Із вітальним словом до учасників пленарного засідання звернулися ректор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, доктор педагогічних наук, професор Наталія Іванівна Лазаренко і директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, академік НАН України Микола Жулинський.

У наукових виступах розглядались не лише експериментальна естетика й поетика творчості Аркадія Любченка, а й культурно-історичні принципи та експериментальний пафос авторських пошуків української літератури доби «розстріляного відродження». Учасники конференції заслухали доповіді Наталії Валентинівни Науменко (Національний університет харчових технологій), Світлани Іванівни Лущій (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України), Юрія Івановича Коваліва (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Ігоря Зиновійовича Павлюка (Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України), Ольги Сергіївни Деркачової (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника), Ольги Дмитрівни Харлан (Бердянський державний педагогічний університет (т. п. в м. Запоріжжя)), Лідії Іванівни Кавун (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького), Валентини Петрівни Біляцької (Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»), Тетяни Іванівни Ткаченко (Київський інститут бізнесу та технологій), Світлани Степанівни Журби (Криворізький державний педагогічний університет), Олега Анатолійовича Рарицького (Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).

У ході конференції відбулась презентація книг. Ростислав Володимирович Мельників – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди – представив видання: Мельників Р. Літературні 1920-ті. Постаті (Нариси, образки, етюди). Харків : Майдан, 2023. 256 с., Микола Хвильовий. Повне зібрання творів у п’яти томах. Упорядник: Ростислав Мельників. Передмова: Олег Соловей, Віра Агеєва, Юрій Безхутрий, Вікторія Зенгва. Київ : Смолоскип, 2018–2023. Модерував презентацію кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української літератури факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха ВДПУ імені Михайла Коцюбинського Віктор Петрович Крупка.

У форматі конференції відбулись засідання секцій «Культурно-історичні принципи та експериментальний пафос авторських пошуків української літератури доби «розстріляного відродження», «Художня проза Аркадія Любченка: динаміка, проблематика, жанрово-стильові особливості. Драматургія письменника», «Щоденникова спадщина Аркадія Любченка у контексті української діаріушної прози ХХ століття», «Лінгвістичний та методичний аспекти творчого доробку Аркадія Любченка», до участі в яких було заявлено понад 90 доповідей науковців із Вінниці, Бару, Дніпра, Запоріжжя, Кам’янця-Подільського, Кривого Рогу, Києва, Львова, Луцька, Умані, Харкова, Хмельницького, Чернівців та ін.

Результати наукових досліджень творчості Аркадія Любченка будуть публікуватись у науковому журналі «Українська література: історичний досвід і перспективи, заснованому кафедрою української літератури Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

У перший день було проведено пленарне засідання. З вітальним словом до її учасників звернулися проректор з наукової роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, професор Алла Коломієць, декан факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха, професор Інна Завальнюк, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, академік НАН України Микола Жулинський, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці КЗВО «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради, доцент Ольга Фаст, українська письменниця, дружина Євгена Гуцала Леся Воронина. Особливо теплим був виступ Олександри Корінюк, здобувача СВО бакалавра факультету мистецтв і художньо-освітніх технологій (клас старшого викладача кафедри вокально-хорової підготовки, теорії та методики музичної освіти, Заслуженої артистки України Лідії Остапчук). Улюблена пісня Євгена Гуцала «Ой у полі три криниченьки» справила неабияке враження на учасників форуму.

Наукові виступи стосувалися не лише естетики і поетики творчості Євгена Гуцала, а й проблем літературного шістдесятництва. Учасники конференції заслухали доповіді Ярослава Поліщука (Познанський університет імені Адама Міцкевича), Лариса Масенко (Інститут української мови НАН України), ЮріяКоваліва (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Анни Горнятко-Шумилович (Познанський університет імені Адама Міцкевича), Наталії Науменко (Національний університет харчових технологій), Наталії Мафтин (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника), Ольги Деркачової (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника), Марти Хороб (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника), Ольги Бульбачинської (ТОВ «Без меж», Київ), Ірина Небеленчук (КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»), Галини Райбедюк (Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова), Світлани Лущій (Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України), Петра Білоуса (КЗВО «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради), Олени Бондаревої (Київський університет імені Бориса Грінченка), Ігоря Павлюка (Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, Львівський національний університет ім. Івана Франка), Анни Багряної (українська письменниця, перекладачка, Софія, Болгарія). 

28 жовтня відбулися засідання секцій «Шістдесятництво як історико-культурний феномен», «Творчість Євгена Гуцала в культурному просторі ІІ половини ХХ століття», «Публіцистична діяльність Євгена Гуцала», «Мовознавчі аспекти творчої спадщини Євгена Гуцала», «Вивчення творчості Євгена Гуцала в закладах середньої та вищої освіти», до участі в яких було заявлено більше 120 доповідей науковців з України (Вінниця, Дніпро, Івано-Франківськ, Ізмаїл, Кам’янець-Подільський, Київ, Кропивницький, Львів, Луцьк, Маріуполь, Суми, Житомир, Умань), Польщі (Познань), Болгарії (Софія).

Науковий форум, проведений у буремний для усього українства час, став яскравим свідченням наукового резонансу до постаті Євгена Гуцала, неймовірного бажання спілкуватися й дискутувати, дарувати один одному свої емоції і світло душ.