Ваші питання

Мовленнєве спілкування дитини в сім’ї.

Відомо, що вся діяльність людини безпосередньо пов'язана з мовленням, яке вже з перших років життя відповідно впливає на цю діяльність.

Зрозуміло, що певні відхилення у мовленнєвому розвитку негативно відбиваються на формуванні діяльності та особистості дитини в цілому. Порушення мовлення дітей часто буває серйозною перепоною для успішного навчання в школі. Труднощі в оволодінні читанням та письма пов'язані з мовленнєвими вадами, тобто, коли, у дітей порушена звуковимова, розрізнення звуків і їх сполучень на слух (порушення фонематичного слуху), але ще більше ускладнює можливості дитини в оволодінні грамотою недостатньо розвинена лексико-граматична будова мовлення.

Часто в дітей мовленнєві порушення виникають внаслідок неправильного мовленнєвого виховання в сім'ї. Батьки повинні зрозуміти і переконатись у тому, як важливо виховати правильне мовлення у дітей.

Чим більший словниковий запас у дітей, тим глибше їх мислення, тим ширші їх можливості пізнати дійсність, тим впевненіше дитина буде себе відчувати в спілкуванні та взаємовідносинах з дітьми та дорослими. Отже, батьки постійно повинні уточнювати та збагачувати як пасивний, так і активний словниковий запас дітей. Ще в ранньому віці з дитиною потрібно весь час розмовляти, звертати увагу на оточуючі предмети, картинки, називати їх, розповідати за ними. Важливо навчити дитину запитувати про значення незрозумілих слів, виразів; послідовно переказувати зміст казок, оповідань, чітко висловлювати свої думки.

Ще у дошкільному та молодшому шкільному віці батькам слід звернути увагу на вимову звуків у дітей. Діти з вадами звуковимови, коли усвідомлюють свій недолік, стають мовчазні, сором’язливі, нерішучі, а коли їх ще не розуміють, то вони дратівливі, замкнуті; невпевнені в своїх силах. Особливо важливе значення має правильна, чітка, виразна вимова звуків у період навчання грамоти, тому що писемне мовлення формується на основі усного мовлення. Дитина пише так, як говорить. Батьки не завжди серйозно ставляться до недоліків звуковимови своїх дітей, часто так звикають до мовлення своїх дітей, що не чують неправильної вимови звуків. Є батьки, які не надають належної уваги вадам мовлення, вважають, що з віком ці недоліки самі виправляться. Або насильно вимагають у дітей правильної вимови звуків, невдало добирають мовленнєвий матеріал (скоромовки), щоб примусити дитину вимовити звук. Така груба вимога може викликати логофобію (страх перед мовленням) у дітей, а це призведе до заїкання. Дуже важливо своєчасно виявити вади мовлення і звернутись за допомогою до логопеда.

Правильна та своєчасна організація логопедичної роботи є запорукою усунення порушень мовлення.

Причинами розладів мовлення у дитини можуть бути:

1. Недостатня рухливість органів артикуляційного апарату або наявність дефектів в їх будові. Неправильне положення зубів (прикус): прогнатія, про-генія та відкритий прикус - язик при цьому просувається між зубами (міжзубна вимова звуків [с], [з], [ц]). А причина в тому, що діти довго смокчуть соску, палець. Може бути органічна вада - коротка під'язикова вуздечка, неправильна будова зубів. Щоб попередити ці дефекти, потрібно вчасно звертатись до стоматолога, ортодонта.

2. Зниження слуху. Батькам необхідно оберігати слух дітей від постійно сильних звукових впливів (голосно не включати телевізор, радіо, магнітофон). Дослідженням доведено, що у дітей, які постійно слухають плеєр, на 30% знижений слух. При захворюванні органів слуху необхідно звертатись до сурдолога.

3. Надмірне форсування мовленнєвого розвитку. Не можна навантажувати дитину в ранньому віці складним мовленнєвим матеріалом; повторювати незрозумілі слова, слова складної складової структури, складні вірші, читати складні художні твори, які написані для дітей шкільного віку, вимагати вимовляти звуки, які ще не доступні для дітей даного віку, артикуляційний апарат яких ще не сформований. А батькам дуже подобається, що діти знають довгі вірші, вимагають часто їх читати. Деяким батькам подобається, що їхня дитина неправильно вимовляє звуки, захоплюються цим, вимагають часто повторювати слова з цими звуками.

4. Неправильне мовленнєве спілкування батьків з дитиною («сюсюкання»). Мовлення не передається спадково, але діти його наслідують у спілкуванні з оточуючими. Тому мовлення батьків у розмові з дитиною повинно бути правильним, виразним, чітким, точним, ніколи не повторювати за дитиною спотворенні звуки, не змінювати слова (бі-бі, бу-бу, ту-ту...). Батьки повинні спілкуватись з дитиною спокійно, привітно. Якщо батьки поспішають в розмові, роздратовані, то і діти говорять так само.

5. Наслідування у вимові дорослих людей з вадами мовлення (якщо вони є в оточенні).

6. Двомовність у сім'ї.

7. Педагогічна занедбаність дитини.

8. Недорозвиток фонематичного слуху.

9. Недостатній розумовий розвиток дитини.

Батькам слід оберігати ще незміцнілий голосовий апарат: не дозволяти дитині голосно розмовляти, кричати, їсти на вулиці фрукти в холодну погоду, привчати її дихати через ніс, попереджувати хронічну нежить.

Знаючи ці причини та шляхи їх попередження, можна уникнути вад звуковимови. Але якщо в дитини є вади звуковимови, то потрібно займатись їх виправленням тактовно, привітно, ласкаво, терпляче, не можна сварити дитину за погану вимову звуків, не можна наказувати, щоб сказав правильно важке для нього слово. Саме з такими дітьми повинен працювати логопед.

