Нові вимоги, підходи до оцінювання результатів навчання здобувачів освіти та його функції: методичні рекомендації [Електронне видання] / А.С. Остапенко, Ю.А. Посмітна, О.І. Грінченко, О.В. Григорович, С.В. Клімова, З.І. Кравченко, О.О. Моліна, Л.Ю. Огньова, Ю.В. Радченко, О.О. РумянцеваЛахтіна, О.М. Саввіч, Л.А. Синиця, С.Б. Ставицький, С.Г. Федченко, Г.С. Яценко.; за заг. редакцією Л.Д. Покроєвої. – Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2024. – 84 с. - Режим доступу: http://edu-post-diploma.kharkov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Otsiniuvannia-maket_2024.pdf
1. Нові підходи та особливості оцінювання результатів навчання здобувачів освіти з мовно-літературної освітньої галузі 5 1.1. Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти з української мови: як оцінити роботу з текстом 5 1.2. Оцінювання за групами результатів з української літератури 10 1.3. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти із зарубіжної літератури: як оцінити усну взаємодію
Мірошникова Аліна. Як оцінювати учнів за групами результатів: відповіді МОН на гарячі питання
Допис користувача Людмила Лінкевич.14 травня 2025. - Режим доступу: https://www.facebook.com/groups/1656322061660618/permalink/1782669709025852/?rdid=vZo8Nzg3CNorgWUL#
Оцінювання в НУШ за групами результатів є актуальною темою для сучасного вчителя. Спробуймо розібратися в особливостях четвертої групи для мовно-літературної галузі, яку коротко можна означити як ДОСЛІДЖЕННЯ МОВЛЕННЯ
У більшості вчителів склалося враження, що це, як правило, звичайні тести, які вони звикли створювати для учнів, щоб перевірити засвоєння фактичного матеріалу із вивченої теми. Це не зовсім так
Звернімо увагу на повне визначення 4 групи результатів:
“Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними та літературними явищами, їх аналіз.”
Тобто реалізація цієї ГР передбачає завдання на спостереження за мовними та літературними явищами, їх аналіз, завдання на дослідження індивідуального мовлення (наприклад, це корисно робити під час взаємооцінювання та самооцінювання), а потім варто пропонувати завдання на використання всіх вивчених мовних та літературних одиниць.
У Державному стандарті для ГР4 передбачено два підрезультати:
4.1. досліджує мовні явища
4.2. використовує знання з мови в мовленнєвій творчості
Здебільшого на уроках ми працюємо із підрезультатом 4.1., бо учень/учениця мають навчитися виокремлювати та розрізняти, характеризувати й доречно використовувати мовні одиниці кожного з рівнів (звуки, частини слова, слова, форми слова, словосполучення, речення, тексти). Складніший рівень результату 4.1. - це на на основі спостереження та аналізу виокремлювати та називати типові мовні явища у своєму та чужому мовленні, пояснювати їх суть.
Наприклад: для з’ясування особливостей побудови зв’язного тексту знадобиться розуміння явища синонімії, зокрема контекстуальної (щоб уникати лексичних повторів — використовуємо синоніми, родові назви замінюємо видовими тощо).
Значно менше уваги приділяється підрезультату 4.2., який демонструє використання знань з мови, літератури в мовленнєвій практиці. Тут доречними стануть симуляції (створення власних творів на основі прочитаних, створення каверів на почуті пісні, написання відгуків за прочитаними творами, імпровізація з типовими й частково оригінальними засобами художньої виразності, створення списків “дивних ідей”, постерів, карт пам’яті тощо).
Навчити вирізняти особливості авторського стилю письменника - це теж завдання для ГР4.
Учні часто запитують, для чого це їм потрібно. Найголовніше: те, що ми вчимо, буде важливим для забезпечення ключового аспекту - взаємодії за допомогою мови. Уміння досліджувати мовлення стане в пригоді для професій учителя, лікаря, психолога, юриста, театральний діяча тощо. Дослідити мовлення інших людей, зробити висновки щодо успішної комунікації - це запорука успішного спілкування в цілому.
Пропоную переглянути презентацію до уроку з української мови для 7 класу на тему: “Способи пошуку інформації. Вибір джерела інформації (практично). Есе в публіцистичному стилі з використанням дієслів у неозначеній формі”. У зелених прямокутниках зазначено очікувані результати з Держстандарту.
https://docs.google.com/.../16g.../edit...
За покликанням можна переглянути зразок робочого аркуша для уроку літератури (7 клас), ще представлені зразки завдань для ГР 4 https://docs.google.com/document/d/1VI0G7CR0YwxC268x_k8C7VNg0UW5PVBj/edit?usp=sharing&ouid=113805582157692994600&rtpof=true&sd=true
У програмі мовно-літературної галузі для 5-6 класів є теми, які винятково побудовані для реалізації пункту 4.2. ГР4: створення власних текстів та медіатекстів на основі прочитаних. Переглянути мої уроки можна за покликаннями.
https://www.youtube.com/watch?v=xidcHpP85BM...
Увага! Надані матеріали подано для критичного осмислення
Завдання для перевірки ГР 1 («усна взаємодія») на уроках літератури. Дата публікації: 09.03.25
Завдання для роботи над ГР 4 ( «Дослідження мовлення») на уроках літератури. Дата публікації: 09.03.25
Завдання для роботи над ГР 2 («робота з текстом») на уроках літератури Дата публікації: 09.03.25
Завдання для роботи над ГР 3 (письмова взаємодія) на уроках літератури. Дата публікації: 09.03.25
Розробки для підсумкових робіт із мовно-літературної галузі за групами результатів. У цьому матеріалі своїми розробками для підсумкових робіт із мовно-літературної галузі поділилася Оксана Гошовська, вчителька української мови та літератури.
На картках ви знайдете вправи до таких груп результатів:
🔸 усна взаємодія,
🔸 робота з текстом,
🔸 письмова взаємодія,
🔸 дослідження мовлення.