Embedded Files
Становлення нинішньої, сучасної кафедри історії України пов’язане з проголошенням незалежності нашої країни в 1991 році. Саме тоді вивчення курсу вітчизняної історії було впроваджено на всіх факультетах інституту, що й зумовило потребу в об’єднанні викладачів цієї дисципліни у складі однієї кафедри (листопад, 1991 року).Перед колективом фахівців вітчизняної історії постало складне, але шляхетне завдання: перетворити історію України з terra incognito, якою вона була в часи, коли учні й студенти краще знали битву під Фермопілами, аніж битву під Берестечком, коли Наполеон і Кромвель були ближчими й знанішими, аніж Гуня, Косинський, Остряниця чи Трясило, — на усвідомлено потрібні знання, цікавий і важливий навчальний предмет.
Працювати доводилося у вкрай важких умовах: були відсутні навчальна література, програми з курсу «Історія України», його методичне забезпечення. Викладачі йшли неторованим шляхом, розробляючи авторські програми, вибудовуючи систематизовані лекційні курси з розрізнених і поодиноких публікацій початку доби незалежності України. Кафедра працювала як колектив однодумців, очолюваний молодим науковцем — кандидатом історичних наук, доцентом (нині — доктором історичних наук, професором) А. М. Киридон. Фахівці кафедри забезпечували викладання дисципліни «Історії України» на усіх факультетах Полтавського державного педагогічного інституту, крім історичного, де спеціалісти з вітчизняної історії працювали у складі кафедри Історії східного слов’янства (з квітня 1993 р. — Історії України), очолюваної доктором історичних наук, професором В. Є. Лобурцем.
У квітні 1997 року керівництвом навчального закладу з метою оптимізації викладання курсу вітчизняної історії було здійснено чергову реорганізацію кафедр: припинила своє існування кафедра історії України на історичному факультеті, а її викладачі ввійшли до складу кафедр всесвітньої історії та кафедри історії України, що діяла з 1991 року як загальноінститутська. Потужний науково-педагогічний потенціал реорганізованої кафедри історії України дозволив їй повністю забезпечити викладання курсів вітчизняної історії як на історичному, так і на інших факультетах інституту (з грудня 1999 року — педагогічного університету). На кафедрі в цей час працювали доктори історичних наук, професори В. О. Пащенко, який став ректором університету й очолював його до 2008 року, О. О. Нестуля, кандидати історичних наук, доценти Л. Л. Бабенко, Т.П. Демиденко, І. І. Діптан, А. М. Киридон, П. В. Киридон, А.О. Овсяницький, В. Я. Ревегук, Р. А. Сітарчук, асистент Р. Л. Гавриш.
З квітня 1997 року статус кафедри не змінювався, її послідовно очолювали: кандидат історичних наук, доцент А. М. Киридон, доктор історичних наук, професор В. О. Пащенко, доктор історичних наук, професор Ю. В. Волошин, доктор історичних наук, професор Р. А. Сітарчук (грудень 2009 – травень 2015 р.), доктор історичних наук Л. Л. Бабенко (травень 2015 р.– серпень 2024 р.), нині – доктор історичних наук, професор Р. А. Сітарчук.
Важливим етапом в історії кафедри були перші десятиліття ХХІ століття (2000 – 2020-ті рр.). Склад кафедри поповнився молодими викладачами – випускниками історичного факультету (з 2019 р. – факультету історії та географії): Бороденко О. А., Гура О. А., Жалій Т. В., Коваленко О. В., Лахач Т.О., Момот А. О., Сердюк І. О., Шаповал Л. І. На жаль, професори В. О. Пащенко (2011р.), П. В. Киридон, доценти: В. Я. Ревегук, О. П. Єрмак пішли в засвіти упродовж 2019–2020 років.
З 2001 року на історичному факультеті почала діяти магістратура, де фахівці кафедри забезпечували викладання курсів, які сприяли формуванню компетентностей сучасного вчителя історії-інтелектуала й дослідника-науковця. З магістрантами працювали досвідчені викладачі кафедри В. О. Пащенко, А. М. Киридон, П. В. Киридон, В. Я. Ревегук, П. Я. Гавриш, Л. Л. Бабенко, Ю. В. Волошин, Р. А. Сітарчук, Т. П. Демиденко, О. П. Єрмак. Під науковим керівництвом викладачів кафедри успішно виконувалися кваліфікаційні магістерські роботи, а випускники магістратури поповнювали склад кафедри як аспіранти й докторанти. Також на сьогодні розроблена магістерська освітня програма за спеціальністю 031 Релігієзнавство (гарант професор Р. А. Сітарчук). Колектив кафедри вдало поєднував зрілу майстерність досвідчених викладачів та завзяття й ентузіазм молоді. Так, гідні високої поваги колеги, які понад три десятиріччя займалися науково-педагогічною діяльністю в університеті, ветерани кафедри — професор В.О. Пащенко, доценти О.П. Самойленко, А. О. Овсяницький, В.Я. Ревегук, О.П. Єрмак, Т. П. Демиденко, П. Я. Гавриш.
Реформування системи вищої освіти в Україні безпосередньо торкнулося й діяльності кафедри. Зокрема в рамках розширення провадження умов ліцензійної діяльності університету, введення нових спеціальностей кафедра запропонувала ввести нову спеціальність 032 Історія та археологія. Були розроблені освітні та освітньо-професійні програми з цієї спеціальності першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (гарант проф. Л. Л. Бабенко), другого (магістерського) рівня (гарант проф. П. В. Киридон, з 2019 р. – проф. І. О. Сердюк). Також розроблена магістерська освітня програма за спеціальністю 031 Релігієзнавство (гарант проф. Р. А. Сітарчук). Студентам також пропонується додаткова спеціалізація «Музеєзнавство та музейна справа». Освітні програми постійно оновлюються у контексті реформування системи вищої освіти, потреб ринку праці, сучасних суспільно-політичних викликів.
