Сторінка практичного психолога

" Дитина - це ніжний паросток, який стане могутнім деревом і вимагає до себе великої уваги."

(В.Сухомлинський)

Психологічні аспекти організації освітнього процесу в дитячому садку

  Практичний психолог приймає безпосередню участь у створенні психологічно комфортного середовища для розвитку дитини до­шкільного віку.

    Основні напрями модернізації освітнього процесу

 В  основу модернізації системи дошкільної освіти, з урахуван­ням демократизації, гуманізації, індивідуалізації освітнього проце­су, покладено пріоритетність дошкільної ланки в єдиній національній системі неперервної освіти, а основним завданням ви­значено становлення і повноцінний розвиток життєвокомпетентної творчої особистості.

  Демократизація освітнього про­цесу полягає в спрямованості на становлення особистості дитини, яка має стати рівноправним учасником цього процесу. Гуманіза­ція освітнього процесу є сукупністю настанов, цінностей, що вті­люються в ньому, вона передбачає формування в дитини творчих здібностей. Індивідуалізація освітнього процесу означає, що пе­дагог має не просто взяти до уваги індивідуальні особливості став­лення дитини, а й забезпечити умови для її повноцінного розвитку. Саме це сприятиме становленню цілісної всебічно розвиненої особистості дитини до­шкільного віку.

Створення психологічно комфортного середовища

  Відповідаль­ність за створення психологічно комфортного середовища для дитини  в дитячому садку   беруть на себе працівники закладу. Від того, наскільки комфортним буде перебування дитини в дитячому садку, від тих позитивних вра­жень та емоцій, які вона отримає, залежатимуть:

-   рівень розкриття її потенційних можливостей;

-   комунікативні особливості;

-   ступінь довіри до дорослих.

Передусім працівники дитячого садка мають налагодити добро­зичливі та відверті взаємини з батьками.

Робота з батьками

Фундамент особистісного зростання закладається у межах ро­динного виховання. Часто молоді батьки не готові до своєї відповідальної місії - бути батьками. Зростає  кількість роз­лучених матерів, які самі виховують дитину. У таких сім'ях рідко складаються емоційно сприятливі умови для повноцінного розвитку особистості дитини. Таким батькам притаманна одна спільна риса - страх за майбутнє дитини, який передається і негативно позначаєть­ся на формуванні її особистості.

Отже, завдання практичного психолога - працювати не лише з дітьми (з мов­леннєвими, психічними, емоційними, поведінковими вадами дити­ни), а й з батьками. Потрібно допомогти батькам усвідомити необхід­ність створення умов, за яких дитина мала б можливість повноцінно розвиватися.

Дитина дошкільного віку потребує соціальної, психологічної та педагогічної підтримки. Щоб дорослий міг надати адекватну під­тримку дитині, необхідно спиратися на її сильні сторони. Потрібно не акцентувати увагу на невдачах, варто демонструвати задоволе­ність дитиною.

Насамперед батьки мають розуміти, що дитячий садок не є за­мінником сім'ї та її виховних впливів. Лише спільна робота батьків і педагогів може забезпечити високу ефективність виховання та роз­витку дитини.

Часто дитина приходить до дитя­чого садка неготовою до нових змін, не має достатніх для свого віку гігієнічних та побутових навичок, не розуміє еле­ментарних поведінкових норм.

Щоб полегшити адаптацію ди­тини до нових умов перебування та заздалегідь попередити батьків, які зміни очікують на їхню дитину,  проводимо батьківські збори для бать­ків дітей-новачків та оглядові екскур­сії до дитячого садка. Під час таких зустрічей завідувач, старша медична сестра, практич­ний психолог, вихователі та спеціалісти   розповідають батькам про умови перебування, вимоги до вмінь, навичок дітей та психологічну підго­товку до вступу  в дитячий садок,  відповідають на проблемні запитання батьків.

