Вихователь -
Плужна Оксана Іванівна
Вихователь -
Патін Оксана Іванівна
Помічник вихователя -
Самохатко Ольга Миколаївна
Працюємо за освітньою програмою "Освіта та піклування" Mr.Leader
Освітня система «Освіта та піклування» — перша комплексна система в дошкільній освіті, яка використовує сучасні освітні технології задля формування гармонійної особистості дитини та розвитку її лідерського потенціалу.
Система освіти та піклування за дітьми раннього та дошкільного віку (Education & Care) Mr.Leader — перша комплексна система в дошкільній освіті, яка використовує сучасні освітні технології задля формування гармонійної особистості дитини та розвитку її лідерського потенціалу. Система будується на міждисциплінарному підході, який включає практичні рекомендації, засновані на знаннях про дитяче здоров’я, харчування, фізичну активність, психічний та інтелектуальний розвиток.
Метою Програми є створення оптимальних умов для цілісного становлення та розвитку особистості дошкільника у фізичному, інтелектуальному, емоційному та духовному плані, здатної до відповідальної поведінки та швидкої соціальної адаптації завдяки сформованим лідерським якостям.
Програма освіти дітей раннього та дошкільного віку: «Освіта і піклування» включає в себе інваріантну та варіативну частину. Варіативна частина програми покликана поглиблювати розвиток основних компетентностей, передбачених державним стандартом дошкільної освіти в Україні з урахуванням природних нахилів дітей та об’єктивно наявних ресурсів суб’єктів освітнього процесу. Інваріантна частина представлена переліком завдань освітньої діяльності, реалізація яких максимально ефективно здійснюється шляхом використання комплексного методичного забезпечення Програми, перш за все «Орієнтовного щоденного планування: Містер Лідер» та «Моніторингу якості розвитку дитини – Містер Лідер». Використання готового «Орієнтовного щоденного планування: Містер Лідер» головним чином відрізняє організацію освітнього процесу від інших програм. Особливість полягає в тому, що працюючи з інваріантною частиною Програми, педагог не здійснює самостійне планування освітнього процесу, не витрачає час на підбір освітніх методів та конкретних технік, не займається виготовленням стимульного матеріалу, а використовує натомість готовий план занять, забезпечений необхідним методичним матеріалом, що побудований висококваліфікованими методистами системно і послідовно.
Програмне забезпечення «Орієнтовного щоденного планування: Містер Лідер» здійснюється у формі мобільного застосунку. Програмний додаток поділено на 2 частини: текстову – для дорослого та візуальну – для дитини. Текстова частина для дорослого містить правила користування чи інструкції, а візуальна інформація для дітей представлена у формі яскравих авторських ілюстрацій. Розвиток усіх компетентностей системно перевіряється за допомогою «Моніторингу рівня освітнього розвитку дитини» задля спостереження за динамікою фізичних та психічних змін дитини по мірі дорослішання.
Використання моніторингової системи дає змогу професійно підвищити якість знань дітей, зрозуміти індивідуальні особливості кожної дитини та визначити вектор подальшої роботи. Основою для розробки «Моніторингу рівня освітнього розвитку дитини» послугував кваліметричний підхід, за яким 4 рази на рік оцінюється розвиток дитини. На основі отриманих даних можна легко скорегувати подальше навчання дитини на 3 місяці.
Змістове та методичне наповнення програми освіти дітей раннього та дошкільного віку «Освіта і піклування» (Education & Care) дозволяє оптимізувати співпрацю батьків і педагогів шляхом залучення батьків до організації освітнього процесу вдома власними зусиллями в той час, коли дитини з різних причин не може відвідувати заклад дошкільної освіти, це набуває особливої актуальності у сучасних умовах непередбачуваних суспільних викликів, таких, як наприклад пандемія Covid-19 та карантинні заходи, пов’язані із нею.
Всі елементи системи освіти та піклування за дітьми раннього та дошкільного віку підлягають максимальній стандартизації, отже окремі її елементи продовжують доповнюватися конкретними освітніми продуктами. Так розвиток рухової дітей здійснюється з обов’язковим включенням ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну, для проведення якої рекомендовано використання карток «Комплекс ранкових гімнастик з Лілією Подкопаєвою» або «Карток знань: Містер Лідер» (Mr.Leader Cards). Усі заняття із «Орієнтовного щоденного планування: Містер Лідер» (Mr.Leader Day) також підкріплені готовим методичним матеріалом у формі «Самовчителя з лідерства в ілюстраціях», «Азбуки лідера», іграшкової валюти «Лідерс», плакатів з відповідних тем, яскравих тематичних буклетів, настільних ігор, розмальовок та цікавих наліпок.
