Сторінка старшої медичної сестри
Сущанського ЗДО
Сторінка старшої медичної сестри
Сущанського ЗДО
Основні завдання сестри медичної дошкільного закладу:
§ Постійний контроль за станом здоров’я дітей;
§ Надання невідкладної медичної допомоги дітям у разі гострого захворювання або травми;
§ Здійснення контролю за організацією та якістю харчування, дотриманням раціонального режиму навчально-виховної діяльності;
§ Контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму;
§ Проведення санітарно-просвітницької роботи серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників дошкільного навчального закладу;
§ Ведення звітно-облікової медичної документації в порядку, встановленому МОЗ України.
Основні напрямки роботи сестри медичної дошкільного закладу:
§ Збереження та зміцнення здоров’я дітей;
§ Забезпечення ефективного фізичного розвитку дітей;
§ Формування у дітей свідомого ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності.
Медична сестра виконує:
- Здійснення щоденних оглядів дітей;
- Проведення антропометричних вимірювань;
- Обстеження дітей на ентеробіоз, профілактичні заходи;
- Контроль за наявність та достовірністю медичних довідок;
- Аналіз виконання фізкультурно-оздоровчих та протиепідемічних заходів;
- Здійснення контролю за організацією харчування;
- Організація та контроль за проведенням літнього оздоровлення в ЗДО;
- Контроль за проведенням оздоровчо-профілактичних заходів (загартовування)
ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
«Щодо запобігання захворюваності на грип та інші ГРВЗ»
1. Під час високого ризику захворювання на ГРВЗ не відвідуйте місця, де можливе велике скупчення людей.
2. За можливості зведіть до мінімуму поїздки у громадському транспорті (автобуси, тролейбуси, метро тощо).
3. Остерігайтеся близького контакту з людьми, які мають симптоми грипу або інших ГРВЗ.
4. Часто мийте руки з милом. Якщо немає такої можливості, використовуйте спеціальні алкоголевмісні засоби для оброблення та знезараження рук.
5. Не торкайтесь слизових оболонок очей, носа, рота немитими руками.
6. При чханні та кашлі прикривайте рот одноразовою хустинкою. Забезпечте дитину такими хустинками.
7. Часто провітрюйте приміщення вдома та на роботі.
8. Уникайте поцілунків, обіймів, рукостискань тощо.
9. Не допускайте переохолодження або перегрівання організму.
10. Змащуйте слизові оболонки носа оксоліновою маззю.
11. Проводьте щоденне вологе прибирання кімнат.
12. Організовуйте собі та дитині повноцінне, вітамінізоване харчування з достатньою кількістю природних джерел вітаміну С (свіжі овочі та фрукти) та фітонцидів (часник, цибуля, імбир тощо).
13. При погіршенні самопочуття залишайтеся вдома, не займайтеся самолікуванням — викличте лікаря для обстеження та призначення ефективного лікування.
14. При появі ускладнень захворювання на грип у вас чи вашої дитини не зволікайте. Організуйте госпіталізацію з метою отримання кваліфікованої допомоги медиків.
Участь медичної сестри в адаптації нових вихованців
Адаптація в дитячому садку – це процес пристосування дитини до нових умов та розпорядку дня, до вихователів і дитячого колективу, до форм співіснування, відмінних від тих, що існують у родині. На те, як легко та швидко малюк адаптується, впливають:
- рівень психічного і фізичного розвитку;
- загартованість організму;
- сформованість навичок самообслуговування;
- розвиненість навичок спілкування з дорослими та однолітками.
Незвичність оточення, велика кількість нових вражень та вимого у дошкільному закладі, зазвичай нервують дитину та призводять до стресу. Щоб запобігти стресовим станам медична сестра здійснює медичний супровід крок за кроком.
Крок 1. надаємо матеріали для інформаційного стенду.
Оновлюється влітку стенд для батьків. Його наповнюють відомостями про те, які документи потрібні для вступу дитини до дитячого садка та що при цьому слід врахувати. Батьки повинні знати про необхідність призвичаювання дитини до розпорядку дня, подібного до розпорядку у дитячому садку, та введення до раціону харчування страв, що готують у дитячому садку.