На кафедрі історії України з 1992 року діє аспірантура. Керівництво науково-дослідною роботою молодих вчених здійснювали доктори історичних наук, професори В. Є .Лобурець, академік АПН України В. О. Пащенко, О. О. Нестуля (нині – ректор Полтавського університету економіки і торгівлі), Ю. В. Волошин, А. М. Киридон, П. В. Киридон, Л. Л. Бабенко, Р. А. Сітарчук. Упродовж 1992-2021 років навчання в аспірантурі закінчили понад пів сотні молодих дослідників, абсолютна більшість яких успішно захистили кандидатські дисертації, а колишні випускники аспірантури Ю. В. Волошин, Р. А. Сітарчук, О. А. Гура, Т. В. Жалій, Т. О.Лахач, І. О.Сердюк, Л. І.Шаповал, О. А. Бороденко нині працюють на кафедрі викладачами. На інших кафедрах історичного факультету й університету працюють або працювали випускники аспірантури кафедри історії України Ю. В. Вільховий, О. П. Лахно, Л. М. Швець, В. А. Дмитренко, В. І. Дмитренко, О. В. Сакало, О. В. Лук’яненко, В. В. Нагорний, К.Б. Пивоварська та ін.
Для аспірантів була організована така нова форма удосконалення фахової майстерності як постійно діючий семінар «Методика та організація наукових досліджень в галузі вітчизняної історії», в якому проводили заняття наукові керівники, досвідчені професори, запрошені відомі науковці. Новації в підготовці науково-педагогічних кадрів були запроваджені відповідно до реформи вищої освіти. На кафедрі було розроблено освітньо-наукову програму «Історія та археологія» третього освітньо-наукового рівня вищої освіти (доктор філософії) (гарант проф. Ю. В. Волошин) з чотирирічним терміном навчання, яка передбачає підготовку фахівців за спеціальністю 032 Історія та археологія.
З 1999 року при кафедрі почала свою діяльність докторантура, біля витоків створення якої стояв акад. В.О. Пащенко. За час її існування підготовку й захист докторських дисертацій здійснили викладачі кафедри Ю. В. Волошин, Л. Л. Бабенко, Р. А. Сітарчук, І. О. Сердюк, О. В. Лук’яненко. Захистила докторську дисертацію та отримала науковий ступінь доктора історичних наук О. А. Бороденко. Завершує перебування в докторантурі та підготовку до захисту дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук О. В. Коваленко.
На кафедрі історії України з 1992 року діє аспірантура. Керівництво науково-дослідною роботою молодих вчених здійснювали доктори історичних наук, професори В. Є . Лобурець, академік АПН України В. О. Пащенко, О. О. Нестуля, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, Ю. В. Волошин, А. М. Киридон, П. В. Киридон, Л. Л. Бабенко, Р. А. Сітарчук. Упродовж 1992-2024 років навчання в аспірантурі закінчили понад півсотні молодих дослідників, абсолютна більшість яких успішно захистили кандидатські дисертації, а випускники аспірантури: Л. Л. Бабенко (1993), Ю. В. Волошин (1997), Р. А. Сітарчук (2002), О. А. Гура (2012), Т. В. Жалій (2007), Т. О. Лахач (2010), І. О. Сердюк (2010), Л. І. Шаповал (2006), О. А. Бороденко (2014) нині працюють на кафедрі викладачами. На інших кафедрах історичного факультету й університету працюють або працювали випускники аспірантури кафедри історії України: Г. В. Лаврик (1996), С. О. Гладкий (1997 ), Ю. В. Вільховий (2003), О. П. Лахно (2009), Л. М. Швець (2011), В. А. Дмитренко (2011 р.), В. І. Лахно (Дмитренко) (2013 р.), О. В. Сакало (2011 р.), О. В. Лук’яненко (2013 р.), В. В. Нагорний (2013), К. Б. Пивоварська (2004), О. Ю. Замура (2013 р.), О. В. Вільховик (2018), Д. В. Стаценко (2020), В. В. Сергієнко (2021). Для аспірантів була організована нова форма удосконалення фахової майстерності як постійно діючий семінар «Методика та організація наукових досліджень в галузі вітчизняної історії», в якому проводили заняття наукові керівники, досвідчені професори, запрошені відомі науковці України. З 1999 року при кафедрі почала свою діяльність докторантура, біля витоків створення якої стояв академік В. О. Пащенко. За час її існування підготовку й захист докторських дисертацій здійснили викладачі: Г. В. Лаврик (2008), Ю. В. Волошин (2006), Л. Л. Бабенко (2015), Р. А. Сітарчук (2010), І. О. Сердюк (2018), О. А. Бороденко (2021), О. В. Лук’яненко (2019 ). Завершила перебування в докторантурі (2022 р.) та готує до захисту дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук О. В. Коваленко. Новації в підготовці науково-педагогічних кадрів університету були запроваджені відповідно до реформи вищої освіти в Україні з 2014 року, які безпосередньо торкнулися діяльності кафедри. Зокрема в рамках розширення провадження умов Ліцензійної діяльності ПНПУ імені В. Г. Короленка, введення нових спеціальностей кафедра запропонувала ввести нову спеціальність 032 Історія та археологія. Були розроблені освітні та освітньо-професійні програми з цієї спеціальності першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (гарант – проф. Л. Л. Бабенко), другого (магістерського) рівня (гарант – проф. П. В. Киридон, з 2019 р. – проф. І. О. Сердюк, з 2024 р. – доц. О. В. Коваленко). На кафедрі було розроблено освітньо-наукову програму «Історія та археологія» третього освітньо-наукового рівня вищої освіти (доктор філософії) (гарант – проф. Ю. В. Волошин) з чотирирічним терміном навчання, яка передбачає підготовку фахівців за спеціальністю 032 Історія та археологія. Студентам пропонувалася додаткова спеціалізація «Музеєзнавство та музейна справа» (2020-2023 рр.). Освітні програми постійно оновлюються у контексті реформування системи вищої освіти, потреб ринку праці, сучасних суспільно-політичних викликів.
