Анотація
У роботі досліджуються соціально-психологічні особливості комунікативних навичок підлітків як важливого чинника їхньої соціалізації. Підкреслюється, що підлітковий вік є сенситивним періодом розвитку, у якому формуються «Я-концепція», ціннісні орієнтації та навички ефективної взаємодії. Актуальність дослідження зумовлена зростанням соціальної напруги та ризиками дезадаптації у цифровому середовищі. Об’єктом дослідження виступають комунікативні навички особистості, предметом – соціально-психологічні особливості їх формування у підлітковому віці. У роботі використано комплекс теоретичних та емпіричних методів, зокрема психодіагностичні методики для визначення рівня слухання, емоційної чутливості та стилів взаємодії. Емпіричне дослідження дозволило виявити взаємозв’язок між особистісними рисами, сімейним стилем спілкування та типом міжособистісних відносин у школі. Наукова новизна полягає у поглибленому аналізі соціально-психологічних чинників розвитку комунікативної компетентності підлітків. Практичне значення визначається можливістю використання результатів у системі освіти для профілактики дезадаптаційних проявів. На основі дослідження розроблено й апробовано тренінгову програму «Сила діалогу: тренінг-компас для підлітка». Вона спрямована на розвиток навичок активного слухання, емпатії та конструктивного діалогу серед підлітків.

Анотація
У роботі розглядається проблема гендерних особливостей стратегій поведінки подружжя в сімейних конфліктах. Наголошено на значенні сім’ї як провідного соціального інституту та чинника розвитку особистості. Зазначено, що подружні конфлікти є неминучим явищем, проте вирішальними виступають не причини суперечок, а стратегії їх подолання. Теоретичний аналіз літератури показав, що у світовій науці існують напрацювання щодо сімейних конфліктів, однак в українському контексті ця тема вивчена недостатньо. Метою дослідження стало виявлення гендерних особливостей вибору стратегій поведінки подружжя у конфліктних ситуаціях. У дослідженні брали участь 30 сімейних пар, для вивчення проблеми використано комплекс психодіагностичних методик (методика К. Томаса, тест І. Юнда та інші). Отримані результати дозволили охарактеризувати специфіку стилів поведінки чоловіків і жінок у сімейних конфліктах. Теоретична значущість полягає в узагальненні уявлень про природу подружніх конфліктів та гендерні відмінності в їх перебігу. Практичне значення визначається можливістю використання результатів для створення тренінгових програм. Запропонована авторська програма може сприяти підвищенню ефективності вирішення сімейних конфліктів і гармонізації подружніх стосунків.

Анотація
Дослідження присвячене вивченню психологічних особливостей прояву «soft skills» у старших школярів в умовах воєнного часу. Підкреслено, що м’які навички — комунікативність, креативність, адаптивність, уміння працювати в команді та саморегуляція — є важливими для особистісної ефективності й соціальної інтеграції. Актуальність проблеми зумовлена тим, що в умовах війни підлітки стикаються з підвищеною тривожністю, емоційним виснаженням та невизначеністю майбутнього. Soft skills у такій ситуації стають ресурсом психологічної стійкості, сприяють розвитку емпатії, підтримці соціальних зв’язків і формуванню відповідальної життєвої позиції. Об’єктом дослідження виступають soft skills як особистісна й соціальна навичка, предметом — їх психологічні особливості у старших школярів в умовах війни. У роботі використано комплекс теоретичних і емпіричних методів, зокрема психодіагностичні методики (КОС-2, опитувальник креативності Д. Джонсона, методика Смекала-Кучера, тест мотивації досягнень Т. Елерса). Емпіричні результати дали змогу виявити зв’язок між рівнем мотивації досягнень та розвитком комунікативних і організаторських навичок у старшокласників. Наукова новизна дослідження полягає в аналізі soft skills саме в контексті воєнних умов. Практичне значення визначається можливістю використання отриманих результатів для психологічної підтримки школярів та вдосконалення освітнього процесу. Розроблені рекомендації можуть бути застосовані педагогами, психологами й батьками для формування в учнів навичок, що забезпечують ефективну соціальну адаптацію та стійкість у кризових ситуаціях.

Анотація
У роботі розглядаються соціально-психологічні особливості впливу соціальних мереж на самооцінку та самосприйняття підлітків. Показано, що сучасні цифрові платформи стали ключовим середовищем соціалізації, яке визначає формування ідентичності та емоційної стабільності у віці 13–17 років. Актуальність дослідження зумовлена зростанням часу, який підлітки проводять онлайн, та суперечливим впливом цього процесу на їхній психологічний стан. У роботі теоретично проаналізовано підходи до вивчення феномену самооцінки та самосприйняття в умовах цифрового простору. Емпірична частина дослідження була спрямована на виявлення зв’язку між активністю у соціальних мережах і рівнем самооцінки підлітків з урахуванням гендерних відмінностей. Для збору даних застосовувалися стандартизовані методики: шкала самооцінки Розенберга, профіль самосприйняття Хартер, шкала соціального порівняння та авторський опитувальник. Отримані результати засвідчили наявність як позитивних ефектів (самовираження, підтримка спільнот), так і негативних (зниження самооцінки, підвищення тривожності) від використання соціальних мереж. Встановлено, що дівчата більш чутливі до контенту, пов’язаного з фізичною привабливістю, тоді як хлопці — до соціальної популярності й досягнень. Практична значущість дослідження полягає у можливості розробки рекомендацій для психологів, педагогів і батьків щодо профілактики негативних наслідків цифрової соціалізації. Результати можуть бути використані для створення програм медіаграмотності та тренінгів зі зміцнення самооцінки підлітків у цифровому середовищі.

Анотація
У роботі розглядаються психологічні особливості самоактуалізації осіб юнацького віку в умовах ситуації невизначеності. Актуальність теми зумовлена соціально-політичними й економічними трансформаціями в сучасній Україні, що створюють нові виклики для молоді. Самоактуалізація виступає важливим механізмом підтримки психологічної стійкості та розвитку особистісного потенціалу в нестабільному середовищі. Теоретичний аналіз базується на класичних і сучасних концепціях вітчизняних і зарубіжних дослідників, що дозволило розкрити сутність феномену. Емпірична частина спрямована на виявлення факторів, що впливають на процес самоактуалізації підлітків і юнаків у контексті невизначеності. Особливу увагу приділено вивченню ціннісних орієнтацій, мотивації та стилю життя, які визначають способи адаптації до мінливих реалій. Дослідження показує, що самоактуалізація сприяє формуванню конструктивної життєвої позиції, здатності до прийняття відповідальності та творчої взаємодії із соціальним середовищем. Практична значущість роботи полягає у розробці тренінгу розвитку особистісного потенціалу, спрямованого на усвідомлення цінностей та побудову індивідуального стилю життя. Отримані результати можуть бути використані у психологічному консультуванні, освітньо-виховній роботі та програмах підтримки молоді. Загалом, дослідження поглиблює розуміння механізмів самоактуалізації та відкриває можливості для розробки ефективних стратегій особистісного розвитку в умовах сучасних викликів.

Анотація
У роботі розглянуто проблему стресостійкості працівників дистрибуційних компаній як важливого чинника їх професійної діяльності. Актуальність дослідження зумовлена зростанням стресогенних факторів у сучасному бізнес-середовищі, що вимагає від фахівців здатності до саморегуляції та швидкої адаптації. Проаналізовано наукові підходи до розуміння стресостійкості, копінг-стратегій та професійної життєстійкості. Об’єктом дослідження виступає психоемоційна сфера особистості, а предметом – стресостійкість працівників дистрибуційних компаній. Мета роботи полягає у виявленні особливостей стресостійкості та визначенні її впливу на успішність професійної діяльності. У процесі дослідження використано комплекс теоретичних та емпіричних методів, серед яких анкетування, спостереження, психологічний експеримент та статистичний аналіз даних у програмі SPSS Statistics 21.0. Для діагностики застосовано стандартизовані методики: опитувальник стресостійкості та соціальної адаптації, діагностику копінг-поведінки, шкалу загальної самоефективності та інші. Емпіричні результати засвідчили взаємозв’язок між рівнем стресостійкості та професійною ефективністю працівників. Практична цінність роботи полягає у розробці рекомендацій для керівників і працівників дистрибуційних компаній щодо підвищення стресостійкості. Отримані висновки можуть бути використані у сфері психологічного супроводу персоналу та управління людськими ресурсами.

Анотація
У роботі досліджується взаємозв’язок прокрастинації та соціальної тривоги в осіб раннього юнацького віку. Актуальність теми зумовлена високою поширеністю прокрастинації серед молоді в умовах інформаційного суспільства, що негативно впливає на процес самореалізації та професійного становлення. Уточнено теоретичні підходи до розуміння прокрастинації та соціальної тривоги як окремих психологічних феноменів. Визначено вікові особливості прояву цих феноменів у ранньому юнацькому віці, який є особливо вразливим періодом розвитку особистості. У процесі емпіричного дослідження застосовано психодіагностичні методики, зокрема шкали К. Лея, А. Бека, SPIN, а також авторську анкету М. Дворник. Для обробки результатів використано методи дескриптивної статистики, кореляційний аналіз за коефіцієнтом Спірмена та t-критерій у SPSS Statistics, а якісні дані аналізувалися методом контент-аналізу. Отримані результати виявили взаємозв’язок між рівнем соціальної тривоги та схильністю до прокрастинації. Практична цінність дослідження полягає у розробці корекційної програми, спрямованої на зниження рівня прокрастинації та соціальної тривоги серед молоді. Матеріали роботи можуть бути використані практичними психологами та викладачами у роботі з юнацькою аудиторією.

Анотація
Дослідження присвячене вивченню психологічних особливостей резильєнтності студентів-психологів в умовах воєнного стану. Актуальність теми зумовлена потребою суспільства у фахівцях, здатних ефективно долати стрес та зберігати внутрішній баланс у надскладних обставинах. У роботі уточнено теоретичні підходи до визначення феномену резильєнтності, його структури та ключових характеристик. Розкрито зв’язок резильєнтності з такими психологічними властивостями, як стресостійкість, емоційна стабільність і життєстійкість. У дослідженні застосовано комплекс психодіагностичних методик, серед яких HADS, шкала позитивного ментального здоров’я, опитувальники копінг-стратегій, шкала резильєнтності Коннора–Девідсона. Статистична обробка даних проводилася з використанням методів кількісного і якісного аналізу, зокрема кореляційного аналізу Пірсона. Отримані результати засвідчили наявність зв’язку між рівнем резильєнтності, копінг-стратегіями та показниками психічного благополуччя студентів. Практична цінність роботи полягає у розробці рекомендацій щодо підвищення рівня резильєнтності майбутніх фахівців. Запропоновані матеріали можуть бути використані у навчальному процесі підготовки психологів, а також у практичній діяльності для профілактики професійного вигорання. Дослідження сприяє глибшому розумінню ресурсів особистості, необхідних для подолання стресу в умовах воєнного стану.

Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей комунікативної толерантності майбутніх психологів. У сучасному суспільстві, що зазнає значних трансформацій у сфері соціальних комунікацій та освіти, здатність до ефективного діалогу і конструктивного вирішення конфліктів є ключовою професійною компетентністю психолога. Об’єктом дослідження є комунікативна сфера майбутніх фахівців, предметом – психологічні чинники, що визначають формування комунікативної толерантності. Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні особливостей цієї якості у студентів. У ході дослідження здійснено аналіз наукових підходів до поняття комунікативної толерантності, визначено психологічні фактори її формування, вивчено рівень та структурні характеристики у майбутніх психологів, а також розроблено рекомендації щодо розвитку толерантності у навчальному процесі. Гіпотеза роботи передбачає, що рівень комунікативної толерантності залежить від емпатії, особистісної рефлексивності, мотивації до міжособистісної взаємодії та навичок емоційної саморегуляції. Теоретико-методологічною основою дослідження стали положення гуманістичної та соціальної психології, теорії професійного становлення особистості та сучасні дослідження комунікативної компетентності. Праця має практичне значення для підвищення ефективності підготовки майбутніх психологів, розвитку їх професійної культури та профілактики емоційного вигорання.

