Михайло Максимович- історик та мовознавець

Куліш Аліна. ПЕРШИЙ РЕКТОР КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ URL: http://pmu.in.ua/virtual-exhibitions/vistavki_2011_2014/first_rector_kiev_univ/ 

У травні 1834 р. М. Максимовича запрошують до Київського університету Св. Володимира, де він спершу працює професором, а з жовтня того ж року стає першим ректором. За короткий час ректорства (1,5 р.) М.О. Максимович організував величезну кількість заходів, що на довгі роки визначили структуру і затвердили традиції університету. 

«МІЙ ЩИРИЙ, МІЙ ЄДИНИЙ ЗЕМЛЯЧЕ» — МИХАЙЛО МАКСИМОВИЧ .  До 200-річчя Кобзаря.  ОТОЧЕННЯ ШЕВЧЕНКА. URL:  http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12939 

13 червня 1859 року Тарас Шевченко з села Козинці на човні-довбанці Дніпром прибув у село Прохорівку Канівського повіту, де гостював у професора Михайла Олександровича Максимовича (1804-1873). 

Тарас Шевченко в листах називав Михайла Олександровича «мій голубе сизий», «моє серце», «мій щирий, мій єдиний земляче», а Максимович поета — шанобливо: «коханий, любий, добрий земляче», «наш славний Тарасе», «милий соловейку». Були й такі звертання: «Твоє розумне чоло й видюще око», «именитому соотчичу моєму и приятелю моєму вельми любому». Їхнє земляцтво (Максимович народився на хуторі Тимківщина біля міста Золотоноша, поблизу рідних місць Шевченка — Звенигородщини), безумовно, скріплювало приятельські зв’язки.  

МАКСИМОВИЧ Михайло Олександрович (1804-1873).  URL: https://knu.ua/en/geninf/osobystosti/maksimovich

У низці своїх праць Максимович переконливо доводив, що козацтво - категорія історична і соціальна. Воно є частиною українського народу, а розвинулося козацтво з народного елементу. Максимович розглядав виникнення козацтва як народний рух. Особливо цінними є думки вченого про значення Запорозької Січі як зародка козацької державності - навіть з огляду на романтичне трактування козацтва як буйного товариства вільнодумних вояків. Своїми працями про козацтво вчений заклав серйозний фундамент для подальших наукових досліджень у цій царині. 

Михайло МАКСИМОВИЧ - світоч наукового українознавства.  URL: https://archive.ndiu.org.ua/fulltext.html?id=1898 

Максимович своїм прикладом запалив багатьох на збирання й дослідження української старовини. Внаслідок численних подорожей по Україні він створив новаторські для того часу праці “Українські стріли стародавніх часів, що були зібрані понад Дніпром біля Михайлової гори”, “Про предмети давнини, що були передані автором у музей Московського археологічного товариства”, “Археологічні записки про Київ та його околиці”, що започаткували українську археологічну науку.

Михайло Максимович як людина енциклопедичних знань та широких інтересів головне завдання ученого історика й археолога вбачав не у самодостатньому збиранні скарбів для поповнення музеїв чи приватних колекцій можновладців, а в поширенні знань серед народних мас, у вихованні поваги до рідної історії та культури. Як визначний учений, громадський діяч, педагог і просвітитель, він був одним із зачинателів боротьби за культурний розвиток українського народу. 

Корнійчук Марія Антонівна. Книжки від Михайла Максимовича у особистій бібліотеці Тараса Шевченка / Наукова конференція «Українська писемність та мова у манускриптах і друкарстві», 28 листопада 2011 

Особиста бібліотека Тараса Шевченка згідно з списком, складеним після смерті поета Данилом Каменецьким, мала більше півтори сотні книжок. Зібрані вони були Шевченком в основному вже після заслання, коли поет мав постійне місце проживання – з червня 1858р. кімнату при Академії мистецтв.

У списку книжок під №№21і 23 зазначені дві збірки українських народних пісень, видані М.Максимовичем 1834р. і 1849р. За описом Д.Каменцького обидві мали дарчі авторські написи.