Поради для вчителів

Державна служба якості освіти у співпраці з ініціативою «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), підготували серію відеолекцій про те, як педагогам працювати в умовах війни. 

Війна є травмівною подією, що викликає відчуття безпорадності й незахищеності, впливаючи на мислення людини та її ставлення до світу, спричиняючи хронічні стресові розлади. Це, безперечно, складний час і для вчителів, які попри стрес та небезпеку продовжують проводити заняття у дистанційному режимі, і для дітей, частина з яких були змушені покинути свої домівки. 

“В умовах війни педагогам, як ніколи, потрібна підтримка психологів, – поради, як працювати з дітьми та як самим справлятись із стресом. Адже якість освіти сьогодні багато в чому залежить від того, наскільки вчитель розуміє процеси, що відбуваються з учнями, уміє аналізувати, як втрата рідних, вимушене переселення та інші психологічні травми впливають на їхню здатність навчатися,” – зазначив Голова Державної служби якості освіти Руслан ГУРАК.

Серія відеолекцій складається з 11 тем, у яких психологи-практики, гештальт-терапевти, які працюють із травмами війни з 2014 року, дають відповіді на питання, як:

• проводити уроки під час війни;

• говорити з дітьми про війну та її новини;

• допомогти дитині пережити втрату;

• допомогти учням розуміти і виражати свої емоції;

• створити безпечний простір на онлайн-уроці;

• не допустити на уроці конфлікту.

Перша лекція присвячена темі посттравматичного стресового розладу. У відео психологиня, когнітивно-поведінкова консультантка, голова ГО “Центр медіації “Простір Порозуміння” Ольга Шевчук розповідає, що таке ПТСР, якими є його симптоми, та ділиться простими методиками і вправами для самодопомоги у стресовій ситуації та панічній атаці.

Відео створене для Державної служби якості освіти України в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади. 

Вправи, що використовують під час тренінгів, годин спілкування  можна класифікувати залежно від їхніх цілей: криголами, розминки, комунікативні, тематичні, командоутворення, рефлексивні тощо.

Криголами

Ці вправи служать для представлення та знайомства учасників, налаштування членів групи на певний розумовий стан для майбутньої сесії. Вправи можуть варіюватися залежно від типу та тематики навчання, розмірів групи та ступеня знайомства членів групи з другом.

Розминки (енерджайзери)

Розминки призначені для досягнення активної участі групи. Вони використовуються під час спаду в середині дня або під час послаблення уваги групи. Розминки можуть мати форму стимулюючих головоломок або фізичної активності, яка піднімає людей із місць і змушує їх рухатися. Секрет цих вправ у їхній спонтанності. Під час  розробки курсу тренеру варто мати в арсеналі кілька підходящих вправ, які можна використовувати в будь-який момент, коли увага групи починає зникати.

Командоутворення

Мета таких вправ — покращити відносини людей у групі під час тренування. Ці завдання є складними для тренерів, оскільки спрямовані на самостійну роботу учасників у невеликих групах (зазвичай розв’язання якої-небудь проблеми). Зазвичай ці завдання займають більше часу, ніж інші вправи. Завдання тренера — стежити за роботою груп і сприяти їхньому руху до заданої цілі.

Підведення підсумків та рефлексія

Наприкінці будь-якого навчання передбачається отримання тренером зворотного зв’язку від учасників, а також оцінка результатів навчання й досягнення поставлених цілей на тренінгу членами групи. Підведення підсумків може бути у формі групового обговорення, графічних методів, інтерв’ю, заповнення анкет, самоаналізу.

Нижче пропонуються приклади вправ, які можна використовувати як на тренінгах, так і заходах за участю великої кількості людей.

Ігри та вправи для знайомства (криголами)

Імена та прикметники

Мета: запам’ятати імена учасників

1. Учасники стають у коло.

2.Перший учасник називає своє ім’я та прикметник на ту ж букву. Наприклад, великий Володимир або прекрасна Поліна.

3.Кожен наступний учасник спочатку повторює імена і прикметники попередніх учасників, а потім називає своє ім’я та прикметник.

4. Якщо група велика, можна обмежити повторення до останніх 4–5 учасників.

Моя буква

Мета: розтопити лід, краще пізнати учасників

Опис:

1. Кожен учасник вибирає собі будь-яку букву алфавіту й озвучує її всій групі або сусідові.