Робота з педагогами

В нашому дошкільному закладі постійно створюються сприятливі умови для підви­щення професійного рівня педагогів, оскільки сьогодення ставить нові вимоги до освітнього процесу загалом і до кожного педагога зокрема.

Адміністрація та психологічна служба закладу надають педагогам методичну та психоло­гічну підтримку. Від рівня розвитку емоційної сфери у дорослих насамперед залежить успішність взаємодії ди­тини з оточенням, ефективність її соціального розвитку, соціалі­зації.

Причинами порушень розвитку особистості вважаємо:

-  реакція на несприятливу соціальну ситуацію розвитку;

-  розлад у системі сімейних взаємин тощо.

Педагоги мають уміти відрізняти порушення розвитку дитини, що виникають як реакція на дефекти у сфері функціону­вання центральної нервової системи, від порушень, детермінованих соціумом. Не всі прояви дезадаптивної поведін­ки дитини пов'язані з порушеннями в її психічному розвитку. Деякі форми від­хилень - результат неправильного ви­ховання або реакції на психотравмувальну ситуацію.

Тому педагоги мають бути готовими до роботи з дітьми, які мають різний рівень розвитку, вади мовлення, порушення психологічного розвитку тощо. З-поміж форм психологічної просвітницької роботи практичного психолога з педаго­гами чільне місце посідають психолого-педагогічні читання, проблемні семіна­ри, круглі столи, тренінгові заняття. Такі форми психологічної про­світницької роботи збагачують інтереси фахівців, їхні професійні по­треби, дають змогу педагогам сформувати власне бачення важливих психологічних проблем.

Завдання педагогів - створити умови для реалізації закладе­них у певному віці можливостей дитини, її емоційного світу та ста­новлення як особистості, зокрема:

-  забезпечити умови для розкриття природних механізмів розвитку дитини;

- запобігти виникненню вад у розвитку дитини, мінімізува­ти їхні наслідки, якщо певні вади вже наявні;

-  пробуджувати самостійність у дитини, намагаючись не ке­рувати нею, не обмежувати чи пригнічувати.

Педагогам варто так організовувати свою роботу, щоб, не від­ступаючи від мети заняття, вони мали можливість варіювати мате­ріал, завдання, час, місце проведення організованої навчальної дія­льності з дітьми.

Робота з дітьми

Основне завдання нашого дитячого садка - створити умови для мак­симального розкриття індивідуального потенціалу кожної ди­тини. Дитина має стати суб'єктом своєї життєдіяльності, повіри­ти у власні сили, навчитися бути успішною. Це значно полегшить її перехід із дитячого садка до школи, збереже інтерес до пізнання та розвине його в умовах шкільного навчання.

Розвивальна робота з дітьми дошкільного віку  про­водиться індивідуально або з малими підгрупами (6-10 дітей). Розвивальна робота з дітьми дошкільного віку спрямована на:

 - розвиток пізнавальних, емоційно-вольових процесів та мов­лення;

 -  формування соціальних норм поведінки;

 -  стимулювання пізнавального інтересу та опанування на­вичок дослідження, експериментування.

Розвивальна робота щодо пізнавальної сфери розширює поня­тійний апарат дитини, навчає її розв'язувати різні завдання на рівні уявлень, образів, стимулює становлення творчої уяви, формує розу­мові операції - аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо.

Робота з підгрупами дає можливість нам використовува­ти індивідуальний підхід до кожної дитини. Урахування індивіду­альних особливостей - це пристосування прийомів, методів і форм педагогічного впливу до індивідуальних особливостей дитини за­для забезпечення достатнього рівня розвитку особистості. Це дає нам змогу визначити доцільний спосіб організації виховної діяльності щодо кожної дитини.

Отже, діяльність практичного психолога щодо створення пси­хологічно комфортного середовища передбачає як розвивальну ро­боту з дітьми, так і психологічну просвітницьку роботу з батьками та педагогами задля забезпечення всебічної підтримки дитини до­шкільного віку під час її адаптації до умов дитячого садка.  