Дистанційне навчання
Створення мовленнєвого середовища для дітей старшого дошкільного віку
Центральною фігурою освітнього процесу є дитина – мовленнєва особистість. Основою розвивального середовища для становлення такої особистості є забезпечення доброзичливої атмосфери, де б дитині надавалося право на мовленнєву активність, довіру, помилку та доброзичливе ставлення. Першим і найважливішим компонентом успішного процесу є насичення мовленнєвого середовища, у якому постійно чи тимчасово перебуває дитина зразками рідної мови. Дитина може розвиватися як представник людства і як його рівноправний член лише під впливом мовлення людей, які її оточують.
Мовлення дитини є особливою формою її діяльності і особливим результатом її зусиль в освоєнні життєвого простору. Це найважливіший у житті інтелектуальний подвиг. З огляду на те, що саме мовлення дорослих впливає на мовлення дитини, виокремлюємо наслідування, як важливий шлях і спосіб навчитися говорити. Наслідуючи, дитина сприймає і переймає, як єдино правильні, незмінні способи мовленнєвого спілкування того середовища, що його оточує. Варіативність з’являється на виході дітей з сімейного оточення та з початком спілкування з іншими дітьми, дорослими, що й стає початком набуття життєвого досвіду. Практична реалізація створення освітнього мовленнєвого середовища передбачає також створення міні-середовищ, які б відбивали сутність предметно-мовленнєвого та мовленнєво-просторового середовищ. Назвемо їх Культурно-пізнавальне, що має на меті створення можливостей для самостійного засвоєння дитиною сенсорних еталонів (колір, форма, простір, звук, смак, запах тощо), як засіб збагачення мовленнєвого досвіду. Мовленнєво-творче, метою якого є створення можливостей для самостійного мовленнєво-творчого процесу (малювання, ліплення, дизайн, тощо). Мовленнєво-комунікативне, покликане забезпечувати дитину можливостями для мовленнєвого розвитку, художньо-мовленнєвої діяльності. Екологічно-мовленнєве, що має сприяти створенню умов для розвитку екологічних уявлень, накопичення мовленнєвого досвіду, гармонійного ставлення до світу природи тощо. Емоційно-рефлексивне, яке спонукатиме до самопізнання себе, свого внутрішнього світу, образу "Я" тощо.
Спілкування зумовлюють потребу і в нових засобах мовлення. Отже, щоб розвивати мовлення дитини, замало просто пропонувати їй різноманітний мовний матеріал, необхідно ставити перед нею нові пізнавальні завдання, які потребують використання нових засобів мовлення. Зважаючи на це, організовую таку мовленнєву діяльність дітей, яка спрямовує їх на перехід від репродуктивних до креативних мовленнєвих дій. Саме до таких дій і підводить використання інтерактивних методів і прийомів розвитку дитячого мовлення, адже інтерактивні методи забезпечують активне включення дітей у процес пізнання, навчають здобувати знання, сприяють розвитку самостійності, ініціативності творчості, залучають до роздумів і міркувань, активного діалогу з обговорення теми.
Найбільш ефективним є метод пізнавального діалогу. Пізнавальний діалог – це розмова, що стимулює розвиток пізнавальних процесів.
Під час проведення такого діалогу потрібно сидіти поруч із дітьми в одному колі, що сприяє налагодженню рівноправних, партнерських взаємин у спільному пошуку істини, пропонувати їм такі запитання, які припускають різні варіанти відповідей. В процесі діалогу лише спрямовувати дітей на шлях розв’язання порушеної проблеми, а до правильної відповіді вони повинні дійти самі. З повагою ставитися до всіх співрозмовників, незалежно від рівня успішності, який вони виявили в ході розмови, схвалювати будь-яке бажання дитини сказати своє слово, речення.
Приклади запитань до дітей, які дозволяють залучити їх до пізнавального діалогу:
Яка користь для людей і природи від снігу? (дощу, вітру, …)
Чому хлопчики грають у футбол, а не дівчатка?
Чому кінь не п’є воду із чашки?
Чому між дітьми виникають сварки?
Чому дерева сумують взимку?
Чому засмучена пташка?
Який вітерець можна назвати лагідним?
Які руки називають золотими?
Чому осінь називають золотою?
Чим можна порадувати дівчинку (хлопчика)?
Що потрібно дереву для щастя?
Чому кажуть: «Усе на Землі – рідня»?
Разом із методом пізнавального діалогу використовують дуже близький за розвивальним спрямуванням метод мозкового штурму (або метод розв’язання проблем). Для цього обирають проблему, яка не має однозначного розв’язання (це ситуації із життя; епізоди казок). Діти об’єднуються у групи для обговорення її рішення. Потім кожна група презентує своє рішення. Цікаві і різні були розв'язки дітьми таких проблем:
Як вибачитися перед людиною, яка не розуміє твоєї мови?