2. Протягом 2 хвилин учасники підбирають якомога більше слів, які описують їх і починаються на обрану літеру.

3. Кожен учасник ділиться своїми словами з групою

Наприклад: мене звуть Вікторія й моя буква П. Я практична, пунктуальна, розуміюча і прямолінійна.

Можна написати свої імена й букви на постерах, а потім розвісити їх на стінах для загального ознайомлення протягом дня. Якщо група учасників дуже велика, потрібно спочатку розділити її на невеликі команди.

Інтерв’ю

Мета: познайомитися, зав’язати контакти

Тривалість: 10 хв на пару для інтерв’ю, 2–3хвилини на презентацію кожної людини

1.Учасники розподіляються на  пари.

2. Вони малюють на папері обриси руки або тіла партнера й заповнюють відповідями на питання інтерв’ю: ім’я, вік, брати й сестри, робота, заняття, хобі, щось особисте, очікування від семінару.

3. Кожен представляє учасникам свого партнера з допомогою листочка з відповідями.

Чемпіони

Мета: представити учасників один одному в позитивному, оптимістичному ключі, який підкреслює цінність учасника для групи.

Розмір групи: до 20 осіб

1. Учасники стають у пари

2. Протягом хвилин учасники опитують один одного і краще пізнають.

3. Потім кожен учасник представляє групі свого партнера.

4. Подання має представити людини в найкращому вигляді, «продати» його, показати його цінність для тренінгу або отриманого завдання.

  Поясніть учасникам, що мета вправи — успіх, а не просто представлення свого партнера. Потрібно показати членам групи яким цінним активом для команди або групи є людина. Можна змінити завдання, щоби кожен учасник представляв себе, показуючи яку цінність він може представляти для команди.

Як ми схожі!

Вправа допомагає учасникам краще пізнати один одного, а також дозволяє обговорити питання, пов’язані зі встановленням контакту зі співрозмовником, покупцем, клієнтом тощо.

Необхідні матеріали: папір, олівці, призи.

Час: 10–15 хвилин.

Розмір групи: 10–20  осіб.

1.Тренер просить групу розбитися на пари й пояснює, як буде проходити вправа.

2. Кожна пара повинна якомога швидше знайти й записати 10 характеристик, вірних для них обох. Не можна писати загальнолюдські відомості, такі як «у мене дві ноги». Можна вказати, наприклад, рік народження, місце навчання, хобі, сімейний стан тощо.

3. Після того як 10 характеристик записані, кожен член групи обирає іншого партнера й повторює те ж саме з ним.

4. Той, хто швидше за всіх знайде 10 якостей, які об’єднують його з п’ятьма іншими учасниками, отримує приз.

5. Після вправи тренер обговорює, що спільні риси можна знайти будь із ким (клієнтом, партнером, колегою тощо).

Чарівний ящик

Мета: познайомитися один з одним, розтопити лід між учасниками

1. Кожен учасник підходить до коробки, дивиться всередину й каже одну хорошу річ про людину, чиє фото він бачить всередині, не відкриваючи групі секрету, хто там. Коли учасники заглядають у коробку, вони бачать там своє відображення, тобто повинні сказати щось хороше про себе.

2. Наприкінці  вправи тренер каже, що гра має  безліч позитивних рис і в учасників буде шанс проявити ці риси під час тренінгу (навчання).

Розминки (енерджайзери)

Знайди свою пару

Мета: порухатися й посміятися

Час: 10 хвилин

Матеріали: папірці з написаним текстом — назви тварин (кожна тварина у 2 примірниках).

1. Порахуйте кількість учасників

2. Розділіть кількість учасників на 2, щоби визначити кількість необхідних тварин.

3. Для кожної тварини напишіть його ім’я на двох аркушах.

4. Роздайте аркуші учасникам із проханням нікому їх не показувати.

5. Усі  починають рухатися  кімнатою.

6. Учасники закривають очі руками, видають звірині звуки й намагаються знайти свою пару.

Сурдопереклад

Мета: активізувати групу.

Час: 10 хвилин

Матеріали: папірці з написаним текстом — різні прості віршики.

1.Ведучий пропонує розділитися всім на пари.

2. Пари по черзі виступають перед іншими учасниками. Кожен із пари виступає по черзі в ролі дикторів і сурдоперекладачів. Поки один із партнерів читає вірш, інший перебуває поруч і виступає в ролі сурдоперекладача — передає з допомогою міміки й жестів зміст тексту.