Кафедра історії України є потужним осередком наукових досліджень, знаним не тільки в Полтаві, Полтавській області, але й в Україні та за її межами. Наукові дослідження зосереджені у рамках наукових шкіл. З 1994 року під керівництвом академіка В. О. Пащенка функціонувала наукова школа «Історія релігії, церкви і їх взаємовідносин із державою в Україні», яка заклала підвалини нового міждисциплінарного напрямку наукових досліджень – історії державно-церковних відносин за радянської доби. Під керівництвом очільника наукової школи і в межах її проблематики захистили дисертації доктори історичних наук: Ю. В. Волошин, Р. А. Сітарчук, Л. Л. Бабенко, кандидати історичних наук Ю. В. Вільховий, О. П. Лахно, Л. М. Швець, Т. В. Нагорна (Жалій) та ціла плеяда інших науковців. Керівник наукової школи, дійсний член Академії Педагогічних Наук України В. О. Пащенко — автор понад 500 наукових праць. З 2011 року естафету керівництва науковою школою В. О. Пащенка перейняв професор Р. А. Сітарчук, а координування дослідницької проблематики державно-конфесійних відносин утримують до сьогодні О. А. Гура та Л. Л. Бабенко. Другим науковим осередком є наукова школа проф. Ю. В. Волошина «Соціальна історія та історична демографія Гетьманщини». Під його керівництвом здобув науковий ступінь доктора історичних наук І. О. Сердюк, який успішно розвиває нові напрямки історичних досліджень в Україні. Учні й однодумці наукової школи проф. Ю. В. Волошина вивчають проблеми соціальної історії, історичної демографії періоду Гетьманщини. Результати наукових досліджень Ю. В. Волошина, І. О. Сердюка знайшли позитивний резонанс у зарубіжному науковому середовищі. Третім науковим осередком кафедри є наукова школа проф. Л. Л. Бабенко «Суспільно-політичні та релігійні процеси в Україні у ХХ столітті». Проблеми радянського історичного минулого досліджували: П. В. Киридон, Л. Л. Бабенко, В.Я. Ревегук, О.П. Єрмак, О. А. Гура, Т. В. Жалій, Л. Л. Шаповал та продовжують досліджувати їхні учні. У 2016 – 2021 роках на кафедрі діяли три наукові кафедральні теми зареєстровані в УкрІНТЕІ: «Роль музеїв та музейної справи в розвитку історичного краєзнавства на Полтавщині» № 0117U003228, м. Київ 2016 р. (керівник – доц. Шаповал Л.І.); «Сотенні міста та містечка Гетьманщини (за матеріалами населених пунктів Полтавщини)» № 0117U003227, м. Київ 2016 р. (керівник – доц. Коваленко О.В.); «Розвиток приватних і публічних галузей національної системи права та особливості їхнього вивчення в умовах сучасних загальноосвітніх та вищих навчальних закладів», м. Київ, 2017 р. (керівник – доц. Жалій Т. В.). Державні наукові кафедральні теми з залученням державного фінансування виконувалися під керівництвом В. О. Пащенка, Ю. В. Волошина, а з 2018 р. І. О. Сердюком. Наказом ректора ПНПУ імені В. Г. Короленка № 138-р. від 21.11.2017 р. на базі кафедри створено Центр історико-антропологічних досліджень, який займається вивченням історичної демографії й соціальної історії України, методології усної історії. Координатором діяльності Центру є проф. І. О. Сердюк (2017 – 2024) та А.О. Момот, асистентка кафедри. У 2020 р. співробітники Центру опублікували бібліографічний покажчик «Дитина й дитинство в середньовічній і ранньомодерній Україні» у межах НДР «Дитина й дитинство у державно-правовому регулюванні, релігійних нормах та народних уявленнях середньовічної і ранньомодерної України (ХІ – ХVІІІ ст.), номер державної реєстрації 0117U004973). В рамках договору з Національним фондом досліджень України про виконання наукового дослідження за рахунок державного фінансування грантову підтримку здобув проєкт «Якість життя та демографічні характеристики населення Наддніпрянської України другої половини XVIII – початку XIX ст.» (керівник – проф. І. О. Сердюк). Виконавцями проєкту є асистентка кафедри історії України А. Момот та аспірантки спеціальності 032 «Історія та археологія» А. Подгорна, С. Дудка. Також над темою працюють учені з Інституту історії України НАН України, Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Київської школи економіки.
Колектив кафедри завжди вдало поєднував зрілу майстерність досвідчених викладачів та завзяття й ентузіазм молоді. Так, гідні високої поваги колеги, які понад три десятиріччя займалися науково-педагогічною діяльністю в університеті, ветерани кафедри — професор В.О. Пащенко, доценти О.П. Самойленко, А. О. Овсяницький, В.Я. Ревегук, О.П. Єрмак, Т.П. Демиденко. Земний шлях упродовж останніх кількох років завершили Володимир Олександрович Пащенко, Олександр Павлович Самойленко, Віра Никанорівна Жук, Петро Якимович Гавриш, Римма Леонідівна Гавриш, Петро Васильович Киридон, Віктор Якович Ревегук, Олександр Петрович Єрмак.
Важливим напрямком наукових досліджень та викладання навчальних дисциплін на кафедрі є археологія. Результативними є пошуки доцента кафедри історії України О. В. Коваленко, Р. С. Лугового, які спільно з науковими установами України реалізовують цікаві проєкти. Традиційною темою дослідження доцента П. Я. Гавриша, котрий пішов з життя у 2018 р., залишався Гелон (Більське городище). З початком повномаштабної російсько-української війни у лютому 2022 року Роман Сергійович Луговий перебуває на охороні держави України в лавах Збройних Сил України. Коло наукових інтересів Коваленко Оксани Валентинівни: історія та археологія Гетьманщини, історія Полтави та Полтавщини XVII-XVIII століть; керамологія ранньомодерного часу. Вона є членом Ученої ради Національного музею заповідника українського гончарства (2003-2020, з 2024 – по теперішній час), Національної експертної керамологічної ради Національних конкурсів публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе» (з 2007-2022). Куратор Національного наукового конкурсу молодіжних наукових робіт з керамології «NIKKA» (2017 - 2022). Є членом кількох громадських наукових асоціацій: Член українського керамічного товариства (2006), «Конгресу українських керамологів» (2016-2020); Товариства дослідників 18 століття (член правління з 2020), Спілки археологів України (2014), Музейної асоціації Великобританії (з 2022). Членкиня редколегії журналів «Історична пам’ять» (2018-2020) та «Археологічна керамологія» (2018-2021). Має Диплом ІІІ ступеню конкурсу «Краща книга Полтавщини» Полтавської обласної державної адміністрацій в номінації «Краща університетська книга» (2020). Автор 34 наукових звітів за проведені археологічні дослідження, депонованих до Інституту археології НАН України, є автором багатьох статей у фахових історичних виданнях, 2 статей в видання індексованих SCOPUS, учасником наукових конференцій та семінарів в Україні і за її межами. Пройшла стажування при Варшавському університеті (2001, 2002 рр.). Отримувала гранти від Міжнародної асоціації гуманітаріїв (2018) та Канадського Інституту українських студій Альбертського університету (2004). Організатор та керівник Спільної археологічної експедиції ПНПУ імені В.Г. Короленка, Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Інституту керамології — Відділення Інституту народознавства НАН України, Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному (з 2005– 2020), ПНПУ імені В.Г. Короленка (2020-2024). Співкуратор І ІІ, та ІІІ Міжнародних археолого - керамологічних практикумів (Полтава- Опішне-Глинськ, 2017, 2018, 2019 рр.). Очолює археологічну експедицію та практику студентів факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (2005-2024), яка здійснила розкопки культурних нашарувань XVII-XVIIІ століть на місці відновлення Свято-Успенського собору у Полтаві (2000),кургану скіфського часу в смт. Опішне (2005) Сторожівського курганного могильника епохи бронзи – пізньосарматського часу (2007-2015), різночасових поселень біля с. Клюсівка Новосанжарського району (2006), на місці Свято- Успенської церкви XVII століття в с. Лютенька Гадяцького району, де виявлені унікальні матеріали, які розкривають історію роду гадяцького полковника Бороховича (2008-2010) сотенних міст часів Гетьманщини Балаклії (2016-2017), Опішного (2018-2020, 2024). Зокрема, «Сторожові могили» у Чутівському районі Полтавської області стали взірцем міжнародних міждисциплінарних досліджень. Оксана Валентинівна взяла участь і в роботі над унікальним пам’яткоохоронним проєктом, який реалізується в Полтавській області, а саме увійшла до складу авторського колективу 5 наукових видань: Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область: Лохвицький район (2012), Пирятинський район (2013), Гадяцький район (2014), Оржицький район (2015), Чорнухинський район (2017). Результати археологічних досліджень відображені також в 35 наукових звітах їх проведення, депонованих до Інституту археології НАН України. До музейного фонду України, за результатами досліджень, передано 10 тисяч одиниць зберігання.
