Промине

Почну анекдотом (з довгою бородою) на підставі якого виникла назва сторінки:

Одна людина, яка погано говорить українською, підходить до іншої (можна сказати естету в плані популяризації правильного мовлення) і каже:

- На Вам сидить муха.

На що естет відповідає:

- Не "На Вам", а "На Вас".

- На мине?, - чує здивоване запитання співрозмовника.

- Не "На мине", а "На мені", - у відповідь повчає естет, на що і отримує:

- Ну я ж кажу "на Вам".

Це я до того, що в процесі спілкування між людьми часто виникають непорозуміння (причин цьому маса). А якщо говорити про зафіксовану текстову інформацію, то тут взагалі варіантів трактування не злічити. Не даремно на цьому грунті виникла ціла наука іменована герменевтикою. А все тому, що назву тих самих речей можна трактувати (як на мою думку) з двох точок зору, нескінченних числом у варіантах своїх співвідношень:

1) мовні відмінності між суб'єктами обміну та / або сприймання інформації.

2) вікові відмінності між суб'єктами обміну та / або сприймання інформації.

Але, що головне, - при наявності бажання і трошки кмітливості, - в результаті спілкування між людьми, досягти взаєморозуміння можна за будь-яких обставин. Візьмемо, приміром, деякі наукові терміни: електрична взаємодія квантової фізики, магнітна взаємодія Сонця з планетами його системи, і гравітаційна взаємодія об'єктів "надгалактичних" масштабів. Далі співвіднесемо їх зі світом людей і їх взаємин (взаємодій). Нічого не нагадує? Правда, таке порівняння схоже на вульгарний матеріалізм, але це, знову ж таки, залежить від рівня розвитку фантазії людини.

У світі людей таку взаємодію (електричну, магнітну або гравітаційну) можна назвати стосунками між чоловіком і жінкою, а саме - любов'ю.

Ну а якщо не заходити так далеко і відкинути Біосвіт, а залишити суто зірки і атоми, то чи не одне і теж, - магнітна взаємодія Сонця з планетами які складають єдину Сонячну систему, і електрична взаємодія протонів і електронів, які складають цілісний атом? Виходить магнетизм і електрика - одне і теж, а різниця лише в тому з якої точки в просторі, а головне в якому масштабі перебуває спостерігач із спостережуваним явищем, названим цими термінами. Звідси випливає, що, все-таки, спостерігач повинен бути, і, відповідно, відкинути весь біологічний світ і людей зокрема при розгляді цього питання - не можливо, тому як виходить безвідносна абстракція з термінів, які немає до чого прив'язати.

Тут можна провести аналогію з релігійним трактуванням буття - Отець, Син, Святий Дух. Святий Дух - це існування в теперішньому часі всього, що іменується біологічним світом, у тому числі й людини зокрема. Співвідношення ж Отця і Сина (в контексті історичного розвитку людства) двояко, внаслідок двох складових:

1)Отець - уособлює собою "надАстрономічні" об'єкти для тих людей, які народилися і виховувалися в такому суспільно-історичному середовищі, де більша увага приділялася розвитку так званих природничих наук. Як наслідок, на підставі досліджень досягався контроль над підручною речовиною (неорганічні матеріали доступні для механічної обробки на Землі) і з'явилися можливості подальшої її видозміни, які і переросли у глобальні науково-технічні досягнення нашого часу в масштабах планети. Для тих людей які займаються такою діяльністю (саме на той момент коли це відбувається), Син уособлює об'єкти мікрокосму, так як вони (дослідники) думають що мають владу над об'єктами дослідженнь (в тому смислі, що можуть ініціювати і передбачати протікання різного роду процесів мікросвіту).

2) І навпаки, Отець уособлює об'єкти мікрокосму для людей, які народилися і виховувалися в такому суспільно-історичному середовищі, де більша увага приділялася розвитку так званим астролого-магічним наукам, і які з дитинства без перешкод могли долучатися до такого роду діяльності своїх старших сучасників. Син же для них уособлює об'єкти зоряного неба, про які у них є деякі знання грунтовані на спостереженнях, і, як на їх думку, влада, яка грунтується на їх магічній практиці (тобто, за допомогою Розуму можуть передбачати і, можливо, зусиллям Волі ініціювати протікання або уникати наслідків різного роду процесів макросвіту).