Щоб допомогти батькам підготувати дитину до відвідування дошкільного закладу, медична сестра складає і розміщає на стенді:
- памятку щодо диспансеризації дитини;
- поради для батьків, діти яких уперше ідуть до дитячого садка;
- інформацію про розпорядок дня у дошкільному закладі та поради щодо введення подібного розпорядку дня вдома.
Крок 2. Беремо участь у батьківських зборах, організованих у ДНЗ.Під час батьківських зборів медична сестра розповідає про оформлення медичної картки дитини, правильне харчування та розпорядок дня вдома, загартовування дітей, профілактику гострих респіраторних захворювань та вірусних інфекцій.
Крок 3. Проводимо настановні індивідуальні бесіди.
Проводяться індивідуальні бесіди з батьками щодо механізмів звикання дитини раннього віку, стану її фізичного та психічного розвитку, рівня сформованості культурно – гігієнічних навичок. В цих бесідах з 'ясовуємо , чи вміє малюк самостійно їсти, користуватися горщиком, вдягатися, вмиватися. Ускладнити процес адаптації може несприятлива атмосфера в сім ї ( неправильне домашнє виховання, конфлікти між батьками, зловживання алкоголем), хто не дотримується певного розпорядку дня або чий домашній розпорядок істотно відрізняється від розпорядку у дошкільному закладі
Крок 4. Проводимо повторні зустрічі з батьками
та прогнозуємо ступінь важкості адаптації.
Після оформлення медичної карти дитини, коли батьки отримали результати диспансеризації, можна спрогнозувати характер адаптації майбутнього вихованця.
Середній строк адаптації дітей раннього віку – 10-20 днів, хоч може збільшуватися до 2 – 3 місяців. Залежно від передумов, які медична сестра вияснила під час бесід з батьками, та результатів диспансеризації, можна орієнтовно визначити тривалість та ступінь важкості адаптації.
Ступені важкості адаптації дитини до умов дошкільного закладу. Ступінь Тривалість Характеристика
Легкий 10-15 днів. Дитина здорова, поведінка швидко нормалізується, фізіологічна адаптація відбувається природно.
Середній 16-30днів Дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень.
Важкий >30днів. Дитина часто і важко хворіє.
Крок 5. Консультуємо вихователів перед прийняттям дітей до дошкільного закладу.
Після проведення зустрічей з батьками медична сестра консультує вихователів, де наголошує, щоб вихователь звертав увагу на ознаки нервово – психічний розладів дитини. Помітними ознаками є енурез, порушення сну, смоктання пальців, кусання нігтів, скарги малюка на біль у животі.
У ході бесід з вихователями медична сестра приділяє увагу створенню і групах комфортного емоційного мікроклімату. Позитивний настрій у групі значно полегшує адаптацію дитини. Медична сестра нагадує, що у період адаптації не можна насильно годувати та укладати спати дитину, проводити будь – які незвичні для дитини оздоровчі процедури, загартовування. Слід забезпечити дитині умови теплового комфорту і одягати її так, як вона звикла вдома. Не варто наполягати на обов’язковому виконанні вправ під час фізкультурних та музичних занять.
Крок 6. Посилено контролюємо стан здоров' я нових вихованців.
Зважаючи на прогнози, медична сестра особливу увагу приділяє проблемним дітям та у разі необхідності інформує батьків про потребу корекції перебігу адаптації.
Процес адаптації полегшують:
- емоційний контакт;
- тактильний контакт;
- музичні заняття;
- музичний супровід упродовж дня;
- ігри з піском і водою;
- малювання;
- казкотерапія.
Крок 7. Беремо участь у корекції перебігу адаптації.