Методична робота на кафедрі спрямовується насамперед на підготовку необхідних матеріалів для навчальної та самостійної роботи студентів і магістрантів. Поліпшенню методичного забезпечення викладання дисциплін сприяє також робота методичного семінару кафедри, в межах якого аналізуються новітні технології навчання у вишах, досвід колег-кафедралів. Для вчителів міста і області упродовж десятків років щедро ділилися своїм досвідом і знаннями проф. П. В. Киридон, А. М. Киридон, доц. О. П. Єрмак, Т. П. Демиденко. Нині професори Ю.В. Волошин, Л. Л. Бабенко, І. О. Сердюк читають цикли лекцій з історії України, історіографії вітчизняної історії, методики навчання історії. Л. Л. Бабенко, Ю. В. Волошин, П. Я. Гавриш, Т. П. Демиденко, О. П. Єрмак, О. В. Коваленко, Л. І. Шаповал, Т. О. Лахач, О. А. Бороденко, О. А. Гура впродовж багатьох років є членами журі обласного і міського етапів олімпіад з історії, конкурсів-захистів наукових робіт МАН, учнівських історичних турнірів. Ю. В. Волошин та Т. В. Жалій входять до складу журі обласного щорічного конкурсу «Учитель року». Викладачами кафедри систематично проводяться консультації для вчителів — керівників учнівських науково- дослідницьких робіт. Доц. Лахач Т. О. очолила Полтавське обласне відділення Малої академії наук, є його директором. Науковим керівником школи нового типу — Карлівської гімназії імені Н.В.Герасименко – впродовж десятка років працювала Т. П. Демиденко. Колектив кафедри завжди вдало поєднував зрілу майстерність досвідчених викладачів та завзяття й ентузіазм молоді. Так, гідні високої поваги колеги, які понад три десятиріччя займалися науково-педагогічною діяльністю в університеті, ветерани кафедри — професор В.О.Пащенко, доценти О.П. Самойленко, А.О. Овсяницький, В.Я.Ревегук, О.П.Єрмак, Т.П.Демиденко. На превеликий жаль свій земний шлях упродовж останніх кількох років завершили Володимир Олександрович Пащенко, Олександр Павлович Самойленко, Віра Никанорівна Жук, Петро Якимович Гавриш, Римма Леонідівна Гавриш, Петро Васильович Киридон, Віктор Якович Ревегук, Олександр Петрович Єрмак.
Зазначимо, що науково-педагогічна діяльність викладачів кафедри історії України за роки незалежності відзначена державними й відомчими нагородами: 4-Заслужений працівник освіти України (В.О.Пащенко, П.В. Киридон, Л.Л. Бабенко, Р.А. Сітарчук), 1 — Заслужений діяч науки і техніки України (О.П.Єрмак), 4 — Відмінники освіти України (В.О.Пащенко, Л.Л.Бабенко, Т.П.Демиденко, О.П.Єрмак), 6 — лауреати премії Полтавської міської ради імені Самійла Величка (В.О.Пащенко, Ю.В.Волошин, І.І.Діптан, О.П.Єрмак, Л.Л. Бабенко, Р.А. Сітарчук), 6— лауреати обласної премії імені Панаса Мирного (В.О.Пащенко, Л.Л.Бабенко, Т.П.Демиденко, І.І.Діптан, О.П.Єрмак, В.Я. Ревегук), 2 – лауреат єпархіальної премії імені преподобного Паїсія Величковського (Л.Л. Бабенко, І.О. Сердюк), 1 – Почесний краєзнавець України (Л.Л. Бабенко). Проф. І. О. Сердюк став лауреатом престижної Міжнародної премії в галузі наукової діяльності імені Івана Франка (2020) та Премії Верховної Ради України (2021). Всі викладачі відзначені численними грамотами і подяками МОН України, Полтавської ОДА, Полтавської обласної ради, Полтавської міської ради, Департаменту освіти Полтавської ОДА, керівництва університету.