Збери фразу

Мета: активізувати групу.

Час: 10 хвилин

Матеріали: папірці з написаним текстом — відомі фрази і вирази.

1.Тренер вибирає відомі вирази і словосполучення й пише їхні половинки на різних картках. Наприклад, «З днем» на одній картці, а «народження» на інший. Кількість карток має відповідати кількості учасників

2. Картки опускають у капелюх,

3. Каждий з учасників витягує наосліп картку.

4. Учасники намагаються відшукати серед членів групи власника другої половинки фрази.

Гра в банан

Мета: посміятися

Час: 10- 15 хвилин

1.Тренер вибирає якийсь предмет: банан, в’язку ключів тощо.

2.Все учасники стають у коло, тримаючи руки за спиною.

3. Один доброволець стає в середину кола.

4.Тренер обходить учасників і таємно вкладає предмет комусь у руки.

5.Учасники починають його передавати за спиною з рук у руки.

6.Задача добровольця в середині — вгадати по обличчю, хто тримає предмет, і помінятися з ним місцями.

7. Гра повторюється знову.

Сонце світить на…

Мета: посміятися, порухатися

Час: 10- 15 хвилин

1.Учасники сидять або стоять у тісному колі.

2.Одна особа стоїть  всередині кола і кричить: «Сонце світить на…» а потім вказує на предмет одягу або колір, який є в кого-то з учасників. Наприклад, «сонце світить на того, у кого карі очі» або «сонце світить на того, на кого шкарпетки».

3. Усі власники зазначеного кольору або предмета одягу міняються місцями один з одним.

4.Учасник із середини кола намагається зайняти чиєсь місце, поки гравці переміщаються.

5. Новий учасник стає в середину кола і гра триває.

Колективна поема

Час проведення: 30 хв.

Матеріали: аркуші паперу і фломастери на кожного учасника.

1.Попросіть учасників написати свої ініціали в правому верхньому кутку листка (ви теж підпишіть свій листок).

2. Кожен учасник пише короткий рядок, з якого буде починатися поема, передає свій листок сусідові зліва, і той дописує свій рядок, яка продовжує поему

3. Після того як кожен напише по одному рядку на всіх листках, закінчена поема повертається автору першого рядка.

4. Після того як усі поеми будуть написані, прочитайте свою. Потім запитаєте, хто ще хоче прочитати свою поему

Ти мені подобаєшся тим…

Час проведення: 20 хв.

Варіант 1.

1. Учасники стають у коло.

2. Тренер  кидає м’яч одному з учасників, кажучи водночас: «Мені в тобі подобається…» і називає вподобане якість (кілька якостей).

3. Учасник, який отримав м’яч, кидає його іншій людині й називає сподобалися йому якості.

4. М’яч повинен побувати у всіх учасників.

Варіант 2. Розділіть групу на пари. Цю вправу можна проводити в парах.

Вправи наприкінці тренінгу, години спілкування

Подарунки

Ця вправа виконується  наприкінці тренінгу.

1. Імена всіх учасників пишуть на листочках і кладуть у коробку.

2. Учасники витягують чиєсь ім’я (не своє). Їм надається час, щоби вигадати подарунок, який би вони подарували цій людині.

3. Кожному надається можливість представити й подарувати уявний подарунок іншому учаснику тренінгу.

Дій!

Мета: сформулювати плани на майбутнє з урахуванням знань, отриманих під час  тренінгу

Час: 15 хвилин

1. Запропонуйте кожному учаснику подумати про те, що він отримав від курсу, і що збирається робити після завершення  навчання.

2. Запропонуйте учасникам розділити аркуш паперу на три стовпці з написом «Шість місяців», «Три місяці» й «завтра» та  заповнити ці стовпці.

3. Дайте учасникам 15 хвилин, а потім попросіть кожного зачитати одну найважливішу річ із колонки.

Прощання

Мета: Вербальне підведення підсумків тренінгу, вираз емоційного ставлення учасників групи один до одного й до керівника.

Процедура: учасники групи по колу мають можливість висловити думку, наскільки ефективним їм видався тренінг, наскільки він виправдав їхні сподівання, що нового відкрив в області міжособистісних відносин та за тематикою тренінгу; можна також звернутися з реплікою безпосередньо до будь-кого з групи або до її керівника.

Перш ніж перейти безпосередньо до опису вправ — кілька слів, що стосуються «організаційного моменту».

