2025/2026навчальний рік
Підвищити обізнаність педагогів щодо вимог та стандартів якості освіти, визначених законодавством та ДСЯО/ЗНО.
Ознайомити з інструментами та механізмами ВСЗЯО, такими як:
моніторинг освітніх результатів;
внутрішнє оцінювання якості викладання;
опитування учасників освітнього процесу;
самооцінювання закладу;
аналіз освітніх програм та їх вдосконалення.
Сформувати практичні навички використання цих інструментів у щоденній педагогічній діяльності.
Підвищити професійну компетентність вчителів, зокрема в частині оцінювання, планування та аналізу освітнього процесу.
Сприяти створенню культури якості у закладі освіти, де всі педагоги є учасниками та співвідповідальними за якість.
Підготувати педагогів до успішного проходження інституційного аудиту, який здійснює Державна служба якості освіти.
Покращити освітні результати учнів, адже впровадження ефективних інструментів ВСЗЯО сприяє підвищенню рівня навчальних досягнень.
https://drive.google.com/drive/folders/1xx8N_VqX4qn8Eceg3kOtp0a3-7q3OQ4D?usp=drive_link
12.03.2025р. вихователь-методист Людмила ФАНТУХ провела консультацію для педагогів (ЗДО № 50 "Росинка") щодо організації дитячих свят в ЗДО.
https://drive.google.com/drive/folders/1A6qMAKWRNJGOA2VTyrBOKms5WXUANJwg?usp=drive_link
Організоване дитяче свято має забезпечити формування у дітей вміння реагувати на прояви естетичного в мистецтві та житті, розуміти засоби художньої виразності різних видів мистецтва та вміти застосовувати їх у самостійній діяльності, проявляти ініціативу, творчість, отримувати насолоду від участі у святковому заході.
З метою формування готовності педагогів (музичних керівників, вихователів, інших спеціалістів) до ефективної організації дитячих свят, практичної реалізації форм та методів організації дозвіллєвої діяльності взагалі і дитячого свята зокрема,
РЕКОМЕНДУЄМО:
• При організації дозвіллєвої діяльності обов'язково враховувати вікові та психологічні особливості дітей різних вікових категорій. Оптимальна тривалість святкових заходів для дітей молодшого віку – 30-40 хв, для старшого віку – 40-50хв.
• Кожен сценарій свята розробляється творчою групою працівників ЗДО для конкретної групи дітей з урахуванням потенціалу музичного керівника, фізінструктора, вихователів та батьків вихованців.
• Організуючим і надихаючим вектором у дитячому святі повинні бути:
- яскраве і змістовне оформлення святкової зали;
- святкові костюми чи їх елементи для театралізації та рольових епізодів: у цей день діти обов'язково мають бути вдягнуті святково (хлопчики – білі сорочки, колготки або шкарпетки, чорні шорти або штанці, галстук або «метелик», дівчатка – ошатне платтячко). Залежно від свята і виконуваної ролі чи функцій у дітей можуть бути і інші костюми певного персонажа. Якщо діти мають перевдягатися під час свята, потрібно забезпечити для цього асистентів з числа вільних дорослих.
- художній літературний матеріал, що потребує виразного читання;
- музичний матеріал;
- ігровий матеріал разом з методичним інструментарієм (ігровий реквізит, атрибутика, призи тощо).
• В підготовці та проведенні свята повинні брати участь усі діти. Не можна допускати ситуацій, коли одні діти, здібності яких дещо ширше розкрилися на цей час, будуть перевантажуватись, а решта залишаться виключеними з активних діячів на святі. Педагог повинен кожному знайти певну роль відповідно його нахилів та здібностей. Особливої уваги потребують діти, яким необхідний індивідуальний підхід, їх потрібно зацікавити, щоб вони впевнено почували себе в колективі і повірили у власні сили. Не можна відлучати від участі у святі дітей, які пропустили підготовку до нього.
• Певну допомогу у підготовці свята може надавати сім'я. У домашньому форматі підготовки до свята можна разом із батьками виготовляти запрошення, шити костюми, малювати святкові сюжети, які можна використати у святковому вернісажі, випустити плакат – оголошення або яскраву афішу тощо.