Як показати мамі, що ти любиш її?
Як швидко охолодити гарячий чай?
Про що говоритимуть при зустрічі рибка з річки та рибка з акваріума?
Що скажуть одне одному овочі, зустрівшись на городі?
Як врятувати курчат від кота?
Як вберегти продукти від кота?
Як діяти, якщо загубився на вулиці?
Як мишкам дістати сир, який лежить біля кота?
Що зробити, аби не загубити рукавичок?
Що треба робити, коли побачите пташенятко, яке випало з гнізда?
Як діяти, коли ти їдеш в автобусі і сильно зголоднів?
В роботі з вихованцями використовують різновид групового обговорення певної проблеми, що дає можливість висловитися кожній дитині у порядку черги – методом мікрофону. Найбільший ефект має цей метод у дидактичних іграх «Ланцюжок», «Закінчи слово (речення)», «Коло комплементів».
Часто в роботі з дітьми використовують ще один метод групового обговорення певної проблем – метод розв’язання протиріч у дидактичних іграх «Добре – погано», «Що зайве?», «Що не так?», «Виправ помилку». Велике значення для розвитку мовлення має невимушене спілкування з дітьми, що виникає під час обговорення, тлумачення прислів'їв, приказок та мовленнєвих логічних задач. Мовленнєві логічні задачі – це розповіді – загадки, відповіді на які дитина може дати лише тоді, коли чітко усвідомлює закономірності та причинно-наслідкові зв’язки між явищами та об’єктами природи. Тому перед їх використанням потрібно проводити попередню роботу.
Маємо пам’ятати: від освітнього мовленнєвого середовища, яке ми створюємо, залежить не лише мовленнєвий розвиток дитини, а й розумовий, її пізнавальна активність і життєва креативність.
Важливість розвитку дрібної моторики
Консультація для батьків "Готовність дітей до школи"
"Вчимо дитину спілкуватися"
Для повноцінного і всебічного розвитку особистості дитині необхідно вміти спілкуватися з однолітками і з дорослими. Дитині легше навчитися спілкуванню, якщо відносини в сім'ї склалися довірчі і відкриті. Коли дитина навчиться спілкуванню з батьками, йому легше буде спілкуватися з оточуючими людьми.
Для формування вміння спілкування батькам необхідно прийняти свою дитину повністю, з усіма його слухняності і примхами, і не забувати говорити йому про те, як ви його любите. З дитиною завжди потрібно говорити на рівних, тоді він буде прагнути до спілкування. Перед сном проаналізуйте, скільки разів ви сьогодні повчали і критикували малюка, а скільки раз розповіли йому що-небудь цікаве, поділилися своїми думками, і хвалили його. І який результат? А доброзичливих звернень має бути набагато більше!
Дитина весь час потребує підтримки батьків. Навіть у випадку, коли він сам карає себе за погану оцінку або вчинок, називаючи себе «дурним», «бараном», і т.д., ви повинні переконати його. Дитина підсвідомо сподівається, що батьки бачать його іншим, і спеціально провокує їх, щоб почути у відповідь: «Ти розумний і добрий, наступного разу в тебе обов'язково вийде». Завжди відкрито говоріть з дитиною про свої почуття, тільки тоді він навчиться їх розуміти, а, отже, і говорити про них. Для того, щоб дитина могла навчитися виражати почуття, з ним потрібно розмовляти, читати книги і займатися спільною діяльністю.
Дітей дошкільного віку можна вчити спілкуванню з допомогою рухливих ігор. Дорослий в цих іграх виступає в ролі учасника гри та ведучого. Це дозволить йому краще оцінювати дії інших учасників гри і стежити за дотриманням правил. Дитина буде вчитися орієнтуватися на партнера, і гідно програвати, не ображаючись. Після рухомої гри можна завести розмову з дитиною на пізнавальні теми. Наприклад, якщо в грі у вас «брали участь» якісь тварини, то дитині буде цікаво дізнатися про їхнє життя. Під час розмови краще використовувати картинки із зображенням тварин або зоологічне лото.
Намагайтеся не просто повідомляти дитині цікаві відомості, а втягуйте його в розмову, щоб він ставав повноправним учасником бесіди.
Є діти, які мають природжений талант знаходити спільну мову з ким завгодно, де завгодно, коли завгодно. А є діти, яким це складно дається. Та спілкуватися краще можна навчити будь-яку дитину!
Спілкування має величезне значення для загального психологічного розвитку дітей, для становлення дитини як особистості. До старшого дошкільного віку, тобто до 5-ти, а тим більше до 6-ти років у дітей повинні бути наступні комунікативні уміння:
Ø уміння слухати і чути іншого;
Ø уміння брати участь у вільній бесіді;
Ø уміння бути уважним до самого себе і до оточуючих;
Ø уміння розуміти відчуття і настрої іншого;
Ø уміння осмислювати свої вчинки і вчинки іншого.