Наведу два приклади:

А) Діяльність Миклухо-Маклая (яскравий представник першого суспільно-історичного середовища) по етнології, в районі Океанії, Південно-Східної Азії, Австралії, - наочний приклад зіткнення представників двох вищевказаних суспільно-історичних утворень, які призвели до непередбачуваних наслідків іменованих "випадковістю". Не знаю, що про нього думали тубільці, але його думки чітко викладені в "Повідомлення про подорожі зроблене Н. Н. Миклухо-Маклаєм в Російському географічному товаристві" (1882 рік). Вони пронизані духом натураліста, з однією маленькою, але істотною відмінністю від оного. Предметом його дослідів були не матеріальні об'єкти неорганічного світу, а живі люди, серед яких були і старші ніж він за віком. І, як наслідок, це допомогло йому придбати квиток на гіперпросторовий лайнер під назвою "Смерть" вже на 42-му році життя, за допомогою якого, я сподіваюся, він успішно дістався на іншу планету (схожу на Землю), де благополучно і закінчив збирати всі 118 пазлів (згаданих мною в моїй розповіді "Просве.", частина друга).

Б) Геоцентризм світу (Птоломеєва система) - яскравий приклад результату досліджень світобудови людьми, які сповідують погляди зазначені мною в другому суспільно-історичному середовищі. Тут і без слів зрозуміло, що якщо людина за допомогою Розуму може вивчати закономірності руху планет і зірок, та, можливо, силою Волі (так думає) може керувати світилами на небі, а живе вона, при цьому, на Землі, то і центр, навколо якого все обертається, повинен бути на тій же Землі. Це ж логічно.

Представники обох вищезгаданих поглядів і до цієї пори, як свідчать факти, благополучно уживаються на планеті. Це вчені природознавці і служителі різних культів, збалансована наявність яких і становить діалектичну єдність суспільства, як одного цілого. А коли хтось із членів останнього надто далеко у своїх діяннях відхиляється від загальноприйнятих норм, що може порушити нормальне існування (баланс) "Святого Духа" (в смислі біологічного світу планети і людства зокрема), то таких чекає доля подібна вищезгаданому етнологу. Світогляд людей, по ходу їхнього життя, може змінюватися в діаметрально протилежний від початкового. Він має діалектичній характер за своєю суттю.

Метафізика життя (у тому розумінні цього терміна, який означає незмінність, закостенілість, яку так засуджували марксисти-ленінці в "Діалектичному матеріалізмі") полягає в тому, що воно (життя в біологічному його розумінні) можливе, як-би будучи обмежене двома неорганічними (з точки зору науки) світами - квантовим, і надАстрономічним (можливо квазар є уособленням таких обєктів - незнаю). Цей факт життя між двома світами і є тим незмінним в просторі і вічним в часі, який не підлягає ніяким запереченням.

Але повернемося до явищ іменованих гравітацією, електрикою та магнетизмом. Час протікання цих процесів, з огляду на різницю масштабівкомплексних утворень в яких їх спостерігають, буде різним - це треба враховувати. А взаємозв'язок між ними - є людство, яке з системною періодичністю, вивчає і обгрунтовує процеси і явища квантових об'єктів, при цьому забуває обгрунтування процесів и явищ "надАстрономічніх об'єктів", що призводить до початку вивчення та обгрунтування уже останніх, а досконало вивчивши їх (і перевіривши на практиці це вчення), забуває перше. Ось таке собі коло.

Автобіографія: народився, вчився, спекулював (покупка речей в іноземців), служив (будбат, зварювальник), торгував, працював, вчився, працював, "одружився", закохався, "розлучився", вчився, працював, зараз 42 роки, неодружений, живу та й не парюсь - чого і всім бажаю. Впливати на обєкти мікрокосму та макрокосму не вмію, зате непогано (як на мою думку) навчився керувати автомобілями різних марок і габаритів (окрім тягачів, якщо вони з напівпричепом).

13 січня

Всіх з наступаючим старим Новим Роком Водяного Дракона!