• Репетиції масових номерів (пісень, танців, музичних ігор, інсценувань), як правило, проводяться на музичних заняттях, а творчих груп – на спеціальних заняттях у ІІ половину дня з тривалістю 10-15 хв.
• Готовність свята в цілому перевіряється на генеральній репетиції, яка проводиться не пізніше, ніж за тиждень до свята. Неприпустимими є багаторазові масові репетиції повного ходу свята.
https://docs.google.com/forms/d/1urHIHnB2XeR1lzLkOXQtV3F8val9Gg4gP2LbEGpENOY/viewanalytics
https://drive.google.com/drive/folders/153ykwE3EMABEdhLmHBBDnEB3PcP3IgZy?usp=sharing
https://drive.google.com/drive/folders/159Y5iVJiyJtwbkKZ2CJn2sqI0iz6vVuK?usp=sharing
У грі дитина активно пізнає навколишній світ, стосунки між людьми, правила і норми поведінки, усвідомлює свої можливості, взаємозв’язки з іншими тощо.
За допомогою гри дитина оволодіває:
– усією системою людських взаємин – спочатку на емоційному, а потім на інтелектуальному рівні;
– способами практичної і розумової діяльності;
-великим діапазоном людських почуттів;
– поняттями «добро» і «зло», вчиться їх розрізняти;
– морально-етичними нормами, виробленими людством.
Недарма Василь Сухомлинський порівнював гру з великим світлим вікном, через яке в духовний світ дитини вливається живильний потік уявлень, понять про навколишній світ.
Якщо у реальному житті дошкільники здебільшого орієнтовані на спілкування з дорослими, то у грі вони взаємодіють насамперед одне з одним. На поведінку дошкільників впливає як партнер по грі – його ставлення до ігрового завдання, інших учасників, так і сама ігрова діяльність, яка потребує від дітей спрямованості одне на одного й актуалізує у них морально-етичні норми взаємодії.
Взаємодія з однолітками є одним з важливих чинників для формування морально-етичних рис особистості, оскільки така взаємодія не лише сповнює життя дітей новими враженнями, але й є джерелом їхнього власного соціального досвіду. Вона впливає на розвиток подальших стосунків малюків з людьми, які їх оточують. Так, уже з двох років діти вступають у соціальні стосунки між собою: спілкуються одне з одним на зрозумілій для них мові слів і жестів, діляться іграшками, проявляють співчуття, якщо товариш упав або забився тощо. Разом з тим, діти раннього віку граються поряд, бо ще не вміють гратися разом. Намагання вступити у взаємодію з ровесниками часто закінчуються невдачею: діти штовхаються, смикають одне одного за волосся, відбирають іграшки. Це зрозуміло, адже малюки ще не вміють погоджувати свої дії з діями інших. Але якщо навіть одна дитина починає виконувати елементарні ігрові дії, наслідуючи дорослих, то й інші діти починають цікавитися ними.
З огляду на ці особливості малюків дорослим необхідно створювати умови для формування у дітей раннього віку доброзичливих стосунків з ровесниками, уміння входити в контакт з однолітками, виявляти емоційно-позитивні дії щодо інших дітей.
Разом з тим, педагог має пам’ятати, що безпосередній вплив на дитину з його боку, безумовне і бездумне підкорення дитини вказівкам дорослого не сприяють виробленню у неї навичок морально-етичної поведінки. Такі навички формуються лише тоді, коли діти дошкільного віку самі обирають тему гри, розгортають її сюжет, керуючись власним досвідом, реалізовуючи у грі прагнення долучитися до життя дорослих. У грі діти з власної ініціативи вступають у різні контакти між собою, здебільшого самостійно будують свої стосунки. Якщо ігрова діяльність дитини є вільною і невимушеною, такою, що вийшла за межі тиску з боку дорослих, ігрові відносини виступають у ролі добровільних тренувань, шляхом яких дитина засвоює морально-етичні норми поведінки.
