«Цінуємо життя»

«Найдорожче в людині — це життя. Воно дається один раз, і прожити його потрібно так, щоб не було нестерпно боляче за безціль­но прожиті роки, щоб не палила ганьба, за підленьке і дріб'язкове минуле...»

(М. Островський)

Найцінніше, що є у людини, — це її життя. Во­но дається їй тільки раз і кожній — своє. Довге чи коротке, неповторне і звичне, радісне і сумне, солодке, як мед, і гірке, як полин, воно триває лише від народження до смерті, і його не можна прожи­ти двічі.

Таємниця життя... Вона хвилювала людей завж­ди з того часу, як вони усвідомили себе живими істотами. Чи має життя якусь мету і сенс, і в чому воно? Хто керує людським життям? Чи можна зробити його кращим і щасливішим? Чи має людина право піти з життя або позбавити іншу людину? Ці й багато інших подібних питань у всі часи привертали увагу не тільки філософів, а й письменників, художників, учених і навіть пе­ресічних людей — кожного, хто хоч раз замислю­вався над таємницею свого життя.

Один східний володар захотів пізнати всю історію людства. Мудрець приніс йому 500 томів. Зайнятий державними справами, цар відіслав йо­го, наказавши викласти все це в більш стислій формі. Через 20 років мудрець повернувся. Історія людства займала тепер 50 томів, але цар був уже занадто старий, щоб подолати стільки товстих книг і знову відіслав мудреця. Пройшло ще 20 років, і постарілий, посивілий мудрець приніс володарю один-єдиний том, який вміщав усю премудрість світу, яку той прагнув пізнати. Однак цар лежав на смертельному одрі і у нього не залишилось часу, щоб прочитати навіть одну цю книгу. Тоді мудрець виклав йому історію людства в одному рядку: людина народжується, старіє і помирає.

Тож для чого людина приходить у цей світ? Щоб помучитись, постраждати і безслідно піти у забуття? Яка ціль у цьому всьому? В чому мета життя?

Відповідь на ці, та багато інших запитань про цінність життя шукали люди у всі віки, у всі часи.

З античних часів людство користується прави­лом, сформульованим давньогрецьким філософом Протагером: «Людина є мірилом усіх речей, а цінність людського життя є найвищою суспільною цінністю».

Найвидатніші філософи, митці в усі часи намагалися розкрити сутність людського життя. «Повчання Володимира Мономаха» твір державного діяча, мислителя Володимира Мономаха про найвищі ЦІННОСТІ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ. «Найголовніше - убогих не забувайте, а по змозі годуйте подавайте милостиню сироті, і вдовицю оправдуйте самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винуватого не вбивайте і не веліть убивати його. Якщо навіть заслуговуватиме смерті, і то не погубляйте жодної людини. Старих шануйте, як отця, а молодих - як братів. У домі своєму не лінуйтеся, а все помічайте. Не покладайтесь на тівуна (посадова особа в Київській Русі), ні на отрока, щоб не насміхалися гості ваші ні з дому вашого, ні з обіду вашого. Куди не підете і де не станете, напійте і нагодуйте страждущого. А найбільше шинуйте гостя, звідки б він до вас не прийшов, чи простий чоловік, чи знатний, чи посол. Якщо не можете пошанувати його дарами, то їжею і питвом: бо мимохідь прославлять чоловіка по всіх краях або добрім, або злим».