Викладачі кафедри плідно здійснюють наукові дослідження в галузі історичного краєзнавства, історії та культури Полтавщини, історії українського козацтва (доц. Гура О. А., Коваленко О. В., .проф. Волошин Ю.В., Бабенко Л.Л., Діптан І.І., Сердюк І.О., Бороденко О.А.), етнології та етнографії (доц. Л. І. Шаповал). На факультеті історії та географії створений кабінет «Етнографії України» музейного типу, автором стендових експозицій на етнологічну тематику та колекції українських старожитностей Полтавщини є Шаповал Лариса Іванівна – організаторка проведення виховних заходів для студентської аудиторії по вивченню та популяризації традиційно-побутової культури українського народу: проведення виставки предметів української старовини Полтавського краю «Хто не знає минулого той не вартий майбутнього», етнографічних заходів: «Купальський вінок: історія та традиції»; «Свіччине весілля»; «Ярмарок народних страв»; «Андріївські вечорниці»; «Новорічно-різдвяна обрядовість українців», «Великдень вітає нас», «Народна символіка українців», «Полтавська сорочка – мамина пам'ять», «Рушник у звичаях і традиціях». Вона підготувала 5 переможців студентських науково-дослідницьких робіт Всеукраїнського рівня (2011 р.; 2012 р.; 2013 р., 2015 р.; 2018 р.) та 1 переможця Міжнародного рівня конкурсу з українознавства (2009 р.). Активно популяризує традиційно-побутову культуру українців за кордоном, зокрема, брала участь в Етнофестивалі Лемківської культури «ХХІХ Лемківська ватра» м. Ждиня, Польща (2011 р.) До 2014 р. співпрацювала з Товариством «Україна – Співдружність - Кубань» у науково-культурній сфері (представляла Полтавщину на конференціях та фестивалі слов’янської культури на Кубані, Краснодар, 2013 р.); учасниця Всеукраїнської делегації поїздки на Соловки для вшанування жертв сталінських репресій, серед них уродженця м. Зінькова Миколи Зерова (2012 р.). Кафедра історії України здійснює наукову співпрацю в рамках угод про наукове співробітництво з Інститутом історії України, Відділенням релігієзнавства Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України, Інститутом фольклору та етнографії імені М. Рильського НАН України, Київським національним університетом Тараса Шевченка, Запорізьким національним університетом, Інститутом географії НАН України, Інститутом керамології, музейними установами, іншими університетами України. Також за останні два десятиліття кафедра підтримувала співпрацю з зарубіжними науковими центрами, зокрема Дахау-Форум (м. Дахау, Німеччина); німецько-українським науковим об’єднанням імені Ю. Бойка-Блохина при Українському Вільному Університеті (м. Мюнхен, Німеччина); Саскачеванським університеттом імені Святого Томаса (Канада), Чеською асоціацією усної історії. Проф. Ю. В. Волошин здійснював керівництво Полтавською робочою групою міжнародного проєкту з усної історії «Книги пам’яті в’язнів Дахау» (2006 рік), а також координацію (разом з доктором Н. Ханенко-Флізен, Канада) усноісторичного проєкту «Деколективізація в Україні» спільно з Центром усноісторичних досліджень Саскачеванського університету (Канада).
Потужний науковий потенціал кафедри знаходить підтвердження в показниках загально-університетського рейтингу, згідно з яким за кількістю й обсягом наукових публікацій, кількістю публікацій у виданнях, зареєстрованих у міжнародних наукометричних базах колектив кафедри історії України посідав 1-3 місця серед 38 кафедр навчального закладу. Викладачами кафедри упродовж 2000-их рр. було опубліковано більше 60 монографій, підручників, посібників. Л.Л. Бабенко, Т. П. Демиденко, І.І. Діптан, О. П. Єрмак, А. М. Киридон, П. В. Киридон, В. Я. Ревегук підготували у складі авторського колективу історичний нарис «Полтавщина», за що були удостоєні обласної премії імені Панаса Мирного. Активну участь у підготовці 1-5 томів науково-документальної серії «Реабілітовані історією. Полтавська область» взяли науковці кафедри Л. Л. Бабенко (член обласної редколегії, співавтор), Т. П. Демиденко, О. П. Єрмак. Науковці кафедри О. П. Єрмак, П. В. Киридон та В. Я. Ревегук стали співавторами шкільних підручників із упровадженого в школах області курсу «Історія Полтавщини», а доцент І. І. Діптан спільно з професором П. А. Кравченком підготувала навчальний посібник з грифом МОН України «Українське козацтво: соціально-історичний нарис». Викладачі кафедри беруть активну участь в організації та проведенні наукових конференцій, семінарів, круглих столів тощо. Так, впродовж 2008-2009 н. р. кафедрою були проведені Міжнародна наукова конференція «Гадяцька унія 1658 року: контроверсії минулого і сучасність (4-5, 16-17 вересня 2008 р.), Всеукраїнська наукова конференція «Постать Симона Петлюри в історії та національній пам’яті» (20-22 травня 2009 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Полтавська битва 1709 року в історичній долі України, Росії, Швеції та інших країн» (10-12 червня 2009 р.). З 2009 р. кафедра є організатором регулярного проведення Всеукраїнських конференцій з міжнародною участю як «Череванівські наукові читання» та з 2006 р. – «Держава і Церква в новітній історії України». Вони щороку об’єднують десятки фахівців-науковців з України та зарубіжних наукових центрів, які приїжджають до Полтавського національного педагогічного університету. Кафедра підтримує тісні зв’язки з Полтавським інститутом післядипломної професійної освіти імені М. В. Остроградського, організовує науково-методичні семінари для вчителів історії, за наслідками роботи яких публікуються збірники статей.
Методична робота на кафедрі спрямовується насамперед на підготовку необхідних матеріалів для навчальної та самостійної роботи студентів і магістрантів. Поліпшенню методичного забезпечення викладання дисциплін сприяє також робота методичного семінару кафедри, в межах якого аналізуються новітні технології навчання у вишах, досвід колег- кафедралів. Для вчителів міста і області упродовж десятків років ділилися своїм досвідом і знаннями професори П. В. Киридон, А. М. Киридон, доц. О. П. Єрмак, Т. П. Демиденко. Нині професори Ю.В. Волошин, Л. Л. Бабенко, І. О. Сердюк читають цикли лекцій з історії України, історіографії вітчизняної історії, методики навчання історії. Л. Л. Бабенко, Ю. В. Волошин, П. Я. Гавриш, Т. П. Демиденко, О. П. Єрмак, О.А. Бороденко. Викладачі кафедри : Л. Л. Бабенко, Р.А. Сітарчук, О. В. Коваленко, Л. І. Шаповал, Т. О. Лахач, О. А. Гура, Т.В. Жалій впродовж багатьох років є членами журі обласного і міського етапів олімпіад з історії, конкурсів-захистів наукових робіт МАН, учнівських історичних турнірів. Ю. В. Волошин та Т. В. Жалій входять до складу журі Обласного щорічного конкурсу «Учитель року». Викладачами кафедри систематично проводяться консультації для вчителів — керівників учнівських науково- дослідницьких робіт. Доцентка Лахач Т. О. очолила Полтавське обласне відділення Малої академії наук. Науковим керівником школи нового типу — Карлівської гімназії імені Н.В. Герасименко – впродовж десятка років працювала Т. П. Демиденко.