Саме створюючи умови для виникнення гри, у процесі якої дитина без прямих педагогічних впливів засвоює норми людських взаємин, моральні цінності, вихователь найбільш ефективно впливає на процес формування морально-етичних рис особистості.
Мета заходу: розширити знання педагогів про пріоритетні загальнолюдські цінності та завдання морального виховання дошкільників, сформувати творчий підхід до комплексного розв'язання завдань морально-етичного виховання у різних видах діяльності на заняттях і в повсякденному житті.
https://drive.google.com/drive/folders/13tjaCMSflG82BVRcURkYoDl-zgeT4dCY?usp=sharing
презентація - https://docs.google.com/presentation/d/13XlzmGdwUiyB_NI3qsGlWaqxkNiaA4Z1/edit?usp=drive_link&ouid=102466289119454737978&rtpof=true&sd=true
фото - https://drive.google.com/drive/folders/13iAj1oOcl7P5H4U3Tx3ZAsVQoPoh7leZ?usp=drive_link
• При організації дозвіллєвої діяльності обов'язково враховувати вікові та психологічні особливості дітей різних вікових категорій. Оптимальна тривалість святкових заходів для дітей дошкільного віку:
група раннього віку до 30 хв
молодша група 30 хв
Середня група до 45 хв
Старша група 50-60 хв
https://drive.google.com/drive/folders/13HAkKhW1EE2aLxJwvxMGT1xpd5e-UQYN?usp=drive_link
Сьогодні є багато сімей, у яких виховуються діти з особливими освітніми потребами, які не готові взяти на себе всю відповідальність за їх розвиток. Тому надзвичайно важливо щоб педагоги і батьки обʼєднали свої можливості і перейшли до тісної співпраці в організації спільної діяльності з виховання дітей з ООП. У звʼязку з цим у нашому закладі було проведено консультацію для педагогів на тему ,,Взаємодія з вихователями, фахівцями, батьками під час організації інклюзивного навчання та супроводу дитини з ООП,,.
Коли йдеться про спілкування з батьками дітей з ООП, важливо бути почутим, емпатичним і конструктивним.
Дуже важливо допомогти батькам повірити у свої сили, у своїх дітей, сприйняти і полюбити їх такими, якими вони є. Дякуємо Тамара Яцько та Іра Гандзюк.
https://www.facebook.com/share/p/K6uoBJ3jyDU1tETH/?mibextid=K35XfP
Готуємося до прийому їжі
Повідомити дітям про початок сніданку чи обід вихователь має заздалегідь, зважаючи на те, що дітям потрібен час, аби закінчити гру, прибрати іграшки й помити руки. Малюкам на таку підготовку треба більше часу, а старшим дошкільникам достатньо кілька хвилин. Кожна дитина має знати, що найголовніше правило підготовки до прийняття їжі – це чисто вимиті руки.
Вихователі першої і другої молодших груп велику увагу приділяють формуванню культурно-гігієнічних навичок у дітей і вихованню в них самостійності. Навички у дітей цього віку нестійкі. Тому про миття рук їм слід нагадувати, а часто й давати індивідуальні вказівки: «Миколко, час обідати, тож іди мити руки». А ще важливо показувати правильний спосіб дій, адже діти в усьому наслідують дорослих.
Аби процес миття рук викликав у дітей лише позитивні емоції, варто супроводжувати його розповіданням веселих віршиків та історій. Старшим дошкільникам можна загадувати загадки. Так, формуючи культурно-гігієнічні навички, одночасно можна збагачувати словниковий запас, розвивати мислення та пам’ять дитини.
Підготовка до прийому їжі містить кілька виховних аспектів. Одним з них є виховання самостійності й формування трудових навичок з господарсько-побутової праці. Починаючи вже з молодшої групи, дітей слід привчати перед миттям рук наводити лад в ігровому куточку чи в інших осередках ігрової кімнати, де вони гралися чи займалися іншими видами діяльності. Це може бути колективна праця або трудове доручення дитині чи групі дітей.
Причому важливо навчати дітей:
· виконувати роботу старанно;
· розподіляти обов’язки в групі,
· доводити розпочату справу до кінця.
