Саногенне мислення

Сам термін «саногенне» означає «здоров‘я» (від лат. «sanitas») і «походження» (від грец. «genesis»). Саногенне мислення по праву можна назвати «антивірусним» або «оздоровлювальним» мисленням. Воно спрямоване на протидію й подолання деструктивних емоційних станів і психічне оздоровлення людини.

Основоположник концепції саногенного мислення Ю.М. Орлов дійшов висновку про взаємозв‘язок емоцій та процесу мислення людини: за допомогою свідомого використання певних розумових схем можливо регулювати свій емоційний стан, запобігати виникненню негативних емоцій і таким чином впливати на соматичне здоров‘я.

Саногенне мислення зменшує інтенсивність негативної дії різноманітних руйнівних емоцій і забезпечує оздоровлення особистості і збільшення тривалості життя людини.

Розглянемо приклад практичного застосування саногенного мислення по відношенню до такої негативної ємоції, як страх. Ви сидите вдома на карантині. Уявіть, що Ваше життя до пандемії було відносно стабільним. На життя вистачало, однак, фінансових заощаджень Ви не маєте. Крім цього, у Вас старенькі батьки, які живуть далеко. Вони іноді не слухаються Вас і виходять по хліб самостійно, не зважаючи на те, що продукти Ви їм привозите двічі на тиждень. І Ви знаєте, що вони себе не контролюють на сто відсотків, можуть руками торкатися обличчя тощо. І ось Ви перед телевізором, дивитеся третій раз новини, в яких цифри інфікованих, хворих й померлих від вірусу тільки зростають. Це Вас лякає. Ще й економічна криза. Ви починаєте боятися. Боятися померти, боятися втратити батьків, або боятися вижити, втративши батьків і роботу. Ви відчуваєте, як всередині наростають паніка, відчай з одночасним відчуттям родратування й злості через власну безпорадність.

Що потрібно зробити: 

1. Відчути свій негативний стан і сказати йому «Стоп!». 

2. Усвідомити, які саме емоції Ви відчуваєте і назвати їх: «я відчуваю страх, роздратування, відчай, паніку» і знову сказати «Стоп!», глибоко вдихнути і видихнути декілька разів.

3. Внутрішнім голосом звертаючись до страху, сказати: «Страх, ти мені не потрібний! Йди геть! Я замінюю тебе внутрішнім спокоєм». 

4. Зосередитися на своєму диханні і постаратися досягти стану внутрішньої тиші, уявивши, як під час видоху страх виходить з Вас, а спокій наповнює Вашу суть. 

5. Після цього в спокійному стані розберіться, чого саме ви боїтеся, коли вперше цей страх з‘явився, усвідомте деструктивні наслідки Ваших можливих дій у стані страху і відчаю. 

6. Проаналізуйте, наскільки страх і відчай можуть завадити «грамотно» й виважено пережити коронавірусну пандемію, дотримуючись прийнятих у суспільстві нових правил. 

7. Змоделюйте в уяві той емоційний стан, який є найбільш конструктивним і найбільш ресурсним у цій життєвій ситуації для Вас і Ваших близьких. 

8. Ідентифікуйте для себе і проговоріть, які саме позитивні почуття складають цей ресурсний стан. 

9. Постарайтеся відчути цей стан на спокійному емоційно-почуттєвому рівні і максимально зафіксуйте його всередині себе. 

10.  Зверніть увагу на зміну фізичного самопочуття у Вашому тілі.

Проговоріть намір перебувати в стані внутрішнього спокою, стійкості, зосередженності й вчасно та адекватно реагуйте на кожний життєвий виклик чи проблему. Наведений приклад самостійної практики саногенного мислення наочно демонструє, як саме це мислення зупиняє негативну дію патогенних розумових автоматизмів. Завдяки розумінню перебігу власних психічних процесів людина формує навик керування своїми емоціями й свідомого формування бажаного ресурсного стану, завдяки чому організм зберігає свої сили і акумулює захисні функції імунної системи. 

Таким чином, саногенне мислення забезпечує психологічне, а отже – й соматичне здоров‘я особистості.

Підсумуємо сказане вище

Напрями гармонізації психологічного здоров‘я особистості в умовах психічного напруження в суспільстві, пов‘язаного з пандемією:

1. Завжди слід пам‘ятати, що будь-яка пандемія має початок, розвиток, кризу і спад.

2. Пандемія актуалізує моральні й духовні якості особистості: фізично сильні люди матимуть змогу допомагати слабким (старим, хворим, з послабленим імунітетом), рятувати, полегшувати їх участь.

3. Ритм життя під час карантину сповільнюється, людина може зупинитися і зустрітися з собою, своїми близькими, подумати над своїм життям.

4. Під час пандемії не слід панікувати, а бути обачнішим, додержуватися особливих правил особистої гігієни, перебувати у спокої, молитві, спогляданні, втримувати емоційну рівновагу, рефлексуючи своє життя, знаходити нові сенси.

5. Слід оптимально користуватися інформаційними ресурсами: черпати інформацію з авторитетних й достовірних джерел і не «накручувати» себе зайвою емоційно-руйнівною інформацією з випусків теленовин або соціальних мереж.

6. Слід практикувати розширення свідомості, розвиток позитивного мислення й саногенних почуттів (здивування, прощення, любові).

7. Час карантину – це час переосмислення цінностей.

Щастя й добра Усім.