Щоденне спостереження за дітьми з важким протіканням адаптації може виявити проблеми,помилки у поведінці батьків. Саме тому звичайна бесіда медичної сестри з батьками ( за необхідності до бесіди залучають і вихователя) може істотно посприяти полегшенню процесу адаптації. Якщо батьки не мали часу відвідати батьківські збори та не звернули увагу на поради медичної сестри, розміщенні на інформаційному стенді, їм передаються копії памяток під час індивідуальної консультації. Ще раз нагадати про важливість правильного розпорядку дня вдома, режиму харчування та позитивного мікроклімату в родині.
В садочки без відповідних записів у медичній картці про проходження планових щеплень не беруть.
Порядок прийняття до дошкільного навчального закладу регулюється відповідними нормативно-правовими документами. Зокрема, ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає, що прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом.
- Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичне щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні захворювання або бактеріоносіями. Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.
Підписуючи письмову відмову про щеплення дитини, мало хто з батьків знає про наслідки відмови від планових щеплень
- Якщо батьки безпідставно відмовляються від щеплень своєї дитини, вони беруть на себе велику відповідальність та повинні вирішувати, яким чином їх дитина має отримати освіту, оскільки ми живемо у правовій державі із затвердженими законами.
Які щеплення входять до українського календаря щеплень?
Паротит (свинка) 12 міс., 6 років, 15 років (хлопці
Туберкульоз 3-7 день, 7, 14 років
Гепатит В 1 день, 1 міс., 6 міс.
Дифтерія 3, 4, 5, 18 міс., 6, 14, 18 років, далі кожні 10 років
Кашлюк 3, 4, 5, 18 міс.
Правець 3, 4, 5, 18 міс., 6, 14, 18 років, далі кожні 10 років
Поліомієліт - инактивированная (нежива) вакцина: 3,4 міс.;
- оральная (жива) вакцина: 5, 18 міс., 6, 14 років
Гемофільна інфекція 3, 4, 5, 18 міс.
Кір 12 міс., 6 років
Краснуха 12 міс., 6 років, 15 років (дівчата)
Десять порад батькам від медичної сестри
Порада 1. З усіх питань щодо здоров’я вашої дитини слід звертатися до лікаря-педіатра, який призначає лікування або при необхідності направляє дитину на обстеження до інших лікарів-фахівців. В особливих випадках, щоб не було затримки термінів початку лікування, при появі перших характерних ознак захворювань рекомендується відразу звертатися до фахівця в даній галузі медицини.
Порада 2. Якщо ви помічаєте, що ваша дитина у колі своїх однолітків відрізняється незручністю рухів, поганою промовою, якщо у неї бувають непритомність, запаморочення, головні болі, блювота, її закачує у транспорті, необхідно проконсультувати дитину у невропатолога.
Порада 3. Зверніть увагу на поведінку дитини: надмірна рухливість, гіперзбудливість або, навпаки, млявість, стомлюваність, плаксивість, страхи, порушений сон, нав’язливі руху – це найбільш поширені симптоми психічної напруги ще слабкої нервової системи дитини-дошкільника. При появі цих ознак обов’язково слід показати дитину дитячому психіатру.
Порада 4. Ваша дитина часто перепитує або не завжди реагує на звернену до неї мову, у неї бувають часті ангіни, втрата голосу, кашель, постійний нежить, якщо дитина спить з відкритим ротом, хропе уві сні, гугнявить при розмові – проконсультуйте дитину у ЛОР-лікаря ( отоларинголога).
Порада 5. Якщо у дитини поганий апетит, часто виникає нудота, блювота, порушення стільця (запор, рідкий стілець), болі в животі (до їжі, після їжі), слід звернутися за кваліфікованою допомогою до лікаря-гастроентеролога.
Порада 6. Звернення за консультацією лікаря-алерголога необхідно в тих випадках, якщо в дошкільному періоді у дитини виникає реакція (висип, набряк, утруднене дихання, раптовий нежить, чхання) на якусь їжу, запахи, пилок квітів, ліки, щеплення.