Кафедра історії України, переступивши межу 100-літнього ювілею історичного факультету (перейменований на факультет історії та географії у 2019 р.), налічувала 11 викладачів, старшого лаборанта. У її складі працювало 5 докторів історичних наук (Л. Л. Бабенко, Ю. В. Волошин, Р. А. Сітарчук, І. О. Сердюк, О. А. Бороденко), 5 кандидатів історичних наук (О.А. Гура, Т.В. Жалій, О.В В. Коваленко, Т.О. Лахач, Л. І. Шаповал), асистент, фахівець з багаторічним досвідом практичних археологічних досліджень Р. С. Луговий. З 2022 року доєдналася доц. Коваленко О. В., яка завершила навчання в докторантурі й готується до захисту докторської дисертації. На 2024 р. Членами Полтавської обласної організації Української асоціації релігієзнавців є Р. А. Сітарчук, О. А. Гура, Л. Л. Бабенко; членами Національної Спілки краєзнавців – Л. І. Шаповал, Т. В. Жалій, Л. Л. Бабенко (заступник голови НСКУ), Р.А. Сітарчук (заступник голови НСКУ), Л.І. Шаповал – членкиня Національної спілки Україністів (2013). Посаду старшого лаборанта кафедри в останні роки обіймали М. А. Діденко, А. В. Коротка, М. І. Шамрай, К. Д. Бурчак, відповідальні й компетентні працівники, які вболівали за справи кафедри. Нині їм на зміну прийшла В. О. Іщенко, яка працює над самоудосконаленням фахових навичок.
Впродовж 2021 – 2025 років кафедра історії України здійснює підготовку фахівців за очною (денною) та заочною формами навчання за такими освітніми програмам: за спеціальністю 032 Історія та археологія: Освітньо-професійна програма "Історія та археологія" першого (бакаларського) рівня вищої освіти; освітньо-професійна програма "Історія та археологія" другого (магістерського) рівня вищої освіти; освітньо-наукова програма "Історія та археологія" третього освітньо-наукового рівня вищої освіти (доктор філософії). За спеціальністю 031 Релігієзнавство: освітньо-професійна програма "Релігієзнавство" другого (магістерського) рівня вищої освіти.
Викладачі кафедри активно співпрацюють з міжнародними освітніми та науковими інституціями. Кафедра історії України є знаним осередком усно-історичних досліджень Давньою є традиція співпраці з Науковим товариством імені Шевченка в Америці, Канадським інститутом українських студій, Міжнародною асоціацією гуманітаріїв. Ці інституції надавали ґрантову підтримку досліджень Ю. В. Волошина та І. О. Сердюка. Викладачі кафедри мають плідний досвід співпраці з історичним порталом Historians.in.ua. Професор Ю. В. Волошин здійснював керівництво Полтавською робочою групою міжнародного проекту з усної історії «Книги пам’яті в’язнів Дахау» (2006 рік), а також координацію усно-історичного проекту «Деколективізація в Україні» спільно з Центром усноісторичних досліджень Саскачеванського університету (Канада). Зараз Ю.В. Волошин співпрацює з чеською громадською організацією «Asociace pro mezynarodni otazki». У рамках співпраці організовуються семінари «Жива історія: метод усної історії в школі». Також він виконує обов’язки рецензента Національного наукового центру Республіки Польща (Narodowe Centrum Nauki). Значні досягнення має міжнародна співпраця у сфері історико- демографічних досліджень. Ю. Волошин, І. Сердюк, А. Момот працювали над базою міжнародного проекту з вивчення народонаселення Європи «MOSAIC», організованого Інститутом демографічних досліджень імені Макса Планка (Росток, Німеччина). Сьогодні Ю. Волошин є членом редакційної колегії польського міжнародного рецензованого наукового журналу: «Pzeszłość demograficzna Polski». Центром вивчення влади та культури в Європі Університету Санкт-Ґаллена (Швейцарія) та Представництвом Фонду Гайнріха Бьолля. У кооперації з цими інституціями Центром історико-антропологічних досліджень організовано ряд представницьких заходів, зокрема: Міжнародну наукову конференцію «Суспільство Гетьманщини та Російська імперія», Міжнародну наукову конференцію «Родина і домогосподарство в Центрально-Східній Європі ранньомодерного часу (джерела, методологія, міждисциплінарні дослідження)», Міжнародний методологічний семінар «Кліометрія та історія родини в Центрально-Східній Європі ранньомодерного часу», серію наукових заходів «Історія. Гендер. Сексуальність. Полтава».
Набирає обертів міжнародна співпраця у сфері археологічних досліджень. Асистент кафедри Р. Луговий та доцент О. Коваленко були організаторами Третього Міжнародного керамолого-археологічного практикуму в Опішному, у контексті якого відбувалася археологічна практика студентів спеціальності 032 «Історія та археологія». Студенти отримали безцінний досвід праці спільно з археологами із університету Нью-Касла (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії). Окрім практики розмовної англійської вони ознайомилися із особливостями роботи англійських археологів, прослухали ряд важливих лекцій та взяли участь у тренінгах. Міжнародна робота також відбувається у площині організації зустрічей студентів та викладачів ПНПУ із закордонними науковцями. Найбільш резонансним у цьому контексті був візит лауреата Шевченківської премії, директора Українського наукового інституту Гарвардського університету професора Сергія Плохія. До міжнародної діяльності залучаються й молоді вчені. Аспірантки кафедри історії України Т. Дудка, А. Момот, Ю. Безсмертна були учасниками літніх шкіл із історичної демографії в Румунії та Нідерландах. Магістранти кафедри історії України є переможцями конкурсу Стипендіальних програм уряду Республіки Польща для молодих науковців (Program Stypendialny Rządu RP dla Młodych Naukowców) та постійними учасниками стажувань зорганізованих Студіумом Східної Європи Варшавського університету (Studium Europy Wschodniej Uniwersytetu Warszawskiego), зокрема у рамках ХV, ХVІ та ХVІІ Східної зимової школи Варшавського Університету (2018, 2019, 2020 рр.).
