Порада батькам про створення уяви жанрів музики, як мову почуттів від керівника музичного С.В. Татарцевої.
На минулих заняттях музичний керівник з дітьми слухали багато різних музичних творів. Запитайте, які твори їм запам'яталися? Запитайте, коли слухали таночки, вони всі були одного настрою? Так, музика нам передавала різний настрій, різні почуття. Ми слухаємо запальний, енергійний гопак і уявляємо бравих хлопців-козаків, які його виконують. Слухаємо величний, граційний вальс і уявляємо бал, панночок у розкішних сукнях, які кружляють залою.
Отже, музика може передавати нам різні почуття, відображати життя людей.
Музика — це мистецтво, як-от живопис, поезія, скульптура та інші. Кожен вид мистецтва відображає нашу дійсність: людей, їхні почуття, фантазії, природу. Але кожен вид мистецтва робить це по-своєму.
Ось у мене є іграшки — зайчик і ведмедик. Якби я була художником, як би зобразила їх? Так, я б їх намалювала. Ось я малюю різні лінії, рисочки, і в мене виходить картинка. ( Малюємо чорно-біле зображення.) Мій витвір можна побачити. Ось, погляньте, будь ласка, який у мене вийшов зайчик, які в нього вушка. А ось ведмедик... (Показуємо малюнок.) Та нам не дуже зрозуміло, що роблять мої намальовані зайчик і ведмедик. Але ми можемо це уявити. Як думаєте, що вони можуть робити?
А тепер ми можемо стати поетом і написала вірш про зайчика і ведмедика, використала різні слова. І ось що вийшло:
Зайченя і ведмежа в лісі гралися щодня. Зайчик між ялинок скаче,
А ведмедик ледь не плаче.
Тупає він так і сяк, не встигає аж ніяк. Сердиться ведмедик дуже,
А зайча стрибає дужче.
Але дружать ці звірята Й друга щоб не дратувати,
Давай зайчик так гуляти —
Круг ведмедика стрибати.
Скажіть, ви зрозуміли з вірша, що робили звірята? Музика ж змальовує нам образи за допомогою звуків. Музика нам не покаже, якого кольору вуха у зайця. Але дуже гарно відобразить нам його настрій, дії — він скаче чи присів, насторожився. Ми почуємо важку ходу ведмедика. А все інше уявлятимемо.
Рекомендую прослухати п'єсу «Зайчик дражнить ведмедика» (фортепіано) Дмитра Кабалевського.
На друге програвання діти рухаються в образі зайця і ведмедя.
У кожного митця є свої інструменти. У художника — це фарби або кольорові олівці. У музиканта — музичні інструменти. Вони, як кольорові олівці, роблять образи яскравішими, зрозумілішими.
Нумо порівняємо ось ці малюнки — кольорове і чорно-біле зображення зайця з ведмедем [див рис. 1, 2]. Яке вам більше подобається?
Так і в музиці кожен інструмент має своє забарвлення, свій голос — тембр. Ось послухайте.
Рекомендую прослухати п'єсу «Зайчик дражнить ведмедика» у виконанні скрипки й контрабаса.
А тепер погляньте на цей малюнок, що змінилося на ньому? ( Показуємо кольорове зображення, на якому видно зайчика, ведмедика, галявину\ квіточки, сонечко й метелики, — рис. 3).
Так малюнок став яскравішим, з'явилися нові деталі. Художник взяв ще більше олівців і домалював сонце, квіти. Ми вже бачимо, де наші герої, в який час.
Коли художник хоче написати яскраву велику картину, він бере багато кольорових олівців, фарб. А композитор бере багато різноголосих інструментів і пише для них музику.
Ось послухайте Танок казкової феї Драже з балету «Лускунчик», який написав Петро Чай- ковський.
Спочатку «Танець феї Драже» звучить у виконанні фортепіано, а потім — симфонічного оркестру.
У музики є своя мова, вона складає звуки у рядочок і звертається до нас мелодією: то сумною, то веселою. Ось вона понеслася в швидкому темпі, як на коні, а ось уповільнилась, замислилась і потекла, як тиха річка. Ось вона піднялася вгору, задзвеніла високими тоненькими звуками, наче пташечка. А ось спустилася на низькі звуки й переступає неквапливо, важко, як ведмідь.
Отже, вслухайтеся в музику і вона обов'язково розкаже вам багато цікавого.
Звучить «Танець феї Драже» Петра Чайковського у виконані симфонічного оркестру. Діти імпровізовано танцюють під музику. В середині треку приглушуємо музику і на цьому знайомство з жанрами музичних творів підходить до кінця
