Вітаємо вас на сайті Заводського ліцею №2 Заводської міської ради

Поради практичного психолога і педагога соціального

Поради-вчителю-для-покращення-психологічного-клімату-в-класі.pdf

Як-працювати-з-тривожними-дітьми.pdf

Рекомендації-класному-керівнику-щодо-роботи-з-учнями-5-х-класів (1).pdf

Дискримінація в закладі освіти — це обмеження прав, послуг або свобод дитини чи групи дітей за ознаками, що не мають обґрунтованих правомірних причин, як-от вік, стать, віра, стан здоров'я, сімейний або соціальний стан. Вона може проявлятися як пряма, так і непряма, і може призводити не лише до булінгу, а й до мобінгу.

Рекомендації педагога соціального

1. Створюйте безпечне та доброзичливе освітнє середовище

- уникайте принижень, некоректних висловлювань щодо учнів

- дотримуйтесь принципу рівності та поваги до кожної дитини

2.Розвивайте партнерські стосунки з учнями

3.Запобігайте булінгу та насильству

4.Підтримуйте дітей з особливими освітніми потребами

- забезпечуйте участь кожного учня в житті класу

- ставтеся з повагою до дітей з особливими освітніми потребами

- створюйте умови для розвитку сильних сторін дитини.

Про булінг

Поради-щодо-подолання-стресу.pdf

Як-уникнути-Інтернет-залежності-підлітків.pdf

Як-розвинути-пам’ять.pdf

Як-готувати-домашні-завдання.pdf

Педагог соціальний радить:

9 технік, які допоможуть батькам відновити емоційну рівновагу дітей під час війни

Памятка-для-батьків-щодо-створення-сприятливої-сімейної-атмосфери.pdf

Поради-батькам-дітей-з-особливими-потребами.pdf

Поради-батькам-першокласника.pdf

Поради-батькам-пятикласників.pdf

ІНФОРМАЦІЯ ПРО БУЛІНГ

Що треба знати про булінг?

Булінг – це цькування однієї людини іншою, агресивне переслідування.

Випадки насильства серед учнів завжди були частиною школи, однак зараз вони стають дедалі помітнішими і в оточуючому дитину середовищі в позаурочний час. Сьогодні в Україні жертвами булінгу стають 8 з 10 дітей. Початок цьому дає такий собі рекет щодо учнів початкової школи, коли, наприклад, старші діти відбирають у них мобільні телефони. Серед же дітей 11-15 років поширені плітки, принизливі жарти та бойкот. Цькування, як правило, завжди починає одна людина для того, аби затвердити свій авторитет, розважитися або отримати якусь вигоду. "Глядачі", спостерігаючи за діями булера, або їх ігнорують, або обурюються та намагаються втрутитися. В залежності від ситуації (жертва не чинить опір, дорослі не підримують їхні втручання), настрій "глядачів" може змінитися – від співчуття жертві до роздратування і байдужості.

Основні ознаки булінгу і так званого мобінгу (менш радикальних образ) це:

Нерівність сил агресора і жертви;
Повторюваність насильства;
Гостра емоційна реакція жертви.

Найчастіше цькування відбувається в школах, де діти апатичні і розчаровані, а їхня потреба у визнанні та розумінні не задоволена. Там же, де образа честі людини вважається порушенням більшим, ніж прогул або вандалізм, булінг виникає дуже рідко і скоріше є винятком з правил.

Жертви та булери

Жертвою цькування може стати абсолютно будь-яка дитина, не дивлячись на те, якою б сильною або здібною вона не була б. Однак найчастіше жертвами стають ті, хто найбільше виділяється (дивно одягнений, дивно поводиться, неохайний).Також потенційними жертвами можуть стати ті, хто швидко втрачає самоконтроль, легко піддається емоціям. Булерами ж найчастіше стають ті, хто ростуть без заборон та авторитету батьків, але в той же час їм не вистачає уваги і поваги дорослих. У більшості таких дітей – яскраво виражені нарцисові риси характеру. Їм весь час доводиться самостверджуватися за рахунок інших людей, доводити власну перевагу. Іноді це може довести дитину до думок про самогубство, і якщо вона не хоче розмовляти з близькими людьми, то краще за все звернутися на національну гарячу лінію (телефон – 0-800-500-225).