Навіщо ми живемо? «Життя прожити – не поле перейти». У цьому крилатому вислові втілено одвічне питання про сенс життя. «Навіщо я живу?» - запитує себе людина, пригадуючи минуле або розмірковуючи про майбутнє, розчарувавшись чи зневірившись, або коли відчуває втому чи сумує... Вчені-філософи дійшли висноновку, що прийнятної для всіх відповіді на запиті «Навіщо ми живемо?» - не існує. Так само, як немає єдиного рецепта щастя. Для когось сенс життя полягає у власному щасті родини. Інші сенс життя вбачають у безкорисливому служінні загальному благу. Чимало й таких, хто всі думки та енергію спрямовує на досягнення добробуту або на сходження кар'єрними сходинками. Отже, кожна людина, обираючи собі мету, утверджується як особистість лише тоді, коли чинить відповідно до цієї мети. Втім, розмірковуючи про сенс життя, слід дослухатися до думок інших. Щоб не помилитися, варто співвідносити свої роздуми з моральними постановами. Ось деякі з них: «Багатійте добрими ділами», «Кожен одержить нагороду за свій труд», «Якою мірою міряєте, такою ж відміриться і вам». Дотримання цих правил допомагає уникати ситуацій, коли людина під тиском життєвих обставин починає оцінювати свої попередні вчинки як дріб'язкові або й, взагалі, як хибні, через що почувається вкрай розчарованою, спустошеною.

Так! Треба жити кожним днем,

Не відкладаючи на потім...

Що має буть — не обминем

В своїх стараннях і турботі.

Нам треба жити кожним днем,

Не ждать омріяної дати.

Горіть сьогоднішнім вогнем,

Бо «потім» може й не настати...

(В. Крищенко)

Уявіть, що кожен з вас має банківський рахунок, на який щоранку вплачують $86 400. Але цей баланс не переноситься на наступний день. Тобто, кожного вечора банк забирає з вашого ранку все те, що вони не змогли витратити за день. Що б ви робили? Використовували б кожен цент, правда? Кожен з нас має такий банк. І це - ЧАС. Кожного ранку ви отримуєте 86 400 секунд. Кожної ночі, час, який ви не використали для певних цілей, вичеркується як втрачений. Він не переноситься на наступний день. Перевищити баланс не можна, тож кожного ранку для вас відкривається новий рахунок. А кожної ночі все невикористане згоряє.

Щоб зрозуміти цінність ОДНОГО РОКУ, уявіть себе студентом, що правалив курс.

Щоб зрозуміти цінність ОДНОГО МІСЯЦЯ, уявіть себе матір'ю, що передчасно народила дитину.

Щоб зрозуміти цінність ОДНОГО ТИЖНЯ, уявіть себе редактором щотижневика.

Щоб зрозуміти цінність ОДНІЄЇ ГОДИНИ, уявіть себе закоханими, що чекають на зустріч.

Щоб зрозуміти цінність ОДНІЄЇ ХВИЛИНИ, уявіть себе людиною, що запізнилася на потяг.

Щоб зрозуміти цінність ОДНІЄЇ СЕКУНДИ, уявіть себе особою, яка щойно уникнула нещасного випадку.

Щоб зрозуміти цінність ОДНІЄЇ МІЛІСЕКУНДИ, уявіть себе спортсменом, що виграв золоту медаль на Олімпіаді.

Прочитайте притчу.

Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в ньому оселяться люди», - думає з гордістю.

А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.

- Для чого ти псуєш мою роботу? - сказав з докором Майстер.

Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі.

Минуло багато років. Хлопчик став дорослим Чоловіком.

Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся - ні руками, ні душею.

Прийшла старість. Пригадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілося йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі знизують плечима - ніхто не пам'ятає такого.

- Що ж ти лишив після себе? - питає у старого Чоловіка один дід. - Є в тебе син чи дочка?

- Немає в мене ні сина, ні дочки.

- Може, ти дуба посадив?

- Ні, не посадив я дуба...

- Може, ти поле випестував?

- Ні, не випестував я поля...

- То, мабуть, ти пісню склав?

- Ні, й пісні я не склав.

- То хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє життя? - здивувався дід.

Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Пригадалася йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той, наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці - закам'янілий, відбиток хлопчикової ніжки.

- Ось і все, що залишиться після мене на землі, - з болем подумав старий Чоловік. - Але цього ж малою, дуже мало...Не так треба жити...