Анотація
Робота присвячена дослідженню впливу соціальних мереж на ментальне здоров’я особистості раннього дорослого віку. У сучасному суспільстві надмірне або неконструктивне використання соціальних мереж може виступати тригером або обтяжуючим фактором розвитку ментальних розладів, таких як тривожність, депресивні стани, порушення сну та нестійка самооцінка. Об’єктом дослідження є ментальне здоров’я особистості раннього дорослого віку, а предметом – вплив соціальних мереж на психологічний стан користувачів. Мета роботи полягає у теоретичному аналізі та емпіричному визначенні цього впливу. У ході дослідження проведено аналіз наукової літератури, а також емпіричне обстеження із застосуванням методик оцінки стійкості до стресу, тривожності, психічних станів, врівноваженості особистості та суб’єктивного благополуччя. Результати роботи дозволили встановити кореляції між часом і характером користування соціальними мережами та рівнем психологічного благополуччя молодих дорослих. Висвітлено потенційні ризики та негативні наслідки надмірного перебування у віртуальному середовищі. Розроблено практичні рекомендації щодо профілактики шкідливого впливу соцмереж та сприяння психологічному благополуччю користувачів. Праця має практичне значення для фахівців у сфері психології та соціальної роботи, а також для самих користувачів соціальних мереж. Дослідження сприяє формуванню більш усвідомленого та безпечного використання цифрових платформ.

Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей, що впливають на успішність у навчанні майбутніх психологів. Актуальність роботи зумовлена необхідністю комплексного розуміння внутрішніх психологічних механізмів, що визначають ефективність навчальної діяльності, включно з мотивацією, критичним мисленням, комунікативними та вольовими рисами, стресостійкістю та самооцінкою. Об’єктом дослідження є навчальна успішність психологів, а предметом – психологічні чинники, що її формують. Метою роботи є визначення та аналіз психологічних особливостей, що забезпечують високий рівень успішності та розвиток професійно важливих якостей студентів. У дослідженні застосовано теоретичні методи аналізу наукових джерел і систематизації знань, а також емпіричні методики оцінки мотивації, самооцінки, комунікативних умінь, критичного мислення і стресостійкості. Використано кореляційний та факторний аналіз для визначення взаємозв’язків між психологічними показниками та академічною успішністю. Результати роботи дозволяють виділити ключові психологічні фактори, що впливають на ефективність навчання, і запропонувати шляхи їх цілеспрямованого розвитку. Розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення навчальних програм та підвищення рівня професійної підготовки майбутніх психологів. Праця має практичне значення для викладачів, науковців та студентів психологічних спеціальностей. Дослідження сприяє оптимізації освітнього процесу та формуванню цілісної моделі успішності у навчанні психологів.

Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей взаємозв’язку копінг-поведінки та рівня стресостійкості студентів-психологів. Актуальність дослідження зумовлена високим рівнем динамізму сучасного суспільства, інформаційним навантаженням та соціальною нестабільністю, що створюють постійний тиск на психіку студентської молоді. Об’єктом дослідження є студентська молодь спеціальності «Психологія», а предметом – психологічні механізми взаємозв’язку копінг-поведінки та стресостійкості. Метою роботи є визначення психологічних особливостей цього взаємозв’язку та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення психологічної витривалості студентів. Дослідження здійснено із застосуванням теоретичних методів аналізу наукової літератури, психодіагностичних методик (опитувальник CISS, шкала тривожності Тейлора, тест на стресостійкість Семіченко, діагностика міжособистісних стосунків) та методів математичної статистики, зокрема кореляційного аналізу. Результати показали, що застосування адаптивних копінг-стратегій корелює з підвищеним рівнем стресостійкості. Дослідження дозволяє виявити ефективні стратегії подолання стресових ситуацій та чинники, що сприяють формуванню психологічної витривалості. Розроблено рекомендації для розвитку адаптивних копінг-навичок та зміцнення стресостійкості студентів-психологів. Праця має практичне значення для психологів, викладачів та студентів, оскільки сприяє формуванню більш стійкого та психологічно здорового кадрового потенціалу у сфері психічного здоров’я.

Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню впливу емоційного інтелекту на ефективність самопрезентації студентів. Актуальність дослідження зумовлена сучасними освітніми викликами, що вимагають від здобувачів не лише високого рівня знань, а й здатності до адаптації, комунікації та саморегуляції. Об’єктом дослідження є емоційний інтелект студентів, а предметом – особливості його впливу на стратегії самопрезентації. Метою роботи є виявлення психологічних механізмів, що забезпечують ефективну самопрезентацію, та визначення напрямів розвитку емоційного інтелекту в студентському середовищі. Для цього використано теоретичні методи аналізу наукових джерел, а також емпіричні методики оцінки емоційного інтелекту (MSCEIT, шкала Шутте, тест Н. Холла) і самопрезентації (шкала тактик самопрезентації, шкала самомоніторингу). Методи обробки даних включали кількісний і якісний аналіз, а також кореляційний аналіз для встановлення взаємозв’язку між рівнем емоційного інтелекту та ефективністю самопрезентації. Гіпотеза дослідження передбачає, що студенти з високим рівнем емоційного інтелекту демонструють більш ефективні стратегії самопрезентації. Результати роботи дозволяють визначити ключові психічні чинники, що сприяють успішній самопрезентації, та розробити практичні рекомендації щодо розвитку емоційного інтелекту у студентів. Праця має практичне значення для викладачів, тренерів та психологів, які працюють із молоддю, і спрямована на підвищення соціальної адаптивності та професійної компетентності студентів.

Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей адаптації здобувачів вищої освіти до навчання в умовах воєнного стану. Актуальність теми зумовлена значним психоемоційним навантаженням на студентів, спричиненим військовими діями, хронічним стресом, переміщенням та трансформацією соціальних зв’язків, що безпосередньо впливає на ефективність навчальної діяльності. Об’єктом дослідження є психологічна адаптація особистості, а предметом – особливості адаптаційних процесів студентів в умовах війни. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та емпіричне визначення особливостей адаптації студентів і розробка рекомендацій щодо оптимізації адаптаційних процесів. Для досягнення мети застосовано теоретичні методи аналізу та систематизації наукової літератури, емпіричні психодіагностичні методики (соціально-психологічна адаптація Роджерса-Даймонда, самооцінка психічних станів Айзенка, діагностика мотивації навчання Т. Ільїна, анкета оцінки академічної адаптації) та методи математичної статистики – кореляційний аналіз Пірсона. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні специфічних паттернів адаптації студентів, зокрема трансформації мотиваційної сфери та формуванні адаптивних мотиваційних стратегій. Теоретичне значення роботи проявляється у поглибленні розуміння психологічних механізмів адаптації особистості в екстремальних умовах, а практичне – у можливості використання результатів для розвитку резильєнтності, оптимізації освітнього процесу та створення психологічно безпечного середовища в умовах війни. Результати дослідження можуть бути використані психологічними службами закладів вищої освіти для діагностики, виявлення груп ризику та розробки програм підтримки здобувачів.

Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню впливу інтернет-залежності на агресивну поведінку підлітків. Актуальність теми зумовлена широким поширенням інформаційно-комунікаційних технологій та їх значним впливом на психоемоційний стан підлітків, формування ціннісних орієнтацій і поведінкових реакцій. Об’єктом дослідження є інтернет-залежність підлітків, а предметом – її вплив на прояви агресивної поведінки. Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному визначенні взаємозв’язку між інтернет-залежністю та агресивністю, а також розробці практичних рекомендацій щодо профілактики негативних наслідків. Для реалізації мети використано теоретичні методи аналізу наукових джерел, емпіричні методики оцінки агресивності та інтернет-залежності (тест Кімберлі Янг, Шкала кіберзалежності Юр’євої-Шорнікова, методики Ассінгера та Басса і Даркі), а також методи математичної статистики (кореляційний аналіз Пірсона). Гіпотеза дослідження передбачає наявність позитивної кореляції між рівнем інтернет-залежності та проявами агресивної поведінки підлітків, що виявляється у підвищеній імпульсивності та зниженні самоконтролю. Результати дослідження можуть бути використані психологами, педагогами та батьками для діагностики, профілактики та корекції негативного впливу інтернет-залежності на поведінку підлітків.

Анотація
У роботі досліджено взаємозв’язок між особистісними особливостями підлітків та їхніми стратегіями поведінки в конфліктних ситуаціях. Конфлікти розглядаються як соціально-психологічне явище з урахуванням специфіки підліткового віку. Аналіз емпіричних даних підтвердив, що акцентуації характеру визначають вибір стратегії поведінки. Гіпертимні підлітки переважно обирають стратегію суперництва через підвищену активність та прагнення до домінування. Екзальтовані підлітки частіше використовують компроміс, орієнтуючись на взаємні інтереси та гармонію у стосунках. Циклотимні підлітки віддають перевагу уникненню та пристосуванню у періоди зниженого настрою. Найбільш типовими для підлітків виявилися середній рівень конфліктності та стратегії суперництва, співпраці та компромісу. Результати дослідження свідчать про прямий зв’язок характеріологічних особливостей із поведінковими реакціями у конфліктних ситуаціях. Отримані дані мають практичну цінність для педагогів і психологів у розробці індивідуалізованих методик навчання та виховання. Рекомендовано впровадження соціально-психологічних тренінгів для розвитку міжособистісних навичок підлітків та попередження конфліктів.

Анотація
У роботі досліджено психологічну резильєнтність підлітків в умовах війни та соціальної нестабільності. Зазначено, що здатність адаптуватися до стресових ситуацій визначає життєстійкість молоді. Підлітки з високою резильєнтністю краще справляються з травматичними подіями, зберігаючи психоемоційні ресурси та соціальні зв’язки. Особливу роль відіграє соціальна підтримка з боку родини, школи та громади. Важливе значення мають індивідуальні ресурси, такі як емоційна регуляція, оптимізм і цілеспрямованість. Вивчено моделі формування резильєнтності у підлітків, що включають внутрішні та зовнішні чинники адаптації. Проведено емпіричне дослідження за допомогою шкал RS-25, СОС та COPE для оцінки стійкості і копінг-стратегій. Результати виявили, що високий рівень стресостійкості та соціальної підтримки позитивно корелює з ефективними копінг-стратегіями. На основі даних розроблено практичні рекомендації для психологів і педагогів щодо підтримки резильєнтності підлітків. Отримані результати мають значення для організації психологічної допомоги та розвитку адаптивних стратегій молоді у кризових умовах.