Для того, щоб розвивати ці вміння, розкажіть дитині про «Секрети спілкування»:
1. Називай друга по імені, і він звертатиметься до тебе так само;
2. Будь уважний до тим, хто тебе оточує, і люди поважатимуть тебе;
3. Будь ввічливий, і у тебе буде багато друзів;
4. Умій уважно слухати іншого, і ти зможеш дізнатися багато нового.
Розкажіть про ці правила дитині якби «проміж іншим», у відповідь на якесь запитання дитини про спілкування чи просто у відповідній ситуації. Тоді ефект буде максимальним.
Також ви можете влаштувати цікаві ігри для дитини, які непомітно для неї допоможуть відпрацювати основні навички, без яких неможливо обійтись у спілкуванні.
Гра № 1 «Обличчя»
Намалювати на листочку обличчя з різним виразом: весела обличчя, таке, що плаче, похмуре, хитре, здивоване, перелякане, і так далі. Визначаємо разом з дитиною, що виражають ці обличчя, і знайомимо дитину з тим, що вираз обличчя називається «мімікою». Говоримо хором це слово.
Гра №2 «Маски»
Дітям і собі даємо завдання: виразити за допомогою міміки горе, радість, біль, страх, здивування. А хто-небудь третій визначає, чи вдалося зобразити «маску». Бажано, щоб було хоча б 3 гравці (ідеально: мама, тато, дитина).
Гра № 3 «Жести»
Пояснюємо хлоп'ятам, що розмовляти можна і за допомогою жестів. Згадуємо по черзі, які жести ми знаємо (як жестом зупинити машину, попросити про щось, поздороватися, попрощатися...). Виграє той, хто зміг згадати жест першим. Тільки будь ласка, не обігруйте свою дитину. Найкраще, якщо влаштувати гру між декількома дітьми, а ви будете суддею (слідкувати, щоб ніхто не використовував незрозумілих або тільки що вигаданих жестів). Якщо ж такої можливості немає, і ви граєте вдвох з дитиною, у кінці гри переключіть увагу дитини на щось інше, непомітно змініть тему. У будь-якому випадку не акцентуйте увагу на тому, що ви перемагаєте дитину. На жаль, не всі діти вміють раціонально реагувати на таке. Так же, як і не всі дорослі. Ця порада стосується всіх ігор, у які ви граєте з дитиною.
Гра №4 «Іноземець»
Раптом ви потрапили в іншу країну, ви не знаєте мови, вас не розуміють. За допомогою міміки й жестів запитайте дорогу в зоопарк, в басейн, на площу, де стоїть пам'ятник, у кінотеатр, у кафе, на пошту і так далі.
Гра №5 «Ці різні слова»
Розкажіть дитині, що за допомогою слів можна приголубити, прогнати, засмутити, зігріти, образити. Заспокой ляльку Таню, яка плаче, подаруй подарунок другу на день народження, поясни іншому, що тобі не подобається, коли тебе штовхають і попроси більше цього не робити. Таких ситуацій можна придумати безліч. Звичайно, ви можете використовувати такі ситуації, з якими дитина має проблеми: як вирішити непорозуміння без бійки, як пояснити, що ти чогось хочеш без сліз, купити хліб у магазині… Усі ці ситуації програються за допомогою слів, міміки, жестів.
Гра №6 «Опиши друга»
Дві дитина або дитина з кимось із дорослих стають спиною один до одного і по черзі описують зачіску, обличчя, одяг іншого; хто опинився точнішим, той виграє.
Гра №7 «Дотики»
Дитина закриває очі, а хто-небудь із присутніх доторкається до рук. Малюк відгадує, хто це і називає по імені.
Гра №8 «Слухаємо тишу»
Пропонується всім послухати тишу, а потім визначити, хто і що почув в тиші. Як варіант, можна зробити короткий вступ до гри й сказати, що у нас дома поселилася фея Тиша. «Хочете послухати її пісні? Для цього требі сидіти тихо-тихо і тільки найуважніші зможуть почути її». Бажано, щоб під час гри сусіди не робили ремонт і не слухали музику, тобто щоб дійсно було максимально тихо. Окрім розвитку вміння слухати, ця гра розвиває вміння концентрувати увагу та контролювати своє бажання «щось сказати», коли знаєш, що це невчасно. Важливо не «перегнути палку» і зупиняти гру як тільки ви бачите, що вона починає набридати дитині, а після закінчення запитувати, що дитина почула. Які були звуки: голосні, тихі, який був тембр (перед цим поясніть, що таке «тембр» дитині), де дитина чула схожі звуки і т.д.