Що можуть зробити батьки вразі булінгу їхньої дитини?

Дітям не варто намагатися вирішити ситуацію самотужки, адже з булером не завжди можна порозумітися. Багато учнів соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвою булінгу.

Проте, якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінгу,то скажіть їй:

- Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що ви повністю на її боці)

- Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що ви переживаєте за неї і співчуваєте їй)

- Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося)

- Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня і багатьом її одноліткам доводиться переживати подібне в той чи інший момент свого життя)

- Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу)

- Я люблю тебе і намгатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитися у майбутнє та відчути захист)

Рекомендації для батьків щодо попередження психоемоційних розладів у дітей

Забезпечити дітям здорове харчування (багато свіжих фруктів та овочів).
Слідкувати, щоб діти пили багато води (не менше 2 л на день).
Забезпечити нормоване фізичне навантаження.
Організувати повноцінний відпочинок, достатній сон.
Дозувати час перегляду телевізора та занять із комп'ютером.
Контролювати зміст телепрограм, дисків, відеоігор, книг та журналів.
Заборонити лихослів'я у домашньому колі.
Формувати відразу до алкоголю, паління, наркотиків, нецензурної лайки.
Допомагати у виборі якісного кола спілкування, гідних друзів.
Розвивати постійні дружні стосунки в сім'ї, непідробний інтерес до справ та внутрішнього світу дитини, готовність у будь-який момент прийти на допомогу.
Підвищувати авторитет батьків у сім'ї, встановлювати розумні правила та вимоги, запровадити чіткий перелік обмежень та заборон.
Ставити перед дитиною досяжні цілі, допомагати у виборі оптимального життєвого шляху.
Спільно долати труднощі та перешкоди, культивувати творчий підхід до розв'язання проблемних ситуацій.
Вірити в дитину, в її найкращі риси та сторони особистості.
Виявляти до дитини ніжні почуття, турботу і увагу.
Виробляти позитивне мислення, виховувати любов до життя.( Добірка упорядкована Н.Ф. Поступальською, начальником відділення змісту позашкільної освіти та виховної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти)

Батьки знають, як краще...

Один господар вирішив давати доберману риб'ячий жир, оскільки це дуже корисно для собаки. Кожного дня він затискав між колін голову пса, який зі страшенною силою виривався, і силоміць проштовхував жир у глотку.
Одного разу пес вирвався і розлив жир на підлогу. Потім, здивувавши свого господаря, повернувся й почав вилизувати до останньої краплі весь жир. Виявляється, він чинив опір не самому риб'ячому жиру, а тому способу, у який йому цей жир вливали.
Батьки завжди знають, як краще...
Знають, що подарувати дитині на день народження, яку курточку купити на зиму, з ким у класі дружити, яку музику слухати, як провести канікули, яку професію обрати - не собі, а доньці чи сину, не тільки професію, а й пару для подружнього життя...
Не завжди, правда, знають батьки, як відремонтувати квартиру, як зробити кар'єру, як бути щасливими.
Але для того, щоб щодня пригощати власну дитину черговою порцією повчань і нотацій, не обов'язково самому бути щасливим і успішним. Для такого виховання достатньо хоча б теоретично знати, що є корисним для підростаючого покоління і що приносить шкоду.А ви теж знаєте, як краще?

Що ми чули, коли були дітьми:

Не біжи, бо впадеш; йди поволі; швидко; їж усе; мий руки; чисти зуби; мовчи; говори; перепроси; привітайся; ходи сюди; відчепись від мене; йди бавитися; не перешкоджай; тим гірше для тебе; ти не вмієш; ти замалий; я сам зроблю; ти вже великий; йди спати; вставай, вже пізно; я маю роботу; бався сам; одягнися; не стій на сонці; йди на сонце; не розмовляй з повним ротом...