Анотація
У роботі досліджується вплив електронних пристроїв на психоемоційний стан підлітків у сучасних умовах цифровізації суспільства. Акцент зроблено на проблемі надмірного користування смартфонами, планшетами та комп’ютерами, що може спричиняти підвищення тривожності, агресивності, емоційне вигорання, порушення сну та зниження соціальних навичок. Проаналізовано психологічні особливості підліткового віку, зокрема формування ідентичності, розвиток емоційної сфери та процеси соціалізації, які роблять підлітків особливо вразливими до негативного впливу цифрового середовища. Мета дослідження полягала у визначенні особливостей психоемоційного стану підлітків у контексті активного використання електронних пристроїв та розробці практичних рекомендацій для батьків і педагогів. Для реалізації мети застосовано теоретичні методи аналізу наукових джерел та емпіричні методи, включаючи тести на самооцінку психоемоційного стану, шкали тривоги та агресії, методику діагностики диференціальних емоцій та авторську анкету. Отримані результати підтвердили негативний вплив надмірного користування електронними пристроями на психоемоційний стан підлітків та підвищення рівня тривожності й агресивності. Робота має практичне значення, оскільки її результати можуть бути використані для профілактики цифрової залежності, розвитку навичок емоційної регуляції та формування безпечного цифрового середовища для підлітків.

Анотація
У роботі розглядається соціально-психологічний клімат як важливий чинник подолання стресу працівниками освітніх закладів в умовах війни. Актуальність дослідження зумовлена глибокими соціальними та психологічними трансформаціями, що відбуваються в українському суспільстві після початку повномасштабного вторгнення. Теоретичною основою стали концепції Г. Сельє, Р. Лазаруса, А. Маслоу та Д. Мак Грегора, які заклали фундамент для розуміння стресу, копінг-стратегій та ролі соціально-психологічного клімату. Метою дослідження є виявлення впливу психологічного клімату колективу на стресостійкість працівників освітньої сфери та розробка практичних рекомендацій щодо його покращення. У роботі здійснено теоретичний аналіз наукових джерел та проведено емпіричне дослідження із застосуванням психодіагностичних методик. Особлива увага приділяється вивченню рівня стресу, емоційних станів і стратегій подолання у працівників освітніх установ. Результати дослідження показують, що позитивний соціально-психологічний клімат сприяє зниженню психоемоційного напруження та підвищує ефективність професійної діяльності. Практична значущість роботи полягає у можливості використання запропонованих рекомендацій у діяльності освітніх закладів. Отримані висновки мають прикладне значення для психологів, педагогів та керівників установ. Таким чином, дослідження робить внесок у розвиток наукових уявлень про роль колективного середовища в подоланні стресу в умовах воєнного стану.

Анотація
У кваліфікаційній роботі досліджуються психологічні особливості самоефективності дружин учасників бойових дій в умовах сучасної війни. Актуальність теми зумовлена тим, що військові дії спричиняють серйозні психоемоційні навантаження не лише на ветеранів, а й на їхні родини, зокрема дружин, які беруть на себе основну відповідальність за сім’ю. У роботі розглянуто теоретичні підходи до проблеми самоефективності, представлені в дослідженнях зарубіжних та українських науковців (А. Бандура, М. Селігман, С. Хобфолл, Н. Юр’єва та інші). Особлива увага приділена впливу воєнних обставин на сімейні ролі жінок, їхні ресурси та стратегії подолання стресу. Мета дослідження полягає у виявленні психологічних особливостей самоефективності дружин військовослужбовців та визначенні шляхів її розвитку. Методологічну основу становлять як теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення), так і емпіричні методи (опитувальники ОПРО, психологічного благополуччя, самоефективності Шварцера–Єрусалема, емоційного інтелекту Холла, індикатор копінг-стратегій). Емпіричне дослідження проводилося із застосуванням методів кількісної та якісної обробки даних, зокрема кореляційного аналізу у програмі SPSS v.21. Результати показали, що самоефективність дружин учасників бойових дій значною мірою визначається їхніми психологічними ресурсами, рівнем емоційного інтелекту та обраними копінг-стратегіями. Практична значущість роботи полягає у можливості використання отриманих висновків для розробки програм психологічної підтримки та тренінгів, спрямованих на розвиток самоефективності жінок у кризових умовах.

Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню взаємозв’язку соціально-психологічної адаптації та переживання негативних емоційних станів молоді в умовах воєнного стану. Актуальність проблеми зумовлена тим, що війна виступає потужним стресовим чинником, який впливає на психічне здоров’я, емоційний стан і соціальне функціонування особистості. Особливу вразливість у цих умовах має молодь, оскільки саме на цьому етапі відбувається становлення її світогляду, ціннісних орієнтацій та життєвих стратегій. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка взаємозв’язку між рівнем соціально-психологічної адаптації та інтенсивністю переживання негативних емоційних станів. У роботі висунуто гіпотезу, що переживання тривожності, страху, агресії та депресивних проявів ускладнює процес адаптації молоді до соціально напруженого середовища. Методологічну основу дослідження становлять діяльнісний і особистісний підходи, а також сучасні концепції психологічної стійкості та життєздатності. У процесі дослідження використано комплекс теоретичних та емпіричних методів, зокрема методику діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда, опитувальники САН, Спілбергера-Ханіна, Баса-Даркі та методику В. Зунга для визначення рівня депресивних станів. Аналіз отриманих результатів дозволив встановити статистично значущий зв’язок між інтенсивністю негативних емоційних переживань і рівнем соціально-психологічної адаптації. Практична значущість роботи полягає у можливості розробки програм психологічної підтримки молоді, спрямованих на підвищення адаптивних ресурсів, зниження впливу негативних емоційних станів та зміцнення життєстійкості. Отримані результати можуть бути використані психологами-практиками, освітянами та соціальними працівниками для підвищення ефективності роботи з молоддю в умовах воєнного стану.

Анотація
У кваліфікаційній роботі розглянуто проблему стресостійкості старшокласників у період невизначеності, спричиненої воєнним станом. Актуальність теми зумовлена зростанням рівня емоційного напруження та психологічних труднощів, які переживають підлітки в умовах сучасних кризових реалій. Мета дослідження полягала у розробці та апробації психокорекційної програми, спрямованої на підвищення стресостійкості старшокласників. Об’єктом дослідження виступає стресостійкість особистості у період невизначеності, а предметом – особливості стресостійкості старшокласників. У роботі використано комплекс теоретичних, емпіричних та статистико-математичних методів, зокрема психодіагностичні методики, аналіз і узагальнення літературних джерел, кількісну та якісну обробку даних. Дослідницька вибірка включала учнів 10–11 класів віком 14–16 років Клекотинського ліцею Вінницької області. У результаті експерименту виявлено характерні особливості прояву стресових станів у старшокласників та визначено чинники, що впливають на їхню стресостійкість. На основі отриманих даних було створено та апробовано психокорекційну програму, яка довела свою ефективність у зниженні рівня емоційного напруження. Теоретична значущість дослідження полягає у розширенні наукових знань щодо впливу соціальної та особистої невизначеності на психіку підлітків. Практична значущість полягає у можливості застосування результатів роботи у діяльності шкільних психологів, педагогів та у розробці подальших профілактичних програм для підлітків.

Анотація
У роботі досліджується вплив соціально-психологічного клімату колективу на подолання стресу працівниками освітніх закладів в умовах воєнного стану. Актуальність теми зумовлена тим, що повномасштабна війна в Україні спричинила глибокі соціальні, економічні та психологічні трансформації, які особливо відчутні у сфері освіти. Під час тривалого стресу працівники освітніх установ стикаються з ризиком емоційного вигорання, зниженням працездатності та погіршенням психічного здоров’я. Теоретичною основою дослідження стали праці Г. Сельє, Р. Лазаруса, А. Маслоу та Д. МакГрегора, які заклали фундамент розуміння стресу та соціально-психологічного клімату. Метою дослідження є виявлення ролі колективного середовища як чинника зниження стресу та формування практичних рекомендацій для його покращення. У процесі дослідження використано теоретичні (аналіз, систематизація, узагальнення літератури) та емпіричні методи (Brief-COPE, PSS, шкала емоцій К. Ізарда, тести стресостійкості та оцінки клімату колективу). Результати показали, що позитивний соціально-психологічний клімат сприяє зниженню рівня тривожності, підвищує згуртованість колективу та полегшує подолання стресу. Практична значущість дослідження полягає у можливості впровадження запропонованих рекомендацій для створення сприятливого робочого середовища в освітніх установах. Таким чином, робота підкреслює важливість психологічної підтримки колективів освіти та доводить, що соціально-психологічний клімат є ключовим ресурсом у подоланні стресу під час війни.

Анотація
У роботі досліджується вплив соціально-психологічного клімату колективу на подолання стресу працівниками освітніх закладів в умовах воєнного стану. Актуальність теми зумовлена тим, що повномасштабна війна в Україні спричинила глибокі соціальні, економічні та психологічні трансформації, які особливо відчутні у сфері освіти. Під час тривалого стресу працівники освітніх установ стикаються з ризиком емоційного вигорання, зниженням працездатності та погіршенням психічного здоров’я. Теоретичною основою дослідження стали праці Г. Сельє, Р. Лазаруса, А. Маслоу та Д. МакГрегора, які заклали фундамент розуміння стресу та соціально-психологічного клімату. Метою дослідження є виявлення ролі колективного середовища як чинника зниження стресу та формування практичних рекомендацій для його покращення. У процесі дослідження використано теоретичні (аналіз, систематизація, узагальнення літератури) та емпіричні методи (Brief-COPE, PSS, шкала емоцій К. Ізарда, тести стресостійкості та оцінки клімату колективу). Результати показали, що позитивний соціально-психологічний клімат сприяє зниженню рівня тривожності, підвищує згуртованість колективу та полегшує подолання стресу. Практична значущість дослідження полягає у можливості впровадження запропонованих рекомендацій для створення сприятливого робочого середовища в освітніх установах. Таким чином, робота підкреслює важливість психологічної підтримки колективів освіти та доводить, що соціально-психологічний клімат є ключовим ресурсом у подоланні стресу під час війни.Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню феномену булінгу як поширеного соціально-психологічного явища в підлітковому середовищі. Актуальність дослідження зумовлена високим рівнем поширеності цькування серед школярів, що негативно впливає на їх психічне здоров’я, емоційний стан та міжособистісні відносини. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення схильності підлітків до булінгу, а також розробка корекційно-розвивальної програми подолання цього явища. Об’єктом виступає булінг як психологічний феномен, а предметом – соціально-психологічні особливості його проявів серед школярів підліткового віку. Для досягнення мети використано комплекс теоретичних та емпіричних методів, серед яких аналіз літератури, тестування, бесіда, спостереження, психологічний експеримент, а також статистичні методи обробки даних. У дослідженні застосовано авторські анкети та стандартизовані психодіагностичні методики (А. Ассінгера, С. Ваймара). Отримані результати дали змогу визначити структуру поняття булінгу, виявити специфіку агресивної поведінки та соціально-психологічні характеристики учасників цькування. На основі емпіричних даних була створена та апробована програма корекційної роботи з підлітками, спрямована на профілактику і подолання булінгу. Теоретична значущість полягає в узагальненні наукових підходів до вивчення булінгу та систематизації знань про його природу. Практична цінність визначається можливістю застосування результатів у діяльності шкільних психологів, педагогів та батьків з метою зменшення проявів булінгу та формування безпечного освітнього середовища.

Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей та корекції емоційних станів підлітків під час воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена тим, що війна суттєво впливає на психіку підлітків, формуючи підвищену тривожність, агресивність, депресивні прояви та інші негативні емоційні стани, які перешкоджають гармонійному розвитку особистості. У роботі підкреслюється, що підлітковий вік є сенситивним періодом для формування моральних орієнтацій і соціально прийнятних моделей поведінки, а закріплення агресивних чи девіантних форм реагування може мати довготривалі наслідки. Метою дослідження стало теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення негативних емоційних станів підлітків у воєнних умовах, а також розробка та апробація програми їх психологічної корекції. Для досягнення поставленої мети були використані як теоретичні методи (аналіз і систематизація літератури), так і емпіричні — анкетування, спостереження, бесіда, а також психодіагностичні методики: «Шкала сприйняття стресу (PSS-10)», методики визначення рівня тривожності, шкала депресії Бека, опитувальники Спілбергера-Ханіна, Г. Айзенка, інтегральні форми комунікативної агресивності та «Шкала позитивного ментального здоров’я» (PMH-scale). У ході дослідження проведено констатуючий експеримент, статистичний аналіз результатів та розроблено програму психологічної корекції, спрямовану на зниження рівня негативних емоційних переживань у підлітків. Результати підтвердили, що системна корекційна робота сприяє зменшенню проявів тривожності, агресивності та депресивності, а також підвищує рівень адаптивності й позитивного психічного здоров’я.

Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей розвитку професійної ідентичності майбутніх психологів. Актуальність теми зумовлена тим, що від рівня сформованості професійної ідентичності залежить успішність оволодіння професією, інтеграція у професійну спільноту, психологічне благополуччя та прагнення до саморозвитку. У роботі розкрито сутність феномену професійної ідентичності, її структуру, динаміку та роль у становленні майбутнього фахівця. Мета дослідження полягала у виявленні та описі особливостей розвитку професійної ідентичності студентів психологічних спеціальностей. Об’єктом виступає особистісно-професійне становлення майбутніх психологів у процесі навчання у закладах вищої освіти, а предметом – психологічні особливості розвитку їхньої професійної ідентичності. Для досягнення мети застосовано комплекс методів: теоретичний аналіз літератури, психодіагностичні методики, емпіричне дослідження та статистична обробка результатів. Дослідження дозволило визначити компоненти професійної ідентичності, а також чинники, що зумовлюють нерівномірність її розвитку: особистісні якості, мотивацію, смисложиттєві орієнтації, рівень ідентифікації та рефлексії. У роботі розроблено програму тренінгу, спрямовану на розвиток професійної ідентичності студентів-психологів, яка довела свою ефективність у процесі апробації. Теоретична значущість дослідження полягає у розширенні уявлень про психологічні механізми професійного становлення, а практична – у можливості використання результатів у підготовці психологів, діяльності викладачів і практичних психологів закладів освіти.

Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню соціально-психологічних особливостей інтернет-залежності в юнацькому віці. Актуальність теми зумовлена широким використанням інтернету та цифрових технологій у повсякденному житті, що створює передумови для формування адиктивної поведінки серед підлітків. Мета дослідження полягала у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному вивченні соціально-психологічних особливостей інтернет-залежності, а також у розробці та апробації тренінгової програми подолання цієї залежності. Об’єктом дослідження виступає інтернет-залежність юнаків та дівчат, предметом – соціально-психологічні особливості її проявів у підлітковому віці. Для досягнення мети використано теоретичні методи (аналіз наукових джерел, систематизація та узагальнення), емпіричні методи (психодіагностичні методики Я. Янга, Г. В. Лозової, Д. Расела та М. Фергюссона, авторська анкета), а також статистичну обробку даних за допомогою SPSS Statistics. Дослідження дозволило визначити психологічні чинники та детермінанти виникнення інтернет-залежності, виявити рівні схильності до адиктивної поведінки та її взаємозв’язок із соціально-психологічними характеристиками юнаків. Розроблена тренінгова програма довела ефективність у зменшенні проявів інтернет-залежності та підвищенні навичок саморегуляції в осіб юнацького віку. Теоретична значущість роботи полягає у розширенні знань про соціально-психологічні механізми інтернет-залежної поведінки, а практична – у можливості використання результатів для психологів, педагогів та батьків у профілактиці та корекції адиктивних тенденцій серед підлітків.

Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена вивченню ґендерних особливостей соціально-психологічної адаптації внутрішньо переміщених осіб в умовах воєнного стану. Актуальність теми зумовлена тим, що вимушене переселення стає серйозним викликом для фізичного, психічного та соціального благополуччя людини. У роботі здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до проблеми соціально-психологічної адаптації та ґендерних відмінностей у процесі входження в нове соціальне середовище. Об’єктом дослідження є соціально-психологічна адаптація внутрішньо переміщених чоловіків і жінок, а предметом – її ґендерна специфіка. Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальному вивченні відмінностей у механізмах адаптації ВПО залежно від ґендерних характеристик. У процесі дослідження використано комплекс теоретичних, емпіричних і статистичних методів. На основі отриманих результатів визначено особливості соціально-психологічної адаптації чоловіків і жінок та виявлено чинники, що її ускладнюють або сприяють успішності. Практичне значення роботи полягає у розробці та апробації програми тренінгу для підвищення адаптаційних ресурсів ВПО. Отримані результати можуть бути використані у діяльності психологів, соціальних працівників та волонтерських організацій, що працюють із внутрішньо переміщеними особами.

Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей суверенності психологічного простору юнаків із різним рівнем міжособистісної довіри. Актуальність теми зумовлена зростанням наукового інтересу до проблеми формування довіри у міжособистісних стосунках та становлення особистісних кордонів у юнацькому віці. У роботі розкрито сутність понять «міжособистісна довіра» та «суверенність психологічного простору», визначено їхню роль у процесах самоідентифікації, автономії та професійного становлення особистості. Об’єктом дослідження виступають міжособистісна довіра та суверенність психологічного простору як складні особистісні утворення, а предметом – їх психологічні особливості у юнацькому віці. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному вивченні суверенності психологічного простору юнаків із різним рівнем міжособистісної довіри. У процесі дослідження використано комплекс теоретичних, психодіагностичних та статистичних методів. Вибірку склали 81 студент Вінницького державного педагогічного університету, майбутні фахівці спеціальностей «Психологія» та «Соціальна робота». На основі емпіричного аналізу виявлено взаємозв’язки між рівнем сформованості довіри та особливостями суверенності психологічного простору. Практичне значення роботи полягає у створенні та апробації програми розвитку міжособистісної довіри та формування особистісних кордонів у студентської молоді. Отримані результати можуть бути використані у практиці психологів, соціальних працівників та у системі фахової підготовки студентів.

Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей впливу стресових ситуацій на академічну успішність підлітків. Актуальність теми зумовлена тим, що стрес є комплексним явищем, яке охоплює фізіологічні, психологічні та соціокультурні чинники й має особливий вплив у період підліткового становлення. У роботі розглянуто взаємозв’язок між рівнем стресу та навчальними досягненнями, що відображається у когнітивних процесах, емоційній регуляції та стратегіях адаптації. Метою дослідження є теоретико-емпіричний аналіз впливу стресових ситуацій на академічну успішність підлітків. У роботі використано комплекс теоретичних методів, психодіагностичних методик (зокрема PSM-25, Brief-COPE, методики оцінки адаптивності та тривожності), а також методи математико-статистичної обробки даних. Емпірична частина дослідження спрямована на визначення ключових чинників впливу стресу та виявлення кореляцій між показниками стресостійкості та академічних результатів. У процесі роботи було розроблено та апробовано програму формування стресостійкості у підлітків, яка має профілактичне та розвивальне значення. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів психологами, педагогами та соціальними працівниками для підвищення ефективності навчання й підтримки психоемоційного благополуччя школярів. Результати роботи можуть стати основою для подальших досліджень у галузі психології розвитку та освітньої психології.

Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена вивченню стратегій копінг-поведінки внутрішньо переміщених жінок в умовах сучасної соціально-політичної нестабільності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку ефективних шляхів психологічної підтримки жінок, які переживають екзистенційні кризи, викликані втратою домівки, адаптацією до нових умов життя та соціальною ізоляцією. У роботі здійснено теоретичний аналіз сучасних зарубіжних і вітчизняних підходів до проблеми копінг-поведінки, розкрито сутність поняття та виявлено його роль у процесі подолання стресу. Об’єктом дослідження виступає копінг-поведінка внутрішньо переміщених жінок, а предметом – стратегії, які вони застосовують для адаптації до кризових життєвих обставин. Метою роботи є визначення психологічних особливостей та механізмів використання копінг-стратегій внутрішньо переміщеними жінками, а також розробка програми формування готовності до конструктивного подолання кризових ситуацій. У процесі дослідження використано комплекс теоретичних та емпіричних методів, серед яких тести копінг-стратегій, діагностика адаптації, самооцінки психічних станів і смисложиттєвих орієнтацій. Емпіричні результати підтвердили зв’язок між вибором копінг-стратегій і такими психологічними особливостями, як локус контролю, рівень адаптивності та смисложиттєві орієнтири. Розроблена й апробована у межах дослідження програма спрямована на розвиток конструктивних стратегій подолання стресу, активізацію особистісних ресурсів і підвищення психологічної стійкості жінок. Практичне значення роботи полягає у можливості використання її результатів у діяльності психологів, соціальних працівників і педагогів для надання ефективної допомоги внутрішньо переміщеним жінкам. Отримані висновки створюють підґрунтя для подальших досліджень проблематики копінг-поведінки в умовах кризового суспільного розвитку.

Анотація
У кваліфікаційній роботі розглядається проблема агресивної поведінки молодших школярів та можливості її подолання за допомогою ігрових методів. Актуальність дослідження зумовлена впливом сучасних соціальних умов, зокрема війни, які спричиняють підвищену тривожність, страх та агресивні реакції у дітей. У роботі проведено аналіз основних підходів до розуміння агресивної поведінки у вітчизняній та зарубіжній психології. Визначено психологічні чинники, що сприяють формуванню агресивності в молодшому шкільному віці, а також роль гри як природного способу самовираження та засобу психологічної корекції. Метою дослідження стало теоретичне обґрунтування та емпірична перевірка ефективності ігрових тренінгових форм у зниженні агресивних проявів у дітей. У процесі роботи застосовано комплекс теоретичних і емпіричних методів, зокрема спостереження, психодіагностичні методики та експериментальне впровадження ігрових вправ. Результати дослідження засвідчили, що використання ігрової терапії сприяє зниженню рівня агресії, розвитку емоційного самоконтролю та навичок співпраці у молодших школярів. Експериментальна перевірка підтвердила позитивний вплив ігрових тренінгів на соціальну адаптацію дітей. Практичне значення роботи полягає у можливості використання запропонованих методів психологами, вчителями та соціальними педагогами у роботі з дітьми. Отримані результати можуть стати підґрунтям для подальших досліджень проблеми агресії та її подолання в освітньому середовищі.

Анотація
У кваліфікаційній роботі розглядається проблема мотивації студентів до навчання у закладах вищої освіти, що є одним із ключових чинників їхнього особистісного та професійного розвитку. Актуальність дослідження зумовлена сучасними умовами, зокрема впливом війни, яка посилює психологічні труднощі та знижує інтерес студентів до навчання. У роботі проведено аналіз наукових підходів зарубіжних та вітчизняних дослідників до проблеми мотивації, визначено її основні механізми та чинники. Теоретичною основою стали концепції А. Маслоу, М. Раяна, Р. Нісбетта, Ф. Баумейстера та українських науковців, які акцентують на багатовимірності мотиваційних процесів. Метою дослідження було виявлення особливостей розвитку мотивації студентів до успіху у навчанні та перевірка ефективності психологічного тренінгу, спрямованого на її підвищення. У роботі використано комплекс методів, зокрема психодіагностичні опитувальники, що дали змогу оцінити мотивацію до успіху, уникнення невдач, готовність до ризику та професійну мотивацію. Результати емпіричного дослідження показали, що значна частина студентів має недостатньо високий рівень навчальної мотивації, що знижує їхню активність та успішність. Запропонована корекційно-розвивальна програма засвідчила ефективність ігрових та тренінгових вправ для підвищення мотиваційного ресурсу студентів. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів викладачами та психологами для оптимізації навчального процесу. Отримані висновки можуть слугувати підґрунтям для подальших досліджень проблеми мотивації у сфері вищої освіти.