У молодшій групі переважають індивідуальні доручення: розкласти серветки, ложки тощо. Уже з першого півріччя середньої групи вводять таку форму організації трудової діяльності, як чергування.
Щоб зацікавити дітей важливо потурбуватися про зовнішні атрибути праці: ошатний ковпачок та фартушок, гарненький совочок та щіточку для прибирання крихт зі столів тощо.
У старшій групі чергування стає систематичним. Чергові сервірують столи спільно з помічником вихователя. Педагог має навчити дітей розподіляти обов’язки між собою. А якщо хтось завершив свою роботу першим – допомогти товаришу.
Чергових слід налаштовувати на те, що вони мають закінчувати їсти раніше за інших дітей, інакше не встигнуть, допомогти помічнику вихователя прибрати.
Аби діти злагоджено працювали разом і охоче допомагали одне одному, вихователю слід вдумливо формувати пари чергових.
Чергування дисциплінує дітей, формує в них почуття відповідальності. Вони навчаються взаємодіяти одне з одним, досягати бажаного результату в праці разом. Виконуючи обов’язки чергових діти ознайомлюються з правилами сервірування столу, його естетичним виглядом.
Важливий елемент виховання культури харчування – поведінка дітей, яка пов’язана з гендерними особливостями. Хлопчиків змалку варто спонукати до проявів чоловічої поведінки. Потрібно вчити їх допомагати дівчатам: відсувати стільчик, пропускати за стіл першими і лише потім сідати самим.
Організовуємо процес прийому їжі
Насамперед слід дбати про здоров’я дітей. Їжа має бути свіжо приготованою і охолодженою до безпечної температури. Не можна, роздаючи їжу, ходити між столами з каструлею, коли за столами сидять діти. Весь посуд з їжею має стояти на роздатковому столі.
Від того наскільки діти правильно сидять за столом залежить нормальний розвиток її кісток, зокрема хребта. Дорослим слід дбати про поставу дітей, стежити щоб спина завжди була прямо.
Правильно, коли вихователь харчується спільно з дітьми. Чи то обід, чи сніданок – діти мають бачити приклад дорослого, що вживає їжу спільно з ними. Формувати у дітей культуру поведінки за столом слід власним прикладом, зокрема, вчити тримати спину рівною і не класти лікті на стіл.
Чи варто особливу увагу приділяти столовим приборам?
Звісно, варто. Формувати правильні звички користування столовими приборами слід з раннього віку. Адже значно легше правильно навчити, ніж потім переучувати. Дітям віком до двох років бажано давати лише ложку, щоб вони спочатку навчилися користуватися прибором без гострих країв. Слід навчити дитину правильно тримати ложку, бо від правильної позиції пальців залежатиме, чи правильно триматиме дитина олівець, а потім і ручку.
Починаючи з другого півріччя молодшої групи, вихователі мають навчати дитину користуватися виделкою, а в старшій групі – виделкою з ножем.
Діти мають запам’ятати головне правило:
– якщо використовувати ніж, тримай його в правій руці, а виделку в лівій;
– якщо ніж не потрібний, тримай виделку в правій руці.
Дітей слід навчати їсти м’ясо, розрізаючи його на частини ножем. На власному прикладі покажіть дітям, як це правильно робити. Зверніть увагу дітей на те, що виделку слід ставити до тарілки під нахилом, а не перпендикулярно, щоб вона не зісковзнула, і весь вміст тарілки не висипався на одяг або на підлогу. Не потрібно розрізати весь шматок м’яса на дрібні шматочки – правильно відрізати маленькі шматочки в міру потреби.
Ще раз наголосимо, що вихователь має їсти спільно з дітьми. Адже власний приклад – найефективніший прийом формування культури поведінки, зокрема й за столом.
Правила етикету
Столовий етикет – значно ширше поняття, ніж уміння користуватися столовими приборами. Тут важливі і правильна посадка за столом, і вміння користуватися серветкою й охайність і тактовність тощо. Дитина має чітко усвідомити, як слід поводитися, а чого не можна робити під час прийому їжі.