Рекомендації батькам з підготовки дітей до дитячого садка 

1.Привчайте малюка до самостійності й доступного для його віку самообслуговування.

2.Розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять, чому ви хочете, щоб вона туди пішла.

3.Проходячи повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощастило - восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним і знайомим у присутності малюка про свою удачу, кажіть, що пишаєтеся своєю дитиною, адже її прийняли до дитячого садка.

4.Учіть дитину гратися. Психологи виявили чітку закономірність між розвитком предметної діяльності та її звиканням до дитячого садка. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно й зосереджено діяти з іграшками. Уперше потрапивши до дитячого садка, вони швидко відгукуються на пропозицію погратися, з інтересом досліджують нові іграшки. Дитина, яка вміє гратися, легко йде на контакт із будь-яким дорослим.

5.Робіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас.

6.Пам'ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості і плани.

7.Чим з більшою кількістю дітей і дорослих, з якими дитина спілкуватиметься у дитячому садку, вона побудує стосунки, тим швидше вона звикне. Допоможіть їй у цьому. Познайомтесь з іншими батьками та дітьми. Відвідуйте разом з дитиною прогулянки у дитячому садку.

8. Дорогою до дитячого садка обговоріть з дитиною, що на неї чекає. Дуже важливо, щоб розмови про дитячий садок супроводжувалися лише позитивними емоціями. У Вас має бути спокійний голос і впевнена інтонація.

9. Ніколи не лякайте дитину дитячим садком. Приблизно за тиждень першого відвідування дитячого садка попередьте дитину про це, щоб вона спокійно очікувала майбутню подію.

Прийоми, що полегшують дитині ранкові прощання

1.Навчіться прощатися з дитиною швидко. Не затягуйте розставання. Інакше малюк відчує ваше занепокоєння і йому буде ще складніше заспокоїтися.

2. Покладіть малюку до кишеньки яку-небудь пам'ятну річ, що нагадуватиме про вас, як сильно ви його любите.

3.Ніколи не намагайтеся «вислизнути» непомітно від дитини, якщо хочете, щоб вона вам довіряла.

4. Вигадайте забавний ритуал прощання й строго дотримуйтеся його, наприклад завжди цілуйте дитину в щічку, а потім ніжно потріться носиками або що-небудь подібне.

5. Не намагайтеся підкупити дитину, щоб вона залишилася у дитячому садку за нову іграшку.

6.Чітко дайте дитині зрозуміти, що хоч би які істерики вона влаштовувала, їй все одно доведеться йти до дитячого садка. Якщо ви хоч раз піддастеся дитині, надалі вам буде вже набагато складніше впоратися з її вередуваннями й слізьми.

ЯК ЗРОБИТИ ДОРОГУ ДО ДИТСАДКА    ВЕСЕЛОЮ І ЦІКАВОЮ?

Вранці батьки поспішають на роботу, а дітям зовсім не хочеться нікуди йти… Як же зробити дорогу до дитячого садка веселою і цікавою – і для дітей, і для дорослих? 

Якщо у дитини кепський настрій – розкажіть їй казку або вигадану оповідку про подорожі гномиків, про те, як зайчик, хом’ячок, лисенятко ходили до школи через небезпечний ліс абощо.

Фантазуйте! Дитина зацікавившись, може продовжити розпочату вами історію. Це не лише розвеселить її, а й допоможе розвиткові її уяви та мовлення.

Повторюйте вивчені з дитиною віршики, співайте пісеньки або пограйте з нею в «Буріме»: нехай вона скаже два слова, що закінчуються на співзвучний склад, а ви придумайте рядки, в яких ці слова римуються. Потім навпаки – ви загадуєте, а дитина римує. Скажімо «бджілка» - «квітка»: «Пролетіла бджілка і зраділа квітка».

Можна також вигадувати разом з дітьми загадки. Наприклад, «Руда, хитра…(не відгадав – продовжуйте далі) живе в лісі за зайцями ганяється».

І нехай спочатку це буде не дуже образно й складно – але ж весело!