Анотація
У кваліфікаційній роботі досліджується проблема тривожності дітей старшого дошкільного віку, яка є однією з найактуальніших у сучасній психології та педагогіці. Актуальність теми зумовлена тим, що високий рівень тривожності негативно впливає на емоційний стан дитини, її особистісний розвиток та соціальну адаптацію. У роботі проведено аналіз наукових підходів до розуміння тривоги та тривожності, зокрема зарубіжних і вітчизняних дослідників, що дозволило чітко розмежувати ці поняття. Мета дослідження полягала у виявленні психологічних факторів розвитку тривожності та розробці ефективних засобів її корекції. Для цього використано комплекс теоретичних та емпіричних методів, зокрема психодіагностичні тести, анкетування та проективні методики. На основі констатувального експерименту було визначено рівень тривожності у дошкільників та проаналізовано його вплив на особливості поведінки та міжособистісні взаємини. Розроблена й апробована корекційна програма із застосуванням арт-терапевтичних методів, таких як ізотерапія, піскова терапія, музикотерапія та казкотерапія. Отримані результати довели ефективність використання творчих методів у зниженні рівня тривожності та гармонізації емоційного стану дітей. Практичне значення роботи полягає у можливості використання програми в діяльності психологів і педагогів дошкільних закладів. Висновки дослідження відкривають перспективи для подальшого вивчення проблеми тривожності та впровадження інноваційних корекційних технологій у практику роботи з дітьми.

Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей агресивної поведінки підлітків та виявленню її ґендерних відмінностей. Актуальність теми зумовлена тим, що сучасне суспільство переживає складні соціальні трансформації, які провокують як позитивні, так і негативні зміни, серед яких агресія є однією з найбільш небезпечних для розвитку особистості та соціальних відносин. У роботі здійснено аналіз вітчизняних і зарубіжних досліджень з проблеми агресії, що дозволило визначити різні підходи до розуміння її причин, механізмів і форм прояву. Об’єктом дослідження виступає агресивна поведінка підлітків, а предметом – її ґендерна специфіка та можливості психокорекції. Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальному дослідженні ґендерних відмінностей проявів агресії у підлітковому віці, а також у перевірці ефективності програми психокорекційного тренінгу. Для досягнення поставленої мети використано комплекс теоретичних, емпіричних і статистичних методів. У ході дослідження встановлено рівні та особливості агресії у підлітків різної статі, а також чинники, що зумовлюють відмінності у формах її прояву. Розроблено та апробовано психокорекційну програму, спрямовану на зниження агресивності та розвиток навичок конструктивної взаємодії. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів і розробленої програми у діяльності шкільних психологів, педагогів і соціальних працівників. Отримані дані можуть стати основою для подальших наукових досліджень проблеми агресивної поведінки підлітків у контексті вікової, ґендерної та соціальної психології.

Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей самоактуалізації вчителів початкової школи в умовах реалізації концепції Нової української школи. Актуальність теми визначається потребою сучасного суспільства у творчих, проактивних та креативних педагогах, які здатні ефективно впливати на формування особистості учнів. У роботі розглянуто теоретичні основи проблеми самоактуалізації та здійснено аналіз вітчизняних і зарубіжних досліджень цього феномена. Об’єктом дослідження виступає самоактуалізація вчителів початкової школи, а предметом – психологічні чинники, що зумовлюють її розвиток. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному вивченні психологічних чинників самоактуалізації педагогів. Для її досягнення використано комплекс методів: теоретичний аналіз літератури, психодіагностичні методики, а також експериментальний план із контрольною та експериментальною групами. У ході дослідження виявлено значущі чинники самоактуалізації, серед яких самоефективність, мотивація до успіху, здатність до саморозвитку та рефлексія. На основі отриманих результатів розроблено та апробовано програму розвитку самоактуалізації вчителів початкової школи із застосуванням арт-терапевтичних засобів. Практичне значення роботи полягає у можливості використання результатів дослідження та запропонованої програми у системі підвищення кваліфікації вчителів і психологічному супроводі їх професійного зростання. Наукова новизна полягає в уточненні ключових понять досліджуваної проблеми та в експериментальній перевірці ефективності програми розвитку самоактуалізації педагогів.

Анотація
Робота присвячена вивченню особливостей психоемоційних станів молоді в умовах війни. Актуальність дослідження зумовлена тим, що воєнні події в Україні стали потужним стресовим фактором, який значно вплинув на психічне здоров’я населення та призвів до зростання рівня тривожності, агресивності, фрустрації та депресивних проявів у молодіжному середовищі. У роботі проведено аналіз сучасних теоретичних підходів до розуміння психоемоційних станів, узагальнено наукові здобутки вітчизняних і зарубіжних дослідників, а також розглянуто специфіку впливу кризових ситуацій на молодь. Об’єктом дослідження виступають психоемоційні стани молоді, а предметом – їхні особливості в умовах війни. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному вивченні психоемоційних станів молодих людей в умовах війни, а також у розробці та апробації програми їх психокорекції. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс теоретичних, емпіричних і статистичних методів, серед яких – анкетування, тестування, діагностичні методики, а також формувальний експеримент із використанням групових психокорекційних вправ. У ході дослідження було виявлено, що у молоді домінують негативні психоемоційні стани, які ускладнюють адаптацію та погіршують якість життя. Розроблена та апробована психокорекційна програма довела свою ефективність у зниженні рівня емоційного дискомфорту та покращенні соціально-психологічної адаптації. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання програми у діяльності практичних психологів, соціальних працівників та освітніх закладів. Наукова новизна дослідження полягає в уточненні особливостей психоемоційних станів молоді в умовах війни та обґрунтуванні психокорекційних підходів до їх подолання.

Анотація
Робота присвячена дослідженню особливостей прояву життєстійкості та резильєнтності у осіб раннього юнацького віку з різним рівнем міжособистісної довіри. Актуальність теми зумовлена кризовим станом сучасного суспільства, потребою у збереженні психологічного здоров’я та здатності молоді адаптуватися до стресових ситуацій. У роботі проаналізовано наукові підходи до вивчення понять «життєстійкість», «резильєнтність» та «довіра», а також окреслено їхній вплив на формування світогляду і поведінкових стратегій у ранньому юнацькому віці. Об’єктом дослідження виступають життєстійкість та резильєнтність, а предметом – їх особливості у молодих осіб з різним рівнем міжособистісної довіри. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне виявлення взаємозв’язку між довірою, життєстійкістю та резильєнтністю. Для досягнення мети використано комплекс теоретичних та емпіричних методів, зокрема тести С. Мадді, К. Коннора–Дж. Девідсона, шкалу довіри Дж. Роттера та інші психодіагностичні інструменти. Результати дослідження показали, що рівень міжособистісної довіри істотно впливає на прояв життєстійкості та резильєнтності у ранньому юнацькому віці. Практичне значення роботи полягає у розробці методичних рекомендацій для психологів щодо підвищення життєстійкості та формування довіри у молодіжному середовищі. Наукова новизна полягає у виявленні специфіки взаємозв’язку між довірою та психологічними ресурсами особистості в умовах раннього юнацького віку.

Анотація
У роботі розглянуто проблему соціальної відповідальності та перфекціонізму в юнацькому віці як одну з актуальних проблем сучасної психології. Актуальність дослідження зумовлена потребою формування у молоді здатності приймати усвідомлені рішення, нести відповідальність за власні дії та водночас долати внутрішні й зовнішні бар’єри у процесі самореалізації. Особливу увагу приділено ролі перфекціонізму як чинника становлення особистості в юнацькому віці, що може мати як ресурсний, так і деструктивний вплив. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження психологічних особливостей соціальної відповідальності осіб юнацького віку з різним рівнем перфекціонізму. Для досягнення мети застосовано комплекс теоретичних і емпіричних методів, серед яких: шкала соціальної відповідальності Л. Берковіца і К. Луттермена, опитувальник локусу-контролю Дж. Роттера, методика діагностики симптомокомплексу відповідальності І. Кочаряна, опитувальники перфекціонізму П. Шулера та багатовимірна шкала перфекціонізму П. Хьюїта і Г. Флетта. Отримані результати дають можливість визначити психологічні особливості проявів соціальної відповідальності та перфекціонізму в юнацькому віці, а також окреслити напрями психокорекційної роботи щодо формування відповідальності та гармонізації перфекціоністичних тенденцій.

Анотація
Робота присвячена вивченню психологічних особливостей впливу рівня стресостійкості на конфліктність співробітників організацій в умовах воєнного часу. Актуальність теми зумовлена сучасними соціально-економічними та політичними реаліями України, де воєнні дії суттєво впливають на психологічний стан працівників і провокують підвищення рівня стресу та конфліктності у трудових колективах. Стресостійкість розглядається як ключовий чинник адаптації особистості до екстремальних умов, здатності до емоційної регуляції та конструктивного вирішення конфліктів. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й емпіричне визначення особливостей впливу рівня стресостійкості на конфліктність співробітників організацій та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення стресостійкості й зниження конфліктності в організаційному середовищі. Для реалізації мети використано комплекс теоретичних і емпіричних методів: аналіз наукових джерел, анкетування, спостереження, психодіагностичні методики (оцінювання врівноваженості особистості, експрес-діагностика тривожності, оцінювання адаптивності та ін.), а також методи математичної статистики. Результати роботи дозволили визначити взаємозв’язок між рівнем стресостійкості та схильністю до конфліктної поведінки, виявити індивідуально-психологічні відмінності у прояві цих характеристик та окреслити гендерні, вікові й професійні особливості. Практична значущість дослідження полягає у можливості застосування його результатів для створення програм психологічної підтримки, спрямованих на підвищення стресостійкості, профілактику емоційного вигорання та зниження конфліктності серед працівників.

Анотація
Робота присвячена дослідженню індивідуально-психологічних чинників аутосимпатії осіб юнацького віку. Актуальність теми зумовлена важливою роллю аутосимпатії як детермінанти внутрішньої активності, самоприйняття та гармонійного розвитку особистості. У роботі підкреслюється, що юнацький вік є сенситивним періодом для формування самосвідомості, де аутосимпатія визначає ставлення до себе та впливає на побудову життєвої перспективи. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення індивідуально-психологічних чинників аутосимпатії осіб юнацького віку. Завдання роботи передбачають аналіз наукових підходів до проблеми аутосимпатії, визначення її проявів у юності та виявлення чинників, що впливають на її розвиток. Методологічну основу становлять теоретичні узагальнення та емпіричні дослідження з використанням анкетування, психодіагностичних методик та проективних технік. У процесі дослідження було виявлено, що рівень аутосимпатії юнаків тісно пов’язаний із самоставленням, часовою перспективою та схильністю до самоактуалізації. Результати дозволили визначити індивідуально-психологічні чинники, які сприяють розвитку позитивного ставлення до себе та гармонізації внутрішнього світу особистості. Практична значущість роботи полягає у можливості використання отриманих даних для психологічного супроводу юнаків та розробки програм підвищення аутосимпатії, що сприятиме особистісному зростанню й успішній соціалізації.