Діти, ви як думаєте, як потрібно жити?

Що для цього треба зробити?

Які звички, вчинки скорочують життя?

· Викурена сигарета скорочує життя на 15 хвилин

· випита пляшка горілки – на 3 години

· Злість скорочує життя

· Година, проведена біля телевізора, скорочує життя на 22 хвилини

· Сидячий спосіб життя вкорочує життя людини

· Виявляється, стан самотності значно більше, ніж цигарки, алкоголь і турботи щодо зайвої ваги, вкорочує життя. Під час дослідження вчені спостерігали за змістом життя 10 тисяч дорослих осіб у Великобританії протягом десяти років. З’ясувалося, що самотність однаково негативно впливає на тривалість життя і чоловіків, і жінок.

Людство почало винаходити «еліксир життя» одночасно з винаходом колеса. Важливо знати закономірності людського життя, що впливають на його тривалість.

В списку нижче наведений перелік найбільш поширених причин через які ми часто нічого не встигаємо.

1. Нечітка постановка мети.

2. Відсутність пріоритетів у справах.

3. Спроби надто багато зробити за один раз.

4. Відсутність уяви про роботу, яка повинна бути виконана.

5. Погане планування дня.

6. Завалений письмовий стіл.

7. Надмірне читання ( будь-якої літератури, яка не відноситься до справи).

8. Недостатня мотивація.

9. Не змога сказати «Ні».

10. Відсутність самодисципліни.

11. Не вміння довести справу до кінця.

12. Відволікання на зовнішні фактори (часте перевіряння поштової скриньки чи посиденьки у соціальних мережах і т.д).

13. Синдром відкладання.

Тепер виділи два пункти, які ти вважаєш для себе найважливішими. З ними можна починати ціленаправлено боротися прямо зараз. Послідовно переходь до інших. Головне, щоб боротьба з «пожирачами часу» не стала 14 –м пунктому в цьому списку.

Що продовжує людське життя

Фахівці кажуть, що існують аксіоми довголіття. Їх аж три.

· Перша – активно трудитись. Причому це стосується як праці фізичної, так і праці розумової.

· Друга – потрібно бути аскетом в розумних межах. Комфортно-сите життя «деморалізуватиме» організм.

· І третя: всі довгожителі – оптимісти. Крім того, вони – люди доброзичливі і не егоїстичні. Звичайно, досягти зараз такого стану дуже важко. Але хто намагається – довше живе.

Фахівці підрахували, що амбіційність, організованість, сумлінність, які, як правило, є у працелюбів, подовжують їм життя мінімум на 4 роки. Зокрема, самодисципліна захищає людину від наявності шкідливих звичок, робить людей (особливо жінок) більш стійкими до стресів. Такі люди більш розсудливі та скрупульозні

· Бажання допомагати ближнім подовжує життя!

· Щирий сміх подовжує життя

· 15 хвилин зарядки щодня подовжують життя на три роки

· З'ясувалося, що наявність хороших друзів знижує ризик смерті в період з 70 до 80 років на 22%, в порівнянні з тими, хто мав близькі контакти тільки з дітьми або іншими родичами.

· Щасливі і позитивно налаштовані люди живуть довше.

Життя неповторне й у кожного своє. Людина від природи має певні, притаманні тільки їй обдарування, вона наділена розумом, то­му здатна творити свою долю, але для цього потрібно працювати над собою, формувати харак­тер, волю, набувати хороші звички, різноманітні вміння і навички, вдосконалювати дух і тіло, мати активну життєву позицію.

Життя є дар Божий. Ми повинні бе­регти цей дар, як святиню. Нехай Господь пошле в серця наші радість, душевний мир, здоров'я, успіх у добрих ділах і добробуті! Будемо ж постійно молитися, щоб він воскресив наші душі і дарував нам любов, яка є основою земного і вічно­го життя!