Видатні земляки

Народився 26 травня 1950 року в селі Грушківка Кам’янського району Черкаської області. Заслужений майстер спорту СРСР (1973).Виступав за ЗС (м. Дніпропетровськ), з 1977 року – «Буревісник» (м. Херсон). Освіта вища, закінчив факультет фізики Дніпропетровського державного університету. Тренер – І.Хрущак.Спортивні досягнення.Чемпіон світу 1973 року у веслуванні на каное-одиночці на 10 000 м.Чемпіон світу 1974 року на дистанції 1000 м. Чемпіон світу 1975 року на дистанціях 1000 м і 10 000 м. Чемпіон світу 1977 року на каное-двійці на дистанції 1000 м. Срібний призер чемпіонатів світу 1971, 1974 та 1977 років на каное-одиночці на 10000 м.Чемпіон СРСР 1971-1972, 1974-1975, 1977 років.Учасник XX Олімпійських ігор в Мюнхені 1972 року. Срібний призер ХХІ Олімпійських ігор 1976 року на каное-одиночці на дистанції 1000 м. Бронзовий призер ХХІІ Олімпійських ігор 1980 року на каное-двійці на дистанції 1000 м.Спортивну кар’єру Василь Юрченко завершив у 1980 році після Олімпіади. До 1990 року працював тренером у м. Херсоні. У 1990 році повернувся у рідне село Грушківка Кам’янського району на Черкащині. Займається сільським господарством.

Коломієць Дмитро Миронович, лауреат Державної премії УРСР, заслужений працівник промисловості України.

Народився 8 листопада 1923 року в с Тимошівка Кам'янського району Черкаської області, в сім'ї селянина. З 1930 по 1937 рік навчався в Тимошівський сільській школі, по закінченні якої вступив до Черкаського технікуму механізації сільського господарства.

З 1943 по 1945 рік брав участь у Великій Вітчизняній війні, спочатку у складі партизанського загону ім. Ворошилова, а з грудня 1943 року - в 252 Харківській стрілецькій дивізії. Служив розвідником. За проявлену відвагу був нагороджений двома орденами Слави І і II ступенів, медаллю "За відвагу" та іншими нагородами.

З січня 1946 року по серпень 1962 працював на Кам'янському спиртовому заводі. В 1964 році заочно закінчив Всесоюзний інститут харчової промисловості в м. Москві.

Д. М Коломієць з серпня 1962 року до кінця життя він був незмінним директором Косарського спиртового заводу. За період його керівництвом. Косарський спиртовий завод став високотехнологічним виробництвом. Продукція підприємства відома на весь світ і має високі міжнародні нагороди:

1996 рік - за кращу торгову марку.

1997 рік - за якість горілки - Золоту арку Європи

Праця Дмитра Мироновича відзначена багатьма трудовими відзнаками, орденами і медалями. А у 1978 році став пауреатом Державної премії УРСР.

Пам’ять про талановитого керівника, добру, чуйну людину живе в серцях багатьох його земляків.

Кулинич Іван Маркович, заслужений діяч науки УРСР, доктор історичних наук.

Куценко Павло Якович, визнаний художник-графік.

Любовський Леонід Зіновійович, композитор.

Модестов Олександр Миколайович, заслужений лікар України, хірург.

Муха Макар Корнійович, заслужений майстер народної творчості України.

Онопа Тимофій Федорович, старший науковий співробітник АН України.

Бердник Ольга Миколаївна, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Пляченко Олександр Миколайович, музикант.

Саранча Георгій Архипович, кандидат технічних наук.

Тимчук Ігор Олександрович, художник.

Туренко Анатолій Миколайович, отримав 1 медаль, 3 почесних знака, та 1 почесну грамоту.

Харченко Василь Іванович, актор і режисер.

Шкаліберта Марія Антонівна, заслужений працівник культури України.

Захаренко Олександр Антонович, український педагог, громадський діяч. Заслужений учитель УРСР (1974).Народний учитель СРСР (1983)Олекса́ндр Анто́нович Заха́ренко ( 2 лютого 1937, місто Кам'янка Кам'янського району Черкаської області — 30 квітня 2002) — український педагог, громадський діяч. Заслужений учитель УРСР (1974). Народний учитель СРСР (1983). Академік Академії педагогічних наук України, директор відомої в Україні авторської школи у селі Сахнівка на Черкащині.Закінчив фізико-математичний факультет Черкаського державного педагогічного інституту (1959) і отримав призначення на роботу в с. Сахнівку Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Після служби в Радянській армії повернувся (1964) в село, до школи.До 1966 року працював учителем математики та фізики у Сахнівській школі, а з 1966 року був призначений її директором. На цій посаді О. А. Захаренко пропрацював понад 35 років.Він створив нову систему громадянського, сімейного та трудового виховання, на практиці реалізував ідею школи-родини, школи, життя якої тісно перепліталося з життям села, його історією. Пошукова робота учнів спрямовувалася на дослідження родоводу і результатом цієї роботи стала «Енциклопедія шкільного роду» (в 4-х томах), видана у 2000 році.

Разом з дітьми та їх батьками Олександр Антонович перетворив звичайну сільську школу у школу-комплекс, яка забезпечувала розвиток учня не гірше, а за багатьма показниками і значно краще, в порівнянні з міськими школами.

У Сахнівській школі з ініціативи О. А. Захаренка та завдяки спільним зусиллям батьків і громадськості, були побудовані навчально-спортивний комплекс, танцювальний зал, ігрові кімнати, басейни, культурно-музейний центр, обсерваторія, створено музей села, започаткована шкільна багатотиражна газета.

Визнанням оригінальності і новизни педагогічних ідей О. А. Захаренка стало те, що після його смерті Сахнівській школі було надано офіційний статус «Авторська школа О. А. Захаренка» (2002).

2007 року Міністерством освіти і науки України запроваджено нагрудний знак «Олександр Захаренко».

За час трудової діяльності Олександр Антонович неодноразово обирався депутатом різних рівнів – від сільської Ради до Верховної Ради СРСР (1986-1991).Неодноразово відзначався державними нагородами: медалями «За трудову відзнаку», «За доблесний труд», медаллю А. С. Макаренка, орденом Леніна, знаком «Відмінник освіти СРСР», орденом «Знак Пошани», має почесне звання Заслужений учитель УРСР» (1974), почесне звання «Народний учитель СРСР» (1983).У 1989 р. О. А. Захаренко був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР, а через три роки його було призначено академіком-засновником Академії педагогічних наук України (1992). У 1999 році Олександра Антоновича обрано дійсним членом Російської Академії освіти.