Анотація
У роботі розглянуто проблему адаптаційних можливостей студентів першого курсу в умовах воєнного стану, що зумовлює підвищені вимоги до психоемоційної стійкості та соціально-психологічної адаптації. Актуальність дослідження визначається погіршенням психосоматичного здоров’я сучасної молоді, зниженням рівня її навчальної мотивації та зростанням впливу стресогенних чинників. Об’єктом виступає соціально-психологічна адаптація особистості, а предметом — оптимізація адаптаційних можливостей студентів-першокурсників. Мета дослідження полягає у виявленні та теоретичному обґрунтуванні психологічних особливостей адаптаційних процесів, а також у розробці й апробації психокорекційної програми для їх удосконалення. У межах роботи здійснено теоретичний аналіз проблеми адаптації та дезадаптації особистості, відібрано психодіагностичні методики, які дали змогу оцінити рівень тривожності, самоефективності та соціально-психологічної адаптації студентів. Емпірична частина базувалася на застосуванні методів тестування та статистичної обробки даних із використанням програми SPSS. Результати підтвердили наявність у студентів труднощів адаптації, зумовлених соціальними, освітніми та особистісними чинниками. Запропонована психокорекційна тренінгова програма показала ефективність у зниженні рівня тривожності та підвищенні адаптаційних можливостей студентів. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання розробленої програми психологами закладів вищої освіти для підтримки першокурсників у процесі навчання.

Анотація
У роботі досліджено проблему ревнощів у подружніх взаєминах як одного з найбільш поширених чинників конфліктності та деструктивного розвитку сімейних стосунків. Актуальність теми зумовлена зростанням кількості сімейних конфліктів і розлучень, пов’язаних саме з патологічними проявами ревнощів, що істотно погіршують психологічний клімат у сім’ї. Об’єктом дослідження є психолого-емоційна сфера та особливості взаємин сімейних пар, а предметом — детермінанти виникнення почуття ревнощів і методи їх психокорекції. Мета роботи полягає у визначенні психологічних механізмів прояву ревнощів у подружжі та апробації програм корекції деструктивних форм цього феномену. У процесі дослідження здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до проблематики ревнощів, їх соціокультурних і особистісних детермінант. Емпірична частина роботи реалізована за допомогою психодіагностичних методик і статистичного аналізу даних, що дозволило встановити взаємозв’язки між певними особистісними характеристиками та інтенсивністю проявів ревнощів. На основі отриманих результатів розроблено й апробовано комплексну програму психокорекції, спрямовану на розвиток емоційної стійкості, покращення комунікації в подружжі та формування безконфліктного спілкування. Запропоновані підходи довели свою ефективність у зниженні рівня патологічних ревнощів і покращенні якості сімейних взаємин. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування отриманих результатів у діяльності сімейних психологів, консультантів та психотерапевтів.

Анотація
Робота присвячена дослідженню проблеми аутоагресивної поведінки в осіб юнацького віку та можливостей її психологічної корекції. Актуальність теми зумовлена зростанням кількості випадків самоприниження, самозвинувачення, аутоагресивних дій та суїцидальних проявів серед молоді в умовах сучасних соціально-політичних і психологічних викликів. Об’єктом дослідження виступає аутоагресивна поведінка юнаків, а предметом — психологічна корекція її проявів. Метою роботи є теоретичне та емпіричне вивчення особливостей аутоагресивної поведінки та розробка й перевірка ефективності програми її психологічної корекції. У дослідженні розглянуто психологічні чинники аутоагресії, серед яких життєстійкість, базові установки та рефлексивність особистості. Для реалізації мети використано комплекс психодіагностичних методик і статистичних методів аналізу (SPSS 22.0). На основі результатів емпіричного дослідження була розроблена корекційна програма, спрямована на активізацію інтелектуальних, емоційних і вольових ресурсів особистості. Запропонована програма продемонструвала ефективність у зниженні проявів аутоагресивної поведінки серед молоді. Практичне значення роботи полягає у можливості застосування результатів у діяльності практичних психологів, консультантів та у програмах профілактики аутоагресії серед осіб юнацького віку.

Анотація
Робота присвячена дослідженню особливостей соціально-психологічної адаптації учасників бойових дій в умовах сучасних воєнних викликів. Актуальність проблеми зумовлена необхідністю збереження ментального здоров’я військовослужбовців, подолання негативних емоційних переживань та формування стійких адаптивних стратегій поведінки. У роботі проаналізовано наукові підходи до вивчення феномену адаптації та визначено її соціальні й психологічні чинники. Об’єктом дослідження виступає соціально-психологічна адаптація особистості, а предметом – особливості адаптації учасників бойових дій. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення специфіки адаптації військовослужбовців, а також розробка й апробація програми психокорекції дезадаптованості. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс теоретичних, емпіричних і математико-статистичних методів, а також спеціально скомпонований психодіагностичний комплекс. У результаті виявлено вплив зовнішніх факторів та внутрішніх характеристик особистості на ефективність адаптації. На основі отриманих даних розроблено програму психокорекційної роботи, спрямовану на зниження проявів дезадаптованості та підвищення рівня психологічної стійкості. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання результатів у діяльності практичних психологів, психотерапевтів та у програмах реабілітації учасників бойових дій.

Анотація
Дослідження присвячене проблемі соціально-психологічної роботи з дітьми «групи ризику» в умовах сучасної системної кризи та військових дій в Україні. Актуальність теми зумовлена збільшенням кількості підлітків із дезадаптивною та саморуйнівною поведінкою, що проявляється у злочинності, адиктивних формах поведінки та конфліктності, а також погіршенням функціонування інституту сім’ї. Об’єктом дослідження є соціально-психологічна робота з дітьми «групи ризику», а предметом – соціально-психологічні послуги, спрямовані на покращення їхнього соціального та емоційного благополуччя. Метою роботи є теоретичне осмислення проблеми та емпірична перевірка ефективності надання соціально-психологічних послуг підліткам «групи ризику». У дослідженні вирішено такі завдання: охарактеризовано соціально-психологічні особливості дітей «групи ризику», визначено причини їх виникнення, проведено емпіричне дослідження особливостей надання соціально-психологічних послуг та розроблено соціальний проєкт «Спільно», спрямований на покращення соціальної адаптації, фізичного здоров’я та психологічного благополуччя підлітків. Для реалізації завдань використано комплекс методів: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння та узагальнення наукових джерел), емпіричні (бесіда, спостереження, анкетування, авторська анкета для оцінки соціального благополуччя, тест-опитувальник Шмішека, методика оцінки тривожності Ч. Спілбергера – Ю. Ханіна) та методи обробки даних для визначення психологічного стану дітей і ефективності наданих соціально-психологічних послуг. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання розробленого соціального проєкту та методичних рекомендацій у діяльності соціальних педагогів, психологів та спеціалістів соціальної сфери для профілактики девіантної поведінки та сприяння успішній соціальній адаптації дітей «групи ризику».

Анотація
Дослідження присвячене вивченню психологічних особливостей тривожності студентської молоді у сучасних умовах соціальної нестабільності та невизначеності майбутнього. Актуальність роботи зумовлена зростанням емоційної напруженості та тривожності серед молоді, що негативно впливає на їх навчальну успішність, міжособистісні стосунки та психоемоційний стан. Об’єктом дослідження є самосвідомість студентської молоді, предметом – психологічні прояви тривожності. Метою роботи було виявлення психологічних особливостей тривожності та факторів, що її формують у юнацькому віці. Теоретичний аналіз літератури дозволив визначити основні механізми розвитку тривожності та її вплив на соціалізацію особистості. Емпіричне дослідження проведено із застосуванням методик Спілбергера, Тейлора, Мадді та Лазаруса, що дозволило оцінити рівень тривожності та життєстійкість студентів. Результати показали значущість кореляції між рівнем тривожності та ефективністю копінг-стратегій поведінки. На основі отриманих даних розроблено психокорекційну програму для зниження тривожності. Практична значущість роботи полягає у можливості застосування програми у навчальних закладах для підтримки психологічного благополуччя студентів. Дослідження підкреслює важливість формування життєстійкості та адаптивних стратегій поведінки молоді в умовах сучасного соціального середовища. Результати можуть бути корисними для психологів, педагогів та науковців у сфері розвитку особистості та психопрофілактики тривожності.

Анотація
Дослідження присвячене вивченню психологічних особливостей тривожності студентської молоді та її взаємозв’язку з механізмами адаптації. Актуальність теми зумовлена тим, що тривожність є однією з ключових характеристик сучасного суспільства, впливаючи на психічне здоров’я, соціальну взаємодію та навчальну успішність студентів. Об’єктом дослідження є психологічні особливості тривожності студентів, а предметом – її взаємозв’язок із механізмами адаптації. Теоретичний аналіз наукової літератури показав, що тривожність лежить в основі багатьох психологічних труднощів і порушень розвитку, а також впливає на продуктивність та міжособистісні стосунки. Емпіричне дослідження проводилося за допомогою стандартизованих методик Спілбергера, Тейлора, Барко, Остаповича, Роджерса та інших, що дозволило оцінити рівень тривожності, адаптації та життєстійкості студентів. Результати підтвердили наявність значущого зв’язку між тривожністю та ефективністю адаптаційних механізмів. На основі отриманих даних розроблено психокорекційну програму для зниження рівня тривожності у студентів. Практична значущість роботи полягає у застосуванні програми у вищих навчальних закладах для підтримки психологічного здоров’я та підвищення академічної успішності студентів. Дослідження підкреслює необхідність ранньої діагностики тривожності та розвитку адаптивних стратегій поведінки. Результати можуть бути корисними для психологів, педагогів та науковців, які працюють у сфері розвитку особистості та психопрофілактики стресових станів.

Анотація
Дослідження присвячене вивченню взаємозв’язку відповідальності та особистісного адаптаційного потенціалу осіб юнацького віку. Актуальність теми зумовлена тим, що відповідальність є важливою особистісною якістю, яка визначає ступінь надійності та ефективності поведінки молоді в соціальному середовищі. Об’єктом дослідження є відповідальність та особистісний адаптаційний потенціал осіб юнацького віку, а предметом – їх взаємозв’язок. Теоретичний аналіз літератури показав, що відповідальність і адаптаційний потенціал пов’язані з успішністю соціальної інтеграції та професійного становлення молоді. Емпіричне дослідження проведено за допомогою методик Роджерса і Даймона, шкали соціальної відповідальності Л. Берковіц, багаторівневого опитувальника «Адаптивності» А. Маклакова, а також методик В. Прядеїна і І. Тимощук. Результати дослідження підтвердили позитивний прямий зв’язок між рівнем відповідальності та особистісним адаптаційним потенціалом юнаків і дівчат. На основі отриманих даних розроблено рекомендації щодо психологічної корекції та розвитку відповідальності і адаптаційного потенціалу. Практична значущість роботи полягає у можливості застосування результатів для підвищення ефективності психологічної підтримки та розвитку особистісних ресурсів молоді. Теоретична значущість дослідження полягає у визначенні факторів, що впливають на адаптаційний потенціал, та виявленні психологічних особливостей відповідальності юнаків. Дослідження може бути корисним для психологів, педагогів та науковців, що працюють із розвитком особистості та адаптаційних здібностей молоді.