Зазначимо, що науково-педагогічна діяльність викладачів кафедри історії України за роки незалежності України відзначена державними й відомчими нагородами: Заслужений працівник освіти України (В. О. Пащенко, П.В. Киридон, Л.Л. Бабенко, Р.А. Сітарчук), Заслужений діяч науки і техніки України (О.П. Єрмак), Відмінники освіти України (В.О. Пащенко, Л.Л. Бабенко, Т.П. Демиденко, О.П. Єрмак), лауреати премії Полтавської міської ради імені Самійла Величка (В.О. Пащенко, Ю.В. Волошин, І.І. Діптан, О.П. Єрмак, Л.Л. Бабенко, Р.А. Сітарчук), Лауреати обласної премії імені Панаса Мирного (В.О. Пащенко, Л.Л. Бабенко, Т.П. Демиденко, І.І. Діптан, О.П. Єрмак, В.Я. Ревегук), лауреати Єпархіальної премії імені преподобного Паїсія Величковського (Л.Л. Бабенко, І. О. Сердюк, Ю.В. Волошин, О.В. Коваленко), Почесний краєзнавець України (Л. Л. Бабенко). Проф. І. О. Сердюк – Лауреат Міжнародної премії в галузі наукової діяльності імені Івана Франка (2020), Премії Верховної Ради України (2021). Всі викладачі кафедри відзначені численними грамотами і подяками МОН України (Р. А. Сітарчук, Л. Л. Бабенко, Ю. В. Волошин, Т. В. Жалій, О. В. Коваленко, Л. І. Шаповал), Подяка Премʼєр-міністра України (Р.А. Сітарчук), Національної академії педагогічних наук, Полтавської ОДА, Полтавської обласної ради, Полтавської міської ради, Департаменту освіти Полтавської ОДА, керівництва університету: Почесна грамота Полтавської профспілки працівників освіти і науки України (Л. І. Шаповал, Т.В. Жалій, 2021р., Л. Л. Бабенко, 2022 р., Р. А. Сітарчук 2020 р.), Почесний знак «За особистий внесок у розбудову Університету» (Л. Л. Бабенко, О. А. Гура).
Викладання та навчання в ПНПУ імені В.Г. Короленка грунтується на принципах студентоцентрованого навчання, яке реалізується через особистісно-зорієнтоване, проблемно-орієнтоване навчання, самонавчання, розкриття творчого потенціалу студентів, особистісний підхід, творчу і наукову взаємодію студента і викладача, проєктні технології тощо. У процесі фахової підготовки використовуються творчо-пошукові й дослідницькі методи навчання.
Участь викладачів кафедри у міжнародних наукових та освітніх проєктах, напрями наукових досліджень:
Бороденко Олена Анатоліївна – доктор історичних наук, доцент кафедри історії України ПНПУ імені В.Г.Короленка. Наукові напрями: соціальна історія, історія повсякдення, історична демографія, локальна соціальна історія, гендерна історія, соціорелігійна історія. «Методика навчання історії», «Методика навчання історії та громадянської освіти в профільній середній школі», «Інформаційній інструментарій історика». Міжнародне стажування в Академії Поморській у Слупську (м. Слупськ, Польща) в рамках програми «Сучасний університет в системі європейської освіти: якість навчання, науково-педагогічний розвиток, дистанційна освіта та академічна доброчесність»,Участь у стажуванні «Strategies for e-learning in universities» Finland, Huittinen. польсько-українськиі проєкти: Міжнародна інтеграційна конференція Польща-Україна «Освіта для українських школярів в Польщі». Бєлько-Бялій (Польща) ‒ Полтава (Україна); «Освіта. Культура: Польща. Україна» Регіонального центру удосконалення вчителів "WOM" в Бельсько-Бяла (Польща): «Як викладати польсько-українську історію?»; «Мережа викладачів історії «Як викладати польсько-українську історію?» 28 листопада 2024 року (2 години). Регіональний центр удосконалення вчителів "WOM" в Бельсько-Бяла (Польща). Чесько-українських проєктах: навчальний онлайн-курс «Тенденції педагогічної освіти (нові підходи, інтеграція) в рамках проєкту «Зміцнення потенціалу педагогічних вищих навчальних закладів України) Університет Масарика (Чеська республіка). у Естонсько-українських проєктах: Курс Вебінару «Обмін практиками створення багатомовної освітньої політики ЄС в Україні» (Universsty of Tartu, Estonia).
Гура Олексій Анатолійович – Міжнародне стажування на базі West Finland College (м. Гуйттинен, Фінляндія). Тема: «Стратегії онлайн навчання в університетах», учасник Всеукраїнського науково-дослідного проєкту «Релігійний атлас України» у розділі «Релігійний атлас Полтавщини», Української асоціації релігієзнавців, Міжнародного Центру права і релігієзнавства Бригамянського університету, проєкту «ГІС-реєстр релігійних організацій Полтавської області» (No 62, гр./UA12с4, 21.12.2021). Проєкту «Протестантські конфесії Полтавщини та їх міжнародні зв’язки» (No3, гр./U1с7, 12.01.2021). Проєкту «Релігійно-паломницький туризм на Полтавщині» (No5, гр./Uр.1с9, 14.01.2022). Учасник проєкту Erasmus+ KA2 Розвиток потенціалу вищої освіти «Центри сертифікації викладачів: інноваційні підходи до досконалості викладання» 619227-EPP-1-2020-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP. Erasmus + KA2: «Розвиток потенціалу підготовки учителів іноземної мови як шлях до впровадження багатомовної освіти та європейської інтеграції України» (610427-EPP-1-2019-1-EE-EPPKA2-CBHE-JP), 2019-2023 в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка.
Жалій Тамара Віталіївна – доцент і завідувач кафедри правознавства (2014), провідний юрисконсульт, начальник юридичної служби ПНПУ імені В. Г. Короленка (2017-2019); декан факультету фізичного виховання (2007 – 2014), доцент кафедри історії України, заступник голови профспілкового комітету ПНПУ імені В. Г. Короленка, доцент кафедри історії України. Наукові напрями: актуальні проблеми методики викладання суспільствознавчих курсів в умовах сучасних ЗЗСО, ЗВО; особливості підготовки майбутніх учителів історії та суспільствознавства в педагогічних ЗВО. Міжнародне підвищення кваліфікації (вебінар) на тему: «Академічна доброчесність та тайм-менеджмент при підготовці наукових робіт: зарубіжний та вітчизняний досвід»; «Трансфер освітніх технологій в країнах Європейського Союзу та Україні» (Інститут Науково-дослідний Люблінського науково-технологічного парку та IESF Міжнародна фундація науковців та освітян); «Iнтерактивні технології змішаного навчання при підготовці магістрів та здобувачів доктора філософії (PHD)в країнах Європейського Союзу та Україні» (Інститут Науково-дослідний Люблінського науково-технологічного парку та IESF Міжнародна фундація науковців та освітян); «Академічна доброчесність при підготовці магістрів та здобувачів доктора філософії (PhD) в країнах Європейського Союзу та Україні» (Інститут Науково-дослідний Люблінського науково-технологічного парку та IESF Міжнародна фундація науковців та освітян). Інститут Науково-дослідний Люблінського науково-технологічного парку, IESF Міжнародна фундація науковців та освітян, м. Люблін (Республіка Польща).
