БАТЬКАМ

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА БАТЬКАМ

ГРА В «ІЗОЛЯЦІЮ». ЯК АДАПТУВАТИСЬ ДО РЕЖИМУ «КАРАНТИН»

«Фізкультура, інформаційна дієта та гігієна рук.

«Золоті» правила перебування дома під час карантину»

У соцмережах часто-густо розповсюджують пости, які викликають паніку або ж сміх. До прикладу, фейки про покарання батьків, чиї діти розгулюватимуть вулицею, чи заражені коронавірусом тропічні фрукти.

Такі новини викликають паніку, а вона, своєю чергою, губить імунітет, зокрема, коштом гормону стресу - кортизолу.

Інформаційне ж перевантаження, призводить до стресу та змін у психіці в усіх без винятку вікових категоріях.

«Беззаперечно, коронавірус кардинально змінив та змінює життя не лише нашої країни. Сучасній людині досить складно перебувати в ізоляції, і це стосується не лише обмеження пересування, соціальних контактів, роботи, відпочинку, хобі. Проте, основним випробуванням є перебування 24 години на добу усіх членів сім’ї разом. Дійсно, карантин може стати серйозною загрозою для деяких внутрішньосімейних стосунків або принаймні для нервової системи батьків».


У психології існує п'ять стадій прийняття стресової події, які цілком можна застосувати й до прийняття пандемії коронавірусу:

  • Заперечення, яке фактично рятує психіку від гостроти удару на початку. На кшталт «так це десь там, у китайців», «до нас не дійде».

  • Злість - маркер болю: несправедливо й боляче, цього не має бути, пошук винних. Чадо протестує та сперечається із дорослими. Усе тому, що в ізоляції діти не можуть жити нормальним, звичним для них життям.

  • Торг - дії направленні на ухилення від удару (ознайомлення з рекомендаціями МОЗ, симптомами, покупка антисептиків і масок).

  • Депресія - приходить повне усвідомлення того, що відбувається насправді.

  • Прийняття - інтенсивність емоцій поступово знижується, з’являється можливість подивитися на світ навколо й спробувати жити по-новому.

«Всі сьогоднішні події - це те, чого раніше з нами не було, чого немає в нашому досвіді. Поряд з виконанням наказів, рекомендацій влади, медиків, щодо гігієни, ізоляції, поведінки, варто звернути увагу і на психологічний аспект карантинних заходів, пов’язаних з корона вірусом. Сьогодні батьки мають, як ніколи, багато вільного часу для спілкування з власними дітьми, якого так вкрай катастрофічно не вистачало у звичайному вирі життя».

Втім, для багатьох батьків, крім COVID-19, постала нова «загроза». Це спілкування із власним чадом, організація їхнього дозвілля в 4 стінах та вміння грамотно розкласти свої емоції на полички. Психолог пояснює: «Багато батьків здивовано помічають, що їхні діти виросли й стали «незнайомими». Стають більш помітними для батьків риси характеру, емоції, уподобання, інтереси дитини, які могли бути поза увагою, враховуючи щоденну зайнятість батьків і завантаженість дитини навчальним закладом, гуртками, домашніми завданнями, спілкуванням з друзями».

Отже, чого НЕ варто робити батькам:

  • Різко починати виховувати, або «перевиховувати» своїх дітей. Адже це лише забере багато сил, здоров'я і часу та зіпсує відносини сім’ї в умовах ізоляції.

  • Примушувати дітей «використовувати час з користю, не байдикувати», тобто робити те, що здається за потрібне вам. Варто пам’ятати, що завдяки бездіяльності великі ідеї, поховані в несвідомому, отримують шанс проникнути у свідомість.

  • В жодному разі не варто говорити дітям «заспокійливі» висловлювання, наприклад «Знайшов, про що переживати», «Тебе це взагалі не стосується, займися чимось корисним», краще замінити на «Я розумію, що ти боїшся», «Я бачу, що тобі сумно, я тебе розумію».

  • Не варто обговорювати в присутності дітей невтішні сценарії, деталізуючи подробиці.

  • Не слід переглядати безкінечно фільми про віруси, хвороби, апокаліпсис, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедії, корисні сюжетні фільми, пізнавальні передачі чи мультики з дітьми. А «під фільм» приготувати домашні сухарики, какао з печивом або інше щось смачненьке.

«Золоті правила» для батьків:

  • слід пам’ятати, що ізоляція - це стрес як для дорослих, так і для дітей;

  • пояснити, що боятись - це нормально. Страх - емоція, яка дозволяє уберегти людину від життєнебезпечних вчинків. Емоція страху - у парі з інтересом: надавши дитині інформацію про коронавірус, відповідно до її віку, ви зменшите її страх;

  • щоб подолати негативні емоції, та зняти напругу і гнів можна зробити мішечок для крику, або ж влаштувати битву подушками;

  • підліткам варто допомогти розібратися в інформації, з якою вони стикаються, навчити визначати факти та фейки;

  • розділити права та обов'язки кожного члена сім'ї на час карантину, незалежно від віку;

  • по можливості організувати звичне для дитини й для себе спілкування, розваги та гуртки в онлайн режимі;

  • сімейна ранкова зарядка допоможе зняти стрес і зменшити паніку;

  • дотримуватись інформаційної дієти - достатньо раз в день подивитися новини для того, щоб бути в курсі дійсно важливих подій.