Анотація
Дослідження присвячене вивченню мотивації соціального схвалення та її індивідуально-психологічних особливостей у осіб юнацького віку. Актуальність теми зумовлена тим, що сучасна соціокультурна ситуація характеризується зіткненням та змішанням культур і субкультур, що впливає на формування ціннісних орієнтацій молоді та підвищує значення соціального схвалення у поведінці юнаків і дівчат. Об’єктом дослідження є мотивація соціального схвалення, а предметом – індивідуально-психологічні особливості юнаків з вираженою мотивацією соціального схвалення. Теоретичний аналіз літератури показав, що мотивація соціального схвалення пов’язана зі становленням Я-концепції, міжособистісними взаємодіями та соціальною адаптацією молоді. Емпіричне дослідження проведено із застосуванням методик Марлоу, Крауна, Ханіна, Кеттелла, Леонтьєва, Століна та Будассі, що дозволило виявити особливості самооцінки, ціннісних орієнтацій та мотиваційної сфери юнаків. Результати показали, що виражена потреба у соціальному схваленні пов’язана з особливостями самооцінки, потребою у підтримці та позитивному сприйнятті оточення. На основі отриманих даних розроблено рекомендації щодо психологічного супроводу та підтримки осіб юнацького віку з високою мотивацією соціального схвалення. Практична значущість роботи полягає у можливості застосування результатів для розвитку соціальної компетентності та психологічного благополуччя молоді. Теоретична значущість полягає у визначенні механізмів формування мотивації соціального схвалення та її взаємозв’язку з особистісними характеристиками. Дослідження підкреслює важливість врахування індивідуально-психологічних особливостей у роботі з молоддю та розвитку ефективних стратегій соціальної адаптації. Результати можуть бути корисними для психологів, педагогів та науковців у сфері розвитку особистості та мотиваційної сфери молоді.

Анотація
Дослідження присвячене вивченню феномену довіри до себе та її психологічних особливостей у осіб юнацького віку. Актуальність теми зумовлена сучасними соціальними, технологічними та культурними змінами, що підвищують значення самовпевненості та самооцінки для ефективної діяльності та соціальної адаптації молоді. Довіра до себе розглядається як універсальний механізм інтеграції внутрішніх ресурсів особистості, стабілізації психічного стану та успішного досягнення життєвих цілей. Об’єкт дослідження – довіра до себе осіб юнацького віку, а предмет – психологічні особливості та чинники формування цієї довіри. Теоретичний аналіз показав, що довіра до себе пов’язана з позитивним самоставленням, рефлексивністю, самоефективністю та здатністю до адаптації в умовах невизначеності. Емпіричне дослідження здійснено із застосуванням методик Астаніної, Століна і Пантелєєва, Карпова, Шварцера та авторської анкети щодо уявлень про феномен довіри, що дозволило визначити взаємозв’язок між рівнем довіри до себе та психологічними чинниками. Результати дослідження показали, що довіра до себе у юнацькому віці найбільшою мірою визначається рівнем рефлексивності, позитивним самоставленням та самоефективністю. Виявлено, що високий рівень довіри до себе сприяє формуванню більш стійкої самосвідомості, адекватного прийняття рішень та ефективної взаємодії з оточенням. На основі отриманих даних розроблено рекомендації для психологічного супроводу та розвитку довіри до себе у юнацькому віці, що може бути використано у роботі психологів, педагогів та фахівців у сфері соціально-психологічного розвитку молоді. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання його результатів для розвитку особистісних ресурсів, соціальної адаптації та підвищення ефективності міжособистісних стосунків молоді. Теоретична значущість – у розкритті психологічних механізмів формування довіри до себе та визначенні чинників, що на неї впливають.

Анотація
У роботі досліджено гендерні особливості подолання тривожних станів під час воєнного стану. Проведено теоретико-методологічний аналіз проблеми виникнення тривожності та стресових реакцій у молодих людей різної статі, розкрито причини та наслідки тривожно-фобічних розладів, депресивних і астенічних станів у постраждалих від бойових дій. Емпіричне дослідження спрямоване на вивчення гендерних особливостей формування, переживання та подолання тривожних станів. Гіпотеза дослідження полягала в тому, що змістові характеристики тривожних станів відрізняються у юнаків і дівчат. Результати підтвердили гіпотезу: респонденти чоловічої статі мають низький або середній рівень переживання тривожності та схильності до стресу, тоді як особи жіночої статі демонструють вищий рівень тривожних переживань. Для психокорекції тривожних станів застосовано тренінгову програму «Подолаємо тривожні стани разом». Після проведення формувального експерименту зафіксовано значну позитивну динаміку показників зниження тривожності у учасників. Порівняльний аналіз рівнів ситуативної та особистісної тривожності в експериментальній та контрольній групах до і після експерименту, проведений за критерієм χ², показав статистично значущі відмінності, що свідчить про ефективність застосованої копінг-стратегії. Практична значущість роботи полягає у можливості використання розробленої тренінгової програми для психокорекції тривожних станів у молоді під час кризових або екстремальних соціальних умов, з урахуванням гендерних особливостей переживання стресу. Теоретична значущість дослідження – у розкритті специфіки формування тривожності та її гендерних проявів у контексті військових дій та воєнного стану.

Анотація
У роботі досліджено психологічну безпеку осіб юнацького віку в умовах воєнного часу. Теоретично обґрунтовано значення психологічної безпеки як стану базової захищеності особистості, що забезпечує ефективну адаптацію та опір деструктивним впливам. Висвітлено роль соціальної підтримки як ключового ресурсу формування психологічної стійкості юнаків та дівчат. Проаналізовано ефективність сучасних навчальних тренувань із безпеки життєдіяльності та обґрунтовано потребу у реалістичних, непопереджених тренуваннях. Емпіричне дослідження проведено на базі Фахового коледжу економіки і права Вінницького кооперативного інституту за участю 72 старшокласників віком 16–17 років. Для оцінки психологічної безпеки використано метод репертуарних решіток Дж. Келлі, методики діагностики ПТСР та статистичний аналіз із застосуванням SPSS 17.0. Виявлено особливості виникнення явищ посттравматичного стресового розладу у юнацькому віці під впливом воєнних подій. Розкрито взаємозв’язок психологічної безпеки з провідними тенденціями розвитку особистості та становленням юнаків як суб’єктів навчальної діяльності. Наукова новизна полягає у комплексному аналізі психологічної безпеки та соціальної підтримки в умовах воєнного часу. Практичне значення роботи полягає у використанні результатів для підвищення психологічної готовності юнаків до екстремальних ситуацій та формування їх адаптивності.

Анотація
Робота присвячена вивченню організації соціальної роботи з молоддю в об’єднаній територіальній громаді. Актуальність теми обумовлена зростанням значущості молоді як активного учасника розвитку громади та потребою у формуванні її громадянської позиції. У роботі теоретично обґрунтовано механізми активізації молоді та роль соціальної роботи у формуванні цінностей, мотивації та ініціативності молодих людей. Розглянуто вплив соціальних мереж на громадську активність молоді та їх трансформацію в реальні дії для розвитку громади. Емпіричне дослідження проведено на базі Агрономічної сільської ради Вінницького району серед молоді об’єднаної територіальної громади. Для виявлення психологічних особливостей молоді використовувалися методики Маслоу, КОС-2 та авторська анкета щодо ставлення до громади. Розкрито специфіку соціальної роботи в об’єднаних територіальних громадах та фактори, що впливають на ефективність взаємодії з молоддю. На основі результатів дослідження розроблено соціальний проєкт для підвищення активності молоді та її залучення до розвитку громади. Наукова новизна роботи полягає у комплексному поєднанні теоретичних та емпіричних даних щодо активізації молоді в умовах децентралізації. Практичне значення дослідження полягає у використанні його результатів для вдосконалення соціальної роботи та створення умов для ініціативності і розвитку молоді в об’єднаних територіальних громадах.

Анотація
Дослідження присвячене психологічній готовності майбутніх фахівців медичної сфери до професійної діяльності. Актуальність теми обумовлена складними соціальними та економічними трансформаціями в сучасному суспільстві, а також реформами в сфері охорони здоров’я, що вимагають від медичних працівників високого рівня професійної та психологічної підготовки. Психологічна готовність забезпечує ефективну адаптацію до професійної діяльності, прискорює засвоєння професійних навичок і сприяє успішності майбутніх фахівців. Об’єктом дослідження є психологічна готовність майбутніх медичних спеціалістів, предметом – психологічні компоненти цієї готовності. Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні структурних складових психологічної готовності. Завдання включали аналіз наукової літератури, емпіричне вивчення компонентів готовності та розробку програми її розвитку. Для дослідження застосовувалися методи спостереження, анкетування, тестування та статистичної обробки даних за допомогою SPSS Statistics 24. Використано психодіагностичні методики, зокрема визначення мотивації професійної діяльності, спрямованості особистості, навчальної мотивації, ставлення до себе як до професіонала, інтелектуальної лабільності та кар’єрних орієнтацій. На основі отриманих даних визначено рівні психологічної готовності та їх вплив на ефективність професійної діяльності. Практична значущість роботи полягає у розробці рекомендацій та програми розвитку психологічної готовності майбутніх медичних фахівців. Результати дослідження були апробовані у наукових публікаціях і можуть бути використані у навчальному процесі та професійній підготовці.

Анотація
Робота присвячена вивченню психологічних особливостей прояву конфліктної поведінки підлітків в умовах освітнього середовища. Актуальність теми обумовлена складністю життєдіяльності сучасної особистості та зростанням міжособистісних конфліктів у школі, що пов’язано з віковими та психологічними особливостями підлітків. Теоретичний аналіз охоплює проблеми формування навчальної діяльності, вікових криз, педагогічної взаємодії та механізми виникнення конфліктів. В роботі розглянуто загальнопсихологічні параметри конфліктної поведінки, психологічні детермінанти її прояву, типологію конфліктів та способи їх конструктивного вирішення. Особливу увагу приділено конфліктам у педагогічній діяльності, підготовці вчителів до роботи в конфліктних ситуаціях та впливу шкільного середовища на підлітків. Вивчено взаємозв’язок конфліктної поведінки з провідною діяльністю підлітків, їх соціальною ситуацією розвитку та психічними новоутвореннями. Емпіричне дослідження дозволило визначити психологічні чинники, що сприяють підвищеній конфліктності учнів. На основі результатів запропоновано тренінгову програму, спрямовану на попередження та конструктивне вирішення конфліктів. Наукова новизна роботи полягає у комплексному підході до вивчення конфліктної поведінки підлітків із врахуванням вікових, особистісних та соціальних чинників. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів для підвищення психологічної компетентності педагогів та покращення клімату у навчальних колективах.

Анотація
Робота присвячена вивченню шляхів подолання соціально-психологічної дезадаптації людей з інвалідністю в умовах воєнного конфлікту. Актуальність теми обумовлена тим, що воєнні конфлікти значно погіршують соціально-психологічний стан населення, а особливо вразливої групи людей з інвалідністю, що потребує додаткової уваги з боку держави, суспільства та міжнародної спільноти. У роботі підкреслюється, що соціально-психологічна дезадаптація ЛЗІ впливає на їхнє благополуччя, якість життя та соціальну інтеграцію, тому необхідним є пошук ефективних методів підтримки та реабілітації. Досліджено наукові підходи до проблеми дезадаптації ЛЗІ, зокрема з точки зору соціальної, психологічної та правової складових. У роботі розглянуто негативні наслідки ізоляції, зниження самооцінки, посилення стресу та психологічних розладів серед людей з інвалідністю в умовах війни. Емпіричне дослідження дозволило визначити шляхи подолання цих проблем, включаючи соціальні, психологічні та організаційні заходи підтримки. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів для соціальних служб, громадських організацій та державних установ, що займаються підтримкою ЛЗІ в кризових ситуаціях. Методи дослідження включали літературний аналіз, типологізацію даних, анкетування та опитування, а також використання спеціалізованих методик оцінки посттравматичних реакцій та рівня тривожності. Наукова новизна роботи полягає у комплексному підході до вивчення соціально-психологічної дезадаптації ЛЗІ під час воєнного конфлікту та розробці рекомендацій для її подолання. Результати дослідження сприятимуть підвищенню ефективності підтримки та інтеграції людей з інвалідністю в суспільство під час воєнного часу.