Момот Анастасія Олександрівна – асистентка кафедри історії України, заступниця декана факультету історії та географії, менеджерка Центру історико-антропологічних досліджень ПНПУ імені В. Г. Короленка (на громадських засадах); експертка з акредитації освітніх програм Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти; провідна фахівчиня відділу інноваційної діяльності та міжнародних зв’язків ( наукова співробітниця науково-дослідного сектору ПНПУ імені В. Г. Короленка; лекторка проєкту «На шляху до інклюзії» (НГО «АМО», Прага, Чеська Республіка Наукові напрями: історична демографія; соціальна історія Гетьманщини; Отримано свідоцтво про реєстрацію авторського права No 104950 від 28.05.2021 р. Закордонне стажування в Університеті Масарика (м. Брно, Чехія) «Стратегії та тренди підтримки розвитку і модернізації університетів» в межах проєкту «Зміни педагогічних факультетів та університетів у 21 столітті». Учасниця робочої групи проєктів: Erasmus+ KA2. CBHE «Центри сертифікації викладачів: інноваційні підходи до досконалості викладання» (реєстраційний номер 619227-EPP-1-2020-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP); Erasmus+ KA2. CBHE «Письмо в інклюзивній (реєстраційний номер 2020-1-ES01- KA201-081827); Erasmus+ KA2. CBHE «Розвиток потенціалу підготовки учителів іноземної мови як шлях до впровадження багатомовної освіти та європейської інтеграції України» (реєстраційний номер: 610427-EE-2019-EPPKA2-CBHEJP). Стажування у ЛНУ імені Івана Франка «Стратегія та модель Центру вдосконалення викладання» в межах проєкту Erasmus+ KA2 «UNIVERSITY TEACHERS’ CERTIFICATION CENTRES: INNOVATIVE APPROACH TO PROMOTION EACHING EXCELLENCE (UTTERLY)».
Волошин Юрій Володимирович Член правління Української асоціації усної історії (2006); Член міжнародної асоціації гуманітаріїв (2009); Член Наукової Ради Національного фонду досліджень України (2018); Член редакційної ради часопису «Український гуманітарний огляд» (2010); Член редакційної колегії альманаху «Соціум» та часопису «Przeszłośc Demograficzna Polski» ( 2017): Наукові напрями : соціотопографія, демографія і соціальна структура населення міст Гетьманщини XVIII століття, маргінальні групи та злочинність у цих містах. Стажування: Stypendium American Councilof Learned Societies (USA) 2001 р. Стипендії Канадського інституту українських студій Альбертського університету (Канада) 2006, 2009, 2015, 2018; Інституті історії Варшавського університету (Варшава, Польща) 2011. Український католицький університет, інститут імені Св. Климента Папи (Рим, Італія) 2013. Український католицький університет (м. Львів) 2016.
Бабенко Людмила Леонідівна завідувачка кафедри історії України (2015 – 2024 рр)., професор кафедри історії України ПНПУ В.Г. Короленка, заступник голови Полтавської організації Національної Спілки Краєзнавців України, Заслужений працівник освіти України (2018), Відмінник освіти України Почесний краєзнавець України (2017). Керівник наукової школи «Суспільно-політичні та релігійні процеси в Україні у ХХ столітті», Наукові напрями: державно-церковні відносини в Україні, політична історія України, історичне краєзнавство, розвиток історичного краєзнавства на Полтавщині, Пам’ятко-охоронна робота в Україні, Органи державної безпеки у структурі взаємовідносин держави і Православної церкви в радянській Україні.
Міжнародне стажування: Технічний університет в м. Кошіце, Академічне співтовариство Михала Балудянського, Тема: «Інновації у вищій освіті: світові тенденції та регіональний досвід» (Кошіце, Словаччина, 2017, Сертифікат № 213/2017).
Міжнародне стажування у Східнофінляндському коледжі, м. Хьюттінен (Huittinen, Finland, Lansi-Suomen opisto; “Strategies for E-learning in Universities”. Certificate № 3004202111, 30.04.2021).
Сітарчук Роман Анатолійович, Віце-президент Української асоціації релігієзнавців; голова Полтавського осередку Української асоціації релігієзнавців, заступник голови Полтавської організації Національної Спілки Краєзнавців України, член редколегії журналу «Українське релігієзнавство». Коло наукових інтересів: історія релігій в Україні, державно-церковні відносини Свідоцтво про реєстрацію авторських прав на твір N 68899 «Наукове видання «Адвентисти сьомого дня в українських землях у складі Російської імперії (друга половина ХІХ століття – 1917 рік» (від 06.12.2016 р.)
Шаповал Лариса Іванівна – членкиня Національної спілки Україністів (2013), співголова Полтавського відділення Товариства зв’язків з українцями за межами України Товариства «Україна-Світ» (2010); координаторка науково-дослідної діяльності, що здійснюється спільно з «Етнологічним Центром» ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України з тем: «Проблеми національної культурної ідентичності українців: регіональний вимір», «Звичаєво-обрядова культура українського народу» .Коло наукових інтересів: аналіз сучасних тенденцій культурної та національної політики в Україні у її регіональних аспектах, розгляд питань етнорегіоналістики, історичного краєзнавства, збереження духовної й матеріальної культурної спадщини в регіонах України.
Міжнародне стажування: Варшавський університет, Collegium Civitas, Польща за програмою «Інтернаціоналізація освіти. Нові та інноваційні методи навчання. Реалізація міжнародних освітніх проектів у фінансовій перспективі ЄС» ; в Академії Поморській у Слупську (м. Слупськ, Польща) в рамках програми «Сучасний університет в системі європейської освіти: якість навчання, науково-педагогічний розвиток, дистанційна освіта та академічна доброчесність».
Page updated
Report abuse