«Батькам у взаємостосунках між собою потрібно бути більш толерантними одне до одного, намагатися все обговорювати. Якщо партнер вже не витримує напруження, - потрібно дати можливість побути на самоті. Але це має бути взаємно, час для себе потрібно давати обом партнерам. В ситуаціях конфліктів між собою, батькам слід уникати ігнорування, приниження особистості партнера, егоцентризму і використовувати активне слухання, підкреслення значущості партнера. Будьте здоровими! Дотримуйтесь гігієни рук і розуму!».


РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ

ФОРМУВАННЯ У ДІТЕЙ СУЇЦИДАЛЬНИХ ТЕНДЕНЦІЙ

Зберігайте контакт зі своєю дитиною. Важливо постійно спілкуватися з підлітком, незважаючи на зростаючу в цьому віці потребу у відділенні від батьків. Для цього:

Розпитуйте і говоріть з дитиною про її життя, з повагою відносьтеся до того, що здається їй важливим і значущим. Головне при цьому робити акцент на думці «Я - не просто батько (мати), я - твій друг».

Прийшовши додому після роботи, не починайте спілкування з претензій, навіть якщо дитина щось зробила не так. Проявіть до неї інтерес, обговорюйте щоденні справи, ставте запитання. Зауваження, зроблене з порога, і зауваження, зроблене в контексті зацікавленого спілкування, будуть звучати по-різному!

Пам'ятайте, що авторитарний стиль виховання для підлітків неефективний і навіть небезпечний. Надмірні заборони, обмеження свободи і покарання можуть спровокувати у підлітка відповідь агресію або аутоагресію (тобто агресію, спрямовану на себе). У підлітковому віці кращою формою виховання є укладення домовленостей. Якщо заборона необхідна, не пошкодуйте часу на пояснення доцільності заборони. Якщо ж дитина продовжує протестувати, то постарайтеся разом знайти рішення, яке влаштовує і вас, і її.

Говоріть про перспективи в житті і майбутньому. У підлітків ще тільки формується картина майбутнього, вони бачать або зовсім віддалене майбутнє, або поточний момент. Дізнайтеся, що ваша дитина хоче, як вона має намір добиватися поставленої мети, допоможіть їй скласти конкретний (і реалістичний) план дій.

Говоріть з підлітком на серйозні теми: що таке життя? У чому сенс життя? Що таке дружба, любов, смерть, зрада? Ці теми дуже хвилюють підлітків, вони шукають власне того, що в житті цінне і важливе. Говоріть про те, що цінне для вас у житті. Не бійтеся ділитися власним досвідом, власними роздумами. Відверта розмова на рівних завжди краще, ніж «читання лекцій», батьківські монологи про те, що правильно, а що не правильно. Якщо уникати розмов на складні теми з підлітком, він все одно продовжить шукати відповіді на стороні (наприклад, в інтернеті), де інформація може виявитися не тільки недостовірною, а й небезпечною.

Зробіть все, щоб підліток зрозумів: саме по собі життя - це та цінність, заради якої варто жити. Якщо цінність соціального успіху, гарних оцінок, кар'єри домінує, то цінність життя самого по собі, незалежно від цих речей, стає не настільки очевидною. Важливо навчити дитину отримувати задоволення від простих і доступних речей у житті: природи, спілкування з людьми, пізнання світу, руху. Кращий спосіб прищепити любов до життя - ваш власний приклад.

Дайте зрозуміти підлітку, що досвід поразки також важливий, як і досвід в досягненні успіху. Розповідайте частіше про те, як вам доводилося долати ті чи інші труднощі. Конструктивно пережитий досвід невдачі робить людину більш впевненою у власних силах і стійкою. І навпаки: звичка до успіхів часом призводить до того, що людина починає дуже болісно переживати неминучі невдачі.

Проявіть любов і турботу, розберіться, що стоїть за зовнішньою грубістю дитини. Підліток робить вигляд, що ви зовсім не потрібні йому, він може знецінювати прояви турботи і ніжності до нього. Тим не менше, йому дуже важливі ваша любов, увага, турбота підтримка. Треба лише вибрати прийнятні для цього віку форми їх прояву.

Знайдіть баланс між свободою і не свободою дитини. Сучасні батьки намагаються раніше і швидше відпускати своїх дітей «на волю», передаючи їм відповідальність за їхнє життя і здоров'я. Цей процес не повинен бути одномоментним і різким. Надаючи свободу, важливо розуміти, що підліток ще не вміє з нею обходитися і що свобода може ним розумітися як вседозволеність. Батькам важливо розпізнати ситуації, в яких дитині вже можна надати самостійність, а в яких вона ще потребує допомоги.

Не заучайте підлітка, не робіть її свідком до «з’ясування стосунків», вирішення сімейних конфліктів між батьками!

Сприяйте дитині у вирішенні різних питань: допоможіть вибрати телепрограму за інтересами, читайте і обговорюйте журнали, статті з газет, прогулюйтесь разом, їздіть на дачу, у відпустку.

Довіряйте дитині, прощайте випадкові витівки, будьте чесними у вимогах, послідовними.

Ознайомтеся з ознаками за якими можна розпізнати наявність суїцидальних намірів у дитини і уважно слідкуйте за її поведінковими, емоційними та словесними проявами. Якщо Вас щось насторожує - поговоріть з ним, запропонуйте свою допомогу, підтримку, проявіть турботу і розуміння. Поясніть підлітку, безвихідних ситуацій не буває і Ви готові допомогти знайти вирішення будь-якої проблеми.