Як поводитися за столом
· Сівши за стіл, потрібно покласти полотняну серветку на коліна. Це небо лише захистить одяг від можливого забруднення, а й допоможе зібрати крихти хліба, якими можна нагодувати пташок.
· Перш ніж почати їсти, слід побажати іншим «смачного».
· Постава за столом має бути правильна: пряма спина, підошви розташовані паралельно підлозі.
· Слід правильно користуватися столовими приборами. Використовувати їх лише за призначенням.
· Ягоди з компоту слід їсти чайною ложкою.
· Хліб потрібно відламувати маленькими шматочками.
· Допомагати собі набирати їжу на виделку слід ножем, а якщо його нема – скоринкою хліба.
· Склянки та ємності з напоями дітям можна тримати двома руками, аби їх не перекинути.
· Потрібно відвернути обличчя від столу в бік свого плеча та прикрити рот серветкою, якщо хочеш чхнути або кашлянути.
· Пережовувати їжу слід із закритим ротом.
· Слід вибачитися й вийти з-за столу, якщо потрібно скористатися туалетом або помити руки.
· Потрібно попросити інших учасників трапези передати страву, якщо вона далеко, а не тягнутися за нею через стіл.
· Можна брати руками деякі продукти: печиво, тістечка, фрукти.
· Руки та губи слід витирати паперовою серветкою в міру потреби.
· Після кожного прийому їжі слід дякувати.
Чого не можна робити за столом
· Облизувати гострі предмети, бо вкрай небезпечно.
· Розмовляти з повним ротом. Голосно плямкати та сьорбати.
· Ставити лікті на стіл – лише кисті рук мають бути на столі.
· Гойдатися на ніжках стільця.
· Брати руками їжу та гратися нею.
· Забруднені рот і руки не слід витирати полотняною серветкою. Для цього є паперові.
· Відкушувати великі шматки їжі, які неможливо пережовувати.
· Не можна вставати з-за столу з їжею у роті.
Вивчаємо правила етикету
Усі правила столового етикету можна опанувати за допомогою гри. Це може бути годування ляльки, сервірування столу, пояснення ляльці правил поведінки за столом тощо.
З дітьми старшого дошкільного віку можна спільно встановити правила поведінки за столом, оформити їх у вигляді плаката й повісити на видному місці в груповій кімнаті. За виконанням таких правил може стежити лялька чи інша іграшка. Час від часу слід розглядати виготовлений плакат і пригадувати з дітьми встановлені правила.
Покажіть своїм вихованцям відео про Коксика і Шуню, Лепетунів, уроки тітоньки Сови, Вінні-Пуха, Лунтика та багатьох інших. Казкові персонажі разом з малюками будуть навчатися правилам столового етикету, стануть добрими й мудрими наставниками, які проведуть хлопчиків і дівчаток у світ культурних людей, зроблять їх життя цікавішим. Обговорюють переглянуті історії, проведіть невеликий аналіз ситуацій, що виникли в персонажів. Розкажіть дітям повчальну історію, прочитайте казку, віршик про правила етикету за столом тощо.
Уведіть в мовлення дитини нові лексичні поняття: горнятко, кухлик, чашка. Використовуючи сучасні інформаційно-комунікативні технології, створюйте рухливі анімації, презентації тощо. Проте ще раз наголосимо, що найдієвішим методом є приклад власної поведінки вихователів, батьків та членів родини.
Згідно з вимогами освітньої програми "Дитина" формуючи культурно-гігієнічні навички у дітей від двох до семи років, насамперед слід навчити їх:
· правильно самостійно мити руки – закочувати рукави, не розбризкувати воду, правильно користуватися милом;
· вимиватися, стежити за чистотою своїх рук – насухо витирати обличчя й руки індивідуальним рушником, не мочити одяг, вішати рушник на місце;
· самостійно й акуратно їсти – не поспішаючи пережовувати їжу із закритим ротом, тримати ложку у правій руці, користуватися серветкою;
· дякувати, виходячи з-за столу, тихо підсувати стілець.