Де й коли. Перше питання: де проводити заняття? На першому етапі знайомства й первинного зближення вихованців класний керівник може обійтися кабінетом, у якому потрібно зробити перестановку. Парт краще позбутися — винести в коридор або розставити уздовж стін, оскільки більшість вправ вимагає кола спілкування. Другий і третій етапи подальшого зближення з визначенням неформальних лідерів потребують більшого простору.

Ідеальний варіант — якщо є актова зала.

Що стосується часу проведення занять, то тут можливі різні варіанти. Якщо у вас, наприклад, класна година раз на тиждень — можна так і розподілити дні занять. Можна всі три етапи провести послідовно за три дні. Нарешті, є можливим і одноденний варіант, але тоді потрібно врахувати, що учні в цей день більше нічим не повинні займатися, тому що навантаження для них виявиться близьким до максимального. Учнів необхідно попередити про це заздалегідь і подбати про відповідну форму одягу — вона має бути «вільно-спортивною», щоб не заважати учасникам і не блокувати виконання «екстремальних» вправ.

Кілька слів про мотивацію. Це стосується як керівника, так і його вихованців. Наш досвід свідчить, що підлітки мають досить високу мотивацію до встановлення дружніх взаємин. Якщо це не так, можна почати роботу з найбільш мотивованою групою вихованців, решта зазвичай «утягуються» згодом. А з окремими учнями, які «випадають» із процесу (зосередженість на навчанні, егоцентризм, закомплексованість, агресивність), потрібно працювати в кожному конкретному випадку й шукати до них підходи.

Знайомство. Спочатку нехай вихованці запам’ятають імена одне одного. Процедура є простою — виконується вправа, що відома під назвою «Снігова куля» (перш ніж назвати своє ім’я, учасник повторює імена всіх попередніх йому учасників), яку ми вже наводили раніше.

Для продовження знайомства пропонуємо завдання, з яких кожний керівник може обиратиме щось доречне: називання свого ім’я з додаванням значущої для оточуючих інформації («Подобається — не подобається»; «Мій герой та антигерой» — кожний називає найсимпатичнішу йому відому особистість, у тому числі й історичну, а також найнеприйнятнішу; позитивні й негативні почуття; «Я — як…» (порівняти себе з якимсь предметом, явищем, вільний метафоричний політ асоціацій вітається).

У профільних класах останнє завдання можна пов’язати з відповідною тематикою. В історичному — порівняти себе з якимсь історичним діячем, у фізичному — з якимсь явищем або законом, у математичному — з теоремами й формулами, у хімічному — з хімічними елементами або речовинами («Я — як інертний газ аргон, мені все «по фіг»», «Я — як кислота: не лізь — обпалю…»). Це є чудовою можливістю для професійної діагностики. Якщо, наприклад, в історичному класі нікого, крім Ярослава Мудрого або Жанни Д’Арк не називають, отже, є проблеми щодо «історичної особистісної диференціації»…

Для закріплення значущої інформації можна ввести правило повторення попереднього. Перш ніж висловити інформацію про себе — повтори те, що сказав про себе сусід. Це дещо знижує неминуче первинне напруження й дозволяє сформувати атмосферу довіри.

Завершити первинне знайомство можна за допомогою завдання «Запитання». Нехай кожний поставить якесь «уточнювальне» запитання тому з учасників, хто його найбільше чимсь зацікавив.

Причому той, хто відповідає, бере до рук так званий «талісман щирості», що зобов’язує говорити «тільки правду». Талісманом може бути будь-який маленький предмет. Крім психологічного підґрунтя, такий талісман сприяє виведенню назовні зайвого напруження, стає реальною «кінетичною» опорою. І обов’язково поцікавтеся наприкінці заняття про ступінь цікавості первинного знайомства, що відбулося раніше.

Зближення. Пропонуємо провести так зване «Апельсинове зближення». Вихованцям необхідно запропонувати такі умови: ми всі — громадяни «апельсинової республіки» і, крім апельсинів, нічого більше не маємо (до речі, почуття гумору в класного керівника є важливою умовою успішності всієї майбутньої роботи)… І ще: добре було б запастися справжніми апельсинами.

Усе починається із простої процедури «Передай апельсин». Учитель просить передати апельсин по колу й при цьому веде відлік часу. Щоразу цей час повинен скорочуватися. Зрештою ведучий ставить завдання передати апельсин за 1 секунду й при цьому запевняє учасників, що це завдання є цілком реальним.