Як впливає порушення постави у моєї дитини на розвиток опорно-рухового апарату у подальшому житті?

Проблема порушення постави у дітей, на сьогоднішній день дуже актуальна і поширена. У процесі росту організму з різних несприятливих причин можуть виникати деформації хребта, ніг, стопи. Вони бувають вроджені та набуті. Найчастіше у дітей спостерігається деформація-викривлення хребта. У нормі він має чотири фізіологічні вигини. Два з них-шийний та поперековий-спрямовані опуклістю вперед (лордоз),а грудний і куприковий-назад (кіфоз).Ці фізіологічні вигини формуються в процесі росту й розвитку дитини.

Порушення постави впливає негативно на опорно-руховий апарат вашої дитини, адже якщо його вчасно не виправити, воно може стати джерелом хвороб хребта і не тільки в подальшому житті. Однак не варто впадати в паніку, помітивши, що дитина тримає спину не зовсім вірно. Найчастіше своєчасні заходи допомагають виправити поставу, але при цьому дуже важливо розуміти причини, які ведуть до її викривлення.

Лікування дефектів постави та деформації опорно-рухового апарату проводяться комплексно. Використовують лікувальну фізичну культуру, масаж, гігієнічні та оздоровчі заходи в режимі навчання, праці та відпочинку. Головним діючим чинником є фізичні вправи. Застосування їх має позитивний вплив на організм. Вони підвищують загальний тонус, активізують діяльність ЦНС, серцево-судинної, дихальної та інших систем, які позитивно впливають на організм дитини.

Чому виникає гіперактивнісь у дітей?

Синдром дефіциту уваги – це, насамперед, проблема підтримки уваги, концентрації та наполегливості в досягненні якогось певного результату.

Чому так відбувається? В пренатальному, перинатальному або постнатальному періоді відбулось певне порушення в розвитку дитини. Внаслідок цього відмічається органічне порушення роботи центральної нервової системи, частина мозкових клітин не функціонує. Нервові клітини не відновлюються, тому здорові клітини починають брати на себе функції “вражених”. Отже, у дитини з типовим розвитком енергія витрачається лише для того щоб грати, посміхатися, пізнавати світ і себе в цьому світі, а у дітей із синдромом дефіциту уваги енергія втрачається ще й на компенсацію недорозвинених функцій. Нервова система у такої дитини працює з подвійним навантаженням.

При гіпердинамічному синдромі уражаються структури, що забезпечують процес гальмування. При нормальному розвитку до 14 років уражені клітини та зв’язки між ними в таких дітей можуть бути відновлені.

Чи повинна дитина в 3 роки правильно вимовляти всі звуки?

Трирічна дитина ще не повинна правильно вимовляти всі звуки рідної мови, але має чути правильну вимову від дорослих, щоб мати уявлення про орфоепічні норми та правила вживання різних граматичних форм слів.

Чи може дитина сама «виговоритися»?

Таке справді буває, але не часто. Якщо у 4 роки дитина неправильно вимовляє звуки рідної мови, вже слід звернутися до вчителя –логопеда.

Пам’ятайте: невиправлені вади звуковимови можуть не лише негативно вплинути на оволодіння читанням та письмом, а й залишитися у дитини на все життя.

Що потрібно робити батькам для розвитку дитини? Коли починати?

Кожний крок батьків має працювати на розвиток та ви­ховання вашої дитини. Доцільно, починаючи з раннього віку, спілкуватися з дитиною, розмовляти з нею, надавати різну інформацію залежно від віку та стану пізнавальних (інтелектуальних) процесів, за допомогою яких людина пізнає навколишній світ (сприймання, пам'ять, мислення мовлення та ін.).

Потрібно називати предмети, які оточують дитину у вашо­му помешканні, якими користуєтеся ви і дитина під час харчу­вання (посуд), одягання (назви одягу), відпочинку (ліжко, сті­лець, стіл та ін.), організації дозвілля, ігрової діяльності (назви іграшок), прогулянок, пізніше відвідування різних закладів (поліклініка, зоопарк, магазин, цирк тощо).

Називати дії, які виконуються ("будемо їсти, одягатися", "беремо ложку, тарілку, хліб", "одягаємо штанці, сорочку та ін.", "миємо руки" тощо).

Називати основні кольори предметів з якими безпосередньо стикається дитина (м'ячик червоний, огірок зелений, кубик зелений, червоний, жовтий тощо). Під час прогулянки, нази­вати тварин, які зустрічаються у подвір'ї, на вулиці, рослини (це дерево, це квітка, це травичка), будівлі (це будинок, дитячий майданчик), засоби пересування (машина, автобус, літак, вело­сипед та ін.).

Як в ранньому віці дізнатися про наявність інтелектуальних порушень у дитини?

Ваша дитина росте, але ви стали помічати, що вона в своєму розвитку відрізняється від інших дітей. Вона почала пізніше гуліти, тримати голівку, тягнутися до іграшок, із запізненням почала сидіти, повзати і ходити.

До трьох років у дитини не з’явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів.

З іграшками гратися не може, лише на короткий час дитину може привабити чужа або нова іграшка.

Дитина неуважна, казки слухати не любить, не розуміє їхнього змісту, погано заучує вірші.

В поведінці дитини вас хвилює, що малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього часто міняється настрій.

Що ж не так з дитиною? Чим пояснити її стан?

Це стан, при якому спостерігається стійке порушення пізнавальної діяльності, що зумовлене органічним ураженням головного мозку. Цим і пояснюються особливості розвитку вашої дитини.

Щоб підтвердити або заперечити такі порушення, необхідно звернутися до медичних спеціалістів (психіатра, невролога) та обов’язково до психолога, логопеда, дефектолога.