Правила для вихователя
Організовуючи режимні моменти, пов’язані з харчуванням дітей, необхідно подбати про позитивну емоційну атмосферу за столами. Не можна гримати на дітей, насильно їх догодовувати. Адже це може привести до відрази дитини до їжі взагалі.
Інколи, намагаючись привчити дітей закінчувати сніданок, обід чи вечерю одночасно, вихователь утримує дітей за столами, аж поки останній з них не закінчить їсти. Цього не можна робити в жодному разі. Виробляти однаковий темп діяльності у дітей слід поступово, заохочувати їх, а не караючи.
Якщо дітям не подобається певна страва, варто продумати, як зацікавити їх нею. Вигадати захопливу історію про манну кашу, яка допомогла Петрику стати швидким і виграти змагання, чи як звичайнісінька вівсянка перетворила Маринку на чарівну красуню.
А щоб заохотити дітей дотримуватися встановлених правил, запропонуйте їм змагання на кращого знавця столового етикету і вручіть переможцю цікавий приз.
Важливо, щоб діти дотримувалися правил не з примусу, а свідомо. Лише в такому разі вони будуть привласнені дитиною і згодом займуть своє місце у її системі цінностей і внутрішніх мотиваторів.
Як поліпшити апетит
Проблема зниженого апетиту в дітей дошкільного віку нині актуальна як ніколи. На зниження або повну відсутність апетиту у своєї дитини часто скаржаться батьки. Як з нею боротися?
Якщо в дитини поганий апетит і це не пов’язано зі станом її здоров’я, радимо скористатися такими порадами:
· Якомога більше часу проводьте з дітьми на свіжому повітрі.
· Насичуйте прогулянки різноманітними рухливими іграми, спортивними розвагами, усім тим, що змусить дитину витратити максимум калорій та енергії.
· Не садіть дитину спиною до дверей під час приймання їжі, тому що таке розташування в просторі призводить до появи тривожності та зменшує апетит. Потреба в безпеці є базовою, і від її задоволення залежить загальне самопочуття дитини, і зокрема, бажання їсти.
· Уникайте перекусів: не дозволяйте дитині між прийомами їжу їсти печиво, фрукти чи цукерки.
· Не об’єднуйте за одним столом дітей, які зазвичай граються разом, щоб вони не відволікали одне одного під час їжі.
· Увімкніть приємну тиху музику, яка подобається дітям. Це сприяє підвищенню апетиту, задає певний ритм.
· Стежте за температурним режимом. У приміщенні де їдять діти, не має бути душно чи жарко, адже це різко знижує апетит.
· Не примушуйте дитину сидіти за столом в очікуванні їжі – це її швидко втомлює та негативно позначається на процесі вживання їжі.
· Уникайте негативних емоцій та неприємних розмов між працівниками дитячого садка під час годування дітей.
· Не сваріть дитину перед та під час прийому їжі, адже атмосфера впродовж уживання їжі має бути спокійною та приємною.
· Придивіться до того, яку саме їжу хоче їсти дитина. Порадьте батькам дитини, яка відмовляється їсти певні овочі, показати тематичний відеоролик, де персонажі казок чи фантастичні герої їдять залюбки. Після такого перегляду більшість дошкільників, наслідуючи дії персонажів, починають вживати овочі від яких відмовлялися.
· Порекомендуйте батькам організовувати харчування дитини вдома в чітких часових межах відповідно до розпорядку в дитячому садку.
· Не виправляйте помилки дитини в грубій та різкій формі, на кшталт: «Не плямкай!», «Як ти тримаєш виделку?!», «Не криши!» тощо. Це негативно відображається на апетиті дитини та її ставленні до процесу харчування.
Якщо дитина відмовляється від їжі
Відмова дитини від їжі завжди турбує батьків. Насамперед слід з’ясувати причину такої відмови. Часто дошкільники, аргументуючи свою відмову, говорять: «Мені це не подобається!». Цим вони лише заявляють про своє право приймати рішення. Іноді батьків непокоїть, що їхня дитина не отримує достатньої кількості поживних речовин під час їжі. Тому й бігають за нею з ложкою в руці. А дитина відмовляється їсти просто тому, що не голодна.