Порада 7. Запалення шкіри на різних ділянках тіла (частіше на руках і ногах), що супроводжується почервонінням, сверблячкою, лущенням, ексудацією – можливо, це ознаки хронічного дерматиту або екземи, вилікувати які допоможе лікар-дерматолог. До дерматолога слід звертатися за будь-яких видимих змін стану шкірних покривів, нігтів, волосся.
Порада 8. Якщо ви помічаєте, що дитина прищурює повіки, коли розглядає віддалені предмети, або низько нахиляється над листом альбому або книги, близько сідає до екрану телевізора, якщо вона здалеку (з відстані 5 метрів) не розрізняє дрібні (до 1 см в діаметрі) предмети, необхідно перевірити гостроту зору вашої дитини – зверніться до окуліста (офтальмолога).
Порада 9. Постійно звертайте увагу на поставу дитини: при ходьбі вона сутулиться, у неї одне плече нижче іншого, лопатки сильно виступають при випрямленій спині; сидячи на стільці, вона помітно прогинається в ту чи іншу сторону, намагається часто міняти позу, низько нахиляється (майже лягає на стіл) під час малювання і т.п. – Обстеження стану хребта повинен зробити фахівець-ортопед.
Порада 10. Не забувайте про необхідність обов’язкових профілактичних оглядів вашої дитини наступними фахівцями: ендокринологом (попередження захворювань щитовидної залози, діабету, ожиріння, порушень росту), хірургом (виявлення вроджених аномалій), стоматологом (виявлення і лікування карієсу), кардіологом (діагностика порушень функції серця і судин ), логопедом (порушення мови і сприйняття звуків).
ГРИБИ: ПРОФІЛАКТИКА ОТРУЄНЬ ТА ПЕРША ДОПОМОГА
Гриби є доволі специфічним продуктом, що містить значну кількість азотистих речовин, зокрема білків, а також жирів, вуглеводів, деякі вітаміни (В1, РР), мінеральні речовини (зокрема фосфор). Клітковина хітин, що входить до їхнього складу, майже не перетравлюється у шлунково-кишковому тракті, тому гриби вважають «важкою» їжею.
Вживати гриби не рекомендовано вагітним, жінкам, які годують грудьми, та літнім людям. Не варто годувати грибами чи стравами з них дітей до 12 років.
Як не отруїтися грибами
· Найкраще відмовитися від споживання дикорослих грибів, замінивши їх грибами, вирощеними штучно, котрі підлягають контролю та продаються в торговельній мережі.
· Не купуйте гриби на стихійних ринках.
· Уважно оглядайте гриби: звертайте увагу на колір капелюшка, губки, ніжки.
· Збирайте лише добре знайомі вам гриби. За найменшого сумніву одразу викиньте гриб, не залишайте його поряд з іншими.
· Не беріть занадто молоді чи старі гриби — їх легко переплутати з отруйними.
· Не збирайте гриби поблизу трас, промислових підприємств, забруднених територій: гриби вбирають в себе широкий спектр отруйних речовин, зокрема важкі метали.
· Не збирайте гриби в посушливу погоду: в цей час гриб пересихає, віддавши воду і збільшивши концентрацію токсинів.
· Не куштуйте сирі гриби.
· Вдома ще раз ретельно перевірте гриби: всі сумнівні треба викинути.
· Готуйте гриби протягом першої доби після збирання.
· Варіть гриби не менше трьох разів, щоразу в свіжій підсоленій воді не менше 30 хв.
· Зберігайте страви з грибами в холодильнику в емальованому посуді не більше доби.
Симптоми отруєння грибами
Ознаки отруєння грибами можуть проявитися як через 30 хв. після споживання, так і протягом кількох днів:
· нудота;
· блювота;
· різкий біль у животі;
· діарея;
· запаморочення;
· підвищення температури тіла;
· зниження пульсу;
· задуха;
· судоми;
· відтік крові від кінцівок (холодні руки та ноги);
· марення, поява галюцинацій.
За наявності будь-якого з наведених симптомів негайно викликайте лікаря!