Нехай діти поміркують, придумуючи різноманітні способи,— так визначатимуться лідери й оригінали. Якщо ступор усе-таки виникне — наведіть вихованців на думку про жолоб із рук, яким апельсин вільно котиться. Ще один спосіб передавання апельсина — затиснути його між підборіддям і грудьми та передавати без допомоги рук. Вправа з таким тісним тілесним контактом провоку є цілком зрозумілі затиски, але вчитель наполягає на їх подоланні та в разі падінні апельсина змушує почати все спочатку.

«Мінне поле» — наступне завдання. Учні об’єднуються в пари (можна за принципом «на перший-другий розрахуйсь» або «хлопчик — дівчинка») і розходяться по різні сторони класу (коридору, актової зали). Між ними в довільному порядку розкладаються «міни» — апельсини. Перші (хлопчики) заплющують очі, другі (дівчинки) повинні їх провести «мінним полем» так, щоб не «підірватися». Складність — у тому, що всі виконують це одночасно — в атмосфері суцільного галасу неможливо почути голос того, хто тебе веде.

«Слалом» — завершальне завдання. Нехай учні самостійно оберуть двох учасників (ведучих), один з яких стане на чолі, а другий — замкне колону вихованців, які стоять, заплющивши очі й поклавши руки на плечі одне одному. Перед ними — кілька апельсинів-«фішок» (збільшуючи кількість апельсинів, можна ускладнювати вправу). Завдання ведучих — даючи команди, провести змійку своїх однокласників між апельсинів, не зрушивши жодного. Якщо це їм не вдасться, обираються нові ведучі.

Завершується заняття спільним ласуванням апельсинами. Хочете, щоб було багато сміху? Тоді запропонуйте очистити апельсини в парах за умови, що в кожного з партнерів діє тільки одна рука. А потім визначте переможців (хто це зробив першим, у кого вийшла найдовша шкірочка або найбільше її шматочків). І не забудьте паралельно отримати «зворотний зв’язок»: які завдання були найцікавішими, найскладнішими, де зазнали труднощів і як їх долали.

Згуртування. На цьому етапі можна запропонувати кілька найскладніших для виконання завдань, що вимагають справжньої злагодженості й довіри у взаєминах учасників. Класний керівник сам повинен вирішити, якою мірою учні готові/неготові до виконання подібних завдань, і під час їх проведення контролювати дотримання певної «техніки безпеки». Більші класи для зручності доцільно об’єднати у дві групи і кожній дати окреме завдання.

Щоправда, при цьому згуртування відбуватиметься всередині тільки цих груп, але якщо кількість учасників є значною, то з метою безпеки без такого об’єднання/поділу не обійтися.

«Скеля»

Поставте стільці вздовж стіни класу, нехай кожний учень стане на стілець і по черзі випробує себе в ролі альпініста. Він має пересуватися вздовж «живої стіни» зі своїх однокласників до її кінця й повернутися на своє місця. Ускладнений варіант — учні стоять обличчям до стіни. «Альпіністові» доводиться хапатися здебільшого за їх шиї. «Зриви» «караються» повторним проходженням.

 «Болото»

Стільці цього разу стоять по колу, а учні — на них. Потрібно всім почати рух по колу так, щоб повернутися кожному на свій стілець. Ускладнення — половину стільців прибирають геть.

«Медуза»

Учні утворюють коло, тримаючись за руки. Перед ними між двома стільцями на рівні «дещо нижче пояса» найнижчого учасника натягнено мотузку. П отрібно командою поступово «перевалитися» через мотузку, не зачепивши її.

«Ворота»

Учні стоять так само, як у попередній вправі, а перед ними — невисока лава. Потрібно проповзти під нею, не розмикаючи рук. Для наочності «провалу» керівник ставить на край лави порожній пластиковий стаканчик, що від найменшого струсу падатиме. Коли після нетривалих тренувань команда заявляє про готовність, учитель наливає в стаканчик трішки води. Тепер будь-яка помилка сама «каратиме» учасників. Ведучий контролює, щоб учасники не розмикали рук навіть у разі перекидання стаканчика. Він просто підливає в нього води й просить продовжити проходження команди під лавою. Суха ганчірка зі шваброю (щоб позбутися наслідків невдалих проходжень) стануть у пригоді.