Пропонуємо турботливим батькам кілька порад, як діяти в тій чи тій ситуації:
· Намагайтеся зрозуміти причину поганого апетиту дитини або, навпаки, підвищення потреби в їжі. Часто відмова їсти і погіршення апетиту залежать не від якості або смаку страв, а від таких чинників, як нежить, погане відчуття запахів, некомфортні умови, конфліктні чи стресові ситуації тощо.
· Проконсультуйтеся з педіатром, якщо дитина страждає на часті дисбактеріози. Надмірну перебірливість у їжі може спричинити неприємний досвід вживання страв чи продуктів, після яких у дитини з’являються больові відчуття.
· Не обіцяйте дитині щось в обмін на повністю спожиту страву, не озвучуйте погроз на кшталт «Їж, а то Марійка з’їсть», «Не будеш їсти – не підеш на прогулянку», – оскільки це знижує цінність їжі та важливість процесу її вживання.
· Не вмовляйте, не залякуйте та не відволікайте дитину іграшками, читанням книг, іграми аби вона з’їла порцію. Це призводить до формування неприйнятих звичок у процесі харчування.
· Не перегодовуйте дитину, адже вона з’їдає стільки, скільки потребує її організм у певному віці.
· Застосовуйте прийом «активного слухання», якщо дитина відмовляється від їжі через утому або засмучення. У такому разі покажіть дитині, що чуєте її й розумієте її переживання. Запропонуйте дитині допомогу, озвучивши її відчуття: «Ти стомився, тобі сьогодні складно. Хочеш я допоможу тобі і погодую?».
· Відтермінуйте прийом їжі, якщо дитина втомлена або засмучена. Результатом мудрої, стриманої поведінки дорослого стане те, що дитина передумає та почне їсти.
· Подбайте про те, щоб у дитини закріпилися правильні харчові звички і щоб вона набула досвіду незалежності вибору й сама вирішувала, голодна вона чи ні.
· Закріпіть за кожним членом сім’ї своє місце, сформуйте своєрідний матеріал, що налаштовує на прийом їжі. Режим і стабільність заспокоюють дитини.
· Започаткуйте традицію збиратися для прийому їжі за сімейним столом. Коли дитина побачить, що всі з апетитом їдять різні страви, вона навряд чи захоче опинитися осторонь.
Насолоджуйтеся їжею самі і тактовно привчайте до цього дітей.
Смачного!
2023/2024 навчальний рік
Семінар-практикум для педагогів до педагогічної ради № 5 "Експерементально-дослідницька діяльність, як чинник пізнавального розвитку" https://drive.google.com/drive/folders/16LcCWXzRq79JY0yyXEcMapKb3X9M1cLM?usp=drive_link
Консультація до педагогічної ради № 2 "Гра -провідна діяльність формування життєвої компетентності дошкільника" для педагогів на тему" Начатися граючись і гратися навчаючись" https://drive.google.com/drive/folders/1P2cOgUu1ziPPz-Rwv78Z3dQztsdXvGIr?usp=drive_link
«Особливості виховання патріотизму у дошкільників» - семінар-практикум для педагогів до педагогічної ради №5. ( 14.02.2023р.)
МЕТА:
· підвищити рівень теоретичної підготовки педагогів щодо питань патріотичного виховання дошкільників в умовах сьогодення;
· розкрити необхідність посилення патріотичного виховання у ДНЗ;
· удосконалити уміння і навички педагогів щодо організації патріотичного виховання дошкільників;
· розширити та уточнити знання педагогів щодо принципів, методів, приймів і форм роботи з дітьми з основних напрямів патріотичного виховання дітей дошкільного віку;
· розглянути прийоми просвітницької роботи вихователя з батьками з патріотичного виховання.
https://drive.google.com/drive/folders/1PWYMXD-6buLXnuqpRsIWaBK9hs3aLb2_?usp=share_link
Програмовий зміст:
підвищи професіну майстерність педагогів з питання формування елементарної компетенції з основ безпеки життєдіяльності; сприяти оволодінню педагогами основних знань та вмінь з безпеки життєдіяльності, вивченню правил поведінки у небезпечних ситуаціях.
