Есе

Моє педагогічне кредо:
"Єдиний шлях, який веде до знань, - це діяльність"

Б.Шоу

Життєве кредо:

Завжди пізнавати світ і себе, навчати цьому інших.

Мій життєвий принцип:

Вір у себе!
Потрібно вірити у власні сили, так ми відчуваємо себе впевненішими у своїх діях.

Есе

Ще з дитинства у мене була мрія, стати вчителькою. Мої перші вподобання до професії проявлялися в ігровій формі. Я полюбляла когось вчити, виставляти оцінки, перевіряти зошити. Моя мама вчителька початкових класів, присвятила тридцять років Завидовицькому НВК. Я бачила з яким надхненням i самовiдданiстю вона проводила свої уроки, мені подобалося спостерігати за її діяльністю. А головне, я бачила скiльки задоволення i радостi вона отримувала вiд своєї роботи, часто мама залучала мене у виготовленні дидактичних матеріалів, та розробці сценаріїв виховних заходів. Тому мiй вибiр професiї був свiдомим. Для мене ця професія стала цікавою, тому мені скоріше хотілося стати дорослою і здобути освіту вчителя.
Ніколи не забуду рідну "Рудківську середню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів ім. Володимира Жеребного", адже саме там мене надихнули обрати професію педагога мої наставники: перший вчитель Романяк Сергій Григорович, який на даний час захищає нашу Україну, класний керівник, який викладав українську мову та літературу - Куновська Надія Михайлівна, яка оцінила мої організаторські здібності та уподобання.
З повагою я згадую всіх вчителів нашої школи і розумію, що бути вчителем непросто, скільки праці і терпіння потрібно було їм, щоб з маленьких неслухняних хлопчиків і дівчаток виросли вдумливі, які прагнуть до своєї мети молоді люди.
Закінчивши дев'ять класів, я вирішила поступити у Педагогічний коледж імені Івана Филипчака. Надзвичайно цікавими, корисними були лекції та практичні заняття викладачів.
Я і сьогодні пам'ятаю свої перші уроки, виховні заходи, і ті дитячі очі, які надихали мене на нові ідеї. А особливою була практика, яку я проходила у Рудківській школі. Це був великий досвід, де я освоїла нові знання, навички, методи і прийоми. Перед мною стояло нелегке завдання - бути дорослим та відповідальним вчителем за дітей.
Я навчилася розуміти і відчувати дитячий світ, поєднувати в собі строгість і доброту, повагу до маленької людини та вимогливість. Адже діти такі різні!
Чи легко мені було? Так, тому що все було знайоме: вчителі, директор, діти, класи, коридори...Щодня на мене дивилися дитячі оченята, допитливі, цікаві, глибокі. Кожен день, кожен урок, кожну перерву біля мене діти, у яких незвичайний світ думок і переживань. Дивлячись в очі своїх учнів, коли всередині них запалюються маленькі іскорки інтересу, я заспокоювалася і забувала про всі свої внутрішні проблеми.
Продовжила своє навчання у Дрогобицькому педагогічному університеті імені Івана Франка, де здобула вищу освіту "Вчитель початкових класів та інформатики", та удосконалила свої навички та уміння. Одночасно розпочалась моя педагогічна діяльність. Ще зовсім юною, мій педагогічний шлях розпочався у Завидовицькому НВК, де я попрацювала 5 років педагогом- організотором. Дуже часто у своїй роботі мені пригодилося використовувати сучасні технології, які змінили напрямок у моїй сфері. Щоб удосконалити свої знання з інформатики, я цікавлюся та навчаюся комп'ютерній грамотності. Недавно завершила курси "UI/UX дизайнер" та отримала сертифікат.
Школа – це невід’ємна частина життя кожного , яка відкриває щось нове, цікаве, тут немає часу нудьгувати, а кожен учень – це будівельник майбутнього, який здобуває знання , уміння, навички, щоб прямувати далі по життю.
Я, Кріль Марія Орестівна, працюю у Опорному Великолюбінському ЗЗСО I-III ступенів з 2021 року. Це невеликий термін, але колосальний досвід. Згадується перший робочий день і той страх, перед першим уроком, особливо в одинадцятому класі. Порівнюю себе теперішню – змінилось багато. З'явилася впевненість у собі.
На уроках інформатики я пояснюю учням, що комп'ютер, звичайно, полегшує людині життя, але сенс життя до нього не зводиться. Моє завдання - зацікавити, показати, що, крім комп'ютерних ігор, в комп'ютері є багато цікавого і корисного, що, крім чатів, форумів, сумнівних сайтів, в Інтернеті є дуже цікаві, безпечні сайти, де можна знайти багато корисної інформації, взяти участь в конкурсах, спілкуватися з однолітками, розвивати комп'ютерну грамотність, логічне мислення, працюємо з тими програмами, з якими вони можуть зіткнутися, вийшовши за стіни школи.

Я навчилась знаходити спільну мову з учнями, враховувати індивідуальні особливості кожного учня , будувати доброзичливу та дружню атмосферу під час уроку. Мені важливо не створювати бар’єр між учнями, хочеться щоб вони на уроці відчували себе вільно, не соромилися і головне не боялися. Кожен учень - це особистість , зі своїми здібностями, талантами, уміннями, тому треба докладати зусилля, щоб розвивати ці навики підібрати до кожного свій «ключик».
Працюючи вчителем, намагаєшся осмислити остаточно не розкриту істину: «Хто ти, педагог? У чому сенс твоєї праці?
Педагог – незвичайна людина, в якій повинні бути присутніми відразу дві протилежні якості: м'якість і строгість. У їхньому розумному поєднанні і полягає моя мудрість.
Педагог повинен створити на уроцi таку атмосферу, щоб учням було цiкаво, вони бажали вчитися, пiзнавати нове i творити. Професія вчителя не з легких. Вона забирає багато сили та життєвої енергії. Вчитель зобов`язаний бути добрим психологом, щоб умiти розпiзнати найкращi якостi та схильностi свого учня та допомогти їх розкрити. Кожна дитина має свiй неперевершений i дивовижний талант вiд природи. Головне завдання вчителя - допомогти його розкрити.

Недарма кажуть : « Школа - другий дім» . Це істинне твердження, адже тут ти ростеш, знаходиш друзів, стаєш відповідальним, серйозним, розвиваєш хороші звички. Школа допомагає формувати особистість. Все, що було в шкільні роки, залишиться в серцях назавжди.

Для мене важливо, щоб робота була як хобі, і хотілося ще більше і більше себе вдосконалювати та творити, робити уроки творчими, залучаючи кожного учня в навчальний процес.

Отже, хочеться зробити наголос на те, що професія вчителя - це покликання. Вчитель ніколи не зупиняється на досягнутому, завжди розвивається, поглиблює свої знання, удосконалює педагогічні навички.