Наприкінці — знову ж обговорення всіх позитивних і негативних моментів «згуртування», що відбулося. Показником успішності є зацікавлене обговорення результатів на тлі природної фізичної втоми, але з бажанням продовжувати надалі.

Саме такою є орієнтовна схема роботи зі згуртування нового класного колективу. Але її можна використовувати по-різному. Наприклад — у «вертикальному» розрізі, коли під час заняття зі «згуртування» використовується по одній-дві вправи з кожного етапу.

«А вони знову побилися?..» На кожному етапі роботи слід керуватися декількома простими положеннями. Передусім, це дотримання принципів поступовості й «від простого до складного».

Не варто квапитися. Небезпечним є те, що будь-який добрий намір — бажання створити дружний клас є саме таким — потребує психологічної підтримки й у недосвідченого педагога підживлюється опорою на швидкий результат, смак якого педагог відчуває наперед. Це і є пастка. Дружний колектив — це цінність, і як кожна цінність, він потребує копіткої праці впродовж місяців або років. Квапитися — це помилкове намагання якнайшвидше досягти бажаного.

«Після чергового заняття вони знову побилися!.. Я обрав (-ла) не ту вправа. Спробую ось цю… Знову не те! Та що ж таке?..» І опускаються руки. А необхідно просто налаштуватися на сумлінну працю та — головне — самому стати справжнім другом (своїм товаришам і своїм учням).

На останній тезі хотілося б зупинитися. Звісно, діяльність зі згуртування класу не повинна обмежуватися тільки виконанням вправ на знайомство й зближення. Оптимально, якщо ця робота здійснюватиметься комплексно, із залученням педагогів, психологів, батьків і учнів інших класів. Але навіть такий варіант не гарантує успіху, якщо сам учитель не є зразком старшого друга. Навіть спеціальна психологічна освіта тут не допоможе — уся справа в особистісних якостях педагога.

Якщо щось не вийшло, не потрібно злитися на вихованців — слід поміркувати над цим, проаналізувати причини невдачі.

Ви маєте постійно «тримати руку на пульсі колективу» — застосовувати принцип «зворотного зв’язку». Спробуйте частіше цікавитися тим, як почуваються учні; що їм подобається, а що — ні; чому трапляються якісь «збої», якщо такі трапляються.

Не варто забувати про особистісну й професійну діагностику. Більшість завдань і вправ стимулюють саморозкриття вихованців, прояв їх особистісних якостей, зокрема тих, що безпосередньо пов’язані із суспільною й навчальною діяльністю.

«Молекули»

Мета гри – навчити дітей згуртовуватися. Кожній дитині класу видається папір, на якому зображена лише одна літера. Найчастіше вживані букви (о, а, і) можуть повторюватися в декількох учнів. Учитель дає завдання. Наприклад, зібрати слово, що означає столицю України. На виконання завдання в учнів є лише 1 хвилина. Діти повинні швидко визначитися, у кого які літери, а потім вишукатися в правильному порядку, аби утворити слово «КИЇВ». При оголошенні нового завдання щоразу вчитель перемішує літери та повторно видає їх учням.

«Будуємо цифри»

Гарна гра на координацію та вироблення звички не штовхатися. Учитель ділить клас на 2 команди. Оголошує цифру та фіксує відлік часу в 1 хвилину. Діти повинні вишукатися таким чином, аби утворити зображення названої цифри. Перемагає команда, яка зробила це швидко та рівно – усі «елементи» і цифрі повинні стояти рівненько, близько одне до одного.

«Я теж!»

Чудові ігри, які можна використовувати і для знайомства в першому класі, і для згуртування дітей постарше. Учитель викликає одного учня за бажанням. І починає ставити йому запитання. Якщо в інших дітей класу така ж відповідь, то вони повинні швидко піднятися зі свого місця та вигукнуту «Я теж!»

Які запитання ставити:

Яким спортом ти займаєшся?

Яку страву ти найбільше полюбляєш?

Яку тварину ти хочеш завести вдома?

Який шкільний предмет ти найбільше полюбляєш?

Якого музичного виконавця ти слухаєш?..

Завдяки грі діти зможуть побачити, як багато в них спільного, хто з однокласників – їхні однодумці.

«Потрібний колір»

По команді ведучого діти повинні якнайшвидше торкнутися предмета потрібного кольору. Не можна торкатися до себе! Тож кольори слід шукати на однокласниках або предметах в кімнаті. Гра «на виліт»: та дитина, яка знайшла потрібний колір останньою, вибуває з гри. Далі ведучий озвучує нові кольори чи відтінки.

