Музами геніїв
А прислухаймося, придивімося уважніше, затамуймо подих, зупинім хоча єдину мить і тоді багато чого збагнемо, відкриємо для себе невідоме! Бо кожен крок на землі, кожен рух людини і подих, кожне слово-це вже історія. І розуміти посправжньому навчимося лише тоді, коли станемо активними її творцями. Минувшина, не зникаючи, живе в Кам'янці, робить його багатшим і міцнішим.
Перекидаючи місточок від макровеличин, спробуємо зробити своєрідний історичний ескурс щодо ролі і місця нашого міста Кам’янки на тлі становлення оригінальної, неповторної, захоплюючої української історії і культури, що витворила нація в процесі свого історичного становлення. Мабудь для всіх хто хоч краєм вуха чув про Кам’янку, не буде здивуванням бесіда про унікальність Кам’янки в процесі розвитку української культури, про її особливу історичну місію і роль, як духовного і культурного центру.
В різні часи, різні епохи цей мальовничий куточок гостинної української землі вабив до себе видатних людей. До творення особливої енергетичної аури нашого міста мають безпосереднє відношення не тільки місцеві історичні особистості, а й відомі діячі світової культури такі як О.С.Пушкін, П.І.Чайковський, К.Шимановський інші. Не має жодного міста на Україні, де б так тісно перепліталися долі видатних людей минулого,-героїв вітчизняної війни 1812 року, декабристів, Пушкіна, Чайковського.
МУЗАМИ ГЕНІЇВ МІСТО ОСЯЯНЕ
Про чудове місто Кам'янка на Україні, мою малу батьківщину-яке є одним із "7 чудес Черкащини"
Кам’янка-має статус історичного міста, стоїть в переліку міст, що входять до програми «Золотої підкови Черкащини». Кам'янський меморіальний музей О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського є одним із "7 чудес Черкащини".
Місто є одним з елементів мережі міст і містечок Середнього Придніпров’я, котрі, своєю чергою служать важливою складовою культурного ланшафту центральноукраїнського регіону. Досконале вивчення її історії, популяризація-свята справа кожного кам'янчанина.
Це мирний, хліборобський, благодатний край казкової краси. Легендарний дух Холодного Яру-без сумніву не міг не вплинути на характери, менталітет та долі місцевих жителів, наших предків.
На жаль в горнилах історії дерево нашого роду втратило багато кращих гілок. І ті кого давно вже немає, хто поклав свої шаблі на шаленні терези історії, мабуть і зараз, вже з піднебесної висоти споглядають рідну землю на якій сьогодні живуть вже їхні нащадки. Долі тих, хто пішов, тривожним дзвоном лунають у душах тих, хто залишився.
Багато тисяч уродженців нашої кам’янської землі утверджували впродовж всієї історії її потом і кров’ю. Але на превеликий жаль наша історія дуже сильно обкрадена ідеологічно.
Про що шепочуть в багрянці і золоті, холодноярські ліси навколо Кам’янки? Про що дзвонять цілющі джерела, струмки і маленькі річечки притоки Тясмину? Які таїни зберігають в собі озера історичної пам’яті засипані піском забуття, заму лені, затянуті ряскою. Що хочуть розказати травичка, квітка і листок в знаменито му Тясминському каньоні та древньому Холодному Яру? Не знати...
У мерехтінні зірок нового тисячоліття, у ваших турботах і сподіваннях, освячених невпинною ходою часу, ні-ні-та й прогляне обличчя з глибокими виразними очима, з ластівками-бровами. Чи то вигулькнула омріяна дівчина, образ якої зливається в уяві з нашою Україною, чи то незвідані шляхи пам’яті, потривожені поетичним словом, музикою, а може, піснею, раптом приведуть у тихе невелике українське містечко з такою поетичною назвою Кам’янка, де, як і сто, двісті, триста шістдесят років тому, ласкаво плине мальовнича річечка Тясмин, де в захованих між старими, сучкуватими вербами гранітних скелях Тясминського каньону поховалися літа, століття… За цей час місто набуло свого самобутнього характеру, звичаїв і традицій.
Тут колись знайшов привілля для душі і серця, наснагу для творчості і наповнював своє палке серце чарівною музикою великий П.І.Чайковський. Тут вирує звичайне людське життя, жили і живуть зараз невтомні, працьовиті люди. Багато з них щедрі душею, гарні, кожен чимось славний знаменитий. І серед них-місцеві краєзнавці, наукові працівники музеїв, художники, і просто ентузіасти-любителі, творчі натури, які закохані в історію і культурну спадщину свого краю.
Це завдяки таким, як вони, минуле й сучасне зливаються в єдину живу річку, що несе нас у золотий серпанок нового тисячоліття.
Не будемо порівнювати Кам’янку з діамантом у гірлянді безцінних історико-культурних та природничих пам’яток Черкащини. Українська скарбниця духовності та культури звичайно ж стоїть набагато вище за будь-яке порівняння. Але саме тут у Кам’янці зважаючи на її унікальність, що не потребує жодних представлень та порівнянь, живе дух натхнення, а на всій Холодноярській землі воля нашої нації!
Тут звучить чиста українська мова-сорочка духу народу! ЇЇ невтомно шили з покоління в покоління. Вона вся-з батьківської землі, блакитного неба та безмежних холодноярських лісів. Схід і захід сонця-її мереживо, місяць і зірки-прикраси. ЇЇ помережено калиною, барвінком і вишневим цвітом. Вона з по-лум’я очей натовту, який переродився в націю. Чи простять нам прийдешні покоління, якщо ми занапастимо цю багатющу духовну спадщину? Бережіть та примножуйте цей неоціненний скарб.