https://drive.google.com/drive/folders/1-LDhmruJkZ9OykJ4ldrBaOqzaPd8VYsG?usp=share_link
https://drive.google.com/drive/folders/1hKEt_2ybtTr8tjBPC4MxxIE0szywSuQp?usp=share_link
28.10.2022р. у нашому закладі відбувся еко-тренінг
"За життя без сміття"
Програмовий зміст: сприяти формуванню у педагогів екологічної свідомості, розуміння значущості природи в житті людини, почуття відповідальності за збереження природи.
https://drive.google.com/drive/folders/1da6olNZaw83td1jRwQ2S5ZeYJcoiOHPQ?usp=share_link
2021/2022 навчальний рік
Гра - роздум "Вихователь - людина двох професій, педагог та актор" (Вихователь - методист Фантух Л.С.) 25. 01. 2021р.
Мета: - допомогти учасникам порівняти професії актора, режисера та педагога "дошкільника" між собою, зрозуміти спільні та відмінні ознаки.
сприяти усівідомленню важливості та необхідності використання акторських і режисерських навичок в освітньому процесі.
10. 02. 2021р. відбувся майстер- клас для педагогів " Використання здоров*язбережуючих технологій у ЗДО"
Мета: застосування здоров*язберігаючих технологій у освітньо-виховному процесі.
Завдання: познайомити педагогів з різноманітними методами та прийомами, які надають позитивний вплив на фізичний розвиток дітей та його зміцнення.
Музична вправа з педагогами ДНЗ до педагогічної ради № 5 від 22. 02. 2021"Фізична культура - запорука здоровя дошкільнят"
Мета вправи: - розвивати відчуття ритму, уваги та спостережливості, музичності.
вчити тримати дистанцію (використовуючи гімнастичний круг)
вчити вільно рухатися по залу, і слідкувати за показом муз. керівника.
Програмовий зміст: поглибити знання педагогів щодо використання сучасних методів навчання. Здобути уміння і навички для успішного розвязання завдань економічного виховання дітей, стимулювати творчі пропозиції педагогів. Визначити розділи й теми Базової програми, скрізь які проходитиме ідея формування економічної компетентності дитини. розвивати творчість та креативність.
Семінар - практикум до педагогічної ради №5
"Проблеми економічної освіти дошкільника в умовах сьогодення"
Мета: Сприяти формуванню у педагогів екологічної свдомості. рзуміння зпнчущості природи в житті людини. почуття відповідальності за збереження природи.
Програмовий зміст: поглибити знання педагогів щодо використання сучасних методів навчання. Здобути уміння і навички для успішного розвязання завдань економічного виховання дітей, стимулювати творчі пропозиції педагогів. Визначити розділи й теми Базової програми, скрізь які проходитиме ідея формування економічної компетентності дитини. розвивати творчість та креативність.
відео https://drive.google.com/drive/folders/1RwO1tOfUpF5Llgbp2LhgZIzWmJlBk_36?usp=sharing
фото ://drive.google.com/drive/folders/1da6olNZaw83td1jRwQ2S5ZeYJcoiOHPQ?usp=sharing
З метою популяризації перспективного педагогічного досвіду колективів закладів дошкільної освіти, підвищення фахової майстерності педагогів та з нагоди святкування Всеукраїнського Дня дошкілля 28 вересня 2022 року відбувся обласний методичний онлайн-колоквіум для працівників дошкільної освіти з проблеми «Сучасний освітній простір закладу дошкільної освіти як основа формування успішної особистості дитини». Вихователь-методист поділилась досвідом роботи "Налагодження партнерської взаємодії всіх учасиків освітнього процесу в умовах забезпечення змішаної форми організації освіьного процесу в ЗДО" https://docs.google.com/presentation/d/1ZQkf6wdYFAJD2eHirJ3z0WSH0RkLqo9s/edit?usp=sharing&ouid=106623938956654815465&rtpof=true&sd=true
https://drive.google.com/drive/folders/1_fDdaeA9I5wDwyQfSXu6v9hVLXOlSW08?usp=sharing