну тематику та арт-терапію способом вираження своїх спогадів та коментарів або творчих перформенсів про перебування у резиденції, взявши участь у записі короткометражного документального фільму та створенні арт-буку. Це допоможе команді проєкту зафіксувати напрацювання з реабілітації, підвищити його інформаційну сталість у медійному просторі, а цільовій аудиторії – залишити власний психологічно-переосмислений референс.

По четверте, кроссекторальним партнерством у реалізації проєкту. Ми збираємося поєднати зусилля ветеранської організації, центру краєзнавчої, пам’яткоохоронної та науково-просвітницької діяльності, історико-культурного заповідника та громадської організації, що займається культурними заходами та проєктним менеджментом. У кожного з нас у цьому проєкті є власний безцінний досвід у діяльності свого напрямку, тим більше, що члени цих організацій вже залучалися до спільної роботи у багатьох проєктах в місті Полтаві. Ми припускаємо, що це поєднання зусиль призведе до непоганих результатів й мотивування самою проєктною ідеєю.

У підсумку ми також хотіли б зазначити про деякі власні спостереження результатів залучення ветеранів до минулорічних розкопок. Це дозволило їм:

- розширити спілкування між такими ж учасниками бойових дій та однодумцями;

- новим учасникам спробувати себе на нових теренах, а старим «експедиційним ветеранам» розширити ареал знань та знайомств на теренах Полтавщини та інших регіонів;

- збагатити свою освіту знаннями про найдавнішу історію Полтавщини та України загалом, поглянувши на первинні самобутні віхи її зародження, доторкнутися до таїн землі, на захист якої ці люди стали свого часу;

- у деяких випадках участь в експедиції стала самоосвітою, що переросла надалі вже у фахову вищу освіту.

Л.Б. – Що відбудеться в результаті проєкту? Яких конкретних результатів ви очікуєте?

А.Х. – Основним культурним продуктом даного проєкту стане функціонуючий табір-резиденція з концепцією культурного хабу просто неба, в якому впродовж 10-и діб ветерани отримають:

- практику археолога, незабутній досвід роботи в науковій експедиції в оточенні патріотично-налаштованої спільноти представників культурної та наукової сфери діяльності;

- нові знання у форматі освітніх лекцій істориків на тему культурної спадщини, екскурсій легендарним Більським городищем, місцями древніх битв та іншими археологічними принадами області, долучення до культурного хакатону з вирішення проблематики збереження археологічної спадщини;

- рефлексію отриманого досвіду й психологічне перезавантаження засобами інтелектуальних розваг, арт-перформенсів, участі в запису документального короткометражного фільму та створенні арт-буку з власними інтерв’ю на місці резиденції.

Додатковим культурним продуктом у рамках проєкту стане інформаційна кампанія, мета якої – репрезентувати та поширити отриману практику подібної «нетипової» методики соціальної інтеграції ветеранів та актуалізації для них значимості багатого культурного спадку тієї території, яку вони боронили, а також – документальний фільм про перебування в археологічній експедиції та артбук як результат рефлексії ветеранів.

Л.Б. – Дякую за чудову ідею, велику роботу, пророблену авторами проєкту, його цікавий зміст. Окремо від усіх студентів, які були з нами на звязку в онлайн режимі, дякую пане Анатолію за вашу громадянську позицію, патріотизм.