Що ми хотіли б почути:

Люблю тебе; ти гарний; я щасливий, що тебе маю; поговорімо про тебе; як почуваєшся? боїшся? чому не хочеш? ти - дуже милий; приємний; розкажи, що ти відчував; ти — щасливий? мені приємно, коли ти смієшся; плач, якщо хочеш; кажи те, що хочеш; чому страждаєш? що тобі не подобається? довіряю тобі; мені приємно з тобою; хочу розмовляти з тобою; мені приємно слухати тебе; ти мені подобаєшся такий, який ти є; гарно бути разом; кажи, якщо я помилився...

Навколо тебе є багато людей, що чекають на слова, які хотіли почути ще в дитинстві

Консультація для батьків агресивних дітей

При взаємодії з агресивною дитиною:

приймайте дитину такою, яка вона є;
висуваючи до тинини свої вимоги, враховуйте не свої бажання, а її можливості;
розширюйте кругозір дитини;
включайте дитину до спільної діяльності, підкреслюючи її значимість у виконуваній справі;
ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих.

Боротися з агресивністю потрібно:

Терпінням.Це найбільша чеснота, яка тільки може бути у батьків і вчителів.
Поясненням.Підкажіть дитині, чим цікавим вона може зайнятися.
Заохоченням.Якщо ви хвалите свою дитину за гарне поводження, то це розбудить у неї бажання ще раз почути цю похвалу.

Консультація для батьків дітей, які відчувають страхи

Якщо дитина відчуває страхи:

приймайте дитину такою, яка вона є, даючи їй можливість змінитися;
розвивайте в дитині позитивні емоції, частіше даруйте їй свій час і увагу;
із розумінням ставтеся до переживань і страхів дитини; не висміюйте їх і не намагайтеся рішучими методами викорінити цей страх;
заздалегідь програвайте з дитиною ситуацію, що викликає страх.

Консультація для батьків дітей, схильних до брехні

Якщо дитина бреше, додержуйтеся таких правил:

частіше хваліть дитину, заохочуйте її за гарні вчинки;
якщо ви впевнені, що дитина бреше, постарайтеся викликати її на відвертість, з'ясувати причину неправди;
знайшовши можливу причину неправди, постарайтеся делікатно усунути її так, щоб розв'язати цю проблему;
не карайте дитину, якщо вона сама зізнається в неправді, дасть оцінку власному вчинку.

Консультація для батьків щодо спілкування з дітьми, які мають емоційні труднощі

Емоції виникають у процесі взаємодії з навколишнім світом. Необхідно навчити дитину адекватно реагувати на певні ситуації та явища зовнішнього середовища.
Почуття дитини не можна оцінювати, не слід вимагати, щоб вона не переживала те, що вона переживає. Як правило, бурхливі афективні реакції ― це результат тривалого стримування емоцій.
Не слід вчити дитину пригнічувати свої емоції. Завдання дорослих полягає в тому, щоб навчити правильно спрямовувати, виявляти свої почуття.
Не слід у процесі занять із «важкими» дітьми намагатися цілком ізолювати дитину від негативних переживань. Це неможливо зробити у повсякденному житті, і штучне створення «тепличних умов» тільки тимчасово вирішує проблему.
Для профілактики емоційного напруження слід долучати дитину до різних видів діяльності. Корисним для емоційного розслаблення є застосування гумору.
Із метою ліквідації негативних емоцій потрібно спрямовувати їх у творче русло: мистецтво, поезію, літературу, музику чи заняття спортом, танцями.

Рекомендації педагога соціального

1.Створюйте сприятливий мікроклімат у сім’ї

- виявляйте повагу до думки дітей

- уникайте принижень, образ, надмірної критики

- частіше хваліть дитину за її успіхи.

2.Розвивайте довірливі стосунки

- щодня знаходьте час для спільних справ

- показуйте власним прикладом, як вирішувати конфлікти мирним шляхом.

3.Формуйте відповідальність та самостійність

- доручайте дитині посильні обов’язки вдома

- заохочуйте до самостійного прийняття рішень

- дозволяйте відчувати наслідки власних вчинків.

4.Забезпечуйте безпечне середовище

- контролюйте коло спілкування

- слідкуйте за використанням ґаджетів та інтернету

- навчайте дитину правилам особистої гігієни.