«Роботи»

Гра на роботу в парах. Серед дітей обирається для участі 2-3 пари. Одна дитина в кожній парі – робот, а друга – комп’ютер. Робот може виконувати лише те, що наказує йому комп’ютер. При цьому в робота зав’язані очі. Завдання пари – виконувати озвучені завдання. Наприклад, перекласти зошита однокласника з парти в книжкову шафу. Перемагає та пара, яка працювала злагоджено та виконала завдання найпершою.

«Хаос»

Усі учасники стають в коло. Завдання – перекидати м’ячик одне одному в хаотичному порядку таким чином, аби він побував в руках кожної дитини лише раз. Коли завдання виконано, в гру додається новий предмет. Наприклад, іграшка. Діти повинні тримати ритм, швидко перекидати предмети одне одному й не передавати їх двічі одній людині. У кожного учня в руках повинен побувати і м’яч, й іграшка. Далі гра ускладнюється – і вводиться третій предмет. Гра триває до моменту, доки діти не зіб’ються з ритму. Кількість предметів не обмежена. Такі ігри можна проводити в якості розминки.

«Смішний малюнок»

Це командні творчі ігри. Підготуйте заздалегідь папірці із завданнями, на яких написано, що потрібно намалювати дітям. Наприклад, корову, собаку, учителя тощо. Папірці складаються в коробку – їх по черзі витягує учитель, не підглядаючи. Всіх дітей потрібно розділити на 2 команди. Шкільна дошка також ділиться навпіл. По черзі з кожної команди виходить по одній дитині, яким зав’язують очі. Вони повинні швидко намалювати якусь частину тварини, наприклад, голову. Далі виходять наступні учасники і вже малюють тулуб. Інші учасники повинні направляти дії свого однокласника, підказуючи, в яку сторону підводити руку. Перемагає та команда, у якої малюнок вийшов максимально чітким.

• Допомагайте учням діяти незалежно, не давайте прямих інструкцій щодо того, чим вони мають займатися

• Не робіть швидких припущень, на основі детального спостереження та оцінки, визначайте сильні та слабкі сторони учнів

• Не покладайтеся на те, що учні вже мають певні базові знання, навички

• Не стримуйте ініціативи учнів і не робіть за них те, що вони можуть зробити, що можуть навчитися робити самостійно

• Не поспішайте з винесенням вироку

• Навчіть учнів досліджувати між предметні зв’язки

• Розвивайте в учнів навички самостійного вирішення проблем, дослідження та аналізу ситуації

• Використовуйте складні ситуації, які виникають у дітей у школі чи вдома, для застосування набутих навичок у вирішенні проблем

• Підходьте до всього творчо

• Допомагайте дітям навчитися керувати процесом засвоєння знань

• Не погоджуйтеся з відповіддю учня, якщо учень просто констатує факти, вимагайте доказів

• Ніколи не розв’язуйте дискусію учнів найлегшим способом, тобто повідомивши їм правильну відповідь чи правильний спосіб розв’язання

• Уважно вислуховуйте своїх учнів, ловіть кожен вислів чи думку, щоб не пропустити можливість розкрити для них щось нове

• Постійно пам’ятайте: навчання має спиратися на інтереси, мотиви, бажання учнів

• Прищеплюйте учням смак до нестандартних розв’язань

• Ніколи не кажіть учням, що у вас немає часу обговорити їхні «безглузді» ідеї

• Не скупіться на добре слово, доброзичливу усмішку, дружнє заохочення

• Пам’ятайте, що в процесі навчання не може бути постійної методики чи усталеної  програми

• Повторюйте ці поради постійно, доки вони не стануть частинкою вас самих

1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.

2. Підкреслюй інтерес дітей до нового.

3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.

4. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай її.

5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.

6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.

7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.

8. Вчи дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.

9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість. 

10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.

11. Розсіюй страх у талановитих дітей.

12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати.

13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.

14. Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент.

15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів.

16. Розвивай критичне сприйняття дійсності.

17. Вчи доводити починання до логічного завершення.

18. Впливай особистим прикладом.

19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.

20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.

21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних

видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят.

22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації.

23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.

24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук.

25. Пам'ятай, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити" (К.Д.Ушинський).