Перша допомога у разі отруєння грибами
· терміново телефонуйте до «швидкої» — загальний номер 103;
· промийте шлунок простою водою;
· дотримуйтеся постільного режиму;
· пийте багато рідини (вода, підсолена вода чи прохолодний чай) — це допоможе відновити водно-сольовий баланс та вивести токсини;
· прийміть сорбенти.
Категорично заборонено вживати алкогольні напої, будь-яку їжу чи молочні та кисломолочні продукти — це може прискорити всмоктування токсинів у організм.
Не займайтеся самолікуванням, це небезпечно для життя!
Залишки грибів або грибних страв слід обов’язково зберегти, адже лабораторне їх дослідження допоможе з’ясувати причину отруєння та призначити правильне лікування.
Сонячним ударом називають процес, що характеризується порушенням функціонування мозку при тривалому впливі сонця на відкриту поверхню голови. При інтенсивній дії сонця організм отримує таку кількість тепла, яке не може ефективно охолодити. Порушуються процеси потовиділення і кровообігу. Якщо не надати своєчасну допомогу людині з симптомами сонячного удару, то можуть виникнути важкі ускладнення аж до коми та зупинки серця.
При легкому ступені удару у пацієнта:
виникають больові відчуття в голові;
з'являється нудота і загальне погане самопочуття;
частішає дихання і серцебиття;
розширюються зіниці.
Стан характеризується:
больовим синдромом голови, який супроводжується блювотним рефлексом;
значним занепадом сил і оглушенням;
нестійкою ходою і рухами;
непритомністю;
хеканням і серцебиттям;
носовою кровотечею;
підвищенням температури тіла.
Що робити, якщо температура при сонячному ударі підвищилася і з'явилася інша симптоматика? Необхідно в терміновому порядку викликати швидку допомогу!
Розвиток важкої форми швидкоплинно:
шкірні покриви на обличчі червоніють, пізніше стають блідими та синюшними;
змінюється свідомість (пацієнт марить, галюцинує, може впасти в кому);
спостерігається поява судом;
мимоволі виділяється кал і сеча;
значно підвищується температура;
є можливість раптової смерті.
Лікування в домашніх умовах в такому стані неприпустимо. Слід негайно звернутися за медичною допомогою.
Сонячний і тепловий удар мають одне походження. Ці процеси розвиваються при перегріванні організму, і його неможливості справлятися з вступником теплом. Якщо людина буде тривалий час перебувати в такому стані, він може просто померти, тому при появі симптомів теплового і сонячного удару слід в терміновому порядку звернутися за невідкладною медичною допомогою.
Профілактика теплового і сонячного удару заснована на наступних рекомендаціях:
не слід перебувати під впливом сонячних променів тривалий час;
для шкарпетки підійде світла повітропроникний одяг;
необхідно обзавестися головним убором;
потрібно пити багато води (близько 3 літрів на добу);
категорично заборонено вживання алкогольних напоїв;
не варто використовувати косметику;
слід по можливості часто приймати прохолодний душ;
не варто проводити спортивні заняття при температурі вище 25 градусів.
Крім того, не слід хвилюватися і нервувати, адже будь-який вид перезбудження сприяє виникненню теплового і сонячного удару.
При наданні першої допомоги в таких випадках необхідно:
віднести потерпілого в захищене, бажано прохолодне місце;
укласти в зручне положення, при цьому голова і ноги повинні бути підняті;
зняти верхній одяг;
дати хворому велику кількість води, добре, якщо це буде мінеральна вода;
змочити шкіру обличчя водою і накласти холодний компрес на лоб і шию;
акуратно поплескати по грудній клітці мокрою тканиною, можна виконати обливання прохолодною водою або загорнути потерпілого в мокре простирадло;
виконувати часті обмахування біля хворого;
якщо у дитини або дорослого з'явився блювотний рефлекс, потрібно повернути його на бік, щоб блювотні маси не потрапляли в дихальні шляхи;
якщо свідомість замутити або розладналося дихання, слід піднести до носа потерпілого ватку з нашатирним спиртом.