Анотація
Робота присвячена вивченню умов сімейного виховання та особливостей просвітницької роботи з батьками педагогічно занедбаних дітей. Актуальність теми визначається гуманізацією виховного процесу в сучасній сім’ї, необхідністю виконання програми «Діти України» та Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої парламентом України, а також відсутністю комплексного дослідження цього питання в українській психолого-педагогічній науці. В роботі підкреслюється, що ефективне сімейне виховання забезпечує розвиток дитини як здорової, розумної, чуйної та щасливої особистості. Особливу увагу приділено впливу мікроклімату сім’ї, стилю спілкування батьків, їхньої педагогічної культури та ціннісних орієнтацій на соціалізацію та розвиток дитини. Значний внесок у розвиток проблеми зробили видатні вчені А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, С.Т. Шацький та інші, які розкрили психолого-педагогічні умови успішного виховання. У роботі визначено об’єкт дослідження як соціальна робота з батьками педагогічно занедбаних дітей, а предмет – науково-практичні основи організації просвітницької роботи з ними. Мета дослідження полягає у системному аналізі та інтегрованому підході до розкриття змісту і особливостей просвітницької роботи, а також можливостей соціальної підтримки сімей. Завдання дослідження включають обґрунтування науково-практичних проблем соціальної роботи, аналіз нормативно-правової бази, узагальнення методик просвітницької роботи та розробку соціального проєкту. Методи дослідження поєднують теоретичні підходи – аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури, систематизацію педагогічного досвіду – та емпіричні методи, зокрема аналіз сімейних взаємовідносин, опитувальники для батьків та узагальнення отриманих результатів. Результати роботи спрямовані на підвищення ефективності соціальної підтримки сімей та формування умов для гармонійного виховання дітей у сучасному суспільстві.

Анотація
Дослідження присвячене вивченню впливу тривожності на ціннісну сферу особистості в юнацькому віці в умовах воєнного часу. Актуальність теми обумовлена високим рівнем стресових навантажень, які негативно впливають на емоційний стан, саморегуляцію та розвиток особистості молодих людей. Метою роботи було проаналізувати взаємозв’язок між тривожністю та ціннісними орієнтаціями та розробити психокорекційні заходи. Об’єктом дослідження виступала тривожність особистості, а предметом – її вплив на ціннісну сферу. Методологія включала теоретичний аналіз, експериментальне дослідження, спостереження, опитування та психометричні методики. Дослідження проводилось на базі ВДПУ імені Михайла Коцюбинського серед 100 студентів першого курсу віком 17–18 років. Наукова новизна полягає в уточненні цінностей, найбільш вразливих до тривожності, та розробці тренінгових вправ для її зниження. Практичне значення роботи полягає у можливості використання результатів у навчальних закладах для формування саморегуляції та психологічної стійкості. Результати дозволяють визначати критерії підвищеної тривожності та впливати на розвиток ціннісної сфери. Дослідження сприяє розробці ефективних програм психокорекції та підтримки юнацької особистості в умовах кризових ситуацій.

Анотація
Дослідження присвячене проблемі Інтернет-залежності підлітків та методам соціальної роботи з ними. Актуальність теми зумовлена зростаючим впливом Інтернету на особистість, руйнуванням соціальних зв’язків і сімейних стосунків. Метою роботи було теоретично обґрунтувати особливості Інтернет-залежності та розробити регіональний соціально орієнтований престиж-проект «Майбутнє без залежностей». Об’єктом дослідження виступали підлітки, які потрапили у залежність від Інтернету, предметом – соціальна робота з цією групою. Методологія включала теоретичний аналіз літератури, анкетування, експертну оцінку та психодіагностичні методики, зокрема «Шкалу Інтернет-залежності» А. Жичкіної та «Анкету визначення Інтернет-залежності» К. Янга. Експериментальна база охопила 80 учнів 7–9 класів навчально-виховного комплексу Луко-Барського закладу. Наукова новизна полягає у виявленні структурних компонентів Інтернет-залежності та розробці методичних підходів до її корекції. Практична значущість роботи полягає у використанні розробленого престиж-проекту для соціальних працівників та освітніх закладів. Результати дослідження дозволяють підвищити ефективність соціальної та психологічної підтримки підлітків. Дослідження сприяє формуванню навичок саморегуляції та зменшенню ризику адиктивної поведінки. Висновки роботи можуть бути використані для розробки профілактичних та корекційних програм у регіоні.

Анотація
Дослідження присвячене вивченню особистісних детермінант психологічного благополуччя дорослих у умовах воєнного стану. Актуальність теми зумовлена надзвичайно стресовими умовами війни, які підвищують тривожність, депресивні симптоми та знижують рівень суб’єктивного благополуччя дорослих. Мета роботи полягала у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні особистісних факторів, що впливають на психологічне благополуччя. Об’єктом дослідження виступало психологічне благополуччя особистості, а предметом – особистісні детермінанти цього явища. Методологія включала теоретичний аналіз наукової літератури та психодіагностичні методики, зокрема «Шкалу психологічного благополуччя» К. Ріфф, «Індекс життєвого стилю» Плутчика, «Шкалу інтолерантності до невизначеності» Карлетона та опитувальник регуляції емоцій ERQ. Емпірична частина дослідження здійснювалась на базі дорослих осіб різного віку з використанням комп’ютерної програми SPSS для статистичної обробки даних. Наукова новизна полягає у визначенні ключових особистісних факторів, що сприяють підтримці психологічного благополуччя в умовах стресу та небезпеки. Практична значущість роботи полягає у розробці та апробації корекційної програми соціально-психологічної підтримки дорослих. Результати дослідження можуть бути використані психологами, соціальними працівниками та освітянами для підвищення ефективності психологічної підтримки. Висновки роботи дозволяють глибше зрозуміти механізми адаптації дорослих до стресових умов та розробляти профілактичні заходи для збереження психологічного благополуччя.

Анотація
Дослідження присвячене вивченню психологічних особливостей становлення самооцінки у підлітковому віці. Актуальність теми зумовлена тим, що самооцінка є ключовим регулятором поведінки, соціальних контактів та саморозвитку підлітка. Метою роботи було виявлення особливостей розвитку самооцінки, її взаємозв’язків з індивідуально-психологічними характеристиками та розробка програми психокорекції. Об’єктом дослідження виступає самосвідомість підлітків, а предметом – психологічні особливості формування самооцінки. Методологія включала теоретичний аналіз літератури та емпіричне дослідження із застосуванням методик «Автопортрет», експрес-діагностики самосвідомості О. Старовойтенко, Дембо-Рубінштейн, Спілбергера та «Особистісний диференціал». Дані оброблялися за допомогою кількісних і якісних методів, включно з кореляційним аналізом Пірсона у SPSS. Наукова новизна роботи полягає у виявленні взаємозв’язків між рівнем самооцінки та іншими індивідуально-психологічними характеристиками підлітків. Практична значущість дослідження проявляється у можливості використання розробленої програми психокорекції для підвищення рівня самооцінки та формування здорової самосвідомості. Результати роботи можуть бути застосовані психологами, педагогами та соціальними працівниками у навчальних закладах. Висновки підтверджують, що ефективне формування самооцінки у підлітків сприяє їх соціальній адаптації, саморозвитку та психоемоційному благополуччю.

Анотація
Дослідження присвячене вивченню ефективності нейропсихологічного підходу у корекції когнітивної сфери дітей з порушенням координації. Актуальність теми зумовлена зростаючою кількістю дітей із порушеннями психофізичного розвитку та потребою застосування сучасних методів діагностики й корекції вищих психічних функцій. Метою роботи було теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити вплив нейропсихологічних вправ на розвиток когнітивної сфери дітей. Об’єктом дослідження виступає когнітивна сфера дітей із порушенням координації, а предметом – вплив нейропсихологічних вправ на її розвиток. Методологія включала теоретичний аналіз наукової літератури, психологічний експеримент з констатуючою, формуючою та контрольною частинами, спостереження, аналіз продуктів діяльності та застосування нейропсихологічних проб. Програма нейропсихологічної корекції охоплювала розвиток дихальних, окорухових, сенсомоторних і когнітивних навичок, корекцію емоційно-вольової сфери та просторових уявлень, а також розвиток довільності й координації дій. Для обробки даних застосовували математично-статистичні методи, зокрема G-критерій знаків та описову статистику. Наукова новизна роботи полягає у комплексному використанні систематичних нейропсихологічних вправ для стимуляції всіх трьох функціональних блоків мозку та корекції когнітивної сфери дітей. Практична значущість дослідження полягає у можливості впровадження розробленої програми у роботі дефектологів, психологів та спеціалістів корекційної педагогіки. Результати підтверджують, що систематична нейропсихологічна корекція сприяє поліпшенню когнітивних, рухових і мовленнєвих функцій дітей, покращенню їх психофізичного розвитку та загальної адаптації.

Анотація
Дослідження присвячене психологічним особливостям формування самооцінки майбутніх психологів у закладах вищої освіти. Актуальність теми зумовлена високими вимогами сучасного освітнього середовища та необхідністю розвитку адекватної професійної самооцінки. Самооцінка є ключовим компонентом самосвідомості та визначає ефективність професійної діяльності. Метою дослідження було виявлення чинників, що впливають на становлення самооцінки студентів. Об’єктом є розвиток самооцінки майбутніх психологів, предметом – особливості її формування у процесі навчання. Теоретичною основою стали праці Д. Мак-Клелланда, Р. Аткінсона та інших, що висвітлюють взаємозв’язок між самооцінкою, домаганнями та діяльністю. Методи дослідження включали аналіз літератури, психодіагностичні методики та статистичну обробку даних у SPSS. Для діагностики використовувалися методики Дембо-Рубінштейна, Моткова, Лірі та Гербачевського. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні впливу навчальної діяльності на професійну самооцінку. Практична значущість роботи – можливість використання результатів для підвищення компетентності та самоствердження студентів у професійній діяльності.

Анотація
Дослідження присвячене особливостям соціальної роботи з внутрішньо переміщеними особами (ВПО) в умовах воєнного часу. Актуальність теми зумовлена масштабною збройною агресією РФ проти України, яка призвела до вимушеного переселення мільйонів громадян. ВПО стикаються з втратою житла, родинних і професійних зв’язків, а також труднощами у працевлаштуванні та адаптації до нового соціального середовища. Це створює підвищений рівень тривоги, нервово-психічне напруження та ризик девіантної поведінки. Об’єктом дослідження є внутрішньо переміщені особи як соціальна проблема сучасності, предметом – особливості соціальної роботи з ними. Мета роботи – проаналізувати механізми покращення соціальної підтримки та інтеграції ВПО у закладах, установах і громадських організаціях. Теоретичну основу становлять дослідження соціальної роботи та нормативно-правові акти щодо захисту ВПО. Методи дослідження включали аналіз наукової літератури, порівняльний аналіз міжнародного досвіду, емпіричне вивчення соціально-психологічних особливостей ВПО. На основі результатів розроблено проєкт соціально-психологічної адаптації та інтеграції «Коло турботи». Практична значущість роботи полягає у створенні комплексних заходів підтримки для полегшення адаптації ВПО. Дослідження сприяє підвищенню ефективності соціальної роботи та зміцненню психологічного благополуччя переселенців.